Микола Романюк: «Ми маємо працювати на благо держави, а не якоїсь партії»

Час покаже, чи вдасться самому Миколі Ярославовичу дотриматися цього принципу, зважаючи на те, що він уже навіть офіційно – не позапартійний. Україна на порозі чергових виборів, а напередодні усіх попередніх жодному з голів облдержадміністрацій працювати лише на благо держави і не догоджати політиці не вдавалося. І хоч як вони намагалися прикриватися захистом державних інтересів, було зрозуміло, що в українській реальності регіональні лідери не можуть бути не втягнутими в політичну боротьбу.

 
– Миколо Ярославовичу, як відомо, робочий тиждень для Вас розпочався з візиту на Волинь очільника Мінрегіонбуду Василя Куйбіди, який оглядав будівництво деяких об’єктів. З чим пов’язуєте відвідини нашої області міністром Куйбідою? Лист голови облради Анатолія Грицюка щодо фінансування об’єктів зі стабілізаційного фонду держбюджету якимось чином вплинув на рішення урядовця?
 
– Візит міністра аж ніяк не пов’язаний із листом голови облради. Пан Куйбіда має плани об’їхати всю Україну і побував вже в інших областях України. На Волині він працював цілий день, мова йшла не лише про об’єкти, які фінансуються зі Стабілізаційного фонду. Ми дивилися будинок, на який виділяються кошти по окремій урядовій програмі, в рамках підтримки будівельної галузі. Це – один із трьох будинків, які виграли тендер. Перед тим будівельні організації подавали пропозиції щодо новобудов, готовність яких сягала 70%, була створена робоча комісія на чолі з Василем Дмитруком і визначено ці будинки. Програма хороша і передбачає пільгове кредитування для населення через «Ощадбанк» і «Укрексімбанк». На жаль, вона трохи затормозилася, бо хтось почав нав’язувати думку, щоб використати кошти на закупівлю житла на вторинному ринку. Було б добре, щоб програма все ж таки запрацювала.
 
З міністром ми оглянули корпус Б обласної клінічної лікарні, який будується з 94 року. Василь Куйбіда пообіцяв допомогти, а тому в кінці дня ми вручили йому відповідні листи з цього приводу. Окрім цього, ми оглядали будівництво школи в Ростані та лікарні в Любомлі. Я не збираюся приховувати, що ці об’єкти вибрані спеціально. Будівельники, які споруджують школу, дізнавшись про лист голови облради, припинили роботу. Ростанські діти вчаться у прибудові, інші – в сільській раді та будинку культури. Там здобувають освіту 70 діток із 5 сіл. Ясно, що ту школу, може, й треба було починати будувати, але, проаналізувавши ситуацію, ми побачили, що дітей треба було возити за 30 кілометрів. Це – далеко, зважаючи на той стан доріг, який є сьогодні в Шацькому районі. У понеділок на Ростанську школу вже прийшло 600 тисяч.
Подивилися також на лікарню, бо ж будь-якому випадку Прем’єр спитає в міністра.
 
– То які об’єкти, в результаті, фінансуватимуться в цьому році зі
Стабілізаційного фонду?
 
– Всі ті, які затверджені рішенням Кабміну. Вони вже частково прийшли на Волинь. Ми пропонували, в першу чергу, відправити кошти на будівництво шкіл у Ростані, Цирі, Красноволі та Рованцях. У Ростані можна буде піти у школу дітям із 1 вересня. У Красноволі діти вже навчалися, але потрібно буде розрахуватися з боргами.
Трохи менше фінансування буде на медичні об’єкти: Ківецівську поліклініку, Іваничівську лікарню та Любомльмську лікарню.
 
– Коментуючи журналістам свої мотиви для написання листа Прем’єру, Анатолій Грицюк заявив, що переживає, аби не відбулося розпилення коштів, яких усього – 19 мільйонів гривень. Пан Грицюк наполягав на тому, що їх варто виділити на ті об’єкти, які можна завершити в цьому році. З якими з аргументів, викладених у листі Анатолія Грицюка, Ви категорично не погоджуєтеся?
 
– Нехай кожен відповідає за свої слова. Перелік об’єктів був погоджений з Анатолієм Петровичем. Він тоді не заперечував, а лише запитав, чому мало коштів виділяється на Ківецівську поліклініку. Чому виник цей лист? Якщо прочитати його завершення, то можна зрозуміти, що на це все вплинула політика.
 
– Щодо Любомльської лікарні. Мабуть, порахувати, скільки коштів виділено на її будівництво за всі часи, просто нереально. Чи можете Ви назвати точну цифру, скільки потрібно на завершення? Пам’ятається, на сесіях неодноразово депутати давали добро на фінансування цього будівництва під запевнення, що це останній транш потрібний на завершення лікарні...
 
– Там на сьогодні потрібно 1 мільйон 700 тисяч, щоб завершити те, що розпочато, та пустити лікарню в експлуатацію. Є ще низка пропозицій, але моя думка – варто завершити те, що почали будувати. Сьогодні ж лікарня розкидана по всьому місту. Якби запрацювала новобудова, то ми б не мали потреби палити двох котелень та тратити на це державні кошти. У тих приміщеннях, які використовувалися під лікарню, буде житло для працівників бюджетної сфери.
 
– У пресі ведеться багато розмов стосовно нецільового призначення коштів та зловживань навколо будівництва Любомльської лікарні. Чи є, на Вашу думку, привід для проведення розслідування?
 
– Це можуть зробити контролюючі органи. В мене інформації щодо нецільового використання коштів немає.
 
– Поговорімо про ситуацію в економіці області. Відомо, що є спад промислового виробництва на рівні 45% до минулорічних показників і плюс, хоч і невеликий, у сільському господарстві. Як область справляється у кризовий період?
 
– Ну, в промисловості ми дійсно зараз маємо спад, але вже 45% , а не 56% до минулого року. В сільському господарстві ми йдемо плюсі з початку року. Слава Богу, що є така тенденція. Було б добре, якби допоміг держбюджет. Радує, що більше зерна закуплятимуть з аграрного фонду. Ми не згортали обласної програми розвитку особистих селянських господарств Волинської області на 2006-2010 роки, програми «Технічне переоснащення машинно-тракторного парку агропромислового комплексу Волинської області в 2004-2010 роках».
 
Маємо непогані інвестиції в переробку. На стадії завершення цех по переробці свинини в Нововолинську. Там унікальна для України лінія. За годину там може розроблятися до 65 голів свиней. На осінь запускається «Нестле». Врожаї прогнозуються непогані. По кількості зерна буде менше, але воно буде кращої якості.
 
Щодо промисловості. Великий мінус нам дав автозавод. Ми не зможемо вирівняти цієї ситуації. Виробництво в середині року було перенесено в Черкаси, відповідно, зменшилися обсяги. Є певне падіння виробництва на підшипниковому заводі, це також потягнуло до низу показники. Ми зараз працюємо над тим, щоб підняти автозавод.
 
– А чи варто владі втручатися у вирішення проблем якогось певного підприємства, тим паче, що виробництво було перенесено ними в іншу область. Для волинян важливі не показники на папері, а наявність роботи та зарплати.
 
– Ви мене запитали стосовно показників, я й відповів і пояснив причини їх зменшення. Але допомагати, якщо така можливість є, владі треба і великим підприємствам, і дрібним. Автозавод має непогані замовлення: на виробництво автобусів для «Артеку», на підприємства Азербайджану. Автозавод входить у десятку платників прибуткового податку з громадян, а цей вид податку забезпечує 80% доходів обласного бюджету. Матимемо цей податок – буде простіше вирішувати ті проблеми, що маємо. Але допомагати потрібно всім підприємствам. Мені приємно констатувати, що в цьому році створено 8 тисяч робочих місць.
 
Ми сподіваємося на інвестиції в переробку сільськогосподарської продукції. Сьогодні «Нестле» працює тільки з сушеними овочами, то, відповідно, потрібно, щоб запрацювали підприємства, які будуть займатися цією сушкою. Моркви та столового буряка на Волині можна сіяти багато. Великі сподівання на консервний завод у Рожищі, який буде переробляти овочі та ягоди. Працюємо також у напрямку розвитку тваринництва. Є один фонд, який готовий інвестувати, щоб вирощувати до 30 тисяч голів племінної м’ясної худоби. У вересні відбуватиметься другий Інвестиційний форум та ярмарок «Агро-2009». Ми запросили багато бізнесменів, послів, акредитованих в Україні. Нехай зі ста, які приїдуть, десятеро захочуть щось зробити. Це – основне завдання влади.
 
–  Наскільки проблемним на сьогодні Ви оцінюєте виконання бюджету? Як буде із зарплатами та розрахунками за енергоносії?
 
– З бюджетом ситуація тривожна. Ми вперше за багато років не виконали бюджет. Проблема й у місті Луцьку, Луцькому та Володимир-Волинському районах. Що стосується зарплат, то будемо робити все можливе для того, щоб їх вчасно виплачувати. Можливо, доведеться піти на скорочення якихось інших видатків. Тривогу в мене викликає питання енергоносіїв. Ті вільні залишки 4 мільйони гривень, які були з початку року, ми розділили потихеньку. Але ми давали їх на вирішення нагальних проблем чи інфекційної лікарні, чи онкодиспансеру. Але по розрахунках приблизно 4 мільйонів гривень нам не вистачає і на енергоносії. Будемо дивитися, звідки їх брати і вийти з ситуації.
 
– А якщо відбудеться підвищення цін на газ, яке прогнозують на вересень?
 
– То додайте до суми, про яку я сказав, ще й це підвищення.
 
– Чи варто продовжувати газифікувати волинські села, якщо й так дорогий газ може піднятися в ціні?
 
– Не хочу потрапити в немилість до людей. Я також виріс у селі, знаю, що таке рубати дрова, носити взимку вугілля по снігу. Розумію, що люди в селах хочуть сьогодні комфорту. Припиняти газифікацію, мабуть, неправильно, але кожна людина повинна розраховувати і передбачати: а що буде потім? Варто застосовувати інші технології. Сьогодні ж є котли, які забезпечують тепло в хаті зранку, якщо закинути оберемок дров увечері. Просто людям треба більше про це розказувати.
 
– Ми вели мову про виконання бюджету. Ваш заступник Василь Байцим в інтерв’ю «Волинським Новинам» натякав, що непогано було б забезпечити таку статтю доходів обласного бюджету як дивіденди від комунальних підприємств. Це – можливо, з Вашої точки зору?
 
– Я підтримую цю позицію. Але вважаю, що має бути індивідуальний підхід до кожного комунального підприємства. Якщо ці кошти, що заробляються, сьогодні використовуються на розвиток підприємства, то й це має бути. В нас різні комунальні підприємства. Є такі, що постійно просять з обласного бюджету, є інші – які розвиваються самі по собі, але просять, щоб їх не чіпали. Добре, що бюджетна комісія облради зараз заслуховує керівників всіх комунальних підприємств. Але, у принципі, платити дивіденди підприємства повинні, інакше – їх варто закривати. Який це бізнес, якщо підприємство просить постійного вкладання і не приносить ніякого прибутку? Але ще й треба звертати увагу на важливість і актуальність підприємств. Якщо вести мову про санаторії, то вони потрібні волинянам і їх треба підтримувати фінансово. Але, якщо комунальне підприємство не важливе для економіки області чи населення, то його варто просто продати.
 
– Чи можете назвати такі підприємства, які варто було б продати з Вашої точки зору?
 
– Не готовий про це говорити.
 
– Ви згадували про санаторії. Відомо, що в цьому році Ви вперше з часів 95-го року побували в санаторії «Пролісок». Які Ваші враження від цього підприємства? Яку позицію зараз Ви займаєте в конфлікті між облрадою та Федерацією профспілок?
 
– Я був приємно вражений тим, що зроблено сьогодні в санаторії. Там – порядок, там – добре організована робота, а відповідно, є й перспектива. Треба віддати належне керівнику – Валентині Касарді. Такі санаторії хочеться підтримувати.
Стосовно конфлікту. Мене в нього втягнули. Я виступив третьою стороною, до певної міри арбітром між головою облради та головою Федерації профспілок у Волинській області. Свого часу в моєму кабінеті після чергового раунду переговорів ми домовилися, що акції діляться 50 на 50 за умови, що керівництво та колектив залишаються. Але наступного дня Анатолій Петрович свою позицію змінив. Я вважаю, що треба зробити все, щоб це підприємство жило і працювало. Мені хочеться, щоб воно нікуди «не уплило», а тому вважаю, що там має бути частка комунальної власності.
 
– На останній сесії виділили 60 тисяч іншому санаторію – «Лісовій пісні». Чи виправданим були ці видатки, зважаючи на те, що санаторій мав би бути прибутковим?
 
– Ці кошти виділено за завершення програми, яка приймалася на початку року і передбачала створення на базі санаторію центру кістково-м’язевої реабілітації. Там матимуть можливість проходити реабілітацію люди, які рухаються на візочках. Там вже лікується Валентина Михальська. Директор санаторію казав, що вона задоволена. Там є всі умови.
Виділення цих коштів було, безумовно, виправданим, але підхід має бути однаковим до всіх. Про що я веду мову, думаю, ви здогадуєтеся.
 
– Ваша особиста позиція стосовно продажу акцій авіапідприємства і перспективи будівництва аеропорту в Луцьку.
 
– Для залучення інвестора буде виставлено на аукціон 50 і одна акція авіапідприємства. Я підтримую цю позицію. Жоден інвестор просто так гроші не вкладатиме. Всі хочуть якихось гарантій. Дуже багато зроблено для того, щоб ми потрапили у список резервних аеропортів до «Євро-2012». Але ми маємо поставити собі за мету обов’язково побудувати цей аеропорт. Це ще якийсь додатковий рух у соціально-економічному розвитку. Умови для інвестора дуже жорсткі. Це не просто виставляється 50 і одна акція на продаж, а є умова погасити 2 мільйони боргів, включно із заборгованістю по зарплаті (400 тисяч гривень), розрахуватися за всі акти за землю та інші видатки. Плюс ми вимагаємо, щоб був побудований тимчасовий термінал, була проведена його сертифікація із занесенням до світового реєстру. Лише за таких умов інвестор набуває право на акції.
 
– Я так розумію, що скептицизму Бориса Клімчука (колишній голова Волинської ОДА, Надзвичайний і Повноважний посол України в Азербайджані – «ВН») стосовно перспектив Луцького аеропорту Ви не поділяєте?
 
– Ні.
 
– Чи буде влада втручатися в ситуацію, яка складалася навколо «Західінкомбанку»?
 
– До влади у будь-якому випадку прийдуть, якщо, не дай Боже, буде щось погане. Але я просив би не робити ажіотажу навколо ситуації із «Західінкомбанком». Ажіотаж спричиняє неспокій у людей. Заяви високопосадовців по деяких банках, озвучені на початку року, були однією з причин, що ці банки зазнали банкрутства. Гроші, які відомо, люблять тишину. Це – людські гроші. Я говорив із НБУ і знаю, що з 15 тисяч вкладників «Західінкомбанку» кошти повернуті 9 тисячам вкладників. Якщо говорити про депозитний портфель, то відомо, що 90% –  це вклади громадян, які не перевищують 150 тисяч гривень. У нас є фонд, який створений у державі і передбачає виплату таких коштів. Інші 10% депозитів будуть повертатися за індивідуальним підходом, у тому числі через взаємозаліки з тими, хто має кредити і не може їх гасити.
 
– Зараз в Україні перебуває московський Патріарх Кирил. Відбудеться і його візит на Волинь. Чи братимете Ви участь у заходах?
 
– Це – пастирський візит. Офіційних прийомів на рівні влади не буде. Мене запросили на заходи, які відбуватимуться на Волині, і я буду на них присутній.
 
– Як вважаєте, чи вдасться уникнути міжконфесійних конфліктів?
 
– Цього дуже би хотілося.
 
– Чи варто, на Ваш погляд, цей візит Патріарха поєднувати з майбутньою президентською кампанією в Україні? Чи матиме він вплив на вибори Президента?
 
– Я не хотів би вмішувати сюди політику. Давайте зупинимося на тому, що це – пастирський візит.
 
– Гаразд. Але наступне питання все одно стосуватиметься політики. Ви ступили до «Нашої України» відразу ж після того, як Віра Улянченко очолила Секретаріат Президента...
 
– Це жодним чином не пов’язано з приходом Віри Іванівни до Секретаріату. Вона дізналася про те, що я вступив до партії, через півтора тижня, а Віктор Ющенко – перед самим з’їздом. Це моє особисте рішення. Я його довго обдумував і нарешті прийняв для себе. Я переживаю за майбутнє своїх дітей, за майбутнє держави. Програма «Нашої України» мені близька по духу. Ми маємо відстоювати свої національні інтереси.
 
– Наскільки складною оцінюєте роботу голови ОДА перед виборами Президента?
 
– Складно стало працювати вже декілька місяців тому.
 
– На наради до Прем’єра Тимошенко їздити будете?
 
– (сміється) Нема проблем. З приходом Віри Іванівни всі питання зняті. Я спілкуюся з Прем’єром постійно і можу навіть при вас зателефонувати. Знаю точно, що Юлія Володимирівна вийде на зв’язок обов’язково і запитає, в чому проблеми.
 
– Чи варто було б перед виборами усунути керівників політичних партій від високих державних посад?
 
– Це – не реально. Політика – це окрема розмова. Багато того, що робиться у країні, мені не подобається. Ми маємо працювати на благо держави, а не якоїсь партії.
 
Розмовляла Оксана ЛУКАШУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---