USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

«Пам’ять жива», - вдова волинського ветерана-фронтовика

8 Травня 2017 19:00
На подвір’ї гарно вибіленої хатини на околиці села Любче Рожищенського району , біля якої веселково квітнуть тюльпани та інші весняні квіти, нас зустрічає 87-річна Надія Штиюк і запрошує до оселі. Десять літ як покинув цей світ інвалід війни Адам Штиюк, тож вдова з тих пір мешкає самотиною. Щоправда, чи не щодня забігає до бабусі внучка Тетяна, що живе неподалік, допомагає, бо ж виросла в цій оселі.

На столі у товстому зшитку акуратно складені пожовклі від часу фотографії та папери. Перебираючи їх, згадує минулі роки Надія Адамівна і розповідає нам про свого чоловіка, якому довелося чимало пройти фронтовими дорогами війни.

Народився Адам Григорович в 1926 році у багатодітній селянській родині. Змалку був привчений до праці, бо в десятирічному віці залишився без батька. Закінчив чотири класи сільської школи. А згодом розпочалася Друга світова війна.

У червні 1944-ого, щойно виповнилося вісімнадцять, Адама Штиюка мобілізували.

Надія Адамівна розгортає військовий квиток і показує зроблені в ньому записи, в яких значиться, що з червня 1944-го по квітень 1945-го рядовий-мінометник Адам Штиюк брав участь у військових діях. А у графі знизу ще один запис: «2 квітня 1945 року тяжко поранений у потиличну частину голови». Лікувати поранення Адаму Григоровичу, за словами дружини, довелось у військовому госпіталі аж до Дня Перемоги.

Про мужність рядового Штиюка свідчать подяки від Верховного Головнокомандувача. Одна датована 30 березня 1945 року за звільнення міст Шурани, Враблє, які були важливими опорними пунктами німецької оборони на Братиславському напрямку. Друга – за форсування річки Ваг та заволодіння важливими вузловими шляхами на підступах до Братислави. Саме у цих запеклих боях проти гітлерівських загарбників і отримав молодий юнак поранення, яке давалося взнаки усе подальше життя.

Надія Адамівна обережно перебирає нагороди та відзнаки чоловіка: орден Великої Вітчизняної війни, медаль «За мужність», пам’ятні медалі - і зі сльозами на очах промовляє: «За кожну з них мій Адам ризикував здоров’ям та життям. Мав упертий, гарячий характер, тож сміливо кидався у бій».

Аби відволікти співрозмовницю від сумних думок, розпитую вже про життя повоєнне.

«Побралися ми у 1950-ому році, бо після перемоги Адам дослужував ще строкову службу. Чоловік закінчив школу трактористів, тож обоє працювали в колгоспі. Він – механізатором, я – у ланці. Народили і виховали четверо дітей. Поставили невелику хатину. Нелегко було. З ранку до вечора в колгоспі, а домашню роботу все прихапцем, вечорами. Як попідростали діти, то вже була допомога. Жили як всі: бували й сварки, бувала й радість спільна. А от тепер одна лишилася. Тож довгими вечорами не раз згадую своє життя з Адамом», - говорить Надія Адамівна і дістає зі зшитку фото чоловіка-фронтовика.

Окрім важкої селянської роботи, яка виснажувала інваліда війни, великим випробуванням для подружжя стала передчасна смерть невістки, сина та дочки. Для онуки Тетяни дідусь з бабусею стали сім’єю, бо ж виховували її з дитинства. Ще одного сина Володимира доля закинула аж в далекий Архангельськ, тож приїздить на малу батьківщину не часто. І лише дочка Галина, яка мешкає у Рожищі, навідується до неньки чи не щовихідних. Бо знає, тут її чекають повсякчас.

Біля фотокарток чоловіка, їх обох разом з дітьми, кладе бабуся Надя вже сучасні знімки – внуків та правнуків. Родинне дерево подружжя Штиюків розростається. Семеро внуків та восьмеро правнуків діждалась уже Надія Адамівна. Для них так ревно й зберігає всі ці фото, грамоти та нагороди, бо в них живе історія їхнього роду.
А 9 травня жінка обов’язково відвідає з онукою чи дочкою місце останнього спочинку Адама Григоровича, аби покласти до його могили червоні тюльпани, які він щороку, як символ незгасної пам’яті, носив у цей день до сільського обеліску Слави. Нині вона, вдова ветерана, свято береже і передає нащадкам спогади про героїв тієї далекої війни.

Тетяна БОЯРИН
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus