Подорож різдвяною Європою, чим загрожують Е-добавки людині та для чого потрібні українці полякам. ОГЛЯД ПРЕСИ

Про чоловіка, який має хобі з «жіночим присмаком», про підробку документів з метою приховання факту депортації та про ковбасу невідомого походження пише свіже волинська преса.
Газета «Вісник + К» розповіла читачам про ще одного чоловіка, який має хобі з «жіночим присмаком» – вишиває образи. Нині у доробку лучанина Олександра Шума – 24 ікони. А сам автор мріє показати свої роботи іншим – уже веде переговори з дирекцією Музею волинської ікони про організацію виставки. «Якщо все буде добре, то на початку 2010 року кожен бажаючий зможе прийти та оцінити мій талант. Чогось повчиться або щось підкаже мені» – каже вишивальник.
Товариші Олександра найчастіше його не розуміють – кажуть, що його хобі – даремна трата часу. А робітники, коли підключали газ у селі, де живе дружина зі старшим сином, попросили за роботу не гроші, а вишиту ікону.
Захопився Олександр Шум вишивкою, дивлячись на те, як проводить вечори з голкою та полотном його дружина. «Спочатку починав із серветок, згодом взявся за рушники. І, повірте, виходило не гірше, ніж у жінки», пригадує чоловік. А ікони почав вишивати після того, як тяжко захворіла його мати, – хотів таким чином попросити здоров’я для хворої у Бога. Щоб вставити одну ікону в рамку потрібно близько трьохсот гривень. Оскільки не завжди можна знайти такі гроші більшість робіт захована від людського ока в шафі. Олександр розповідає, що не користується готовою канвою, а перемальовує на полотно зображення з маленьких ікон, придбаних у церкві. Кольори підбирає сам. А першою в квартирі лучанина гостей зустрічає постать Івана Хрестителя, вишита у повний людський зріст.
Топ-новиною часопису «Відомості» стало інтерв’ю з генеральним консулом Польщі у Луцьку Томашем Яніком. Консул розповів читачам, що Польща для підготовки до Євро-2012, потребує українських майстрів будівельник професій – зварювальників, монтажників. Потрібна робоча сила полякам і в сільському господарстві на сезонних роботах.
З 2003 року, відтоді, як почало працювати в Луцьку Консульство Республіки Польща, його послугами скористалося близько мільйона українців. А після введення шенгенських віз кількість громадян, які звертаються за проїзним документом до Консульства, зменшилась на 40%.
До слова, є 14 категорій громадян, які можуть безкоштовно оформити візу. Серед них – учені, політики, представники місцевого самоврядування, журналісти, спортсмени, студенти, пенсіонери та інваліди. При подачі документів таким особам потрібно вказати мету поїздки, а людині, яка фігурує у списку небажаних осіб, може бути відмовлено навіть якщо вона належить до вищезазначених категорій.
Томаш Янік розповів і про найпоширеніші форми зловживань з боку українців – це і підробка документів, надання неправдивої інформації про себе, зміна імені та прізвища з метою приховання факту депортації чи порушення візових вимог у минулому, і спроби вирішити питання через знайомих.
 На сторінках «Сім’ї і дому» читачі зможуть здійснити подорож по Європі. Авторка статті Олена Біронт розповіла про маршрут Луцьк-Вроцлав-Штутгарт-Амстердам-Париж-Барселона-Рим-Луцьк, який здійснила з чоловіком та двома друзями. За два тижні четверо лучан об’їхали пів-Європи економ-класом: «Запаслися продуктами на два тижні, максимально відкладали гроші на дороге пальне (1 літр – 1 євро), на нічліг зупинялися не в містах, а в придорожніх готелях».
У Штутгарті мандрівникам довелося спостерігати, що на другий день Різдва тротуари постали не надто вже дзеркально чисті, оскільки німецькі муніципали на свято теж відпочивають, покладаючись на свідомість громадян. Наступний пункт подорожі – Амстердам – захопив лучан своїм нічним життям «Нас приваблюють величезні рожево-фіолетові вітрини, розуміємо, що втрапили у славнозвісний район червоних ліхтарів. Наші чоловіки роблять вигляд, ніби й нічим, власне, не здивовані, хоча подумки явно мріють опинитися тут без своїх законних супутниць».
У Бельгії лучан трохи розчарував брюссельський хлопчик. Візитна картка столиці виявилась крихітним фонтанчиком. А от в Парижі мандрівників здивували місцеві поліцейські: «Держслужбовці в уніформах курсують містом на машинах, велосипедах і … роликах! Спосіб паркування автівок заслуговує на особливу увагу. Місць небагато, тому авто ставлять уздовж узбіччя настільки тісто, що для того, аби виїхати, треба власним бампером «попхати» тих, що стоять спереду та ззаду». Рим до подорожуючих заговорив українською мовою, яку дуже часто чути на вулицях столиці Італії. І – назад, додому!
Вічно болючу для українців тему синтетичних добавок у продуктах харчування підняла журналістка Тамара Трофимчук на сторінках «Волині-нової». Стаття під назвою «Хто нас годує синтетичною їжею?» мала на меті дослідити звідки взялася на Україні проблема «єшок».
«Починалося все з того, що ми не цінували того, що маємо. Товари вітчизняних гастрономів здавалися нам не надто апетитними, сметана – рідкою, ковбаса – сірою, обгортки цукерок – блідими та непоказними. Перший імпорт на прилавках у середині 90-х буквально змітали, настільки приваблювала яскрава упаковка, хоча «єшки» в тих товарах аж зашкалювали», пише журналістка.
Потім іноземні виробники запропонували українцям асортимент Е-добавок, та відкрили спосіб, як із десяти кілограмів м’яса можна виготовити сто кілограмів ковбаси. Спеціальний наказ МОЗ № 222 містив перелік дозволених в Україні харчових добавок та вказував норми їх застосування. Але п’ять років тому МОЗ залишило тільки текстову частину – роз’яснення, що таке консерванти, барвники, а таблицю з нормами з невідомих причин – забрало.
Вміщений у статті і коментар екс-міністра МОЗ Миколи Поліщука: сьогодні не доведена шкідливість Е-добавок для здоров’я людини, тому заборонити їх чиновники не мають підстав.  «Своїх додаткових досліджень МОЗ не проводить. Якби хтось захотів відмінити ту чи іншу харчову добавку, він не мав би для цього підстав. Проблемою, як на мене, є те, чи дійсно під документами завозяться саме вказані речовини і як вони використовуються на виробництві», – пояснив Микола Поліщук.
А поки споживачі не звертають уваги на надписи на маркуванні, купують напівфабрикати у супермаркетах та ковбасу невідомого походження, лікарі констатують збільшення кількості хворих, у яких діагностовані пухлини шлунка та кишківника. «Щоб шкідливі добавки рідше потрапляли на наш стіл, треба забрати зі свого раціону чіпси, хот-доги, готові сніданки. Варто також обмежити вживання ковбас і особливо копченостей, тому що у них традиційно присутні нітрати та нітрити. І звичайно, довгий список Е на етикетці, так само, як і тривалий термін зберігання продукту, повинні насторожити», радить лікар-ендоскопіст обласного онкодиспансера Олег Дудка.
«Аверс-прес» порахував, на яку суму повинен полегшити свого гаманця середньостатистичний лучанин, аби в його оселі запалала новорічними вогниками лісова красуня. Якщо вдома немає штучної ялинки і минулорічних прикрас, то витратити доведеться на прикраси та новорічну атрибутику від 500 гривень.
Штучне хвойне дерево на ринку можна придбати за ціною від 25 до 450 гривень залежно від висоти, пише журналістка. А от справжня ялинка коштує від 10 до 120 гривень. За самовільне вирубування ялинок на браконьєрів чекає штраф – від 85 до 170 гривень та відшкодування збитків заподіяних лісовому господарству в розмірі 154-3 500 гривень, - повідомила прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.
А щоб не викидати ялинку, на смітник можна придбати й таку, яку можна посадити на дачі чи біля дому. Такі саджанці пропонує Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр у селі Гаразджа.
Найдешевше можна прикрасити лісову красуню іграшками, виготовленими власноруч – вирізаними з паперу сніжинками, снігом з вати, цукерками, горішками. Якщо такий варіант не підходить, тоді доведеться прямувати в магазин чи на ринок за покупкам. Найдорожчими, як з’ясувалось є прикраси ручної роботи – від 50 гривень. Недешевим задоволенням є й колись такі поширені скляні кульки – 15 за штуку.
Хотілося «Аверс-пресу» й дізнатися, скільки витратила Луцька влада на вбрання центральної ялинки міста: «У відділі благоустрою нам цю інформацію відмовились надавати з незрозумілих причин. А начальник відділу Ольга Люфт обурювалася, чому ніхто з місцевих ЗМІ не пише, що Діду Морозу відірвали бороду і зламали паркан біля головної ялинки».
Головною новиною «Луцький замок» поставив повідомлення про те, що в Луцьку запалали новорічні ялинки і обласний центр Волині вирізняється серед інших міст тим, що вже не перший рік місто прикрашає три дерева, які ростуть на Театральному майдані. Момент, коли вперше цьогоріч запалали в місті новорічні вогні, у журналіста «Луцького замку» викликав романтично-ностальгійний настрій: «Новорічна ялинка повертає нас у казку дитинства і мимоволі віриш, що у наступному році мусить бути краще, люди житимуть у злагоді й любові, український народ нарешті стане щасливим».
До слова, у газеті вміщено й інформацію для тих, хто цікавиться майбутніми виборами Президента. Видання опублікувало «Склад дільничних виборчих комісій звичайних та спеціальних виборчих дільниць територіально- виборчого округу № 22».
 

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---