Порошенку здалося, що я скоїв святотатство, порвавши його портрет, - Павленко

За розірваний портрет президента – два роки в ізоляторі.

Активіста Юрія Павленка, який два роки тому публічно розірвав портрет президента України Петра Порошенка, нещодавно звільнили зі слідчого ізолятора. Таке рішення прийняли судді Апеляційного суду у Вінницькій області.

Як відомо, 6-го грудня 2014 року Юрій Павленко брав участь у акції протесту та штурмі Вінницької обласної ради. Тоді він розірвав перевернутий догори дригом портрет Петра Порошенка, вигукуючи: «Це не мій президент. Я його не обирав».

Провадження проти нього порушили за фактом хуліганства. Також Павленка звинуватили у організації масових протестів з агресивною тематикою й засудили до чотирьох з половиною років позбавлення волі. Виходить, що чоловік втратив два роки життя, перебуваючи у слідчому ізоляторі, доки правосуддя з’ясовувало: злочинець він чи ні.

Юрій Павленко каже, що винуватцем себе не вважає й надалі продовжує громадську діяльність.

– Як провели перший тиждень на волі?

– Кілька днів присвятив батькам та дівчині. Вони мене дуже підтримували. Потім намагався зрозуміти нові реалії України. Адже за той час, коли був на свободі, майданівські спогади були ще свіжі, не настільки все було забуто. Зараз бачимо свавілля правлячого класу, кричущу реакційність влади та повний відхід від будь-яких декларованих ідеалів Майдану.

За цей тиждень також ознайомився з діяльністю різних громадсько-політичних організацій. Наразі намагаюся знайти однодумців, відшукати точки дотику з різними рухами, відомими та маловідомими андеграундами українського політикуму.

– Як вважаєте: переслідування патріотів – це випадковість, інерція старої системи чи цілеспрямована політика?

– Випадковість теж, але на першому місці цілеспрямована політика, яка винищує патріотів. Адже вони – потенційна загроза системі, яка існує. Ці люди здатні повести за собою різні прошарки суспільства на боротьбу за очищення влади, за побудову нових громадянських інституцій, яких і досі нема, і які зможуть контролювати владу.

– Яким бачите майбутнє України? Як можна домогтися змін?

– Коли очолював народний трибунал у Вінниці, мої методи довели свою дієвість. Той, хто готовий діяти і персонально відповідати за свої вчинки, впроваджувати люстрацію в життя, незалежно, хоче це псевдо еліта чи ні, той і заслуговує на довіру та любов народу. Зараз я на стороні тих, хто дотримується радикального оновлення влади, заміни правлячої псевдоеліти на національну. На жаль, нині національна еліта затиснута і перебуває там, звідки мене нещодавно звільнили. Наша мета – мобілізувати молодь, навчитися самим бути владою, витягнути решту людей, які перебувають в затінках системи. Таких осіб блокує нинішня влада, аби вони не становили загрози.

– Що ви маєте на увазі під радикалізмом?

– Насильство, яке породжує насильство, ніколи не було виправданим. Такий радикалізм допомагає лише виділитися. Це щось юнацьке і неприйнятне. Треба користуватися іншими методами. Наприклад, словом. Насильство – це крайній метод. Але, коли тебе б’ють, не треба наставляти щоки. Якщо до нас так ставитимуться, то й ми будемо змушені цим же відповідати. Якщо ж відповідь буде нормальною, то треба також відповідати адекватно. Словом або пером.

– Вважаєте себе злочинцем?

– Ні, і ті, хто мене репресували, теж не вважали злочинцем. Крім верхівки та президента. Порошенку, мабуть, здавалося, що я скоїв святотацтво, злочин. Не знаю, якими треба керуватися міркуваннями, аби дати вказівку кинути когось за грати через свій розірваний портрет. Це вже маніакальний психоз.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---