Про дорогу до Бога ув’язненим виправної колонії у Маневичах розповіли учні недільної школи

З благословення митрополита Луцького і Волинського Ніфонта 26 березня учні випускного класу недільної школи при Свято-Покровській церкві міста Луцька звершили свою першу місіонерську подорож. З ініціативи самих випускників місцем «бойового хрещення» стала виправна колонія у місті Маневичі, – інформують «Волинські Новини».
За повідомленням прес-служби Волинської єпархії УПЦ (МП), готуватися до мандрівки почали одразу після Різдвяних свят, адже юні місіонери мали звіщати Слово Боже не одноліткам і не традиційно приязним до діток дідусям-бабусям, а чоловікам-в’язням, про яких діти знають небагато, а те, що знають, – як правило досить непривабливе. Це вимагало особливої підготовки. Тому, взявши благословення у архієрея, взялись за роботу.
Досить швидко визначили тему зустрічі – «Дорога до Бога». Розкрити тему вирішили за допомогою театралізації євангельської притчі «Про сіяча» та співу духовних кантів.
Отут і стали у пригоді 10 років щотижневого відвідування уроків Закону Божого та досвід участі в різноманітних соціально-виховних заходах. Період підготовки проходив із великим ентузіазмом як із боку педагогів, так і учнів. Вчитель театральної студії Павло Гарбуз розробив сценарій постанови, підсиливши сюжет вдалими художніми прийомами для більш успішного сприйняття змісту притчі. Керівник юнацького хору Ірина Гайдучик підібрала пісенний репертуар – чудові псалми на тему покаяння, що повинні були донести тему зустрічі до сердець в’язнів. Багато допоміг в організації зустрічі благочинний Маневицької округи протоієрей Тарасій Огородник.
Настали шкільні канікули, і учні недільної школи вирушили в свою першу місіонерську подорож. Уже на місці почалися перші спокуси – приблизно півгодини довелося чекати, доки двері виправної колонії відкрилися. Очікування гнітило, і діти починали хвилюватися.
Для підняття «бойового духу» керівник недільної школи ієродиякон Ніфонт (Омельчук) провів із дітьми настановну бесіду. Він зауважив, що завданням кожного місіонера є сповіщення євангельського слова усім, хто ще не став на дорогу життя з Богом. Особливої турботи та співчуття, як сказав, отець Ніфонт, потребують в’язні, адже вони також були дітьми, хотіли бути добрими, любити своїх батьків і бути любими для них. Але в певний момент свого життя засудженні не змогли впоратися з труднощами й обставинами буремного життя і, спокушені злими силами, вчинили протиправні дії.
Отець Ніфонт закликав учнів благовіствувати не лише гарними розповідями по обраній темі, а й відкрити перед людьми, що звикли бачити гріх і жорстокість, свої, без сумніву, добрі сердечка, – щоб ті у дитячих оченятах зуміли розгледіти радість життя з Богом.
Час очікування пройшов, і учнів недільної школи запросили на зустріч. У залі були присутні приблизно 200 засуджених. Згідно зі сценарієм, першою мала прозвучати з уст дітей молитва Оптинських старців, та в якусь мить (знов спокуса!) усі 26 учнів враз поховалися за кулісами сцени. Страх дітей був зрозумілим.
Вийти акторам із пікантної ситуації допоміг отець Ніфонт, доречно звернувшись до глядачів із вітальним словом. А далі все пішло згідно сценарію: театралізована притча «Про сіяча», спів духовних кантів. Особливо цікаво була представлена притча. Учні в епічній формі зуміли передати зміст та винести повчання.
Сколихнули душі ув’язнених і духовні канти. Пісні про Богородицю, рідну матір, супроводжувалися голосними аплодисментами. На закінчення концерту діти повністю осміліли і щиро проспівали для вдячних слухачів «Многая літа».
Незвичайна зустріч завершилася. Перша половина дороги додому пройшла у тиші – де й дівся галас, із яким діти вирушали з Луцька у свою першу місіонерську подорож. Кожен намагався збагнути: що сталось щойно у його душі?
Незапланована зупинка у Хрестовоздвиженському чоловічому монастирі у селі Старий Чарторийськ Маневицького району вивела дітей із роздумів. Група вибухнула від пережитих надзвичайних вражень. Ділячись емоціями, діти зауважили, що серед ув’язнених були такі, які під час співу витирали сльози… Паралельно викристалізувався ще один результат цієї місіонерської подорожі – безцінний життєвий досвід для юних любителів Православ’я.
Візит вдався, завдання було виконано успішно – до ув’язнених Євангельське слово було донесене. Зерно впало у землю.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---