Чому інфляція в Україні вища, ніж очікувалося. Аналіз

Підвищення цін на паливо, виробничих витрат та соціальних стандартів: темпи інфляції відхилилися від прогнозу НБУ. Для того, щоб у 2018 році привести інфляцію до цільової траєкторії, правління НБУ вирішило підняти облікову ставку до 14,5%.

Про це йшлося під час брифінгу керівництва Національного банку України з питань монетарної політики.

Як повідомив виконувач обов’язків голови НБУ Яків Смолій, згідно з результатами засідання правління НБУ з монетарної політики ухвалили рішення підвищити облікову ставку до 14,5% річних з 15 грудня. Таке рішення погодили з огляду на посилення інфляційних ризиків. Проведення більш жорсткої монетарної політики необхідне для зниження інфляції до цільового рівня у середньостроковій перспективі.

З його слів, протягом останніх двох місяців темпи споживчої інфляції знижувалися, проте повільніше, ніж прогнозували. У листопаді вона становила 13,6% річних. Відхилення інфляції від прогнозу пояснюють вищими, ніж очікувалося, темпами базової інфляції через підвищення виробничих витрат та пожвавлення споживчого попиту. Також відхиленню сприяли вищі за прогноз темпи підвищення цін на сирі продовольчі продукти та паливо.

До уповільнення загальної інфляції насамперед призвело вичерпання дії факторів, які спричинили стрімке здорожчання у середині року сирих продовольчих продуктів, зокрема, молока, м’яса та овочів.

Водночас, прискорилося підвищення цін на продукти харчування з високим ступенем обробки як результат підвищення цін на відповідні сирі продукти у попередні місяці. Також збільшилися темпи зростання вартості ринкових послуг під впливом підвищення виробничих витрат та пожвавлення споживчого попиту. Як наслідок, базова інфляція у листопаді прискорилася до 8,6%, відображаючи посилення фундаментального тиску на споживчі ціни.

Ціни на паливо також підвищилися внаслідок підвищення світових цін на нафту та послаблення гривні до євро (акцизи на паливо встановлені в євро).

Помірний тиск на рівень інфляції, переважно через ціни на імпортовані непродовольчі товари, зокрема побутову техніку, справляла і ситуація на валютному ринку. З 20-их чисел листопада посилився тиск на курс гривні під дією тимчасових, у тому числі, сезонних чинників. Зокрема, на пропозицію валюти впливає сезонне зменшення ділової активності. Водночас, наприкінці року традиційно посилюється попит на валюту. Також існують психологічні фактори: несприятливі очікування щодо майбутньої динаміки курсу гривні.

Однак фундаментальні фактори продовжують залишатися сприятливими. Прискорення економічного зростання в країнах-основних партнерах України підтримує зовнішній попит на вітчизняний експорт. Так, темпи зростання країн Європи у третьому кварталі були найвищими за останні шість років, а зростання окремих країн центральної та східної Європи, зокрема Румунії та Туреччини, були одними з найвищих у світі. Світові ціни на основні товари українського експорту залишаються на відносно високому рівні. Так, ціни на залізну руду продовжували підтримуватися високим попитом з боку Китаю, незважаючи на зменшення виробництва в північних провінціях країни в рамках державної політики захисту навколишнього середовища. Це, своєю чергою, утримувало ціни на сталь на високому рівні. При чому ціни на сталь українського виробництва сьогодні на 56% вищі, ніж торік. Завдяки цьому, металургійний експорт помітно підвищився і забезпечує нині понад 40% пропозиції валюти. Ціни на пшеницю підвищувалися із зростанням попиту на зернові високої якості. Ціни на кукурудзу, хоча й не демонстрували чіткої висхідної динаміки, проте залишалися доволі стабільними.

На світових ринках відновилася зацікавленість інвесторами щодо країн з економіками, що розвиваються. Як наслідок, поступово підвищується пропозиція валюти з боку інвесторів, які заводять валюту в Україну для інвестування. Водночас, Нацбанк продовжує зберігати присутність на валютному ринку на випадок надмірних коливань валютного курсу під впливом ситуативних факторів. З початку вересня чистий продаж валюти Національним банком становить 156 мільйонів доларів США, міжнародні резерви на початку грудня становили 18,5 мільярда доларів США. Зі слів виконувача обов’язків голови НБУ, цих коштів цілком достатньо для проведення інтервенцій з метою згладжування негативних коливань на валютному ринку у разі потреби.

Недостатньо швидке зниження інфляції свідчить, що наприкінці року інфляція більш суттєво відхилиться від цільового рівня, ніж припускали раніше.

З часу прийняття попереднього рішення щодо облікової ставки та оприлюднення останнього макроекономічного прогнозу НБУ стала більш імовірною реалізація ризиків, які можуть стримати зниження інфляції наступного року. По-перше, обсяг видатків, передбачений у прийнятому держбюджеті на 2018 рік, суттєво вищий від закладеного у жовтневий прогноз Нацбанку. Також є ризик більш значного підвищення соціальних стандартів, що може вплинути як на споживчий попит з боку населення, так і на собівартість товарів та послуг. По-друге, посилилися ризики відтермінування наступного кредитного траншу Міжнародного валютного фонду. По-третє, здорожчання сирих продуктів харчування може і надалі мати значний вплив на ціни на продукти з високим ступенем обробки, як це було у другій половині 2017 року. Крім того, зростання світової економіки може бути більш суттєвим, ніж очікувалося раніше. Це може стимулювати трудову міграцію і, відповідно, спричинити підвищення заробітних плат. Як зазначив Яків Смолій, через наведені фактори протягом останніх місяців також погіршуються інфляційні очікування, насамперед підприємств та населення.

В рішення щодо облікової ставки у жовтні правління нацбанку наголошувало, що реалізація зазначених інфляційних ризиків може бути підставою для подальшого підвищення облікової ставки. Відповідно, з огляду на необхідність нівелювати вплив окреслених ризиків та забезпечити низхідний тренд інфляції до цільових показників, Нацбанк вважає за необхідне підвищити облікову ставку до 14,5% річних.

Як відзначив виконувач обов’язків голови НБУ, канали, через які облікова ставка Нацбанку впливає на інфляцію, є досить дієвими. Зокрема, після підвищення облікової ставки банки збільшували відсоткові ставки, що сприяло пожвавленню притоку коштів в банківську систему. Нацбанк очікує, що поточне підвищення облікової ставки надалі стимулюватиме потік заощаджень в банківський сектор і стримувати споживчий попит.

На переконання правління НБУ, досягнення цінової стабільності – необхідна передумова стійкого економічного зростання. Зокрема, стійке покращення інфляційних очікувань виступає основним фактором зниження ставок банків за кредитами у середньостроковій перспективі.

В разі подальшого посилення фундаментальних інфляційних ризиків НБУ може продовжити підвищення облікової ставки, щоб привести інфляцію до цільової траєкторії. Наступне рішення щодо облікової ставки ухвалюватимуть у січні 2018 року з врахуванням нових макроекономічних прогнозів, зокрема щодо інфляції. Наступне засідання з монетарної політики запланували на 25 січня 2018 року.

Нагадаємо, на думку правління Нацбанку, підвищення рівня мінімальної зарплати цього року призвело до підвищення інфляції на приблизно 2%.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---