У Луцьку Марія Матіос зізналася, за що любить Волинь. ФОТО

Письменниця вірить у містику, вважає два регіони України рідними та переконана, що у кожної людини є свій «Китайський мур».

Зустріч з письменницею та народним депутатом України Марією Матіос відбулася у Палаці культури міста Луцька 27 вересня.

Письменниця розповіла, що в Україні є два регіони, де вона чується вдома – Буковина та Волинь.

«Я дуже люблю Волинь, тому що люблю волинського чоловіка. Буковинська родина і волинська родина мені дуже кровні. Це добре, коли людина має місце, куди може приїхати, сміятися, плакати, тужити, тішитися, коли вона має за собою історію», - розповіла Марія Матіос лучанам.



«Я вважаю, що в житті є такі надзвичайні речі, які диктують людині її поведінку, мислення, - і це, насамперед, родина. Без того, що знаєш про себе і про тих, хто був до тебе, ти в житті перекотиполе, не маєш точки опертя. Знання про свій рід – це для кожного Китайський мур, який ніхто не може знищити», - повідомила Марія Матіос.

Авторка розповіла, що планувала презентувати останню за часом написання книжку - «Черевички Божої Матері». Також зізналася, що це літо було для неї трагічним, адже несподівано помер її батько. Це трапилося в той час, коли Марія Матіос написала половину книжки. Письменниця задумала її дуже важкою, тому що не вміє писати легких творів.



«У час, коли помер мій батько, я зрозуміла, що я книжки не допишу. Я вірю в містику і вірю в те, що її допоміг дописати мій батько, якого вже немає. Я вірю, що люди не зникають безслідно. Більше ніхто нас не має права судити окрім Бога і тих, хто нас любив. Вони нам допомагають, підштовхують, посилають якісь знаки», - розповіла письменниця.

Марія Матіос попросила публіку вшанувати пам'ять батька хвилиною мовчання.



Авторка розповіла лучанам і про іншу книжку – «Історія України очима письменників». Їй запропонували взяти участь у цьому проекті, обравши будь-який історичний період. Прозаїк вирішила написати про мешканців рідного хутору Сірук на Буковині, де нараховувалося 13 хат у 1947 році. Марія Матіос зізналася, що народилася «там, де дідько каже «добраніч». Карту-схему маленького присілку Сірук на її прохання намалював батько. Також він подарував доньці зошит, в якому описав кожну родину з хутора та її долю. Багатьох мешканців присілку виселили у Хабаровський край та інші віддалені регіони СРСР. Письменниця вирішила без фантазії та вигадок написати про цих людей, адже інакше про них ніхто не розповість світові.

«Хтось може запитати – а навіщо це? Зараз XXI століття, Інтернет, айфони та айпади. Я думаю, що той, хто не знає це, має в житті проблеми усілякі. Я хочу вкинути меседж в суспільство, щоб хтось почав досліджувати свою родину, адже сьогодні дехто навіть діда свого не знає», - розповіла Марія Матіос.

Письменниця також розповіла про те, як з акторами івано-франківського театру відвідала цьогоріч Донецьк з виставою «Нація», після трьох років перешкоджань. Вона повідомила, що щоразу знаходилися безглузді причини відмінити гастролі театру, - «то усі зали орендовані, то «это нашего зрителя не будет интересовать» і таке інше».

З її слів, донеччани стоячи аплодували упродовж 15 хвилин після вистави. Один з російськомовних глядачів підійшов до Марії Матіос і сказав, що перші хвилини вистави сидів і думав, що він робить у театрі, але згодом проникся та відчув свою причетність до нації.



Напередодні візиту до Луцька письменниця переглянула інсценізацію своє повісті «Москалиця» учнями однієї зі львівських шкіл. Вона розповіла, що раніше вважала твір непридатним для сцени, однак діти зворушили її своєю акторською грою.

«Позиція мого «улюбленого» міністра Дмитра Табачника, який вилучив зі шкільної програми «Солодку Дарусю» - такі твори травмують дитячу психіку. Я вважаю, що ніщо так не може травмувати її, як навколишня брехня. Правди ніколи не буває багато», - вважає письменниця.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---