Як «активні громадяни» змінюють Волинь

Аби мотивувати жителів міст, селищ та сіл робити життя своїх громад кращим, в Україні уже чотири роки діє програма від Британської ради «Активні громадяни». Одне з основних її завдань – сприяти зміцненню громадянського суспільства в Україні та надати громадянам можливості на реалізацію ідей, які сприяють розвитку громад, йдеться у матеріалі газети Волинські Новини від 13 липня № 27 (65).

Відтак у 2017 році на Волині в рамках співпраці цієї програми та її партнерів було оголошено конкурси проектів. Чи хочуть волиняни щось змінювати у своєму житті, розповів координатор програми у Волинській області Захар Ткачук.



– Розкажіть про програму «Активні громадяни». Чим вона може бути корисною для волинян?

– У світі ця програма існує вже понад десять років та об’єднує більш ніж 40 країн Близького Сходу, Північної Африки, Європи, Південної та Східної Азії. Це країни, які стають на шлях демократичного розвитку та потребують підтримки. В Україні програма діє уже чотири роки. Надаються переваги територіям у прифронтовій зоні – аби розбудовувати там громадянське суспільство. Мета програми досить широка та амбітна: зберегти мир в Україні й світі, розвивати довіру між людьми. Маю надію, що ця програма зробить громадян активнішими, підвищить віру людей у самих себе.

– Які проекти підтримуєте?

– Готові підтримувати все, що стосується концепції сталого розвитку, тобто коли примножується надбання людства, а не навпаки. Бо часто просять, наприклад, лавку в парку поставити. Задум хороший, але для цього треба спиляти два дерева. То такий концепт не підходить. Тому спочатку ми навчали людей проектної діяльності, філософії громадянського мислення, довіри та взаєморозуміння, а вже після цього надавали невеличкі гранти. Коли почали створювати ОТГ, до нас стали звертатися представники об’єднаних громад, виявлялося, що вільні кошти у них були, але вони не знали, як їх розподілити правильно. Тоді й з’явилася ідея пітчингів, де частину коштів надавала громада, а іншу частину фінансували ми. Для пітчингу потрібно пройти навчання, подати заявку та презентувати ідею на загал. Головне – дати людям поштовх, навчити їх, а далі вони самі впораються. Часто уявляю нашу державу в контексті під’їзду одного будинку, який може бути побитим, замальованим, забрудненим і без світла. Але той же під’їзд може бути красивим та прибраним, коли люди зможуть згуртуватися і розв’язати ці проблеми. Тому намагаємося показати їм, що можна жити краще.

– У яких містах Волинської області реалізовано проекти?

– Усього на Волині було 42 проекти, найбільше – у Луцьку, Нововолинську, Ковелі, Ратному, Володимирі-Волинському, Рожищі. Сподіваюся, що найближчим часом буде кілька проектів у Любешові, Горохові, Шацьку. Ведемо переговори з Княгининівською громадою. Плануємо провести пітчинг у Княгининівській ОТГ.

– Яку суму надаєте на проект? Чи це тільки співфінансування?

– Наша програма не про гроші, а про цінності. Ніколи не були і не будуть гроші нашою кінцевою метою. На жаль, коли люди чують слово грант, донор, то відразу думають, що тут можна заробити. Україна має проблему з грантоїдством: беруть кошти та неефективно їх використовують. Є такі проекти, де не треба жодної копійки, бо люди можуть усе зробити самі. Однак коли є потреба в підтримці, то на малий грант може бути виділено до 15 тисяч гривень. Ми вчимо громади бути відповідальними, тому без власного внес­ку проекти не буде підтримано.

Пітчинг – це проект із великим внеском. Кілька структур скидаються й оголошують конкурс на певні напрямки, які їх цікавлять. Проекти можуть бути різними і фінансування також може бути різним. Зазвичай 15 тисяч гривень – це малий грант. Якщо ж це пітчинг, то один проект може бути до 30 тисяч гривень і фінансується 50 на 50, а донорів може бути кілька.

– Чи готові волиняни щось змінювати у своєму житті?

– Звісно, Волинь – не рекордс­мен у цій програмі, але 42 проекти все-таки реалізовано. Також зроб­лено пітчинг у Луцьку на 200 тисяч. Маємо багато успішних проектів. Наприклад, проект із соціальними контейнерами, де збирали одяг від громадян і передавали через соціальну ярмарку малозабезпеченим. Завдяки проекту в Нововолинську люди самі відновили кіноконцертний майданчик у парку, а в Рожищі розмалювали казковими персонажами стіни лікарні, аби діткам було веселіше там перебувати. Якби люди не старалися, то співфінансування не було б. У більшості випадків, якщо працюєш для громади, що більше її представників залучено, то ефективніший проект.

– Плануєте долучати до пітчингів інші населені пункти області?

– Так, але для цього мають зголоситися органи самоврядування тих чи тих населених пунктів, які готові до співфінансування. Тому усе залежатиме від того, яка буде ресурсна база та чи буде йти місцева громада нам назустріч. Громади мають розуміти, що усе тільки в їхніх руках.

Лілія БОНДАР

Луцьк

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---