Як лікують серцево-судинні хвороби під час війни і чи дорого це

Щороку в Україні від серцево-судинних хвороб помирає більше 400 тисяч людей. Часто це стається через те, що пацієнти вчасно не звертаються по допомогу. Іноді тягнуть до останнього, бо бояться, що лікування коштує надто дорого, а «де мені взяти гроші?»

hromadske поговорило з фахівцями, аби зрозуміти, чи будуть лікувати хворого, якщо в нього скрута з фінансами, і на що він може розраховувати.

Одного ранку пані Наталія вчасно викликала швидку, хоча її чоловік і був проти. Як з’ясувалося згодом, це врятувало життя 49-річному полтавцю Миколі.

«Чоловік прокинувся зранку, поскаржився, що защемило між лопатками, не міг плечі розвести, біль «віддавав» і в руки. Потім наче стало легше й знову звело. Микола був упевнений, що це якась невралгія, ще й не хотів викликати швидку допомогу. Я не знаю, що мене налякало, але я зателефонувала за номером 103, описала симптоми – на лінії одразу сказали, що скерують до нас бригаду».

Родина навіть просила вибачення: обом здавалося, що марно потурбували медиків.

«А лікарка тільки на нього глянула, то одразу сказала, що 90% інфаркт. Зробили ЕКГ, знеболили й повезли. Пощастило нам, що приїхали професіонали, причому дуже швидко».

Як розповіла Наталія, чоловік дав згоду на стентування, тож його повезли в кардіоцентр. Від моменту виклику швидкої до початку операції минуло 40 хв. Перше стентування чоловіку зробили безкоштовно.

«А от удруге вже платили за стент і витратні матеріали. У плановій кардіології ліки безкоштовні до якогось дня, а потім самі купували. Чому робили планове стентування після перенесеного інфаркту? Як пояснили лікарі, на 7–10-ий день достентовують інші судини, бо зазвичай не одна уражується. Персонал хороший, лікар дуже уважний, часто приходив, усе пояснював. На це лікування витратили приблизно 37–40 тисяч гривень».

Після лікування Микола ще 2 тижні перебував на реабілітації в цьому ж медичному закладі. Усі обстеження були безкоштовні, а ліки родина купувала за свої гроші.

За що й коли хворий має платити

У Полтаві два роки працює КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради». Нині тут лікують пацієнтів із багатьох регіонів. Заступниця директора з економічних питань Валентина Коліщак розповідає: якщо хворого привозять «по швидкій», то це – ургентний випадок і лікарня забезпечує пацієнта всім безкоштовно.

«Але трапляється, що планова операція, людина хоче стентування, стентів на той час немає, а пацієнт чи пацієнтка чекати не має змоги. То домовляються з родичами, обговорюють усі нюанси, люди закуповують самі, надають чеки й пацієнту проводять оперативне втручання. Нині забезпечення кардіоцентру хороше, не пам’ятаю випадків, щоб бракувало стентів».

Якщо ж людина звернулася до кардіоцентру сама, за направленням сімейного лікаря, а коштів, щоб купити стенти, у неї немає, доведеться чекати або ж платити.

«Якщо пацієнт чи пацієнтка можуть почекати, то очікують безкоштовних стентів: мають право прийти через тиждень чи два і їм зроблять стентування. Інакше – або шукають спонсорів, або самотужки купують і записуються на оперативне втручання, якщо не хочуть чекати».

Після повномасштабного вторгнення були перебої з постачанням стентів (вони іноземного виробництва), їх важко було доставити. Нині, за словами пані Коліщак, такого практично немає. Бувають хіба невеликі затримки, але до них уже адаптувалися.

Які ліки та послуги держава забезпечує безкоштовно хворим на серцево-судинні недуги

У Держпідприємстві «Медичні закупівлі України» на запит hromadske пояснили, чим держава забезпечує безкоштовно. Усі ці медикаменти є в реєстрі ліків. Їх можна отримати за призначенням лікаря безпосередньо в лікарні або в аптеці за програмою «Доступні ліки».

Якщо пацієнт перебуває на стаціонарі, то він теж може розраховувати на безоплатні ліки. Для лікування серцево-судинних хвороб МЗУ закуповує такі препарати та медичні вироби: еноксапарин натрію, фондапаринукс натрію, метопролол, добутамін, норадреналін, мілрінон, коронарну стент-систему, клапани серця, медвироби для коронарографії судин, штучний водій ритму серця (ШВРС), оксигенатори та клапани серця, оклюдери, судинні протези, пристрої для біопсії міокарда та інші вироби для оперативного лікування судинно-мозкових захворювань.

Повний перелік медичних товарів міститься в постанові Кабміну № 216, а інформація щодо залишків ліків доступна за посиланням https://bi.medzakupivli.com/.

Все ж буває, що безоплатних ліків може не вистачити всім пацієнтам. Щоб такого не траплялося, «Медичні закупівлі України» почали розвозити ліки мало не щодня невеликими партіями. Так вдається уникати ситуацій, коли одна лікарня має забагато, а іншій не вистачає. За напрямом серцево-судинні захворювання, станом на 24.07.2023, на центральний склад поставили вже більше 90 відсотків товарів, на які мали контракти.

Кардіологиня 1-ї міської лікарні Полтави Ірина Дацун приймає пацієнтів у поліклініці й консультує в стаціонарі. Зазначає, що лікарня повністю забезпечена ліками від серцево-судинних недугів.

«Деякі препарати отримуємо від волонтерів, а переважну частину – за програмою «Доступні ліки». Їх пацієнти отримують від сімейного лікаря. Як це працює? Я маю цей перелік, раджу, людина йде до свого сімейного, той виписує ліки. Ці препарати отримують або безкоштовно, або з невеликою доплатою. Але це базові ліки, не всім можуть підходити, тож людина має право купувати інші препарати, аналоги, якщо їй щось не підійшло. Наприклад, є такі, що знижують тиск, їх 4, то от у перелік «Доступні ліки» входить лише 1 – інші пацієнт має купити вже сам. Трапляється на нього або ж побічна дія, або його недостатньо, то теж людина купує інший препарат».

Вимагають гроші за ліки, на які держава виділяє кошти: що робити?

Якщо на дверях клініки є наліпка «Договір із НСЗУ», а пацієнту кажуть, що за все треба платити, слід звернутися за роз’ясненнями до керівника закладу охорони здоров’я або до правоохоронних органів.

Також можна написати скаргу до НСЗУ через електронну форму на сайті або подзвонити за номером 16-77. Звернення мають розглянути протягом 30 робочих днів і інформацію про результати розмістити на сайті. Коли заклад охорони здоров’я визнає свою неправоту, права пацієнта поновлюються: йому повертають гроші чи надають безоплатне лікування. Якщо заклад заперечує свою вину, то справу передають у правоохоронні органи.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---