«Як побачив у Луцьку український прапор - плакав», - репресований волинянин

Волинянин Ананій Добровольський 13 літ провів у Сибіру. Такою була його плата за участь в лавах УПА. Чоловік на власні очі бачив, що залишили після себе енкаведисти в Луцькій тюрмі. Він кілька разів зважувався втекти. І, не зважаючи на те, що надто багато часу дивився в лице смерті, він досі закликає своїх нащадків любити Україну, за яку й отримав заслання.

Сьогодні, 17 травня, вся Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій. В Луцьку з цієї нагоди відбулося покладання квітів до пам’ятника цим жертвам.
Нагадаємо, цей монумент встановлений на Замковій площі, неподалік колишньої Луцької тюрми, де були розстріляні тисячі політв’язнів, під час відступу радянських військ з Луцька.

В 12 років Ананій Добровольський разом з братом на власні очі побачив наслідки розстрілу в’язнів. Каже – тієї картини не забуде довіку.

Сам він - родом з села Верхівки колишнього Теремнівського району. Зараз це територія Луцького району.

«Як прийшли «совєти», спочатку все ніби було нормально. Потім почали забирати реманент, худобу, але то було недовго. Потім прийшли німці. Що мене вразило, то те, коли мені було 12 років, я з братом ходив у Луцьку тюрму, і бачив розстріляних. Спочатку казали, що це німці зробили. А потім сказали, що стріляли енкаведисти. А Галя-жидівка стріляла з кулемету», - розповів чоловік.Під час німецької окупації два його брати пішли до УПА. Сестру забрали в Німеччину. Молодий Ананій був в юнацькій сітці УПА, хлопці шукали зброю. Потім прийшла Червона Армія.

«В нашому селі було два зрадники, які знали, що я і брат були в УПА. Мене, батька і сестру вивезли в Сибір, в Архангельську область», - ділиться спогадами чоловік. Не допомогло пом’якшити вирок і те, що один з його братів воював у складі Червоної Армії, і повернувся з фронту без ноги.У Луцьку всіх репресованих завантажили як худобу в товарняк, огороджений колючим дротом. Коли приїхали на станцію в Сибіру, з’ясувалося, що їх планували доправити в тайгу на лісорозробку. Але через негоду річка була непрохідною. Тож всіх поселили в овочесховищі. Більше половини не витримали суворого сибірського клімату та нелюдських умов: з 700 людей, які туди доїхали, залишилося 300. Найвразливішими були діти й люди старшого віку.

В Сибіру Ананій Добровольський пробув 13 років. Він кілька разів спонукав своїх побратимів на втечу. Повернувся додому в 1957 році.

«Ніколи не пошкодував, того, за що я боровся. Як я приїхав в Луцьк і побачив український прапор - я плакав. За нього розстрілювали. А тут прапор висить. Яка то радість була! Так що, діточки, любіть Україну – вона того варта», - розповів чоловік.Окрім представників влади та громадських організацій, які об’єднують політичних репресованих, вшанувати жертв тоталітарного режиму прийшли й кримські татари, які були змушені залишити свої домівки через свої політичні переконання уже в незалежній Україні.

Власне, цей народ також не раз страждав через репресії. У 1944 році кримських татар звинуватили у співпраці з Третім Рейхом, незважаючи на те, що багато представників цього народу воювали і у складі Червоної Армії. Майже 200 тисяч кримських татар змусили полишити свої домівки. Тому вони чудово знають, як це - бути жертвами репресій.«Ми тут, бо відчуваємо єдність наших народів. Ми повинні пам’ятати ті злочини режиму проти людства. Бо пам’ять – потужна зброя проти тоталітарних режимів», - пояснив голова ГО «Кримські татари Волині» Сервер Зейнідінов.Власне, аби не допустити повторення тих жахливих сторінок історії, українці, зокрема й волиняни, мають пам’ятати про ці події. Пам’ять про тих, хто постраждав лише за те, що хотів вільно висловлювати свої думки, пам’ять про нескорених, яких не зламали сибірські табори - невід’ємна частина нашої історії.

Власне, не одне життя обірвалося в такому товарняку, яким їхав до місця своєї висилки Ананій Добровольський. Сотні українців померли в сибірській тайзі, так і не повернувшись додому. На жаль, сьогодні Волинь знову прихистила своїх співвітчизників, які змушені втікати з своїх осель лише тому, що не погоджуються з квазідержавами на Донбасі й Луганщині.

В День пам’яті жертв політичних репресій у Луцьку відслужили панахиду за загиблими та поклали квіти до монументу.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---