USD 39.40 39.75
  • USD 39.40 39.75
  • EUR 39.60 40.00
  • PLN 9.75 9.90

Як реорганізують ДП «Волиньвугілля»

22 Червня 2015 13:05
Волинські гірники прийшли до голови облдержадміністрації з питанням, коли їм виплатять заборговану зарплату. Адже шахтарям ДП «Волиньвугілля» знову боргує зарплатню, цього разу – за півтора місяці. Натомість, вони почули, як в області намагаються здешевити собівартість волинського вугілля.

Про це йшлося на зустрічі голови ОДА Володимира Гунчика із представниками профспілкових комітетів волинських шахт сьогодні, 22 червня.

Нагадаємо, ДП «Волиньвугілля» відзвітувалося про шалені борги на підприємстві. Одних збитків на підприємстві нараховується 80 мільйонів. А ще кредиторська заборгованість становить 850 мільйонів гривень, дебіторська – 224 мільйони гривень.

Оскільки державна підтримка для шахт припинена, то собівартість вугілля треба здешевити, аби не множити нові борги.

Зі слів голови ОДА, цього намагатимуться досягнути реорганізацією, нюанси якої він пояснив. По-перше, реорганізоване підприємство буде напряму підпорядковуватися Мінпаливенего.

Головним об’єктом реорганізованого підприємства волинських гірників має стати шахта № 10, решта шахт будуть всього лише філіями «десятки». Генеральний директор ДП «Волиньвугілля» буде одночасно директором шахти 3 10. Керівники інших шахт будуть господарськими підрозділами 10-ї шахти, їх керівники будуть одночасно заступниками директора шахти № 10. Бухгалтерія, юридична служба, відділ кадрів будуть єдиними і централізованими.

Ті шахти, які не захочуть втратити самостійніст, мають перейти на госпрозрахунок і стати самоокупними.

Таким чином, звільнивши частину керівного апарату діючих шахт, планується зменшити собівартість волинського вугілля на 10%. Що ж до самих гірників, то, переконує голова ОДА, їх скорочувати не будуть.

Ще одні видатки, які пропонують «зчухрати» із собівартості вугілля – витрати на оздоровчі санаторії гірників. Володимир Гунчик запропонував або вивести їх як окремі юридичні особи, або ж залишити в складі реорганізованого підприємства, але як госпрозрахункові. Бо, мовляв, головне, щоб шахтарі отримували зарплату, а де відпочити вони вирішуватимуть самі. А ось кошти з собівартості вугілля на санаторії він не хотів би, щоб витрачалися і назвав відпочинкові закладами «наростами», які треба «зчухрати».

Власне, присутні гірники схилилися таки до другого варіанту: втрачати санаторій та бази відпочинку не хотілось би.

До слова, реорганізацію держпіприємства планують завершити за три місяці.

Що ж до виплати забргованої зарплати, то Володимир Гунчик пообіцяв гірникам відзвітуватися в четвер. Адже напередодні - в середу - він запланував зустріч з Міністром палива та енергетики, де мають обговорити ці питання.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 2
Анонім Показати IP 22 Червня 2015 13:20
Не так давно українські шахти видобували таку кількість вугілля, що це призводило до його профіциту. Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець згадав, що рік тому взагалі не існувало проблем із забезпечення ТЕС паливом, а шахти та збагачувальні фабрики не знали, куди дівати свою продукцію. До середини липня 2014-го була можливість вивозити вугілля й з окупованої території Донбасу. Тоді НПГУ звертала увагу влади і громадськості на загрози, які можуть виникнути у майбутньому: дефіцит «чорного золота» та, як наслідок, – проблеми в енергетиці. Нині Михайло Волинець знову попереджає про небезпеки. «Зараз у нас знову критична ситуація: ніколи ще на складах ТЕС не було так мало запасів – лише 1 млн тонн вугілля, – зазначив голова НПГУ – І треба врахувати, що ми маємо достатню кількість вугілля газової групи, але у теплу пору року воно стає непридатним для використання. Антрацитів же нині не вистачає. У лютому 170 тис. тонн вугілля марки «А» завезли з окупованих територій та купили за кордоном. Зараз виникли труднощі з постачанням його із захоплених частин Донбасу. Є вірогідність, що влітку компанії і держава не імпортуватимуть у великих обсягах вугілля, сподіваючись, що ситуація на Сході стабілізується, а війна закінчиться. Тобто можлива така сама політика, як і минулого року. І ми вже у жовтні знову опинимося в критичній ситуації: не буде вугілля на складах, ТЕС і ТЕЦ зупинятимуться, значно зросте навантаження на АЕС, які можуть його й не витримати. І тоді Росія нанесе удар: припинить постачання електроенергії, вугілля тощо. Тобто дістане можливість повністю розвалити нашу енергосистему і всю економіку. Про це не можна мовчати. Зрештою, про подібну ситуацію ми говорили ще у серпні минулого року і, на жаль, наші передбачення справдилися: вугілля немає і є великі проблеми». Михайло Волинець розповів про запаси твердого палива на окупованих територіях. Компанія ДТЕК має на своїх складах близько 3 млн тонн антрацитового і пісного вугілля.Про ситуацію на державних шахтах важко говорити – можливо, його там зберігається до 1 млн тонн. За словами профспілкового лідера, там вугіллям на свій розсуд розпоряджаються сепаратисти, його також забирає російський бізнес.Крім того, частина нашого твердого палива доставляється на територію України під виглядом російського. Журналіст і блогер Денис Казанський акцентував увагу на тому, що сепаратисти готові реалізовувати вугілля нам за заниженими цінами, тим паче, що в Україні є бізнес, готовий його купувати. «Ми знаємо, що до серйозного загострення ситуації на Сході трафік вугілля йшов через Артемівськ, де найближча залізнична станція, – розповів він. – Саме туди рушили каравани вантажівок з твердим паливом, яке потім розвозили по Україні». Від протесту до протесту Шахтарі з різних регіонів України та незалежні профспілки болісно реагують на ситуацію, що складається у вугільній галузі, й змушені вдаватися до протестів. Нещодавно призупинили страйк гірники Червонограда, яким заборгували зарплату ще з минулого року. І вони готові знову припинити роботу, бо з січня їм так і не виплачують заробленого, а видобуте вугілля не реалізовується. Так само лежить на складах копалень Донецької та Луганської областей «чорне золото» як на території, окупованій сепаратистами, так і на підконтрольній Україні. При цьому, якщо до початку війни на Сході, там працювало 135 шахт і ще 15 – перебували у стані реструктуризації й готувалися на закриття, тонині їхня кількість зменшилася. Під контролем держави залишилося 35 копалень, із них діючих трохи більше 20. Як пояснив Михайло Волинець, інші – або затоплені, або, як шахта «Полтавська», перейшли під контроль сепаратистів. «Наші шахти простоюють, бо немає збуту вугілля, – додав голова НПГУ. – Одна з причин цього – контракт на постачання електроенергії з Росії: уже здійснено передоплату 1 млрд грн. Через це у січні і лютому зупиняли блоки на наших ТЕС. Нині світловий день збільшується, потреби в електроенергії й теплопостачанні зменшуються і наші підприємства зупиняються, а з ними «падає» й наша економіка. Бо російська електроенергія навіть взимку, у теплі дні. була надлишковою. Зараз на неї встановлена ціна в межах 1 грн за КвТ/год, а на нашу у березні – 85 коп. за КвТ/год». Ще одна серйозна проблема вугільної галузі – неплатежі. За словами Михайла Волинця, в енергетичному секторі всі усім винні, тому не можуть розрахуватися між собою. При цьому влада не вживає заходів, щоб розблокувати неплатежі. А тим часом гірники живуть від протесту до протесту. Цього року вони двічі приїжджали за правдою до столиці. Після першого мітингу Прем’єр-міністр дав доручення урядовцям стабілізувати ситуацію. Проте суттєвих зрушень гірники так і не відчули. «Винен у цьому, в першу чергу, міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, який безвідповідально поставився до доручення прем’єра, – вважає Михайло Волинець. – Він жодного разу так і не зібрав спеціальної комісії у повному складі. Не були присутніми на її засіданнях міністри фінансів, економіки, регіонального розвитку та соціальної політики. Тож, зрозуміло, ми не знаємо лінії їхньої поведінки і політики уряду щодо стабілізації ситуації в енергетичному секторі. Тому згодом змушені були провести пікетування Верховної Ради.Після цього все ж відбулася зустріч зі спікером Володимиром Гройсманом, який, до речі, взяв під контроль виплату гірникам заборгованої зарплати. Хоча, зрозуміло, що це – не його сфера відповідальності». Копанки – прибутковий бізнес на окупованих територіях А от гірники, які працюють на шахтах на територіях так званих ДНР та ЛНР, на протести не виходять. Хоча їм нині теж нелегко живеться. «Олександр Захарченко (один із ватажків терористичної організації ДНР -ред.) на прес-конференції розказував, що у шахтарів занадто тривалі відпустки й забагато пільг, – нагадав Денис Казанський. – Проте із зрозумілих причин це не викликало ні в кого обурення. Тобто там немає страйків. Це тут у нас люди можуть приїжджати на протести. А там гірники на багатьох шахтах по п’ять місяців отримують за роботу рис, гречку і по п’ять банок консервів. І всюди – тиша й благодать». Крім того, зараз на окупованих територіях гірників, як, зрештою, й інших робітників, мають намір відправляти на передову. Михайло Волинець розповів, що у цьому активну участь бере так звана обласна рада профспілок ЛНР – її голова Олег Акімов оголосив мобілізацію. «Представників трудових колективів підприємств, у тому числі й шахт, закликають до вступу в загони бойовиків, – розповів голова НПГУ. – Це безпрецедентний випадок, коли профспілки посилають людей на війну, не несучи жодної відповідальності за їхнє життя». Не дивина, що на окупованих територіях процвітає нелегальний видобуток вугілля. Як стверджує Денис Казанський, цей бізнес перерозподілили й господарі копанок змінилися. Проте, безправне становище гірників залишилося таким самим: їм можуть не заплатити за роботу, вони можуть травмуватися через відчутність безпечних умов праці. Як зазначив Михайло Волинець, ще до війни на копанках гинуло 150 осіб на рік і жоден випадок офіційно не брався до уваги контролюючими органами. Нині взагалі немає даних про смертельний травматизм на нелегальних копальнях на окупованих територіях. Корупція досі процвітає Денис Казанський переконаний, що нинішня дуже складна ситуація у вугільній галузі – це, по суті, відгомін тих хронічних проблем, які існують у ній давно. Крім того, він оцінює вугільну галузь як найбільш корумповану в Україні: там на державних шахтах відмивали мільярди грошей, і, на жаль, ця негативна практика продовжується. Звісно, при такій ситуації галузь постійно перебуватиме у кризі. «Чому існують затримки із виплати зарплат, чому не реалізовується вугілля, падає продуктивність? Та тому, що на державних шахтах крадуть скрізь, де можна: на кожному тендері, на кожній статті витрат, – обурюється Денис Казанський. – Галузь зайшла у глухий кут. З багатьма державними шахтами, навіть на території, підпорядкованій Україні, неможливо нічого зробити. Звісно, у нинішніх умовах копальні ніхто не купуватиме, приватизовувати їх треба було раніше – ще років п’ять тому. Ситуація у галузі незмінна: страйки та заборгованості. Скільки часу давали гігантські дотації 15-30 млрд грн, а подивіться в якому стані шахти: такі, наче СРСР тільки вчора розвалився. І це не закінчиться до тих пір, поки у нас будуть державні шахти й державні корупційні схеми». З тим, що у державній власності залишилися фактично найгірші вугільні підприємства, погоджується й Михайло Волинець. Кращі свого часу були або приватизовані, як, скажімо, «Павлоградвугілля», або віддані у концесію, як «Свердловантрацит» та «Ровенькиантрацит», або передані в оренду, як «Добропіллявугілля» чи шахта «Покровська». «Так просто закрити державні шахти не можна, бо це – робочі місця, а специфіка шахтарських міст така, що альтернативної зайнятості там не існує, – наголосив Михайло Волинець. – До того ж, вугілля, добуте на цих копальнях, нам конче необхідне. Проте в українських шахтарів забрали вугілля по 840 грн за тонну, за нього не розрахувалися, і нашим людям не виплатили зарплату. І у той й же час купили за кордоном тверде паливо по 100-130 доларів за тонну». Так, вітчизняні шахти доведені до такого стану, що обходяться державі недешево: вугілля не добувається, не реалізується, а витрати на підтримку копалень та утримання персоналу залишаються. Державні вугледобувні підприємства мають два джерела надходження коштів: за реалізацію продукції, але її об’єми знизилися, та з держбюджету на часткове покриття витрат із собівартості вугілля, яке з 1 січня ц.р. взагалі припинилося. У такій ситуації незалежні профспілки і шахтарі не можуть мовчати, бо за руйнуванням галузі піде руйнування енергетичної системи і всієї економіки країни. Михайло Волинець послався на приклад сусідньої Польщі. Там спочатку приватизували шахти, а потім повернули їх у державну власність. Тільки 5% польських шахт нині – приватні. Польські шахтарі протестують і не дозволяють закривати копальні. Але там нормальна ситуація, бо немає такої корупції як у нас. «Протести і страйки посилюватимуться, – попереджає Михайло Волинець. – Добре, що профспілки ще беруть на себе відповідальність за проведення акцій протесту. Але у них вже не вистачає коштів, бо через невиплату зарплат не надходять внески. Тож, вони можуть брати на себе відповідальність за протести і керівництво ними тільки на місцях. А якщо профспілки цього не зможуть робити, почнуться стихійні масові акції». Некерований збурений натовп може наробити великого лиха. Цього допустити не можна. Тому незалежні профспілки наполягають на тому, що влада має терміново вжити конкретних заходів для врятування енергетичної галузі України й економіки загалом.
вася Показати IP 22 Червня 2015 13:22
На поточний рік галузь залишилась без дотацій, шахтарі вимушені сплачувати податки з пенсій та зарплат, їх позбавлено пільг. Окрім того, Міністерство енергетики оголосило реформу галузі, яка перш за все націлена на ліквідацію українських шахт. Зрозуміло, що за умов війни, багатотисячних переселенців та вкрай критичної економічної ситуації в країні, держава не в змозі перекрити соціальні видатки у зв’язку зі скороченням шахт, а це означає, що вугільники, залишившись без роботи, навряд чи отримають достойні компенсації та соціальні гарантії. При цьому у держбюджеті на 2015 рік на розвиток галузі грошей не передбачено взагалі. З іншого боку, військові дії на Сході примушують Україну імпортувати вугілля та електроенергію. Утім, через надлишковий обсяг імпортованої з Російської Федерації електроенергії, передбачений державним контрактом між ДП «Укрінтеренерго» і ВАТ «Інтер РАО ЄЕС», вітчизняні теплоелектростанції призупинили або ж значно скоротили власне виробництво, а отже – споживання вугілля вітчизняних шахт. Відповідно шахтарі не відвантажують продукцію. Українське вугілля виявилося державі не потрібне. Фактично вугільники та енергетики стали заручниками документу, який фахівці енергоринку та депутати вже назвали корупційним. Навколо контракту вирують скандали. Прем’єр України Арсеній Яценюк звинуватив міністра палива та енергетики Володимира Демчишина в зраді національних інтересів. Голова парламентського антикорупційного комітету Єгор Соболєв вважає, що основним завданням цього контракту є постачання електроенергії до Криму та на окуповані території Сходу, де господарюють російські найманці. Недарма неодноразово озвучувалось, що в самому документі окупований Крим згадується в якості російського федерального округу. «Контракт на імпорт електроенергії з Росії дозволяє забезпечити світлом в першу чергу Крим та «ЛНР» фактично за безцінь. Україна зобов’язана купувати електроенергію в Росії за завищеною ціною, причому тоді, коли вона нам просто не потрібна – наприклад, уночі», – вважає пан Соболєв. За його словами, експерти, які аналізували контракти Міненерго, одностайні: імпорт вугілля продовжується за непрозорими схемами, а контракти на закупівлю електроенергіі з Росії – збиткові для України. Цьогорічна зима виявилась відносно теплою і Україна споживає значно менші обсяги електроенергії, ніж передбачено контрактом. Змінити ж його умови на поточний момент виявляється неможливим. «За контрактом Росія може коректувати ціни на постачання електроенергії в Україну, а ми не можемо змінювати вартість електроенергії, яку ми постачаємо до Криму. Ще в контракті сказано, що спірні питання розглядає «самий справедливий у світі» московський суд. І це підписують представники державних органів! Вочевидь це рівень некомпетентності», – вважає голова незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. Нардеп, секретар Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Вікторія Войціцька, яка має копії документів, вже оцінила збитки держави від імпорту електроенергії з РФ і «транзитом» у Крим лише за січень у 185 млн грн, і прогнозно до кінця року більш ніж у 2,67 млрд грн. У п’ятницю, 6 лютого, під час виступу міністра Демчишина у Верховній Раді, пані Войціцька намагалася отримати від нього конкретні відповіді на запитання: а чи дійсно за цим контрактом Росія може у односторонньому порядку змінювати ціни на імпорт, і чи підписувався даний контракт лише за умови 100% забезпечення електроенергією окупованого росіянами Криму? Демчишин від прямих відповідей ухилився. До речі, копії скандального контракту добуті нардепами винятково завдяки їхнім особистим зв’язкам. Офіційно ж оприлюднити контракт Демчишин ніяк не наважиться. Антикорупційний комітет ВР вимагає оприлюднення контракту, каже Соболєв, який окремо наголосив на цій вимозі у присутності Президента Порошенка та Прем’єра Яценюка. «Президент запевнив, що підтримує цю ідею, а прем’єр пообіцяв, що протягом трьох днів будуть надані остаточні результати роботи урядової комісії щодо законності укладення даних контрактів», – каже він (комісія мала оголосити про результати розслідування вже 6 лютого, але поки що затримує – прим. ред)». Депутати обурені тим, що Міненерго не відповідає на запити профільного комітету, а міністр Демчишин не з’являється на засідання,що є прямим порушенням законодавства. Міненерго відмовчується, депутати ж тим часом ведуть розслідування для з’ясування обсягу збитків, які несе Україна за цими контрактами. Поки вирують пристрасті навколо одіозного контракту і його кабальні для України умови й досі не змінено, енергетична галузь втрачає в результаті непрозорих та економічно необгрунтованих дій. У січні українські ТЕС закупили на 130 тисяч тон менше українського газового вугілля. Натомість, в Україну завозять російське вугілля тієї ж марки поряд з дійсно дефіцитним – антрацитовим. Припинення закупівлі вугілля вітчизняного видобутку, в тому числі на шахтах Львівсько-Волинського вугільного басейну, фактично залишило без роботи багатотисячні шахтарські колективи. Згідно контракту, електроенергію в Росії купують за ціною 86 копійок, але всередині країни для власних ТЕС існує обмеження ціни – 72 копійки. А в Крим ми продаємо за зниженою ціною, на 15% дешевше ціни поставок з Росії. Подібними контрактами та за умов відсутності державної підтримки вугільна галузь ставиться на межу знищення. Хто винний в цьому – буде розбиратися прокуратура, на адресу якої обурені депутати понаписували вже десятки звернень. Інше питання – хто захистить шахтарів та вугільну галузь? Сьогодні Ігор Гузь, депутат-мажоритарник з Волині, поставив міністру питання: що робити з вугільною галуззю у волинському регіоні? «Ми її знищуємо чи підтримуємо? Я не знаю, що сказати шахтарям. Чи має міністерство, яке ви очолюєте, чіткі плани?». Депутат зазначив, що головним питанням залишається доля шахти №10 у Нововолинську – буде вона добудовуватись чи ні? «Якщо відповіді від вас немає, прошу писати заяву на звільнення! Якщо ні – я зареєструю такий проект», – сказав нардеп.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus