Як створювали Конституцію: спогади нардепа-волинянина

«Депутати почали готуватися до самостійного плавання України ще у 1990-му році. Першим кроком до цього стала декларація для подальшої конституції, називалася вона «Мала Конституція». Потому були «підкилимні» ігри, різні «тертя», але все ж Конституцію вдалося ухвалити», – ділиться спогадами Почесний громадянин Луцька, депутат першого скликання Верховної Ради України Андрій Бондарчук.

Звернувся поважний волинянин до краян під час урочистих зборів Волинської обласної ради з нагоди 19-ої річниці Конституції України, які відбулися сьогодні, 25-го червня, в сесійній залі обласної ради.

«Кожна держава мусить мати свою Конституцію, і це була знаменна подія! Мене від Горохівщини обрали депутатом першого скликання. Так сталося, що я став єдиним корінним волинянином у складі Верховної Ради. Тоді мене вибрали членом конституційної комісії. Шлях до прийняття головного документу країни був болючим», – пригадує Андрій Бондарчук.



До ухвалення Конституції українські депутати почали готуватися ще до проголошення Незалежності нашої Батьківщини.

«До самостійного плавання ми готувалися вже у 1990-му році. Так, перший вагомий крок, який ми зробили, був 16-го липня цього ж року. Тоді ми прийняли декларацію про державний суверенітет. Це був унікальний випадок! Так, вперше в умовах Союзу народні депутати проголосили за право створити свій Уряд, армію й усе інше, що необхідно мати власній державі. Декларація була базою для подальшої конституції і називалася «Мала Конституція».

Далі вже треба було мати свою Конституцію, і події 1991-го року це прискорили. Усе почало розвиватися дуже стрімко. Тоді три чверті Парламенту були членами комуністичної партії. Дискусії були дуже гарячими за кожен параграф документу», – розповідає Почесний громадянин Луцька.

Коли вже розробили проект конституції, продовжує далі волинянин, його віддали на всенародне обговорення.

«Обговорення було дійсно всенародним. Його розглядали в усіх колективах різних сфер суспільства. Внаслідок цього, ми отримали біля 12 тисяч пропозицій і поправок до майбутнього головного документу України. Цікавими були такі пропозиції, які ми розглядали: Верховну Раду назвати «Національні збори», думали й про те, чи повинен бути у нас віце-президент, як обирати судів тощо. Далі почалися «підкилимні» ігри, «тертя», конституційна комісія довго не збиралася, розпочалася антиукраїнська хвиля. Ми тоді вирішили скоротити свій термін депутатства на один рік, думали, що прийдуть нові люди й наведуть порядок. Це було безпрецедентне рішення, але ми бачили у ньому сенс. Втім, ми помилилися… Однак, попри всі перипетії, депутати другого скликання все ж прийняли Конституцію України», – розповідає Андрій Бондарчук.

З приводу подальшої долі Конституції, перший нардеп Волині каже, що йому дуже прикро, що головний документ нашої держави кожен із Президентів України намагається «перекроїти» на свій лад і за це не несе жодної відповідальності.

«Зауважу, що в тексті присяг гарантів немає пункту про відповідальність. Чому солдати, які дають присягу, кажуть, що будуть за себе відповідати, а Президент не готовий до цього, де ж офіцерська честь?! (ред. зауважимо, що Президент України – Верховний Гловнокомандувач Збройних Сил України)», – говорить Бондарчук.

Нагадаємо, що першу конституцію у Європі написав українець Пилип Орлик, який визначив права і обов’язки усіх членів Війська Запорозького ще в 1710 році.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---