USD 25.95 26.15
  • USD 25.95 26.15
  • EUR 29.35 29.54
  • PLN 6.8 6.93

Кіпіані у Луцьку: «Досить бути благодушними дурнями»

Український історик та журналіст Вахтанг Кіпіані на фестивалі українського духу «Бандерштат» розповів, що він думає про сучасну російську молодь та чи можливе примирення між українцями й поляками. Історик також повідав про створення карт «Топонімія Криму», де відображено етнічні назви міст і сіл Криму упродовж тисячолітньої історії.

Про це йдеться на сторінках щотижневої газети Волинські Новини (№32)

«Мабуть, усі чули імперський концепт «Русский Крым». Хто був у Криму, пам’ятає, що більшість населених пунктів називаються на кшталт: Изобильное, Виноградное, Лучистое. Однак річки, гори, затоки, водоспади залишилися в національному колориті», – каже журналіст.

За його словами, після виселення кримських татар у 1940-х роках було чотири рішення президії Верховної Ради Радянського Союзу про перейменування населених пунктів Криму. Радянська влада знищувала будь-яку пам’ять про кримськотатарське населення.

«Коли почав цим цікавитися, то виявилося, що 90 відсотків – це кримськотатарські назви, решта – турецькі, німецькі, грецькі, італійські та інші. Наприклад, якщо спитати у Джамали, як називається рідне село її батьків, то вона ніколи не скаже Малоріченське, а відповість, що її батьки з Кючюк-Озен. Кожен кримський татарин пам’ятає своє родове гніздо, звідки вийшли його дід, баба, батьки», – розповідає історик.

Вахтанг Кіпіані запевняє: якщо відбудеться деокупація Криму й рішення Верховної Ради про декомунізацію населених пунктів буде реалізовано не тільки де-юре, а й де-факто, то усі радянські вивіски відразу зникнуть з карти Криму.

Про мельниківців та бандерівців

Присутні на гутірці поцікавилися в історика, що ж стало яблуком розбрату між мельниківцями та бандерівцями. Вахтанг Кіпіані наголосив, що то був тоталітарний час, коли кожна політична сила вважала свою позицію єдино важливою і єдино правильною. Дехто був переконаний, що може насильством змусити інших стати на свій бік. Український націоналістичний рух був під тиском ворожих центрів, які намагалися знищити, пересварити й використати людей у власних цілях. За словами Вахтанга Кіпіані, частину злочинів, які мельниківці вішали на бандерівців, здійснювало німецьке чи радянське керівництво, аби пересварити ці два відгалуження. На думку історика, така гіпотеза моє право на існування. Однак треба шукати докази, аби знати правду, незалежно, героїчна вона чи трагічна.

«Не треба переписувати історію, варто відкривати у ній нові сторінки. Розмова про історію, про тих же бандерівців, дуже важлива. Український читач має знати правду, аби без гніву та пристрасті про це говорити. На жаль, українські історики мало досліджують питання кривавого протистояння в ОУН», – каже Кіпіані.

Про сучасну російську молодь

Історик на «Бандерштаті» наголосив, що думає про теперішню російську молодь.

«Уже десять років не був у Росії. Те, що бачу в інтернеті, викликає жах і сум. Ця молодь дуже заряджена ненавистю до українців, неправдою, сталінізмом, автократією. Вони ненавидять Захід та будь-яку інакшість: чи це греко-католицизм, чи українська мова, чи то інший погляд на історію. Інакшість у Росії не толерується. Значна частина російської молоді вражена цим», – наголосив історик.



Кіпіані стверджує, що російська молодь є одним із інструментів атаки на Україну. Історик каже, що йому її шкода, але він сприймає цих людей як потенційних окупантів.

«У мене є племінник, який живе в Росії. Пам’ятаю розмову з його батьком двадцять років тому, – розповів журналіст. – Він тоді сказав: «Хохли, ви маєте віддати Крим». Я запитав, чи хоче він, щоб його син загинув у вій­ні. Він сказав, що я дурень. У 90-х роках я навіть не думав, що українська влада і держава будуть такі деморалізовані, що не чинитимуть опору. Це все робили навмисно і завчасно. Зможемо нарівні говорити з Росією, коли будемо такими ж сильними».

Про українсько-польський конфлікт

Прокоментував Кіпіані й українсько-польські стосунки. На його думку, те, що було на Волині, – величезна катастрофа. Однак він розуміє поляків. Історик каже, що треба бути дуже жорстокими й нецивілізованими людьми, аби відмовляти полякам у праві на біль. Він каже, що з часом ця тема стане менш дражливою.

«Полякам нині вже не болить Хмельниччина. Бо немає дідів та прадідів того часу. Через сто років тема українсько-польського конфлікту буде не менш важливою, але не такою болючою. Є речі, які треба пережити. Але це працює тільки тоді, коли є домовленість про мовчання», – каже Кіпіані.

Історик наводить приклад українського дисидента Василя Стуса і російського монархіста Леоніда Бородіна, які сиділи разом у тюрмі.

«Український та російський патріоти, вороги, – каже Кіпіані. – Проект Бородіна заперечував існування незалежної України. Але чомусь у Бородіна про Стуса найприємніші спогади. Вони були культурні люди і домовилися, що говоритимуть лише на ті теми, які їх не розділятимуть. Адже тоді у них був спільний ворог – Кремль. От якби польська та українська еліти домовилися про таку угоду мовчання, це могло б стати рецептом примирення. Але в сучасній Польщі це неможливо. Нині вона не здатна усвідомити українських жертв. У Польщі є кресовики та російські агенти, в Україні – націоналісти, діти виселених і закатованих. Їм болить так само, як і полякам».

Однак, каже історик, у Польщі всі ці роки була держава. Нормальні прокурори, історики та академіки наук. Поляки роками досліджували тему українсько-польських відносин.

«Маємо користатися тим, що ми – вільна нація. Годі бути благодушними дурнями й чекати, поки усі вимруть, а тоді досліджувати цю тему, – переконаний Кіпіані. – Треба писати книжки, але не пропагандистські. Знімати фільми. Хай ми знімемо один, який покаже правду польську та українську, але це буде наш фільм. Треба, щоб поляки побачили, що ми переживаємо цю трагедію. Що ми люди, а не фашисти. Треба знімати передачі та дискутувати з поляками. Має бути діалог, а не змагання за очки. Ми – вільна держава. У нас нема на меті принизити чужу націю, у нас є своя правда. Ми визнаємо чужий біль, але нам теж боляче. Ми маємо не стати Польщею. Маємо не стати Росією, аби на російську брехню відповідати брехнею українською».

Лілія БОНДАР
Загрузка...
Коментарів: 1
123 Показати IP 18 Вересня 2016 09:40
Цитую :"«Уже десять років не був у Росії. Те, що бачу в інтернеті, викликає жах і сум".А може краще все ж таки поїхати, побачити, пчути, а потім розміркувати? Так само й російській молоді вішають такі Кіпіані локшину на вуха і маєте те, що маємо...Читаєш, і складається враження, що він такій історик, як я балерина...

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.