Економісти проаналізували проект бюджету на 2015 рік
Законопроект державного бюджету на 2015 рік представили у Верховній Раді 23 грудня. Над ним депутати будуть працювати ще тиждень, - інформує ТСН.
Економісти проаналізували документ і дали поради, що варто було б у ньому змінити. Голова Комітету економістів України Андрій Новак зауважив, що, судячи з проекту, уряд сам задає негативний сценарій розвитку української економіки на 2015 рік.
"Більше того, структурою бюджету уряд посилює розвиток негативного сценарію, тому що закладається на 30% більший дефіцит бюджету, ніж нинішній. В цьому році закладався десь 50 млрд грн, а наступного - вже 64 млрд грн. По-друге, закладається значне підвищення рівня державного боргу. Також приблизно на 30% більше у порівнянні з тим, що планувалося на поточний 2014 рік. На 2015 рік закладається вже 1 трлн 176 млрд грн. При цьому оголошується і закладається в бюджет так звана політика затягування соціальних поясів. Але справа в тому, що коли у будь-якій країні затягують пояси, то це робиться заради чи збалансування держбюджету, щоб він був бездефіцитним або малодефіцитним, або для зменшення державного боргу. А у нас виходить так, що і соціальні пояси затягуємо, і збільшуємо дефіцит бюджету, і збільшуємо державний борг. Виникає питання: навіщо ми затягуємо соціальні пояси? Тому урядова політика на 2015 рік має незрозумілі цілі. Я прогнозую: якщо парламент не змінить структурно бюджет, шанси на отримання кредитів МВФ будуть мінімальні", - говорить голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times Ерік Найман зазначив, що в бюджет заклали збільшення номінального ВВП приблизно на 10%. "Але оскільки інфляція прогнозується вище ніж 10% (у проекті бюджету закладена інфляція на рівні 13%), то ми отримуємо, що реальний ВВП скоротиться", - додав експерт.
При цьому, зазначає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, в умовах передбачуваного дефіциту та інфляції Україна може скотитися до категорії бідних країн. "Якщо брати у розрахунок дефіцит бюджету близько 150 млрд грн і курс на рівні 17 грн за долар, то ВВП у наступному році буде на рівні $ 120 млрд. Для прикладу у 2013 році ВВП становив $ 170 млрд. А якщо говорити про ВВП на душу населення, то в даному випадку він повинен буде скласти близько $ 2,8 тис. Це взагалі катастрофа, оскільки ВВП на душу населення менше $ 3 тис. відносить нас до розряду бідних країн. Для порівняння у 2014 році ВВП на душу населення становив $ 3,9 тис.", - говорить Олег Устенко.
Варто зазначити, що заявлений прем'єром Арсенієм Яценюком курс гривні на 2015 рік навряд чи буде відповідати дійсності. "Ймовірність досягнення заявленого курсу на 2015 рік - 17 грн за долар - я оцінюю у 40%. Більш ймовірно, що він буде вищим", - говорить Ерік Найман.
Чим допомогти бюджету Олег Устенко вважає, що на даний момент потрібно зробити правки в бюджет, або продовжувати знижувати витрати, або вишукувати можливості підвищення дохідної частини державного бюджету. Крім того, необхідно підняти питання про те, що дефіцит є надто великим - близько 10% ВВП. "Це зниження рівня дефіциту з поточних 12%, але боюся, що це дуже незначне зниження. Це може виявитися занадто багато, тому що 10% ВВП у грошовому еквіваленті це близько $ 12 млрд дефіциту. І його треба фінансувати", - каже Устенко.
Ерік Найман зауважив, що у держави є три варіанти покриття дефіциту бюджету в наступному році: "Перший - це Національний банк України, який буде купувати ОВДП (облігації внутрішньої держпозики). Другий варіант - це міжнародна фінансова допомога (МВФ, Європейський союз тощо). І третій - інфляція. У першу чергу будуть використані перші два інструменти, а при їх нестачі звичайно ж включать друкарський верстат, і інфляція буде вище 13%".
Водночас Олег Устенко наголосив, що позичати на внутрішньому ринку буде складно, оскільки на ньому зараз просто немає вільного грошового ресурсу як такого. А вартість зовнішніх запозичень для України на 2015 рік буде дуже високою. "Треба орієнтуватися, що доведеться займати під близько 20% річних. Це дуже дорого. Нині міжнародний фінансовий ринок дуже негативно налаштований відносно України. Але небезпека полягає у тому, що якщо ти позичаєш на фінансування дефіциту держбюджету під 20% річних при такому рівні дефіцитності, то, згідно з моїми розрахунками, у 2016 році доведеться віддавати 2% нашого ВВП просто як сплату за відсотки за новими боргами. Це шлях фактично у нікуди. Навіть якщо раптом ринок стане для нас прихильним, і ми будемо платити 10% річних, то обслуговування цього нового зовнішнього боргу може коштувати нам близько 1% ВВП. У реальності це ще більше розширить обсяг боргу до ВВП, що зробить країну знову непривабливою з точки зору зовнішніх ринків і може актуалізувати питання щодо фінансової платоспроможності країни", - попередив Олег Устенко.
Андрій Новак вважає, що зараз потрібно змінити стратегію у дохідній і видатковій частини бюджету. "У дохідній частині, якщо ми говоримо про децентралізацію, то її реально потрібно робити через такі механізми: 50% кожного податку, крім мита, залишається на місці сплати, а решта йде у центральний бюджет. Тоді ми кардинально змінюємо мотивацію роботи органів місцевої влади. Тоді місцева влада починає дивитися на кожного підприємця не як на джерело хабара, а як на джерело наповнення місцевого бюджету. А у підприємців, які бачать, що податки йдуть на його місто або село, з'являється бажання не ухилятися від сплати. У видатковій частині треба абсолютно змінити тактику і не затягувати соціальні пояси, а навпаки - виплачувати людям більш високі зарплати і пенсії. Пенсіонери і бюджетники (лікарі, вчителі, науковці, працівники культури) - це найбідніші верстви населення України, і якщо їм дати більше грошей, всі ці все одно невисокі доходи вони будуть назад реінвестувати в економіку, купуючи товари", - зазначив Андрій Новак.
Своєю чергою, Ерік Найман висловив побажання до самого бюджетного процесу: "Повинен бути громадський контроль за державними закупівлями. Тобто я б вимагав розкриття інформації про те, хто купує, за скільки купує, - щоб інформація була абсолютно прозора. І тоді корупціонери, які сидять на державних закупівлях, вони побояться надлишково класти у кишеню. А це дозволить Україні заощадити десятки мільярдів гривень у рік і направити їх на соціальні та інвестиційні програми".
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Економісти проаналізували документ і дали поради, що варто було б у ньому змінити. Голова Комітету економістів України Андрій Новак зауважив, що, судячи з проекту, уряд сам задає негативний сценарій розвитку української економіки на 2015 рік.
"Більше того, структурою бюджету уряд посилює розвиток негативного сценарію, тому що закладається на 30% більший дефіцит бюджету, ніж нинішній. В цьому році закладався десь 50 млрд грн, а наступного - вже 64 млрд грн. По-друге, закладається значне підвищення рівня державного боргу. Також приблизно на 30% більше у порівнянні з тим, що планувалося на поточний 2014 рік. На 2015 рік закладається вже 1 трлн 176 млрд грн. При цьому оголошується і закладається в бюджет так звана політика затягування соціальних поясів. Але справа в тому, що коли у будь-якій країні затягують пояси, то це робиться заради чи збалансування держбюджету, щоб він був бездефіцитним або малодефіцитним, або для зменшення державного боргу. А у нас виходить так, що і соціальні пояси затягуємо, і збільшуємо дефіцит бюджету, і збільшуємо державний борг. Виникає питання: навіщо ми затягуємо соціальні пояси? Тому урядова політика на 2015 рік має незрозумілі цілі. Я прогнозую: якщо парламент не змінить структурно бюджет, шанси на отримання кредитів МВФ будуть мінімальні", - говорить голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times Ерік Найман зазначив, що в бюджет заклали збільшення номінального ВВП приблизно на 10%. "Але оскільки інфляція прогнозується вище ніж 10% (у проекті бюджету закладена інфляція на рівні 13%), то ми отримуємо, що реальний ВВП скоротиться", - додав експерт.
При цьому, зазначає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, в умовах передбачуваного дефіциту та інфляції Україна може скотитися до категорії бідних країн. "Якщо брати у розрахунок дефіцит бюджету близько 150 млрд грн і курс на рівні 17 грн за долар, то ВВП у наступному році буде на рівні $ 120 млрд. Для прикладу у 2013 році ВВП становив $ 170 млрд. А якщо говорити про ВВП на душу населення, то в даному випадку він повинен буде скласти близько $ 2,8 тис. Це взагалі катастрофа, оскільки ВВП на душу населення менше $ 3 тис. відносить нас до розряду бідних країн. Для порівняння у 2014 році ВВП на душу населення становив $ 3,9 тис.", - говорить Олег Устенко.
Варто зазначити, що заявлений прем'єром Арсенієм Яценюком курс гривні на 2015 рік навряд чи буде відповідати дійсності. "Ймовірність досягнення заявленого курсу на 2015 рік - 17 грн за долар - я оцінюю у 40%. Більш ймовірно, що він буде вищим", - говорить Ерік Найман.
Чим допомогти бюджету Олег Устенко вважає, що на даний момент потрібно зробити правки в бюджет, або продовжувати знижувати витрати, або вишукувати можливості підвищення дохідної частини державного бюджету. Крім того, необхідно підняти питання про те, що дефіцит є надто великим - близько 10% ВВП. "Це зниження рівня дефіциту з поточних 12%, але боюся, що це дуже незначне зниження. Це може виявитися занадто багато, тому що 10% ВВП у грошовому еквіваленті це близько $ 12 млрд дефіциту. І його треба фінансувати", - каже Устенко.
Ерік Найман зауважив, що у держави є три варіанти покриття дефіциту бюджету в наступному році: "Перший - це Національний банк України, який буде купувати ОВДП (облігації внутрішньої держпозики). Другий варіант - це міжнародна фінансова допомога (МВФ, Європейський союз тощо). І третій - інфляція. У першу чергу будуть використані перші два інструменти, а при їх нестачі звичайно ж включать друкарський верстат, і інфляція буде вище 13%".
Водночас Олег Устенко наголосив, що позичати на внутрішньому ринку буде складно, оскільки на ньому зараз просто немає вільного грошового ресурсу як такого. А вартість зовнішніх запозичень для України на 2015 рік буде дуже високою. "Треба орієнтуватися, що доведеться займати під близько 20% річних. Це дуже дорого. Нині міжнародний фінансовий ринок дуже негативно налаштований відносно України. Але небезпека полягає у тому, що якщо ти позичаєш на фінансування дефіциту держбюджету під 20% річних при такому рівні дефіцитності, то, згідно з моїми розрахунками, у 2016 році доведеться віддавати 2% нашого ВВП просто як сплату за відсотки за новими боргами. Це шлях фактично у нікуди. Навіть якщо раптом ринок стане для нас прихильним, і ми будемо платити 10% річних, то обслуговування цього нового зовнішнього боргу може коштувати нам близько 1% ВВП. У реальності це ще більше розширить обсяг боргу до ВВП, що зробить країну знову непривабливою з точки зору зовнішніх ринків і може актуалізувати питання щодо фінансової платоспроможності країни", - попередив Олег Устенко.
Андрій Новак вважає, що зараз потрібно змінити стратегію у дохідній і видатковій частини бюджету. "У дохідній частині, якщо ми говоримо про децентралізацію, то її реально потрібно робити через такі механізми: 50% кожного податку, крім мита, залишається на місці сплати, а решта йде у центральний бюджет. Тоді ми кардинально змінюємо мотивацію роботи органів місцевої влади. Тоді місцева влада починає дивитися на кожного підприємця не як на джерело хабара, а як на джерело наповнення місцевого бюджету. А у підприємців, які бачать, що податки йдуть на його місто або село, з'являється бажання не ухилятися від сплати. У видатковій частині треба абсолютно змінити тактику і не затягувати соціальні пояси, а навпаки - виплачувати людям більш високі зарплати і пенсії. Пенсіонери і бюджетники (лікарі, вчителі, науковці, працівники культури) - це найбідніші верстви населення України, і якщо їм дати більше грошей, всі ці все одно невисокі доходи вони будуть назад реінвестувати в економіку, купуючи товари", - зазначив Андрій Новак.
Своєю чергою, Ерік Найман висловив побажання до самого бюджетного процесу: "Повинен бути громадський контроль за державними закупівлями. Тобто я б вимагав розкриття інформації про те, хто купує, за скільки купує, - щоб інформація була абсолютно прозора. І тоді корупціонери, які сидять на державних закупівлях, вони побояться надлишково класти у кишеню. А це дозволить Україні заощадити десятки мільярдів гривень у рік і направити їх на соціальні та інвестиційні програми".
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
дідо
Показати IP
24 Грудня 2014 17:02
на безпритульних собак, дайте грошей!
Волинь
Показати IP
24 Грудня 2014 18:57
Потрібно націоналізовувати вкрадені кошти у Фірташів, Януковичів, Лазаренків, Тимошенків, Пінчуків, Ахметових, Коломойських, Палиць, Єремеєвих і всіх інших олігархів. Потрібно повертати майно і кошти з державних чиновників-казнокрадів та взяточників. Тоді буде достатньо грошей у бюджеті та в громадян України. Банда Азарова-Януковича за 3 роки вкрала з України понад 100 мільярди доларів, тобто ТРИ РІЧНІ БЮДЖЕТИ УКРАЇНИ. А банда яйця-пороха теж має не менші апетити. А нам накручують кожного року нову лапшу на наші бідні вуха. Слава Україні !!!
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.