USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.71 9.93

Як заробляють на контрабанді брендового одягу

17 Квітня 2012 16:47
Найбільшу в історії контрабанди в Україну партію ‒ вісім тонн брендового одягу та взуття арештували працівники Служби безпеки на Волині. Фірма-посередник, яка везла модні речі, нібито належить колишньому працівнику СБУ.
Про це йдеться у статті Ігоря Лаєвського на «Цензор.нет»

«Модна» контрабанда вартістю € 8 мільйонів
Пересічна перевірка вантажної фури перетворилася в грандіозний скандал, який загрожує паралізувати відразу кілька мереж модних магазинів.
Перевірка фури проходила буденно. За декларацією, вантаж складався з недорогого одягу масового пошиття. Проте в перемішку з купами «ширпотребу» були звалені нові колекції «Дольче і Габбана», «Діора», «Ів-Сен-Лорана», «Балдессаріні», «Орсе», «Ескада» і багато інших. Справжність значного числа предметів розкоші встановлена експертизою.
Істинним вантажем фури були модний одяг та взуття знаменитих світових виробників, які прямували нібито на адресу найбільших в Україні торгових мереж ‒ «Хелен Марлен» і «Арго».
Ця поставка повинна були забезпечити роботою десятки магазинів на кілька місяців. Одна проблема ‒ за декларацією модники повинні були заплатити 300 000 гривень митних зборів за «ширпотреб». Але реальна вартість контрабандних товарів становить, за розрахунками слідства, близько 8 мільйонів євро, і реальне мито повинне було скласти до 10 мільйонів гривень ‒ приблизно в 30 разів більше.

Продаж «бренду» як продаж стилю споживання
Центр Києва, як і центр будь-якої європейської столиці, виблискує рекламою і вітринами модних бутиків. Пройшовшись Хрещатиком і Пасажем, можна без проблем скупитися взуттям, одягом та аксесуарами провідних світових брендів. Штучні речі ручної роботи. В брендовій шопінг-зоні Passage Luxury Destination, що належить «Хелен Марлен-груп», сукня Yigal Azrouel коштує 15100 гривень, піджак Gucci ‒ 19950 гривень, сукня DSquared2 ‒ 12250 гривень, куртка DSquared2 ‒ 15000 гривень, сукня Chloe ‒ 20450 гривень.
«Наші ціни трохи нижчі від паризьких або московських, ‒ запевняє продавець Оксана. ‒ Але великих знижок на красу ми не робимо. У нас контракти з будинками моди, і ми дотримуємося їх цінової політики. Знижки повинні стимулювати багатіїв здійснювати покупки у нас, а не літати на недільний шопінг-тур до Мілану».

Індустрія розкоші процвітає, незважаючи на кризу. Так, трохи менші стали обсяги. Але масштаби модного бізнесу вражають. «Хелен Марлен Груп» має в Україні 20 магазинів торговою площею в 5000 квадратних метрів. Мережа магазинів «Арго» має 55 магазинів. А є й багато інших продавців у всіх обласних центрах. Незважаючи на кризу і падіння реальних доходів більшості верств населення, нові модні магазини і далі відкривають.

Напливу покупців у таких магазинах немає. Красиво оформлені бутики з відмінно вишколеним персоналом продають не речі ‒ вони продають стиль споживання. Тому покупців небагато ‒ навіть 5 покупок у день вважається успішним результатом. Проте рентабельність цього бізнесу, як запевняють фахівці торгівлі, рідко опускається нижче 300%.

«Щоб приносити прибуток магазин може продати одну колекційну річ за весь день, і разом окупити витрати на зарплату всіх працівників, оренду,«дах», житлокомпослуги, і дати власникові чистий прибуток», ‒ вважає один із опитаних експертів ринку. ‒ «Навіть арешт такої величезної партії товару не повинен привести до зростання цін ‒ якщо дивитися на обороти і прибутковість цього бізнесу, їм простіше відмовитися від заарештованого вантажу ‒ наступна партія контрабанди покриє всі витрати. Великі торговельні мережі диктують правила гри і ціни на ринку».

Речі-привиди: в бутиках є, у митній базі даних ‒ ні

Якщо в усьому світі власниками бутиків є, як правило, безпосередньо торгові доми, які й виробляють предмети розкоші, то в Україні законодавцями і ціноутворювачами моди є великі торговельні мережі.

Компанія Helen Marlen Group, власниками якої є подружжя Михайло і Оксана Кавицькі, представляє монобренди Gucci, Burberry, Roberto Cavalli, Bottega Veneta, Salvatore Ferragamo, Yves Saint Laurent і Dsquared2. Обсяг торгових площ у київському Пасажі, що належать Helen Marlen Group, становить близько 1850 метрів квардратних.

Товари, які продаються в Helen Marlen Group, як встановило слідство, відрізняє одна особливість ‒ їх немає у митній базі даних. На них немає первинних товарних накладних.

Звідки беруться модні речі в Україні? Якщо влада дійсно хоче наповнити бюджет, то скандал з арештом модної фури повинен закінчитися не купівлею слідчого і його керівництва, а судовим процесом. Причому в залі суду хотілося б побачити і керівників податкових служб Києва, в зоні відповідальності яких процвітає торгівля по суті контрабандним товаром.

Згідно з даними, ряд великих світових брендів, які відкрили власні магазини сплачують усі належні податки. «Зара», «А*Саваж», «Луї Віттон» завозять свої товари і відкрито декларують їх реальну вартість. Таким чином, навіть працюючи «по-білому», модні бренди в Україні процвітають. Але не вони визначають погоду на ринку.

Секрет успіху ‒ в «підвʼязках»

Секрет успіху великих модних торгових мереж дуже простий ‒ це звʼязки з правоохоронними, фіскальними та контролюючими органами.

Заарештовану фуру завозила в Україну спеціальна посередницька структура, офіс якої розташований в Луцьку. Належить вона Олександру Громику ‒ колишньому працівнику СБУ.

Через арешт контрабандних брендових товарів виникає ряд запитань: по-перше, яка сума збитків для бюджету через несплату податків модними мережами? Скільки років і в яких обсягах реалізовувалася розкішна контрабанда в Україну?

По-друге
, яка частка відповідальності власників мереж за ухилення від сплати податків?

По-третє, чи будуть проведені перевірки Державною податковою службою первинних декларацій на продаваний в бутиках товар?

А, по-четверте, хотілося би поміркувати, який вплив матиме арешт модної фури на майбутнє українських бутиків?

Якщо винні відкупляться, висновок зрозумілий ‒ усе залишається по-старому. Якщо не відкупляться, тоді питання ‒ чи не є торгівля брендовим одягом і взуттям кількома мережами фактично монополізацією ринку? Контрабандні завезення роблять торгові мережі суперрентабельними, і їх можливості з оренди приміщень, реклами та просування набагато ширші, ніж у конкурентів, які хотіли би працювати легально.

І нарешті пʼяте запитання для споживачів: якби не контрабандні схеми завезення, існував би в Україні феномен мультибрендових торговельних мереж?

Може бути, в такому випадку Gucci, Burberry, Roberto Cavalli самі поспішили б відкрити свої магазини у нас, на ринку виникла б більш гостра конкуренція, і, значить, асортимент брендових товарів, і ціна на них була б набагато нижчою.
***
Допоки на центральних вулицях столиці більшість магазинів відкрито продають контрабанду, в бюджеті України завжди не вистачатиме грошей на виплату пенсій і зарплат. Поки контролюючі органи будуть закривати очі на це свавілля ‒ корупція залишиться найвигіднішим видом бізнесу.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 5
дідо Показати IP 17 Квітня 2012 16:56
пора трясти Ювант, центр торгівлі контрабасом.
Лучанка до дідо Показати IP 18 Квітня 2012 09:31
А хто в юванті бренд бачив?:) Дійсно справжній?))))
барбос Показати IP 17 Квітня 2012 17:36
Не треба казати гоп без рішення суду.
Соло Показати IP 17 Квітня 2012 21:14
Допоки влада буде швирятися собі на корисьт бюджетними грошима, в бюджеті будуть постійні дірки. А корупція, як всім відомо, була, є і, на жаль, буде, незважаючи на існування контролюючих органів.А то прям причепили брендовий одяг до проблем із виплатами пенсій!
пан синій жупан Показати IP 10 Листопада 2023 21:39
касса, приплилі

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus