USD 27.10 27.25
  • USD 27.10 27.25
  • EUR 30.75 30.89
  • PLN 6.60 6.70

Куди йдуть мільйонні ресурси для заощадження енерговитрат у Луцьку

Скільки коштуватиме опалення житла газом - це питання нині турбує чи не кожного лучанина. Очікується, що сума у квитанції буде більшою, аніж минулої зими, у шість разів. Скільки грошей Луцьк витрачає на енергоощадні технології та як ними скористатися? Про це та інше читайте в матеріалі Хронік Любарта.

Особливо цьогорічна ситуація лякає мешканців приватних будинків. Наприклад, власники будинку площею в 150 квадратних метрів платили за опалення газом близько 600-700 гривень на місяць. Нині ж платіжки сягнуть майже 5000 гривень щомісяця. Така картина вимальовується і для власників квартир. Сума ж субсидії, яку обіцяє уряд, заледве покриватиме різницю у платіжках. Адже лише за вісім місяців 2015 року рівень інфляції на всі товари та послуги за даними Мінфіну становить 138,2%, а розмір мінімальної заробітної плати зріс лише на 13% та становить 1378 гривень.

Про скрутну ситуацію в енергосфері свідчить і рівень розрахунків населення за теплоносії. Наприклад, у новий опалювальний сезон Волинська область входить із рекордним 150-мільйонним боргом за спожитий газ. На Луцьк і Луцький район припадає понад 40% заборгованості, що є в області. Через (у тому числі) невчасну оплату за послуги з теплопостачання ДКП «Луцьктепло» частина лучан майже півроку не мала гарячої води.

Якщо господарі у приватному будинку мають можливість встановити твердопаливні котли та поставити терморегулятор, аби прикрутити вентиль, то ситуація у багатоповерхівках куди гірша. Наприклад, у Луцьку з загальної кількості об’єктів житлового фонду у 1 738 багатоповерхових та садибного типу будинків, 204 віднесені до ветхого житлового фонду, тобто такого, який потрібно знести, не кажучи про встановлення заходів енергозбереження.

До слова, Фонд Ігоря Палиці "Новий Луцьк" реалізовує проект "Енергозбереження: від квартири до будинку". У проекті беруть участь провідні державні банки та ОСББ.

Так, на базі Офісів розвитку кварталу відкриваються інформаційні центри з енергозбереження, де будуть надаватися усі необхідні консультації та проводитимуться навчання для мешканців з енергозбереження. Також запроваджується програма підготовки енергоконсультантів будинків, які інформуватимуть населення про здійснення енергоефективних заходів на рівні будинку і квартири. ОСББ Луцька знайшли підтримку в Офісах розвитку кварталу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: з чим лучани звертаються в Офіси розвитку кварталу

Втім, окрім проектів Фонду "Новий Луцьк" у місті щорічно витрачають мільйонні ресурси для заощадження енерговитрат. На що вони йдуть, про які суми йдеться та чи ефективна така політика?

ДІРКИ ЕНЕРГОПОТОКІВ

Ціна на газ, електроенергію в Україні навряд чи колись стане меншою, а найімовірніше, просто прирівняється до європейських стандартів. Така урівнялівка, на думку економістів, допоможе знівелювати прояви корупції у цій сфері. Адже якщо ціна, скажімо, на газ буде однаковою чи майже рівною як для промисловості, так і для населення, мільйонні дотації з державного бюджету на покриття різниці у тарифах втратять сенс, а отже, зменшаться корупційні ризики. Більше того, за такої ситуації заможні громадяни платитимуть так само дорого за блакитне паливо, як і бідніші споживачі. Втім такий крок потребує політичної волі, а українським представникам влади важко дається непопулістський вибір.

Загалом відсутність правильного менеджменту компаній, що виробляють енергію, називають одною із причин зубожілого стану в цій галузі.

У теплопостачанні експерти виокремлюють три етапи втрати теплової енергії. Власне, від цієї інформації і треба відштовхуватися, запроваджуючи заходи економії. У першу чергу йдеться про втрати на джерелах виробництва енергії на підприємствах теплопостачання. Нині у Луцьку в приватних руках перебуває лише три підприємства, які надають подібні послуги. Це котельня, яка обслуговує 40-й та 33-й мікрорайони міста та належить компанії ТзОВ «Тег-баланс», серед засновників якої компанії «Калберг Холдінгс Лімітед» з Віргінських островів та «Елені Лаоу» із Кіпру.



А також є підприємства ПАТ «Волиньгаз», ВАТ «Волиньобленерго», що має приватного власника. Решта підприємств, що надають послуги водо- та теплопостачання, перебувають у міській комунальній чи державно-комунальній власності. При цьому, наприклад, фінансовий стан Державно-комунального підприємства «Луцьктепло» дехто розцінює як критичний.

За станом на 1 липня борг лучан перед ДКП «Луцьктепло» за теплову енергію, послуги із централізованого опалення та постачання гарячої води склав 38 мільйонів гривень. У вересні НАК «Нафтогаз» й узагалі заблокував рахунки підприємства, яке за станом на серпень 2015 року і так мало заборгованість із виплати заробітної плати працівникам у розмірі понад 2 мільйони гривень.

Левову частку збитків в енергопостачанні становлять втрати на тепломережах при транспортуванні енергії, газу чи тепла. Адже, якщо деякі генерувальні підприємства перебувають у приватній власності, то власне мережі перебувають у державній чи комунальній. Відповідно, їхня модернізація потребує значних фінансових затрат.

У 2011 році міська рада Луцька затвердила Муніципальний енергетичний план міста, який розробляв регіональний навчальний центр, створений на базі ВБО «Інститут місцевого розвитку» в рамках проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Реформа міського теплопостачання» (РМТ).

Він визначав стратегічні пріоритети і цілі місцевої влади в сфері виробництва, транспортування та споживання теплової енергії в довгостроковому періоді – 15 років.

Відповідно до нього, лише заміна трубопроводів зовнішніх теплових мереж попередньо ізольованими трубами ППУ буде коштувати місту майже 465 млн грн, а розрахунковий термін окупності проекту становить більш як 30 років.

При цьому в середньому досягається зниження тепловтрат, яке не буде перевищувати 5...6%. Втім ці розрахунки проведено за станом на 2011 рік. Нині вартість робіт виросла в рази. Для порівняння, якщо брати за основу ціни 2011 року, то аби лише замінити трубопроводи, доведеться витратити половину річного бюджету Луцька зразка вже 2015 року.

І, зрештою, третьою «діркою» в енергетиці є побутові втрати, тобто пов’язані зі споживанням енергії та енергоємних ресурсів. У згадуваному Муніципальному плані йдеться, що, якщо перерахувати середні витрати на термомодернізацію одного багатоповерхового будинку на кількість житлових будинків, то витрати по Луцьку із населенням в 200 тис. осіб складали би 3-6 млрд грн. Нині, кажуть експерти, цю суму можна помножити на три.

Висновки розробників Муніципального плану зводилися до того, що в 2025 році витрати на оплату енергоносіїв можуть досягти величезної цифри у майже 2 млрд грн, з якою місто не могло би впоратися.

ВЕЛИКІ ПЛАНИ

Розробники Муніципального плану виокремили два етапи втілення енергозберігальних заходів. Перший розрахований на 2013-2015 роки. Він мав включати проведення інформаційної роботи з ОСББ, сприяти збільшенню кількості ОСББ (до 250), розробити концепцію залучення приватних інвестицій, створити муніципальний револьверний фонд у розмірі 10 мільйонів гривень (до слова, такий створили у 2015-му, втім не муніципалітет, а недержавний фонд «Новий Луцьк») та запустити дві програми: «Екологічна енергоефективність» та «Енергоефективні студентські містечка». Передбачалося витратити близько двох мільйонів гривень для реалізації цих задумів.

Починаючи із 2016 року й до 2025-го планувалося замінити 30% тепломереж на енергоефективні, термомодернізувати 100% громадських будівель та понад 20% житлового фонду. Для досягнення цих цілей потрібно у середньому 194 мільйони гривень на рік.

Очікуваний економічний ефект від реалізації програми має становити 1 млрд 170 млн грн. Окрім цього плану, у 2012 році міська рада затвердила план сталого економічного розвитку регіону, який також включав проведення проектів енергозберігальних технологій.

Втім зі звітів виконання муніципального плану з 2011 до 2015 року випливає, що переважно кошти скеровували лише для бюджетних установ і у кількості, що значно нижча, аніж плани.

Щодо житлового фонду, то згідно з наданими звітами впровадження енергозберігальних заходів виконавчим комітетом Луцької міської ради, автономне теплопостачання житлових будинків за рахунок місцевого бюджету було встановлено лише у 2013 році. Решту робіт виконували у лікарнях, дитячих садочках, поліклініках, школах.

Загалом, якщо аналізувати звіти виконання плану, то за 2011-2014 роки з державного бюджету на підтримку енергозберігального плану у Луцьку надійшло лише 3,355 мільйони гривень. Ще 6,95 млн грн – це гроші з міської казни, найбільше – 20,623 мільйон гривень приватних інвестицій (за рахунок покращення технологій на заводах, фабриках, великих підприємствах) і 10,695 млн грн – залучені кредитні чи грантові кошти.



ГРОШІ З-ЗА КОРДОНУ

Починаючи із 2011 року, місто бере участь у щонайменше п’яти великих грантових проектах. Усі вони спрямовані на заміну вікон, дверей на енергозберігальні, встановлення індивідуальних теплових пунктів або ж заміну систем теплопостачання.

А саме йдеться про заміну вікон та дверей у комунальних закладах за рахунок виконання зобов’язань Кіотського протоколу (інвестиція в розмірі 3,3 млн грн), співпрацю із Північною Екологічною Фінансовою Корпорацією (НЕФКО) (сума інвестицій 4,5 млн грн), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) (14 млн євро грантових коштів), «Проект розвитку міської інфраструктури-2» (25 млн дол.) та участь у проектах «Енергія для східних мерів» (22,6 тис. євро) і «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (МЕР).

Одним із найбільших проектів стало залучення коштів для модернізації ДКП «Луцьктепло». Угоду про кредитування місто, «Луцьктепло» та ЄБРР підписали у жовтні 2014 року. Вона передбачала надання кредиту в розмірі 10 мільйонів євро та надання 4 мільйонів євро грантових коштів.

З цих 10 мільйонів – 7 млн кош­ти ЄБРР, а три – Фонду Чистих Технологій. Термін кредитування становить 13 років. При цьому три роки – це пільговий період, коли підприємство «Луцьктепло» виплачуватиме лише відсотки за користування кредитом без погашення суми самого кредиту.

За грантові гроші планують встановити індивідуальні теплові пункти у житлових будинках. Крім того, будуть встановлювати теплові лічильники. Цим проектом передбачена заміна застарілих котлів, реконструкція котелень та центральних теплових пунктів, заміна теплових мереж. Зі слів віце-мера Луцька Тараса Яковлева, місто зав­дяки такому проекту економитиме приблизно 13 млн куб. м газу щороку. А кредитні кошти повертатимуть за рахунок економії від впроваджених заходів з модернізації системи опалення.

«Якщо ми цей договір (кредитування, – ХЛ.) не реалізуємо, то є загроза узагалі подальшого функціонування та існування «Луцьк­тепла». Зараз завершується підбір, відповідно до форми, яку нам виставив ЄБРР, експертів із впровадження проектів. І ці експерти починають розробляти проектно-кошторисну документацію та готувати тендер для організації робіт. Кредитна лінія вже відкрита, а коли ми пройдемо тендерну процедуру, то з’явиться можливість вже освоювати ці кредитні кошти. Для цього треба визначити експертну фірму, яка допоможе підприємству здійснювати розробку проекту кошторисної документації і оголошувати тендер», – зазначає перший заступник луцького міського голови Тарас Яковлев.

САМ СОБІ ГОСПОДАР

Експерт проекту «Енергоефективність у житловому секторі України» Петро Лавринюк каже, що, якщо порівнювати з іншими країнами, то Україна витрачає на 70% більше тепла. А якщо враховувати норми, які прийме Європейський Союз у 2020 році, і нинішні українські реалії, то будинки українців будуть витрачати на 95% тепла більше, аніж будівлі за кордоном. Простіше кажучи, європейські будинки будуть пасивні, а українські – «грітимуть вулиці і повітря».

Експерт вважає, що в житловій сфері першим кроком, який реально допоможе втілити енергозберігаючі заходи, є об’єднання громад в ОСББ. Інші способи, як показують звіти чиновників, досягнути економії ресурсів у житловому фонді, не працюють. Очікувати, що ЖКП замінить вікна чи двері у під’їзді, або ж дочекатися черги, доки міська рада встановить індивідуальний тепловий пункт – довга справа і часто-густо нереальна.

«У будинку, де не створене ОСББ, механізму ухвалення рішень немає. ЖЕК не зацікавлений нічого робити і він не має на це можливості, бо це капітальні видатки. Що ж до ОСББ, то тут є кілька можливостей. Перша – це працювати за державною програмою держенергоефективності, де 40% вартості матеріалів на роботу буде компенсовано з державного бюджету. Але це стосується лише матеріалів і ОСББ. Для цього потрібно, аби об’єднання отримало кредит у державних банках – таких, як «Укрексім», «Ощад» або «Украгазбанк». Після цього воно проводить роботи і 40% вартості матеріалів повертаються. Є програма міська, коли відсотки за цими кредитами компенсовуються з міського бюджету. Це програма з відшкодування відсоткових ставок за кредитами саме на енергозбереження. Ця програма ефективно працює. У нас понад чотири мільйони гривень співвласники взяли у кредит і поставили індивідуальні теплові пункти, утеплили будинок. Економія становить мінімум 50%», – пояснює Петро Лавринюк.

Беручи кредит, каже співрозмовник, і використовуючи міську програму компенсації відсотків, мешканці можуть віддати тіло кредиту за рахунок економії коштів.

«Важливо, що ці кошти надаються в гривнях і під фіксований відсоток. Ті, хто не скористається програмою, однозначно програють, – вважає Лавринюк. – Ті, що візьмуть, зафіксують витрати і за рахунок економії будуть витрачати менше».

Експерт наводить приклад луцького ОСББ «Явір 2011», об’єднання, яке включає 174 квартири загальною площею 4727,72 кв. м. Це були старі гуртожитки, які нині, використовуючи державні програми та банківські кредити, зможуть економити 20,7 тисяч гривень для кожної з квартир. У випадку, якби ОСББ не взяло кредит, то протягом наступних 10 років, каже експерт, платило би 7,4 млн грн за тепло. Вони взяли кредити на встановлення ІТП (319 тис. грн, включаючи відсотки) та утеплення будинку (4,5 млн грн, включаючи відсотки). Завдяки цим заходам ОСББ вдасться зекономити 5,2 млн грн на опаленні. А завдяки компенсації відсотків та вартості витратних матеріалів, ОСББ отримає 3,25 млн грн компенсації.

«Чи вигідно це? Місту – звичайно, бо на компенсацію відсотків умовно треба мільйон гривень, а

кредитів уже залучили чотири. Тобто на кожну гривню з міського бюджету у місто заходить чотири гривні. Окрім цього, покращується житловий фонд, зменшується потреба у субсидіях, розвивається бізнес, який тут працює і сплачує податки», – пояснює Лавринюк.

Експерт каже, що найліпший варіант впровадження заходів енергозбереження – це самоорганізація громадян і участь у програмах, які нині є. Щодо ризиків, то їх не так і багато. Адже держава одразу компенсує 40% вартості матеріалів. Місто ж надає щомісячні компенсації.

«Є ризик мінімальний, бо ставка фіксована у гривнях і вона не буде зростати. Немає прив’язки. Ризик більший нічого не робити, бо таким чином немає страховки від змін, подорожчання. І ми віддали монополістам свій будинок. Вони скільки захочуть, стільки й продаватимуть нам енергії. Отакі програми дають можливість брати лише мінімальну енергію, і ціна не відіграє у такому випадку настільки велику роль. Коли з 15 жовтня почнеться опалювальний сезон, а ціна квадратного метра буде 15 чи 16 гривень, то це будуть суттєві суми. У кого квартира 100 кв. м, той змушений буде платити 1600 гривень лише за опалення. Індивідуальні теплові пункти дозволяють наполовину менше споживати тепла, бо коли тепло на вулиці, то ми його не споживаємо», – говорить експерт.

Загалом таких ОСББ, які залучили кредити, поки що на Волині трішки більш як десять. Причина такої ситуації – страх перед кредитами та погана інформаційна політика.

Зрештою, українці лише вчаться економити і звикати до нових економічних реалій. Платіжки цієї зими змусять не раз задуматися про це кожного громадянина. Кошти, виділені на енергозбереження, – крапля в морі, адже потрібно загалом реформувати сферу житлово-комунального господарства, аби перестати опалювати повітря взимку.

Нині зрозуміло, що справлятися із високими тарифами кожне господарство чи навіть багатоквартирний будинок мають самотужки. Адже муніципальні гроші заледве покривають витрати із енергозбереження для бюджетних закладів. Найкращий вихід – створювати ОСББ та самостійно ухвалювати рішення. Принцип «сам собі господар» як ніколи актуальний.

***

Підготовлено в рамках проекту «Журналістські розслідування в місцевих та регіональних ЗМІ України на сторожі реформ» за сприяння Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 1
осбб Показати IP 16 Жовтня 2015 14:22
нормально написано.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus