USD 24.75 24.95
  • USD 24.75 24.95
  • EUR 27.5 27.68
  • PLN 6.42 6.5

Як «Волиньторф» допоможе зняти Україну з російської «газової голки»

ДП «Волиньторф» може відновити свою роботу та розпочати видобуток корисних копалин, нарощуючи виробничі потужності, вже у 2015 році. Розпорядження щодо підготовки довготривалого проекту розвитку підприємства доручив розробити директору установи Івану Киричику керівник Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик.

Як зазначив посадовець, для регіону справою принципу на 2015 рік є відновлення роботи підприємства «Волиньторф». Проте для цього потрібно відпрацювати інвестиційний бізнес-проект і погодити його розвиток в рамках Закону України «Про енергозбереження». Оскільки, не дивлячись на всі негаразди в країні, держава не припиняє фінансування програм згідно з цим законом.

Що потрібно для відновлення роботи «Волиньторфу»

Проте, це потребує копіткої праці. Так, для початку потрібно зробити детальний аналіз ситуації щодо наявності родовищ торфу в області та можливості їх розробки. Після чого узгодити юридичні моменти через Волинську облраду та, зрештою, дати можливість працівникам галузі отримати ресурс і показати перспективу його розвитку.

Володимир Гунчик впевнений, що бізнес-план в такій галузі має бути розрахований мінімум на 25 років, а термін його окупності становити близько 7.

Також слід врахувати можливості переробки сировини: які виробничі потужності нині наявні, чи є необхідність їх модернізації і який продукт підприємство може виробляти в кінцевому результаті – торфобрикет, палети, гранули тощо.
І лише після цього вирішити, хто інвестує в цей проект: держава через відповідний закон; інвестор, який може не погодитися вкладати в державне підприємство; чи спільна інвестиція, коли Кабмін передав підприємство в комунальну власність під конкретний бізнес-проект таким чином, щоб 49% отримав інвестор, а 51% залишилося у державній власності.

Очільник ОДА наголосив, що торфовидобувна галузь може стати пріоритетною в наступні 10-20 років, оскільки допоможе Україні «злізти» з російської «газової голки». Посадовець впевнений, що в країні є достатньо можливостей для того, щоб обійтись без російського газу. Але для цього їх потрібно вміло використовувати.
Нагадаємо, трудовий колектив понад півроку боровся за те, аби повернути колишнього керівника підприємства Івана Киричика. Далі після втручання народного депутата Ігоря Єремєєва на підприємстві почали відбуватися незрозумілі працівникам речі та виводитися кошти.

Зі слів Киричика, наразі перед ним стоїть одна мета – повернути вкрадені кошти. Попередньо Господарський суд прийняв позовну заяву Волиньторфу про повернення півмільйона гривень, однак, коли відбудеться перше слухання справи, йому ще невідомо. Окрім того, на волинському підприємстві чекають 20-мільйонних інвестицій, які мали б покращити ситуацію. До того ж, як ішлося раніше, «Волиньторф» потребує нових ділянок торфородовищ для видобутку торфобрикетів.

Зауважимо, на підприємстві також уже більше року тривають конфлікти між керівництвом і працівниками. «Волиньторфівці» побували на прийомі в екс-голови ОДА Григорія Пустовіта.

З-поміж причетних до конфліктної ситуації на підприємстві, яке перебуває ледь не на межі банкрутства, називають працівники і народного депутата України Ігоря Єремєєва. У березні 2013 року на знак протесту обурені працівники підприємства перекривали трасу Варшава - Київ, у травні 2014 пікетували Генпрокуратуру.

Нинішній стан справ у галузі на Волині

Як зазначає призначений директор ДП «Волиньторф» Іван Киричик, самого фінансування не достатньо для того, щоб реанімувати роботу підприємства.
Насамперед, з його слів, потрібні зміни до законодавчої бази для можливості розвитку перспективи видобутку. А перспективи дійсно є, адже на Волині зосереджено найбільше в Україні запасів торфу. Хоча, за станом на сьогодні, розвідку, яку востаннє організовували ще в 60-ті роки минулого сторіччя, потрібно поновити.

Що стосується виробничих потужностей, то нині існує два заводи, які хоч і потребують часткового переоснащення, знаходяться в нормальному стані. Поблизу них існують поклади торфу в Маневицькому районі, а також триває розробка локації на межі Рівненської та Волинської областей. Також є 630-гектарне родовище, що дозволяє говорити про 30-річну перспективу роботи. До того ж, його розробка не викликала б логістичних проблем, оскільки завод знаходиться поруч. Попри це, для невеликих родовищах можна розміщувати невеликі мобільні заводи.

До слова, економічну привабливість розробок на Волині зрозуміли не лише у «Волиньторфі». Зокрема, тогоріч приватне підприємство «Зелена енергія В», яке фінансувалось з офшорів Кіпру, домоглось права розробляти торф’яні родовища на території області, зокрема, і на землях природно-заповідного фонду. Проте після зміни влади, у квітні 2014 року Волиньрада почала відміняти рішення «попередників», оскільки підприємство порушило умови договору та не здійснило рекультивації земель.

«Нові» способи використання «старого» торфу

Як зазначає керівник «Волиньторфу», багато залежить і від способу використання сировини. Для прикладу, целюлозно-паровий комбінат, який працює в Словаччині, купує сировину на Волині вже близько трьох років. Там використовують брикети для спалювання, попередньо подробивши їх. Таким чином там вироблять електроенергію та пар для виготовлення целюлози. Спеціальний агрегат розбиває брикети та під тиском вдуває в топки, що дозволяє збільшувати питому теплоту згорання (кількість теплоти, що виділяється у разі повного згоряння одиниці маси твердого палива).

Та передовими «торфянниками» світу є фіни. Щоправда, торфобрикету вони вже не використовують – його замінили на фрезерний торф, який спалюють в котлах таким чином, що в результаті отримують одночасно і тепло і електроенергію.
Іван Кирчик стверджує, що таку ж експериментальну схему без проблем можна застосувати і на Волині, реалізувавши проект для котелень.

Що потрібно для реалізації програми і що це дасть споживачу

Зі слів Івана Киричика, для реалізації таких перспектив потрібні серйозні інвестиції, а це десятки мільйонів гривень. Проте очільник Волині впевнений, що це – не гроші, коли мова про те, щоб позбутися енергетичної залежності в рамках цілої країни. Мовляв, ще декілька років тому шведи купували волинський торф, доставляючи його через Білорусь та поромом, і їм це було вигідно. А Україна і далі користувалась російським газом, навіть не задумуючись про те, що буде, коли одного дня ціна підніметься і вентиль закриється.

В ціновому еквіваленті 2 тони торфобрикету рівні 2 тисячам кубів газу (а це в 3 рази дешевше, ніж в закупці), тому перспектива розробки галузі є дуже значною. Цю просту арифметику чудово розуміють і у вищих ешелонах влади. Тому міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан заявив очільнику Волинської ОДА, що готовий передати ДП «Волиньторф» у комунальну власність для його розвитку «хоч завтра». «Задачею номер один», зі слів Гунчика, назвав роботу над цим проектом і Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Голова ОДА доручив першому заступнику голови облради Олександру Пирожику винести на сесію рішення про початок розробки інвестиційного проекту. А тому є причини говорити про те, що проект, все ж, буде профінансований. Оскільки не дивлячись на труднощі в країні та великі витрати на АТО, в бюджеті, все ж, знайшлось 100 мільйонів гривень для ДП «Волиньвугілля».
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.