USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.20 39.40
  • PLN 9.71 9.93

Злізти з «газової голки»: навіщо Україні Фонд енергоефективності

24 Жовтня 2016 18:28
Часи низьких тарифів на житлово-комунальні послуги безповоротно минув: українці опиняються віч-на-віч із жорсткою реальністю ринку та змушені шукати шляхи заощадження споживання енергоносіїв. Які шляхи впровадження енергозберігаючих технологій нині доступні для пересічного українця, досліджувало Інформаційне агентство Волинські Новини.

Поточний рік відзначився підвищенням тарифів за житлово-комунальні послуги для населення та, як результат, рекордною кількістю домогосподарств, що отримують житлові субсидії. Зрозуміло, що така ситуація не може тривати довго, тож нагальним питанням є перетворення субсидій на інвестиції. Саме цьому повинен слугувати Фонд енергоефективності, у створенні якого Україні фінансово сприяють Німеччина та загалом Європейський Союз. Урядовці прогнозують обсяг Фонду у розмірі до чотирьох мільярдів гривень. Яким чином планують здійснювати підтримку споживачів, які прагнуть заощаджувати енергоносії – у матеріалі Волинських Новин.

Енергоефективність та євроінтеграція: що між ними спільного

Україна має зобов’язання перед ЄС та Енергетичним Співтовариством (до якого приєдналася у 2011 році) і зобов’язання перед ЕС мають пріоритетну силу перед зобов’язаннями, викладеними в Угоді про Асоціацію. Виникає накладка між двома типами договорів, і Уряд частину директив бере з Угоди, а частину – з Договору про створення ЕС. Енергетичне Співтовариство зараз є сильним партнером України, формуючи євроінтеграційну повістку дня в енергетиці. До прикладу, фахівці секретаріату ЕС пишуть законопроекти, беруть участь у робочих групах, є повноцінними учасниками процесу підготовки законів.

Як зауважує експерт проекту «Сильніші разом» Дмитро Науменко, ЕС має на меті створення єдиного енергоринку країн Євросоюзу та сусідів. Запровадження єдиних правил гри полегшить торгівлю, забезпечить правила безпеки постачання в кризових ситуаціях, дозволить просувати єдину екологічну політику, яка нині відрізняється у країнах-членах ЄС та сусідніх країнах та створить єдині підходи до регулювання. Об’єднання енергоринків дозволить їм стати ефективнішими. ЕС фокусується на таких сферах, як електроенергія, екологічні стандарти, відновлювані джерела енергії, газ, нафта, енергоефективність, конкуренція, статистика та інфраструктура. Кожен із вказаних секторів містить низку європейських законодавчих актів, які зобов’язалися у себе запровадити країни-учасники договору.

Вступивши в ЕС, Україна зобов’язалася імплементувати три рамкові та дев’ять імплементаційних директив у галузі енергоефективності. Дві директиви – 2012/27/ЄС «Про енергоефективність» та 2010/31/ЄС «Про енергетичні характеристики будівель» визначають політику Євросоюзу щодо енергоефективності. Країни ЄС вирішили об’єднати свої національні політики щодо енергоефективності і досягти визначеної мети зі зменшення споживання енергії. Директива встановлює стандарти для енергоаудиту, послуг енергосервісу – усієї інфраструктури, без якої здійснення енергоефективних заходів неможливе. Директива «Про енергетичні характеристики будівель» доповнює першу і визначає більш специфічні речі, наприклад, зобов’язання зі скорочення енергоспоживання у секторі державних будівель. Це повинно показати преваги інвестицій в енергоефективність для приватного сектора. Окрім цього, відповідно до директиви 2010/30/ЄС «Маркування» Євросоюз визначає стандарти маркування побутових приладів. Дев’ять імплементаційних директив стосуються маркування кондиціонерів, посудомийних машин, холодильників, пральних машин, телевізорів, електроплит, ламп, мийок-сушарок та електросушарок.


Цілі для ЄС та ЕС є загальними, а різниця між ними полягає в тому, що ЕС має менш жорсткі цілі та більші строки імплементації для «новачків». До прикладу, до 2020 року планують знизити енергоспоживання на 20%, щорічна модернізація державних будівель визначена в обсязі 3% площі для ЄС та 1% для ЕС. Обмеження по площі для цих будівель становить для ЄС – 250 метрів квадратних з липня 2015 року та для ЕС – 500 метрів квадратних з грудня 2017 року, 250 – з січня 2019 року.

Для адаптації європейського законодавства в Україні, як зауважують експерти, представники влади усе роблять навпаки – два рамкові закони («Про енергоефективність» та «Про енергетичні характеристики будівель») досі не прийняті. Однак в Україні хаотично приймають вторинне законодавство: Національний план дій з енергоефективності (9% скорочення енергоспоживання до 2020 року), два закони, які запустили механізм енергосервісних контрактів (так звані ЕСКО), затверджені декілька стандартів енергохарактеристик будівель (ДБН), ухвалили стандарти з енергоаудиту та енергоменеджменту, розробили декілька проектів технічних стандартів, але не затвердили.


Серед причин, з яких нардепи не розглядають вже готові законопроекти – нерозуміння ринку та начебто відсутність від нього користі для бізнесу. Інша причина – тарифи у житловому секторі: за низьких тарифів енергозберігаючі проекти втрачають будь-який сенс.

Навіщо Україні потрібно відповідати стандартам ЄС

Україна має один з найгірших світових показників споживання енергії на одиницю ВВП (майже в 4 рази більше, ніж ЄС), 30% споживання енергії всередині країни припадає на газ. Існує висока залежність від імпорту газу (майже 16 мільярдів доларів витратили на купівлю газу закордоном у 2014 році). Це призводило до відтоку валюти з країни, тиску на гривню тощо. Після того, як почали підвищуватися ціни у 2009 році, промисловість краще адаптувалася до цього, тому що сплачувала ринкову ціну, але там, де був субсидований сегмент, він споживав багато газу. 60% газу споживається населенням (пряме споживання та централізоване теплопостачання).

У 2015 році Україна спожила приблизно 40 мільярдів метрів кубічних газу. Споживання газу промисловістю скоротилося до 13,4 мільярда метрів кубічних. Водночас населення споживає приблизно 7 мільярдів метрів кубічних для забезпечення потреб централізованого теплопостачання та 11 мільярдів спалює в плитах та для того, щоб обігріти приміщення за допомогою газових котлів. Таким чином, населення відповідальне за споживання 45% природного газу.

Наступна проблема в тому, що з цієї величезної кількості у 18,6 мільярда метрів кубічних газу, які сумарно споживає населення, ефективно до споживача доходить лише 7,2 мільярда, тобто 11,4 мільярда марнується на «обігрів повітря» (відповідно до розрахунків робочої групи при Мінрегіонбуді). Так, 2,4 мільярда метрів кубічних втрачається в системі централізованого теплопостачання, на етапі котельні, яка спалює газ, та на етапі доставки від котельні до квартири. Найбільш втрати, 9 мільярдів метрів кубічних, відбуваються у квартирах та приватних будинках через критично погану термоізоляцію будівель. Саме у цьому напрямку потрібно працювати, щоб економити споживання газу та не купувати його за кордоном. На цей сегмент споживання спрямовані чинні державні програми, але досі, на жаль, немає комплексного рішення, яке є в європейських державах, і яке змогло б підтримати споживача, який хоче інвестувати.


Цьогоріч віце-премєр-мінстра, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко стверджував, що Україна може економити приблизно 11,4 мільярда метрів кубічних газу щороку за умови реалізації проектів енергозбереження в домогосподарствах.

Діючі програми енергоефективності

Наразі діє програма Держенергоефективності, так звані «теплі кредити», яку запускали декілька років тому, і яка не досягла великих результатів, але є одним з небагатьох прикладів робочої моделі. Так, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України є розпорядником коштів бюджету, що використовуються на компенсацію тіла кредиту. Між позичальником та агентством посередником є банк. Для отримання кредиту в банку громадянин приносить підтверджуючі документи про придбання енергоефективного обладнання, банк затверджує програму, погоджує з Держенергоефективності та отримує компенсацію тіла кредиту, а громадянин сплачує не 100% кредиту, а менше.

Ця модель спрямована на «вузькі місця» на ринку енергоефективності, тобто, позичальник може взяти кредит на заміну газового котла на новий, який працює на іншому паливі, здійснити утеплення будинку, модернізацію багатоповерхівки (якщо це ОСББ чи житлово-будівельний кооператив). Відсоток компенсації від держави є вищим у тій мірі, наскільки значним є проект позичальника: 20% - на твердопаливний котел, не більше 14 тисяч гривень - на приватні будинки, 40% - на ОСББ. Якщо в будинку є отримувачі субсидій, то цей відсоток ще більше підвищується (від 40 до 70% відшкодування).


Зауважимо, що у Луцьку одне з ОСББ отримало кредит у сумі 3,5 мільйона гривень для здійснення комплексної термомодернізації будинку. Така сума кредиту стала найбільшою в Україні, а загалом останній тиждень вересня 2016 року став рекордним як за кількістю ОСББ, які долучилися до Урядової програми з енергоефективності, так і за обсягом коштів, залучених ними на термомодернізацію багатоповерхівок.

Проблема полягає в тому, що програма погано фінансується. Так, у 2015 році вона не отримала фінансування, у 2016 році на неї спрямували 900 мільйонів гривень. Започаткували роботу з місцевими органами влади, яка полягає в тому, що за кошти місцевих бюджетів позичальнику відшкодовують відсотки за кредитами. Це важливо, адже окрім компенсації тіла кредиту позичальник стикається з банківською системою. Оскільки банк повинен убезпечити себе від ризиків неповернення коштів, він працює за ринковою ставкою. Тобто, кредити надавали зі ставкою від 25% річних у гривнях, що посуває строк окупності проекту на 7-10 років, відповідно, небагато позичальників мотивовані брати цей кредит. Отже, держава домовилася з муніципалітетами щодо відшкодування відсотків з місцевих бюджетів. Після запуску такого проекту, справді, люди почали активніше брати кредити. До прикладу, програма з відшкодування частини відсотків за кредитами на термомодернізацію для ОСББ діє у Луцьку. Обласна програма відшкодування відсоткової ставки у розмірі 25% для фізичних осіб та ОСББ/ЖБК на впровадження енергоефективних заходів передбачає витрати у розімір 450 тисяч гривень з обласного бюджету.

Переглянути усі подібні регіональні та міські програми можна у вигляді інтерактивної карти на офіційному веб-сайті Держенергоефективності.

Від малоефективних програм до Фонду енергоефективності

Донорська спільнота (іноземні уряди та міжнародні організації) запропонувала створити в Україні комплексний масштабний інструмент, такий як Фонд енергоефективності. Наявність фондів енергоефективності напряму прописана у європейській директиві «Про енергоефективність». У документі йдеться про те, що всі члени ЄС повинні запровадити фонди енергоефективності, як інструмент фінансової підтримки кінцевих споживачів, аби вони енергомодернізувалися. Декілька років тому уряд Німеччини висунув ініціативу створення такого фонду в Україні і розпочав перші контакти з Мінрегіонбудом. Ідея цього фонду полягає в тому, що він має замінити діючу програму «теплих кредитів», розширивши її і зробити більш комплексною. Головний недолік чинних програм держенергоефективності – те, що це несистемні точкові заходи, які не покривають увесь спектр енергоефективних заходів, до того ж, вони практично не контролюються, тому що в агенції немає для цього ресурсів.


На відміну від фокусу на індивідуальні заходи, характерного для поточної програми «теплих» кредитів, національний Фонд енергоефективності фокусуватиметься на комплексну реновацію на основі енергоаудиту, матиме вибірковий контроль виконання проектів. Фонд матиме комплексну оцінку результатів з точки зору залученого фінансування та досягнутого рівня енергозбереження. Програма «теплих» кредитів не має можливості залучення фінансування донорів, а для фонду донори (Німеччина та ЄС) зацікавлені в співфінансуванні та вже надають підтримку в розробці. Також фонд є більш складною структурою в адмініструванні.

Після підвищення тарифів в Україні субсидії, які йшли на покриття дефіциту і в 2014 році досягли 100 мільярдів гривень, розпочали поволі зменшуватися, але вони породили нову проблему – житлово-комунальні субсидії, витрати на які почали збільшуватися. Так, в 2015 році витратили 17 мільярдів гривень, цьогоріч заклали до 45 мільярдів. За найбільш негативним сценарієм, у 2017 році ці субсидії можуть становити до 70 мільярдів гривень. Минулого опалювального сезону субсидію отримували 5,5 мільйона з 15 мільйонів домогосподарств, а цього опалювального сезону її отримуватимуть приблизно 8 мільйонів домогосподарств.

Концепція Фонду полягає в тому, що потрібно чітко визначити залишки «живих грошей», що залишаються на рахунках постачальників внаслідок субсидування, і використати як джерело співфінансування. Відповідно фінансова картина Фонду виглядатиме таким чином: донорські кошти (іноземні кредити), кошти державного бюджету та залишки субсидій. Що більше залишків субсидій залучатимуть в фонд, то більшим буде фінансовий ресурс для фінансування проектів. Що більше споживач економитиме після інвестиції, то менше споживачів подаватимуться на субсидії, тому що розміри рахунків для них скорочуватимуться. Наразі потрібно створити механізм, що стимулюватиме людей до енергоефективності.

До прикладу «механізм кнута» - повідомити, що через 5 років поступово допомогу скорочуватимуть, тому краще разом з сусідами об’єднувати і подавати заявки на програми. Держава скорочуватиме соціальні норми і підвищуватиме обов’язковий платіж для споживача. Наразі фінальне рішення про це не ухвалили.

Інший механізм – «механізм пряника» - можна сказати громадянам, що є залишок субсидій, частину «живих грошей» заберуть в бюджет і спрямують на фінансування фонду, а частину ви зможете отримати – що більше будете економити, беручи участь у наших програмах, то більше грошей вам надходитиме на персональний рахунок. Це вилилося у концепцію фонду, що розбиває його на блоки: уряд підлаштує механізми субсидій і внесе бюджетні кошти, а з іншого боку, є донори, які прийдуть з кредитами та своїми коштами, які вкладуть у фонд.


Створення Фонду енергоефективності є виконанням статті 20 директиви ЄС 2012/27 відповідно до зобов’язань Угоди про Асоціацію. У фонді діятиме технічний офіс, який видаватиме кредити (фінансові продукти). Кредити розподілятимуться для тих, хто не отримує субсидій (домогосподарства, які інвестуватимуть в енергоефективність, згодом, через декілька років, зможуть платити меншу суму за комунальні послуги, оскільки споживатимуть менше енергоресурсів). Експерт наголосив, що специфіка проектів енергоефективності з технічної точки зору полягає в тому, що вони розраховані на весь будинок (економія може досягти 70-80%), а «клаптикова модернізація» є навіть шкідливою. Претендувати на проект можуть ОСББ, зібрання мешканців, або керуюча компанія, тобто, умовна юридична особа, яка акумулюватиме кошти мешканців, що вкладатимуться в проект як власна інвестиція і яка розплачуватиметься за кредитом.

Як нещодавно зазначав Геннадій Зубко, Фонд енергоефективності може запрацювати з квітня 2017 року, по завершенню опалювального сезону. Зі слів віце-прем’єра, до кінця цього року потрібно ухвалити необхідну для Фонду законодавчу базу.

Проблемні питання роботи Фонду енергоефективності

Проблемою Фонду є те, що у багатоквартирному будинку є субсидіанти і не субсидіанти, тобто, повинен бути створений механізм, який дозволить залучити не субсидіантів. Так, пенсіонери-отримувачі субсидій не мають стимулу здійснювати заходи енергоефективності – ані заохочень, ані покарань. Тому повинен існувати відповідний механізм і повноцінно запрацювати ОСББ. Механізм матиме на меті залучити субсидіантів до енергоефективності. Якщо залучити до схеми субсидіантів, держава витрачатиме менше коштів на субсидії, ці кошти повертатимуться цільовим механізмом на рахунки уряду, і знову запускатимуться у фонд для фінансування проектів енергоефективності. Також можна домовитися з донорами про те, що після повернення кредитів вони продовжать фінансування. Таким чином, фонд фінансуватиме сам себе – зекономлені кошти можна буде спрямовувати на нові проекти.

Фонд матиме розгалужену регіональну структуру, правління та виконавчу команду. Виконавча команда створить офіс, який забезпечить фінансову і технічну функцію. Фінансовий департамент розраховуватиме фінансовий бік проектів, складатиме графік повернення коштів тощо. Технічні спеціалісти розглядатимуть проекти з точки зору досягнутої економії. На відміну від існуючих державних програм, надаватимуть технічну допомогу проектам. Наприклад, ОСББ зможе звернутися у Фонд, викликати спеціаліста, який проведе енергоаудит та технічного спеціаліста, який складе оптимальний проект та обрати будівельну компанію, яка реалізує проект. Спеціалісти будуть відібрані офісом Фонду і представлятимуть міжнародні компанії.

Для створення Фонду наразі Україні потрібно підписати договори з донорами. Донори вимагають гарантій про те, що Фонд буде закріплений законом, що гарантуватиме стабільність внесків з боку Кабміну (щорічне обов’язкове фінансування). Наразі є надія, що закон про фонд енергоефективності буде ухвалений у найближчі місяці. Для його запуску потрібно ухвалити пакет допоміжних законів. Найголовніший з них – про комерційний облік тепла, регулюючі закони про ОСББ, які полегшать процес їх створення.

Енергоаудитор перевірятиме об’єкт, компанія, яку найматимуть, розроблятиме проект, проект потраплятиме в технічний відділ Фонду, проходитиме валідацію, відбуватиметься вибіркова перевірка з боку генеральної дирекції, після чого банк видаватиме перший транш кредиту. Після першого етапу робіт відбуватиметься перевірка якості роботи – якщо все гаразд, видаватимуть решту коштів. Таким чином відбуватиметься захист від недобросовісних компаній.

Існуватиме категорія типових проектів – після того, як Фонд накопичить досвід проектів, їх стане легше масштабувати. Так, клієнт через онлайн-платформу обиратиме типовий проект, незалежного інженера та будівельну компанію, інженер та будівельна компанія готуватимуть проект. Наступний крок – запит до Фонду через онлайн-платформу, який розміщують клієнт, або інженер чи будівельна компанія за дорученням. Після ухвалення будівельна компанія та клієнт отримують підтвердження, яке також публікується на сайті. Після цього через онлайн-платформу клієнт вибиратиме банк та фінансовий продукт, заповнить аплікацію на сайті, яка автоматично надсилатиметься у банк. Після ухвалення будівельна компанія отримує перший транш і розпочинає будівельні роботи. Фонд робить вибіркові перевірки будівельних робіт. Після завершення будівництва інженер-проектант та клієнт приймають проект, незалежний енерго-аудитор (ним може бути інженер-проектант) надає ЕЕ-сертифікат, що підтверджує якість робіт, а будівельна компанія надає фінальний звіт та документацію проекту. Клієнт розпочинатиме виплати до банку після пільгового періоду, лише коли отримуватиме економію рахунку. Щомісячний платіж становить менше економії рахунку.


Передбачають, що для унеможливлення корупції у правлінні фонду працюватимуть люди з міжнародних фінансових організацій, кожен рух контролюватиме наглядова рада.

Фонд пропонуватиме чотири фінансові продукти-пакети: два для приватних та два для багатоквартирних будинків. Що масштабніший проект, то більшої економії можна досягти завдяки його реалізації. Наразі вирішують питання щодо здешевлення відсотків. Комерційні банки не хочуть йти назустріч та знижувати відсотки, адже для них такі проекти є ризиком і практично всі банки за винятком 2-3 подібними проектами раніше не займалися, тож наполягають на ринковій ставці відсотків.

Думають також над організацією регіональної мережі. Може відбутися будівництво регіональних офісів та наймання спеціалістів, аудиторів тощо, які оцінюватимуть усе на місцях, а можна всю цю структуру запустити через банки.

Програми допоможуть запустити новий ринок, якого ще не існує в Україні і обсяг робіт в якому становить 2 мільярди євро. Очікуваним ефектом для економіки України завдяки роботі фонду називають економію споживання та імпорту 1,5 мільярда метрів кубічних природного газу, 5 мільярдів гривень щорічної економії державного бюджету та фінансування субсидій та до 10 мільярдів гривень нових податкових надходжень щороку.

Від ЄБРР до Китаю: інші програми, спрямовані на енергоефективність

Паралельно Європейський банк реконструкції і розвитку запустив свою програму IQ-Energy. Вона спрямована на ОСББ, передбачає компенсацію від 25 до 35% проекту. Автори програми розробили калькулятор енергоефективності, що допомагає підрахувати витрати на типові проекти, обравши параметри будинку.


Нещодавно компанія-монополіст НАК «Нафтогаз України» виступила з ініціативою заміни газових котлів. Йдеться про встановлення малозабезпеченим верствам населення нових котлів на заміну старим. Для цього вирішили залучити китайський кредит. Закупівлю обладнання планують здійснювати в пропорції 60 (китайське обладнання) на 40% (українські компанії отримають замовлення на понад мільярд доларів на монтаж, сервіс, ймовірне відкриття виробництв для локалізації китайських компонентів). Зі слів експерта, проект неоднозначний, адже передбачає купівлю китайського обладнання.


Інфраструктура нового ринку з енергоефективності поступово починає створюватися. Так, з’явився сервіс з вибору управляючої компанії.

Чи виправдані для українців програми заради енергоефективності

В ЄС заходи енергоефективності повністю змінили ринок газу. Попри прогнози російського «Газпрому» про підвищення щорічного попиту на природний газ, стратегією європейців був запуск ринку енергоефективності і скорочення споживання плюс альтернативні поставки. Прогнозований темп приросту попиту на газ був на рівні 60% на рік, а зараз він становить 1-2%. Таким чином, розгортання ринку енергоефективності дозволило зменшити попит на природний газ в рази та зменшити залежність від поставок з Росії, що нині є дуже актуальним для України.

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 3
Ну ну Показати IP 24 Жовтня 2016 20:01
Вступивши в ЕС, Україна зобов’язалася ??????.....бла бла бла ...
вот вам і ну до Ну ну Показати IP 25 Жовтня 2016 17:41
Ви читали Угоду про асоціацію ? )) Більш ніж упевнений що ніхто її не читав з усіх читачів ВН ))) Ну 450 сторінок прочитати це довго, але я її переглянув. Там повторюється як приспів у пісні - "україна зобов"язується у цій галузі керуватись ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОСОЮЗУ", "україна зобов"язується", "україна зобов"язується", "україна зобов"язується".............."україна бере на себе зобов'язання" і ні разу "ЄС зобов'язується перед україною в чомусь там"
в двох словах Показати IP 24 Жовтня 2016 20:14
Тарифи ми підвищили а на субсидії грошей нема самі знаєте і готуйтеся шо будем переходити від субсидій до заохочення утеплення і то все ваші проблеми

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus