Селян обурює гноєсховище під самими хатами. КОНФЛІКТ

Мешканці села Ниви Губинські перекрили дорогу тракторам, які вивозили органіку на околицю села. Селян обурило те, що гноєсховище вирішили зробити неподалік кладовища, тому вдихати «аромати» органічних добрив доводилося всім. Доїхати до кладовища теж вкрай важко, бо дорогу частково порозорювали та засіяли пшеницею, так як дорога межує з полями сільського господарства.

Про«бої» локального масштабу, які точилися 9 травня в селі, повідомляє «Волинь-нова».

Проблема
Почалося з того, що місцеве сільгосппідприємство імені Івана Франка стало вивозити гній на околицю села з ферми, що розташована у сусідньому Губині Першому. Складувати органіку вирішили на колишньому господарському дворі.
Свого часу тут була лікарня, затим — приміщення спортивного товариства, а насамкінець — свинарник. Нині на цьому місці поміж величезними чагарниками — купи сміття та ще фундаменти давніх споруд. Поруч із цими кущами й почали вивантажувати гній.

Позиція сільського голови
Пізніше губинський сільський голова Дмитро Січевський наголосив: «Господарство відгорнуло смітника на 40 метрів під кущі й планувало там закагатувати органічні добрива».

Селяни вдалися до кардинальних дій

Кілька чоловік вийшли просто на дорогу перед наступним трактором. Незабаром на місце конфлікту приїхав сільський голова. Як сказав житель села Володимир Крупа, Дмитро Січевський ствердив, що гній возитимуть і далі. Тоді селяни натягнули поперек шляху дріт, стали посередині й не пустили трактори. Відтак розмову з ними мав дільничний міліціонер. Зрештою мешканці Нив–Губинських звернулися в облдержадміністрацію та на урядову «гарячу лінію». Там пообіцяли протягом десяти днів вирішити питання.

Міліція залякує «підбурювачів»


— Дільничний каже мені, щоб дали дорогу, а я йому відповів, що вона відкрита, — розповів один із учасників нив-губинської «акції» Володимир Крупа. — Наступного дня приїхало вже троє міліціонерів, але мене не було вдома, то вони мали претензію до Ігоря Мадірімова (обраного громадою старости села). Казали, що його судитимуть, бо зірвав робочий день.

— Протокол не складали, але хотіли мене налякати. Погрожували, що дадуть два роки, мовляв, людей підбурив, щоб перекрили дорогу, — підтвердив Ігор Мадірімов. — А керівник ПОСП імені Івана Франка Василь Тарарай сказав, що гній возив і буде возити.

Невдоволення людей: «Азаров нам вертольоти дасть, щоб на цвинтар літати»

Обурення людей зростало. Тож на імпровізованій зустрічі довелося почути чимало неприємних відгуків про керівника господарства. Селяни стверджують, що запрошували на розмову і Василя Тарарая, але той не приїхав.
— Якщо хтось помер, то треба півроку чекати, щоб переоформити пай. Я вже другий рік з паперами ходжу по колу. І за той час орендна плата вже пропадає, бо Тарарай її не видає, — додає літня жінка з гурту.
— Справді не видає! — підтверджують інші селянки у відповідь на моє відверте здивування.
Голова сільради каже, що їздимо по пшениці. Вибачте, а як нам потрапити на кладовище? Туди одна дорога й ту попідорювали, що неможливо й добратися, — обурюється жінка.
— Азаров нам вертольоти дасть, щоб на цвинтар літати, — під загальний сміх докидає дядько.

Насправді доїзд до кладовища був ще однією із причин обурення селян. Адже гній спочатку вивантажували за якихось тридцять метрів від єдиної дороги на могилки. Тому можна зрозуміти невдоволення людей, яким на проводи довелося дихати свіжими випарами органіки. Та й дорогу на цвинтар, кажуть, будували за кошти громади.

Порозуміння?

— Немає жодних проблем. Гній вивозили на господарський двір за межами населеного пункту. Наскільки я зрозумів, все пояснюється людським фактором: двоє людей не задоволені керівником господарства через заздрість чи щось інше. Сільгосппідприємство розвиває тваринництво. Ніхто ще не придумав добрива, кращого за органіку. Навіть коли на присадибні ділянки вносимо гній, то запах поширюється далеко.

Василь Тарарай пішов назустріч громаді і органічні добрива тепер возять на інший господарський двір. Домовилися, що вивантажуватимуть їх за межами села на фермі, тому конфлікт вичерпаний, — губинський сільський голова Дмитро Січевський тричі повторив, що протистояння немає. Але за кілька годин перед нашою з ним розмовою не двоє, а зо двадцять селян обурювалися ситуацією, що склалася.

— Все те затіяли двоє людей. Ну що ми поганого робимо? Вивозимо на поле органіку. Воно більш як 20 років не бачило гною. Хотів удобрити його. Але коли таке сталося, то я не захотів із людьми сперечатися. Вже туди гній не возимо. Якби знав, що так трапиться, то одразу під'їхав би і вирішили питання, — Василь Тарарай був переконаний у власній правоті.

— Якщо від села до місця складування добрив 200 метрів, то це малувато, напевно. Гноєсховище повинне бути обладнане згідно з проектом, але в цьому випадку це не є гноєсховище. Органіку там тимчасово зберігати можна, але не під самими хатами. Та й на середину поля теж везти її не будуть. То вже з керівником треба узгоджувати, — сказав заступник начальника управління ветеринарної медицини у Горохівському районі Степан Світлюк.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---