Діабет – одна з головних причин сліпоти

Цукровий діабет (ЦД) - одне з найпоширеніших захворювань сучасності, яке пов'язане з порушенням обміну речовин внаслідок недостатнього засвоєння організмом глюкози.

ЦД часто супроводжується серйозними ускладненнями, які, в свою чергу, призводять до інвалідності, а то й смерті хворого. У сучасному світі діабет — одна з найпоширеніших причин, яка спричиняє сліпоту. До того ж, це захворювання зустрічається у всіх груп населення: як у дітей, так і у людей похилого віку.
Як уникнути сліпоти при діабеті?

Більшість хворих на ЦД за тривалості захворювання понад 8—10 років мають ті чи інші ознаки ураження сітківки. Ретельний контроль рівня глюкози крові, глікозильованого гемоглобіну, дотримання дієти і здорового способу життя дають можливість зменшити ризик сліпоти від очних ускладнень діабету. Однак найбільш надійний шлях запобігання сліпоті — суворе дотримання періодичності оглядів офтальмологом залежно від стадії діабетичних змін сітківки: один раз на рік, два рази на рік, або більше (коли захворювання на ЦД триває понад 10 років).
Що відбувається з очима?

Діабетична ретинопатія (ДР) — високоспецифічне ураження сітківки з утворенням аномальних судин (неоваскуляризація), однаково характерне як для інсулінозалежного (I типу), так і інсулінонезалежного (II типу) діабету. Це дуже підступне захворювання, бо тривалий час хворий може ні на що не скаржитися, хоча кількість патологічних змін на сітківці ока зростає, що в свою чергу призводить до прогресуючого зниження зору.

Діагностика ДР на пізніх стадіях призводить до значного зростання затрат на лікування. Раніше хворих з вираженими стадіями ДР вважали приреченими. Нині застосування адекватних методів лікування дає змогу поліпшити зір навіть у таких пацієнтів. Своєчасна діагностика, лікування і профілактика ДР на початкових стадіях дозволить не лише зменшити фінансові затрати на лікування хворих з ДР, а й поліпшити якість їх життя.
Які обстеження має проходити хворий на ЦД у офтальмолога?
1. Обов’язкова діагностика:

- зовнішній огляд очного яблука, дослідження гостроти зору й полів зору один раз на шість місяців;
- визначення рівня внутрішньоочного тиску один раз на 12 місяців у пацієнтів зі стажем ЦД 10 і більше років;
- біомікроскопія райдужної оболонки, кришталика і скловидного тіла сітківки із широкою зіницею за допомогою щілинної лампи з використанням спеціалізованих ширококутних лінз – 1 раз на 12 місяців, при виявленні змін – кожні 3-6 місяців.

2. Додаткові спеціалізовані методи діагностики:

- фотографування судин очного дна за допомогою фундус-камери, в звичайному режимі та у режимі аутофлуоресценції;
- флуоресцентна ангіографія судин сітківки;
- оптично когерентна томографія сітківки для оцінки макулярної ділянки сітківки та зорового нерву;
- УЗД ока за наявності значних помутнінь у скловидному тілі та кришталику.

При раптовому зниженні гостроти зору або появі будь-яких інших скарг на зір обстеження окулістом повинно проводитися негайно.

Які симптоми мають насторожити пацієнта?
Ураження сітківки на ранніх стадіях ДР не впливають на зниження зору хворого. Погіршення зору, особливо зору вдалечінь, є тривожним сигналом до термінового (позапланового) огляду у офтальмолога.
Виникнення ж внутрішньоочних крововиливів (гемофтальмів), які супроводжуються появою перед очима пелени та плаваючих темних плям і через певний час безслідно зникають, — теж серйозний симптом, який негайно потребує огляду офтальмологом. Адже масивні крововиливи у скловидне тіло призводять до повної втрати зору. Розвиток макулярного набряку може викликати відчуття туману чи плями перед очима та призводити до стійкої втрати зору.
Який вихід?
1.Консервативне лікування (під суворим контролем ендокринолога):
• адекватна цуркознижувальна терапія (інсулін, таблетовані знижуючі препарати);
• дотримання дієтотерапії;
• корекція артеріального тиску до цільових значень 130/80 мм рт. ст.;
• корекція гіперліпідемії;
• контроль глікозильованого гемоглобіну (HbAc1) – 1 раз на три місяці.

2. Лазерні методи лікування:

Панретинальна лазерна фотокоагуляція (нанесення коагулянтів по переферії сітківки, обминаючи макулярну зону), з метою зменшення гіпоксії сітківки, зниження продукції вазопроліферативих факторів, який запускає паталогічні зміни на сітківці.

Слід пам’ятати, що панретинальна лазерна коагуляція не додає хворому зору, її проводять лише з профілактичною метою, щоб зберегти зір і попередити сліпоту і
є абсолютно безболісною процедурою.

3. Хірургічне лікування:

Вітректомія – хірургічне втручання на задньому відрізку ока, з усуненням зростів, мембран, розправлення відшарованої сітківки. Це «операція надії».
Лікування ДР розглядається як невід’ємна частина лікування хворого у цілому і грунтується на таких принципах:
- оптимальна компенсація вуглеводного і ліпідного обмінів, контроль глікозильованого гемоглобіну HbAc1 (не більше 7,0), контроль АТ, нормалізація функції нирок, протизапальна терапія при інтеркурентних захворюваннях, вагітності тощо;
- раннє виявлення ураження сітківки новоутвореними судинами;
- вчасно проведена панретинальна лазерна коагуляція;
- послідовне динамічне спостереження у спеціалізованих центрах.
Важливо при цьому знати, що використання ангіопрепаратів, антипротеолітичних ферментів на тлі незадовільної компенсації вуглеводного обміну – безперспективне.

Ірина Кулієва
лікар-офтальмолог вищої категорії
Центру хірургії ока професора Загурського

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---