Навіщо Байден приїздив до України, - думка

Приїзд Джо Байдена до Києва — поліваріантний візит із використанням вигідних обставин. Не варто вважати, що віце-президент США, який перебуває на посаді останні дні, за бюджетні кошти здійснив візит, аби провідати свого друга — президента України. Київ — просто зупинка по дорозі в Давос. Але під час цього візиту пролунали деякі важливі речі, які наступнику Обами буде важко ігнорувати.

Очевидно, що Байден та Володимир Гройсман обговорювали і питання кредиту МВФ та можливого пом’якшення вимог з боку Фонду, і питання українських економічних реформ Байден справді переймається ситуацією в Україні і щиро прагне допомогти по всіх напрямках, де він має вплив, пише УНІАН.

Так, перша його зустріч в рамках візиту до України відбулася не в міжнародному, силовому, чи інформаційному блоці, а у фінансово-економічному. Це означає, що, крім тих питань, про які говорилося на підсумковому брифінгу Байдена і Петра Порошенка, піднімалися й інші теми. Зокрема, пов’язані з останніми вимогами з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ), які мусить виконати Київ, аби отримати черговий транш кредиту.

Не всі вимоги МВФ Україна так просто може виконати, адже проти виступає низка політичних сил та суспільство, до того ж, це може викликати додаткові проблеми для української влади, які будуть дуже сильно роздмухуватися опозицією. За таких обставин треба шукати якісь компромісні варіанти. Тому очевидно, що Байден та Гройсман обговорювали і питання кредиту МВФ та можливого пом’якшення вимог з боку Фонду, і питання українських економічних реформ.

Другу частину переговорів — із Петром Порошенком — я би розділив іще на дві складові — публічну і непублічну. В публічній частині важливим був і сам факт візиту, його демонстративність, і заяви, які пролунали після зустрічі. Це дає додатковий серйозний маркер для нової адміністрації США.

Також слід зазначити, що під час брифінгу спостерігався дуже компліментарний тон у виступах Байдена стосовно досягнень української влади Так, дуже добре, що пролунала низка заяв, в яких йде чіткий осуд Росії та її агресії, додатковий акцент — на анексії Криму і агресії на Донбасі. І добре, що Байден підкреслив необхідність американської допомоги. Таким чином, ці речі вже зафіксовані в американській політиці.

«Зіскакувати» з цих тем новій американській владі буде важче після цього візиту і цих розмов. Також слід зазначити, що під час брифінгу спостерігався дуже компліментарний тон у виступах Байдена стосовно досягнень української влади. Байден, який ніколи не мав компліментарної риторики щодо України, завжди критикував, якщо бачив щось недороблене, зараз зробив певну акцію: продемонстрував, що він бачить недороблені реформи, але за все зроблене нас похвалив.

Думаю, що це є не просто аванс на майбутнє, а протиставлення тій колосальній машині фейкової індустрії, яку запустила Росія, яка намагалася змусити думати, що Америка ніколи не підтримувала Україну, американці завжди засуджували українську корупцію тощо. Тобто Байден здійснив акцію антифейкової кампанії, що протистоїть російській пропаганді, і зафіксував тези, від яких тепер нікуди не втечеш: Америка підтримує Україну, Америка схвалює такі і такі кроки, Америка задоволена певними речами.

Навіть, якщо почнуться якісь вихиляси з боку адміністрації Трампа, від цих фраз вже не втекти. Тобто, візит Байдена до Києва — додатковий маркер для Трампа, що він повинен мати більше контактів з Україною і повинен її підтримати. Просто проігнорувати Україну для нього буде достатньо проблематично.

Загалом, Барак Обама, під кінець своєї каденції, за порадою і представників спецслужб, і, очевидно, Байдена, обставив Трампа цілою низкою «прапорців», які просто так не обійти. Причому чим більше цих «прапорців», тим важче Трампу буде їх висмикувати і обходити.

Наприклад, ми бачимо, як члени його команди дуже жорстко змінюють риторику на антиросійську. І сам Трамп обережно, з певними реверансами, теж уже говорить достатньо прогресивні, у порівнянні з попередніми висловлюваннями, речі. Тобто, візит Байдена до Києва — додатковий маркер для Трампа, що він повинен мати більше контактів з Україною і повинен її підтримати.

Що стосується закритих переговорів Байдена і Порошенка, думаю, стосувались вони лобізму інтересів України в США і європейських столицях. Порошенко вибудував добрі відносини з Олландом, Меркель та ще десятком європейських лідерів. Але цього недостатньо, тому що в ЄС усі питання приймаються консенсусом. У Байдена були важелі, якими він міг тиснути на дрібніших європейських лідерів: грецького, італійського, іспанського тощо — менш впливових, але без яких не можна приймати рішення.

Певні контакти та особисті зв’язки, певні виходи на певні лобістські групи, через які можна приймати рішення в Європі та США, я думаю, він усе-таки передавав. Скоріше за все, були й якісь домовленості про подальшу систему координації дій — через кого, як і тому подібне, адже відтепер Байден і Порошенко не зможуть часто контактувати особисто.

Тому основна розмова, напевно, мала характер консультацій, порад, рекомендацій і вироблення системи співпраці після відходу Байдена з посади.

Тарас Чорновіл, політичний аналітик

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---