У Луцьку на розробку стратегії міста може не вистачити 200 тисяч
Вартість розробки Стратегічного плану розвитку Луцька до 2030 року може перевищити заплановані 200 тисяч гривень.
Про це йшлося під час засідання комітету зі стратегічного планування розвитку міста Луцька 25 липня.
Як повідомив директор департаменту економічної політики міськради Олександр Озінович, наразі виділили п’ять етапів, на підставі яких проводитиметься розробка стратегії.
Так, на першому етапі орієнтовною вартістю 40 тисяч гривень передбачена підготовка та організаційно-інформаційне забезпечення створення Стратегії (серпень-вересень 2016 року).
На другому етапі (у жовтні-листопаді цього року), вартість якого оцінюють в 55 тисяч гривень, планують здійснити діагноз стану розвитку міста.
Третій етап передбачає ідентифікацію проблем і потенціалів розвитку та побудову сценаріїв розвитку (грудень 2016 – січень 2017 року). Вартість етапу оцінюють в 55 тисяч гривень.
Формування програми дій та створення документа «Стратегічний план розвитку міста Луцька до 2030 року» планують здійснити у рамках четвертого етапу вартістю 40 тисяч гривень у березні-травні 2017 року.
На заключному етапі (з червня 2017 року, орієнтовна вартість 10 тисяч гривень) планують внести зміни та доповнення у відповідності зі змінами обставин та здійснити громадський контроль за виконанням завдань Стратегічного плану.
Члени комітету зауважували, що сума у 200 тисяч гривень може виявитися занадто млою для якісної розробки стратегії. Так, депутат міськради Павло Данильчук пропонував розглянути під час найближчої сесії міськради питання про закладення більшого фінансування на розробку стратегії.
Виконавчий директор «Асоціації регіонального розвитку» Петро Гоцалюк зазначив, що сучасні міста не можуть розвиватися без стратегії. Так, Львів та Вінниця досягли значних успіхів завдяки вдалим стратегіям. Роботу на документом у Луцьку, з його слів, здійснюватимуть не з чистого листа, а враховуючи стратегії, що були розроблені раніше, наприклад, «Волинь-2020», стратегія економічного розвитку міста тощо. Проблемним однак залишається залучення до процесу громади – зазвичай, люди вважають, що розробка таких документів – це не їхня справа.
Член комітету Михайл Наход зауважив, що проведення соціологічних досліджень потребуватиме більш значних коштів, ніж передбачено наразі. Також він поцікавився щодо зарплати менеджерів проекту та запитав, чи діятиме група з розробки стратегії за межами міськради.
Перший заступник міського голови Тарас Яковлев відповів, що менеджерів проекту обиратимуть на конкурсних засадах. Йдеться про групу фахівців, які не будуть працівниками виконавчих органів міськради. Якщо ж бюджет проекту перевищуватиме 200 тисяч гривень, він запевнив, що зможе знайти джерела фінансування за межами міського бюджету. Реалізацію конкретних заходів, з його слів, можна буде обговорити, коли збиратимуть стратегічні комітети.
Один з авторів стратегії розвитку міста Любліна, який працює над розробкою стратегій для 9 об’єднаних територіальних громад у різних областях України, Кшиштоф Лонтка зазначив, що до процесу варто залучити середовища науковців, активістів та депутатів, провівши багато зустрічей. Він наголосив, що йдеться про документ, який не повинен бути фіктивним чи просто допомагатиме залучати європейські кошти, а про стратегію, яку враховуватимуть під час ухвалення рішень міськради та виконкому. Він відзначив, що жоден закордонний експерт ніколи настільки добре не знатиме проблеми Луцька, як самі лучани, європейські експерти можуть модерувати той чи інший напрямок.Секретар міської ради Юлія Вусенко розповіла, що у Львові під час першої зустрічі щодо розробки стратегії розвитку міста понад 200 організацій підготували вже готової проекти. Отже, у Луцьку також варто враховувати існуючі напрацювання.
Член комітету, депутат міськради Борис Смаль відзначив, що важливо, аби стратегія мала характеристики незмінності у стратегічних напрямках розвитку міста, щоб депутати наступних каденцій не могли різко змінити її вектор.
Тарас Яковлев відповів, що нормальним є постійне коригування стратегії, такі зміни є загальносвітовою практикою. Водночас, він визнав, що будуть визначені чіткі стратегічні цілі і зміни в стратегії обговорюватимуть з громадою.
У підсумку, вирішили зробити засідання комітету регулярними і організовувати їх принаймні двічі на місяць. Обговорення стратегії продовжать через два тижні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йшлося під час засідання комітету зі стратегічного планування розвитку міста Луцька 25 липня.
Як повідомив директор департаменту економічної політики міськради Олександр Озінович, наразі виділили п’ять етапів, на підставі яких проводитиметься розробка стратегії.
Так, на першому етапі орієнтовною вартістю 40 тисяч гривень передбачена підготовка та організаційно-інформаційне забезпечення створення Стратегії (серпень-вересень 2016 року).
На другому етапі (у жовтні-листопаді цього року), вартість якого оцінюють в 55 тисяч гривень, планують здійснити діагноз стану розвитку міста.
Третій етап передбачає ідентифікацію проблем і потенціалів розвитку та побудову сценаріїв розвитку (грудень 2016 – січень 2017 року). Вартість етапу оцінюють в 55 тисяч гривень.
Формування програми дій та створення документа «Стратегічний план розвитку міста Луцька до 2030 року» планують здійснити у рамках четвертого етапу вартістю 40 тисяч гривень у березні-травні 2017 року.
На заключному етапі (з червня 2017 року, орієнтовна вартість 10 тисяч гривень) планують внести зміни та доповнення у відповідності зі змінами обставин та здійснити громадський контроль за виконанням завдань Стратегічного плану.
Члени комітету зауважували, що сума у 200 тисяч гривень може виявитися занадто млою для якісної розробки стратегії. Так, депутат міськради Павло Данильчук пропонував розглянути під час найближчої сесії міськради питання про закладення більшого фінансування на розробку стратегії.
Виконавчий директор «Асоціації регіонального розвитку» Петро Гоцалюк зазначив, що сучасні міста не можуть розвиватися без стратегії. Так, Львів та Вінниця досягли значних успіхів завдяки вдалим стратегіям. Роботу на документом у Луцьку, з його слів, здійснюватимуть не з чистого листа, а враховуючи стратегії, що були розроблені раніше, наприклад, «Волинь-2020», стратегія економічного розвитку міста тощо. Проблемним однак залишається залучення до процесу громади – зазвичай, люди вважають, що розробка таких документів – це не їхня справа.
Член комітету Михайл Наход зауважив, що проведення соціологічних досліджень потребуватиме більш значних коштів, ніж передбачено наразі. Також він поцікавився щодо зарплати менеджерів проекту та запитав, чи діятиме група з розробки стратегії за межами міськради.
Перший заступник міського голови Тарас Яковлев відповів, що менеджерів проекту обиратимуть на конкурсних засадах. Йдеться про групу фахівців, які не будуть працівниками виконавчих органів міськради. Якщо ж бюджет проекту перевищуватиме 200 тисяч гривень, він запевнив, що зможе знайти джерела фінансування за межами міського бюджету. Реалізацію конкретних заходів, з його слів, можна буде обговорити, коли збиратимуть стратегічні комітети.
Один з авторів стратегії розвитку міста Любліна, який працює над розробкою стратегій для 9 об’єднаних територіальних громад у різних областях України, Кшиштоф Лонтка зазначив, що до процесу варто залучити середовища науковців, активістів та депутатів, провівши багато зустрічей. Він наголосив, що йдеться про документ, який не повинен бути фіктивним чи просто допомагатиме залучати європейські кошти, а про стратегію, яку враховуватимуть під час ухвалення рішень міськради та виконкому. Він відзначив, що жоден закордонний експерт ніколи настільки добре не знатиме проблеми Луцька, як самі лучани, європейські експерти можуть модерувати той чи інший напрямок.Секретар міської ради Юлія Вусенко розповіла, що у Львові під час першої зустрічі щодо розробки стратегії розвитку міста понад 200 організацій підготували вже готової проекти. Отже, у Луцьку також варто враховувати існуючі напрацювання.
Член комітету, депутат міськради Борис Смаль відзначив, що важливо, аби стратегія мала характеристики незмінності у стратегічних напрямках розвитку міста, щоб депутати наступних каденцій не могли різко змінити її вектор.
Тарас Яковлев відповів, що нормальним є постійне коригування стратегії, такі зміни є загальносвітовою практикою. Водночас, він визнав, що будуть визначені чіткі стратегічні цілі і зміни в стратегії обговорюватимуть з громадою.
У підсумку, вирішили зробити засідання комітету регулярними і організовувати їх принаймні двічі на місяць. Обговорення стратегії продовжать через два тижні.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Лучанин
Показати IP
25 Липня 2016 14:47
Зрозуміло, зрозуміло... Це їм на піз*ьож не вистачить 200 тис.? Так треба менше пи...! Хтось колись взагалі хоч щось робити почне в решті решт?!
Вова
Показати IP
25 Липня 2016 15:55
І от обєднуйся з Луцьком щоб на п**ьож стільки грошей спускати?
В Україні порномоделей OnlyFans змусять платити податки
Сьогодні 22:19
Сьогодні 22:19
На Волині прогнозують ожеледицю: чи готові дорожники до зими
Сьогодні 21:25
Сьогодні 21:25
Реформа МСЕК: Шмигаль розповів, як встановлюватимуть інвалідність та призначатимуть виплати
Сьогодні 21:07
Сьогодні 21:07
Хлопці в команді з дівчатами: студенти факультетів ВНУ «зарубалися» у змішаний футзал. Фото
Сьогодні 20:49
Сьогодні 20:49
Україна і Фінляндія підписали кредитну угоду: €50 мільйонів підуть на проєкти відбудови
Сьогодні 20:31
Сьогодні 20:31
Якість товарів, послуги ЖК, забруднення довкілля: на Волині кількість скарг споживачів зросла на 20%
Сьогодні 20:13
Сьогодні 20:13
Луцька стоматологічна поліклініка не працюватиме по неділях
Сьогодні 19:37
Сьогодні 19:37
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.