Волиняни просять землю під забудову, а натомість бере гору шкурний інтерес?

Вони вже кілька років чекають від районної ради дозволу розширити територію села, щоб мати змогу зводити собі житло. Та під час останньої сесії більшість депутатів не проголосувала за це рішення. Невблаганні депутати і до потреб учасників АТО, яким держава обіцяла земельні ділянки, - інформує «Волинь-нова».

ДЕПУТАТИ НЕ ПОЧУЛИ НАВІТЬ СИРІТ

На Старовижівщині це один із найбільших населених пунктів, де проживає більш як дві тисячі людей. Роботящі селяни хоч і виїжджають на заробітки, але неодмінно повертаються додому. Молодь створює сім’ї, народжуються діти, тому вкрай потрібні і дитсадок, і нова школа. А насамперед – житло. Любохинам давно стало тісно у межах, які встановлювали ще 20 років тому. Сільська громада втомилася чекати, коли депутати та землевпорядні служби нарешті дадуть дозвіл розширити територію села. Тим часом зводити оселі хочуть уже майже двадцять сімей.

Коли під час останньої сесії райради так і не ухвалили рішення, на яке сподівалися люди, майбутні забудовники звернулися по допомогу до редакції газети. «Окремі депутати Старовижівської районної ради, Микола Янчук – голова постійної комісії з питань промисловості, будівництва, сільського господарства, природних ресурсів, транспорту, зв’язку, підприємництва та державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, заступник голови райради Василь Романюк свідомо відтягують вирішення питання про встановлення та зміну меж села Любохини», — йдеться у листі. Понад те, ті, хто підписав його, вважають, що обранці районної громади вчинили так із особистих мотивів.

Зібравшись у приміщенні сільської ради для зустрічі з кореспондентом «Волині-нової», любохинівці пояснили, чому їм увірвався терпець.

— Живемо геть у лісі. Під одним дахом нас п’ятеро: тесть, двоє дітей, ми з жінкою, – розповів Василь Бобела. – Давно хочу будуватися. Подав документи в сільраду, а місця під забудову не дають.

21-річний Віталій Ковальчук та четверо його братів залишилися круглими сиротами. Вони туляться у батьківській хаті. Хлопець як найстарший хоче мати свій куток. Однак на його заяву в сільраді розводять руками: земельних ділянок у межах села немає.

— Мій син Олег із дружиною та двома маленькими дітками взагалі без будь-якого житла, – додала Марія Вереха. – То в мене поживуть, то поїдуть у Білорусь до тещі, яка має однокімнатну квартиру. Хіба це життя, коли доводиться так поневірятися? Я вже чотири роки оббиваю пороги. Прохала посприяти у розв’язанні цієї проблеми й Ігоря Гузя (донедавна депутата обласної ради, нині народного депутата України. – Авт.), і заступника голови Старовижівської районної ради Василя Романюка, але ніхто й пальцем не поворухнув, щоб допомогти.

Хочуть отримати земельні ділянки для садівництва і четверо мобілізованих учасників антитерористичної операції.

— Пообіцяли дати 12 соток для садівництва, – обурювався Валентин Коцуба, який прийшов у відпустку після бойових дій на сході. – У сусідньому Ратнівському районі хлопцям давно вже виділили землю, а нам досі дозвільні папери так і не прийшли.

Сільський голова Адам Стрільчук розповів, що замовили виготовлення проектно–кошторисної документації ще торік. Місцеві депутати запропонували включити в межі населеного пункту всі землі навколо нього, збільшивши територію Любохин удвічі.

— Щоб узгодити всі деталі майбутньої забудови, запросили депутатів профільної комісії райради, – пояснив Адам Васильович. – Оглянувши ділянки, які мали ввійти до меж села, вони порекомендували вилучити площу біля озера Пісочного, відступити від нього на 300 метрів. Тому треба було переробляти документацію, бо село не буде страждати. Звернулися до відділу Держземагентства у Старовижівському районі, щоб обстежили місцевість. Там відмахнулися від нашого прохання. Знову замовили експертизу в інституті «Волиньводпроект». Але депутати райради так і не пішли назустріч нашим людям.

УЗЯВ ГОРУ ШКУРНИЙ ІНТЕРЕС?

Яблуком розбрату між сільською громадою і обранцями району стала тутешня гордість – мальовничі озера. Їх є декілька. Зокрема, майже в центрі села розташовані Домашнє та Грибне. Але чомусь і голова профільної депутатської комісії Микола Янчук, і заступник голови райради Василь Романюк говорили тільки про одне – Пісочне.

— Коли влітку наша комісія виїжджала, щоб вивчити ситуацію на місці, не було жодної заяви на забудову, – заперечив твердження селян Микола Павлович. – Люди хочуть землю тільки біля Пісочного, де сільськогосподарські угіддя. Там уже набудували так, що не доступитися до води. Тому вважаю, що виділяти треба в іншому місці, а не біля озера.

Підтримав колегу і Василь Романюк. Мовляв, депутати проти неконтрольованої самовільної забудови, що вийшла за межі села.

— Ми не хочемо, щоб через елітні дачі, які виростають у прибережній зоні, місцеві жителі не змогли тут відпочивати, – аргументував він позицію ради.

На це люди в один голос заявили, що їм потрібне не озеро, а житло. Вони не покладаються на допомогу держави, а готові навіть за нинішньої скрути зводити його самотужки, аби тільки отримати ділянки для будівництва в будь-якому місці.

— Це питання потрібно якнайшвидше винести на сесію райради, – така думка Адама Малюти, який представляє інтереси селян у самоврядному органі району як мажоритарник. – Якщо депутати знову гальмуватимуть рішення про розширення меж Любохин, місцеві жителі можуть прийти в зал засідань із вимогою розв’язати задавнену проблему.

Тим часом заступник голови райради Василь Романюк відмовлявся скликати позачергову сесію, бо для цього нібито потрібно аж два тижні. Напевне, керівник самоврядного органу краю погано читав Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», де чітко прописано, що він має право терміново зібрати депутатів і може сам ініціювати будь–яке питання порядку денного. Понад те, насторожило, що в засіданні профільної комісії, яка обговорювала розширення меж Любохинівської сільської ради, брали участь лише шість з одинадцяти депутатів. Їхні голоси розділилися навпіл, тобто долю майбутніх забудовників вирішили лише троє з тих, хто був проти позитивної ухвали. В сесійній залі вони й нав’язали свою думку іншим учасникам засідання.

— Як на мене, то не голосували за розширення меж села депутати, які або не розуміють, наскільки це важливо для людей, або ті, хто має шкурний інтерес, – прокоментував ситуацію головний інженер ЗАТ «Волиньводпроект» Микола Залізнюк, який виготовляв документацію для Любохинівської сільської ради.

Хочете поліську Венецію? Платіть великі гроші!

Власне, особистий шкурний інтерес зацікавлених осіб важко не помітити, якщо пройтися вулицею Гребля біля озера Пісочне. Здивувало, що і Микола Янчук, і Василь Романюк навіть не знали, що ця територія — не людські паї, як обидва стверджували, а городи, які селяни приватизували згідно з чинним законодавством. Згодом змінили цільове призначення і продали грошовитим любителям озерних плес та сільського відлюддя. Один за одним виросли елітні котеджі. Від озера до окремих із них прокладено дерев’яні містки і навіть прокопано канали, так що можна мало не до порога підпливати човном – справжня тобі поліська Венеція!

Біля одного з особняків працювали місцеві будівельники. Запитую, кому належить новобудова.

— А хто його знає, – відповідають хлопці. – Нас наймає на роботу не господар.

Схоже, власники вілл приїжджають сюди тільки влітку. За високими парканами видніються альтанки, на подвір’ях вимощені доріжки. А поруч із одним обійстям навіть футбольне поле облаштували.

Дізнатися, яка ринкова вартість приозерної землі, допомагає інтернет. Тут знаходжу оголошення: «Три суміжні ділянки: дві по 25 та одна 13 соток на березі чистого озера. Вода аналогічна світязькій. До Світязю 30 км. Озеро розташоване за межами Шацького національного природного парку. Полювання, риболовля, можна користуватися моторними засобами. Ділянки входять (увага! – Авт.) до 100–метрової водоохоронної зони. Можна використати як для будівництва дачі, так і для бази відпочинку. Можливий продаж частинами. Озеро Пісочне в селі Любохини Старовижівського району». Заявлена ціна сотки землі – 600 доларів.

Тепер зрозуміло, чому районна рада спершу затвердила схеми планування тих населених пунктів, де немає озер, а Любохинівської та Дубечненської сільрад загальмувала, бо саме на їхніх територіях є привабливі, ще не забудовані приозерні ділянки – ласий шматочок і для окремих депутатів райради. Один із них, зі слів сільського голови Адама Стрільчука, – Ростислав Кондрацький — уже став власником аж двох. Щоправда, придбав їх разом із занедбаними закладами громадського харчування.

Цілком очевидно, що не сільські кафешки зацікавили цього підприємця. Бо яка користь від залишків стін колишньої «Лебединки» у Любохинах? Набагато більше важить те, що вона всього за кілька метрів від озера. Ще один об’єкт цей депутат купив у сусідньому Кримному – кафе «Чайка», яке буквально поряд із озерним плесом. А за земельну ділянку, як повідомила секретар тутешньої сільської ради Галина Сулява, заплатив удвічі менше від ринкової вартості.

Кажуть, апетит приходить під час їжі. Незаперечність цього твердження стає явною, якщо взяти до уваги, що депутат Ростислав Кондрацький входить до постійної комісії, яка виїжджала в Любохини, щоб вивчити земельну проблему. Разом із Миколою Янчуком він проголосував проти зміни меж села і виділення земельних ділянок під забудову.

Влада Старовижівського району не поспішає надавати землю й учасникам АТО з цього села. Зокрема, колишній голова райдержадміністрації Анатолій Лавринюк відмовив виділити їм ділянки для індивідуального житлового будівництва на землях запасу цієї сільради. Мовляв, треба, щоб особисто написали заяви і принесли довідки, що воювали в зоні АТО.

— Невже нам треба було кидати автомати, щоб виконати ці умови? – обурюються вояки. – Чи, може, краще привезти з фронту кілька гранат і підірвати дачі багатіїв, щоб і нам дали клапоть землі?

Громада Любохин рішуче налаштована домогтися свого. Нині люди збирають підписи під зверненням, де вимагають від депутатів райради ухвалити рішення про встановлення та зміну меж села. Якщо ті знову будуть зволікати, активісти готуються пікетувати їх на роботі та за місцем проживання, а також хочуть зібрати й оприлюднити інформацію про всіх депутатів, які набрали собі земельних ділянок біля озер.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---