Як театр у Луцьку протидіє жорстокості з телеекранів. ІНТЕРВ’Ю. ФОТО

Що готує для глядачів у новому сезоні Волинський академічний обласний театр ляльок та як він протидіє тому, що ллється з телеекранів, розповів Волинським Новинам директор та художній керівник театру Данило Поштарук.

Як театр підготувався до нового сезону ?

Я розпочну не з творчих питань, тому що ми сьогодні відкриваємо 38 сезон, і 37 років я виходжу на сцену, розмовляю з глядачами, і якщо така похмура погода, як сьогодні, сам думаю «у якому куті цього разу затече?»

Упродовж 37 років протікав цей дах, приміщення почало руйнуватися, давати осадку. Врешті-решт, у минулому році почали, а цьогоріч, сподіваюся, закінчать повне перекриття нашого даху. Це для мене така радість, якою я не можу не поділитися. Я хочу подякувати керівництву області за те, що воно врятувало це унікальне приміщення. Залу збудовано у 1890 році. Тепер дах перекрили так, що він більше не протікатиме, укріпили стіни та фундамент. Залишилося зробити ремонт всередині і приміщення лишиться для майбутніх поколінь. Я переконаний, що воно служитиме не менше сотні літ. За акустичними властивостями такі приміщення, як наш театр, можна перерахувати на пальцях в Європі. Так казали лауреати міжнародних конкурсів – скрипалі, піаністи.

Отже, у матеріальному плані театр готовий до нового сезону ?

Звичайно. Ремонт ще триває, але результат я вже бачу, і думаю, що упродовж місяця дах перекриють повністю. Головне, ми зберегли залу.

Щодо творчих питань - зараз ми показуємо виставу за мотивами казок Корнія Чуковського «Айболить та Бармалей». Постановку здійснив Олександр Іноземцев – заслужений художник України Василь Безуля. Наступна вистава, над якою зараз працюють режисер Лариса Гарлінська та художник Оксана Тарасенко - «Руде чортеня» за п’єсою українського письменника угорського походження Бели Юнгера. Далі ми серйозно готуємося до великої дати – двохсотріччя від дня народження Тараса Шевченка. Вже понад півроку працюємо над виставою за твором львівського письменника Богдана Стельмаха. Він написав тетралогію «Тарас». Беремо першу частину про дитячі роки славетного Кобзаря. Запросили на цю постановку заслуженого діяча мистецтв України Сергія Брижаня та відомого в Україні художника Михайла Ніколаєва.

У репертуарній афіші буде все – великі вистави, до ювілею ми випустили «Лісову пісню» та «Камінного господаря» Лесі Українки, час від часу ці вистави будуть в репертуарній афіші, адже потрібно, щоб вони збереглися. Такі п’єси вічні. Ми поновили виставу за Іваном Франком «Золота підкова», яку поставили понад 10 років тому. Вона об’їхала пів-Європи, отримала понад десяток всіляких нагород. У репертуарі буде понад 20 назв.

ЧИТАТИ ЩЕ: ЛУЦЬКИЙ ТЕАТР РОЗПОЧАВ НОВИЙ СЕЗОН. ФОТО



Чим цікава нинішня вистава ?

Її варто подивитися, щоб сказати, чим вона цікава. Хто не знає казок Чуковського? Це життєва вистава. Вона – казка, а в казці завжди є правда, тільки вона подається діткам в алегоричному висловленні. Якщо вдуматися, то там є все те, що нас оточує і сьогодні. Вона виховує в дітей основне – поняття добра і зла, це вічне.



Які вистави найкраще сприймають юні глядачі ?

Я не можу сказати, яку сприймають найкраще. Усі вистави сприймають добре. В глядача у залі можна швидко викликати аплодисменти, захват, сміх, коли це комедія. Якщо ж це вистава, яка змушує трохи помислити, такого захвату не буде, але згодом через день-два дитинка згадає і зробить висновки - мені відомі такі випадки. Те сприйняття, яке було послане зі сцени в її юне сердечко, потім робить свою справу.

Назвати, яка вистава була найкраща, просто важко. Вистави, у яких є філософська думка, спрацьовують на відстані. Це все те, що ми намагаємося робити в протидію тому, що сьогодні ллється з ефіру телебачення для дітей. Погляньте, чим наших дітей «годують», яку інколи гидоту, жорстокість їм дають. Нещодавно я дивився мультфільм про те, що прилетіли інопланетяни, які хотіли акумулювати енергію, п’ючи кров людей.
Скажіть, чи можна показувати такі речі дітям? Наш театр – своєрідний острівець. Я розумію, що у нас в залі лише 250 місць, і смішно було б конкурувати з лавиною подібної продукції.



Ви слідкуєте за тим, щоб вистави були на високому рівні ?

Так, я слідкую за тим, щоб була високохудожня література. Зазвичай, ми базуємося на класиці – Іван Франко, Леся Українка, або європейській класиці, де все вивірено століттями. Там є, перш за все, висока духовність та мораль.



Розмовляв Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---