Луцький РАЦС: реєструємо людські долі. ФОТО

Палац урочистих подій – місце, де, без перебільшення, вершаться людські долі. Офіційно з’являються нові громадяни, народжуються нові сім’ї, здійснюються чиїсь найзаповітніші мрії… Про це Волинські Новини вирішили поспілкуватися із начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Тамарою Калинович.

Юні лучани – Гордії та Євангеліни

Статистика із народжуваністю у Луцьку – втішна, у порівнянні з минулим роком, навіть, покращилася. Згідно з прогнозами фахівців місцевого РАГСу, цьогоріч луцькі сім’ї здолають планку у три тисячі новонароджених.

- Колись у Луцьку вже народжувалося три тисячі малюків у рік?

- Так. Це було в 90-их роках минулого сторіччя. Було і три з половиною тисячі. На перше жовтня маємо майже 2300 новонароджених. І це – лише з Луцька, бо реєструємо або за місцем народження, або за місцем проживання батьків.

- У нас і досі існує мода на імена? Колись після перших мексиканських серіалів називали Маріаннами, після Помаранчевої революції – Вікторами. Які тепер дають імена наймолодшим українцям?

- Така тенденція простежується і зараз. Ще за часів моєї молодості такі імена як Платон, Тимофій, Мефодій, Матвій здавалися настільки древніми, що вже не відродяться. А ні! Зараз саме такі чоловічі імена – модні. Також популярні Максими, Андрії, Владислави, Данили, Дмитри, Іллі, Ярослави.

Дівчаток зараз називають Соломіями, Анастасіями, Аннами, Олександрами, Софіями, Катеринами. Також батьки обирають для своїх чад подвійні імена, приміром, Анна-Марія.

Із незвичних українському вухові – Емілія, Єва, Злата, Мілана, Домініка, Емма, Євангеліна… А з чоловічих – Гордій, Дорофій, Мирон, Пилип. Ці імена також десь з початку минулого століття, імена, якими називали наших батьків, дідів, прадідів.

- Трапляються випадки, коли батьки не реєструють дітей?

- Сімейним кодексом передбачено, що реєстрація дитини повинна відбутися протягом місяця від дня народження. Якщо порушено цей термін, складаємо адміністративний протокол. Спеціальна комісія вже потім визначає розмір штрафу, залежно від сім’ї. Звичайно, трапляються випадки, що не реєструють дітей роками.

Було навіть, коли приходили до нас реєструвати 20-річного хлопця. І дивуєшся: як дитина закінчила школу без свідоцтва про народження, без паспорта? І ніхто не поцікавився – ні школа, ні міліція, та дитина ще в технічному училищі вчилася… І це українці, а не представники національних меншин. Таке було торік. А з меншими термінами, десь у два-три роки, постійно приходять. Раніше ми отримували відомості із пологових будинків, їздили за адресами – шукали дітей.

- Як часто народжуються двійні, трійні?

- Ми не ведемо такого обліку, але, як реєструємо, таке відразу кидається у вічі. Тому можу сказати, що подвійні і потрійні свята у луцьких родинах трапляються нечасто.

Повернення моди на «цивільні» відносини

- За три квартали цього року в Луцьку одружилося на 200 пар більше, ніж торік. Але зараз розпочнеться піст, то далі статистика суттєво не покращиться до кінця року. Листопад-грудень – взагалі одиничні випадки одружень, коли комусь дуже треба, кому життєві обставини не дають чекати кінця посту.

Але… шлюбів раніше було більше. І я пов’язую це з тим, що останніми роками все більше популярності набувають так звані «цивільні» відносини. Є багато пар, які живуть вже багато років разом, вже діти дорослі і вони нарешті прийшли зареєструвати шлюб.

- Зараз змінилася процедура реєстрації, розкажіть про ці нововведення.

- Наказом Міністерства юстиції встановленні офіційні вихідні для всіх працівників служби реєстрації – неділя і понеділок. У ці дні ми не маємо права реєструвати та оформляти документи. Тому тепер ми реєструємо у будні, а вже за бажанням проводимо церемонії у неділю.

- Сама церемонія не оновлюється?

- Щось змінити кардинально – важко, тому що є моменти, які в цій церемонії мають бути, їх викинути – це викинути частину обряду. У нас працює троє обрядовців. До них є вимоги: вони щоразу пишуть сценарії за звичною канвою, але намагаються вводити новинки. Нещодавно залучили струнний квартет, який супроводжує обряд. Людям – подобається.

- Подейкують, що в п’ятницю одружуються розлучені?

- Ні, такого немає, ми нікого не ділимо на категорії. Колись казали, що четвер – день розлучених. Також − ні, ми в четвер реєструємо тих, хто приїжджає на церемонію у неділю.

У вересні – шлюб, у жовтні – розлучення

- Статистика розлучень наразі – погана. Третина шлюбів розпадається. Проте Луцьк у цій картині виглядає ще досить пристойно: 30-33%. У той час, як в інших містах нашої держави така цифра сягає 70%.

Змінилася сама процедура розірвання шлюбу. Ми оформляємо за спільною згодою за відсутності дітей. Якщо є неповнолітні діти – то тільки в суд. І тоді згідно з рішенням суду ми вносимо відповідні відмітки до реєстру.

- Які пари розлучаються найчастіше?

- Ось «свіжий» випадок. Ми у вересні реєстрували шлюб, а вже в перших числах жовтня − розлучення. Добре, що таких випадків − одиниці. На першому році життя розлучається 5-10 пар. Найбільше до нас приходять за розірванням шлюбу подружжя, які прожили разом п’ять років; а ще ті, що вже прожили довго разом, виростили дітей, набридли один одному… Ще у хлопців у поважному віці «починає грати остання любов».

- А в дівчат не грає?

- Жінки все ж більше берегині сім’ї. З любовних приводів вони не розлучаються з чоловіками, а йдуть на такі кроки лише тоді, коли коханий дістав п’янками, гулянками.

Небезпечні сходи луцького РАЦСу

Приміщення луцького РАЦСу збудоване у 1985 році і вже давно потребує капітального ремонту. Особливо – парадні сходи, що сходилися нанівець парами ніг закоханих. Гарна традиція: знести свою половинку на руках у першу сімейну путь з кожним роком все більше відходить в історію. Не тому що женихи слабенькі пішли, просто мало хто наважується ризикувати: зараз це робити не лише незручно, а й небезпечно.

Сама будівля – комунальна власність Луцької міської ради, але в оренді Мін'юсту. Муніципалітет грошей не дає, бо приміщення в оренді і вони вважають, що ремонтувати має орендар. З іншого боку, міністерство також не виділяє грошей на ремонт.

- Якби це було приміщення у власності в юстиції, ми б могли просити грошей у Києва. Були влітку представники з міської ради, дивилися і виділили аж 25 тисяч гривень. За ці гроші зробили дах над східцями. А самі сходи, стіни з грибком, дах, який робили сім років тому?..

- Підраховували загальну вартість?

- Для того, аби знати загальну вартість, треба робити кошторис. А на кошторис теж треба, щоб хтось виділив гроші.

Спілкувався Костянтин ЯВОРСЬКИЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---