Гаррі Поттер, Баба Яга і Мавка: Вечір усіх святих на Волині
Незвичайний захід відбувся 30 жовтня у Рожищенській районній бібліотеці. Кого тут тільки не було та чого тут тільки не робили.
Невипадково дійство відбулося у цей день. Весь так званий «західний світ» напередодні святкує Вечір всіх святих. Але тут було по-особливому, - розповідає Район.Рожище. Що ж це за свято таке і чи свято взагалі це? А якщо й свято – то для кого? Хеллоувін – стародавнє язичницьке свято, зокрема кельтських племен, що знаменувало собою завершення усіх господарських робіт.
Після прийняття християнства не зникло (бо ж існувала вкорінена народна традиція святкування), а трансформувалося в Вечір всіх святих. Слід сказати, що така ж історія сталася з нашим Купайлом – потужна народна традиція не дозволила знищити свято, а лише асимілювати.
Відверто кажучи, нам, українцям та й слов’янам зокрема Хеллоувін є дещо чужим. Але ж хочеться дозволити собі трохи «побоятися» разом зі всім світом. І поки весь той світ лякається якихось незрозумілих зомбі, ми йдемо вперед і боїмося таки страшних істот, в існування яких вірили наші предки та й інколи ми самі. Власне, це і цікавіше, і автентичніше, і яскравіше та й просто оригінальніше.
А ще десь підсвідомо є розуміння – вони таки нічого аж такого поганого нам не зроблять – бо вони наші. І створювалися нашими предками не просто задля розваги. А для пояснення якихось явищ, для виховання себе та своїх нащадків. І це головне.
Власне розпочала дійство ведуча, а за сумісництвом головна Мавка заходу – Вікторія Киричук, яка й розповіла усім присутнім про те, що ж буде відбуватися. Спочатку відбувся імпровізований показ мод, впродовж якого всі персонажі, що прийшли себе показати, розповідали про себе – хто вони й що вони роблять.
Кого тут тільки не було – і український Гаррі Поттер, і Королева павуків, і Смерть зі своїм помічником, і Гарбуз, і Чахлик, і Баба Яга, і Чортик, ба навіть завітали двоє Росомах з однойменного фільму. Особливим гостем на святі був Миха – заступник всіх звірів та мисливців.Найбільш очікуваним був похід в підвал, де була змога послухати бувальщини від письменників, що на одну ніч таки показалися усім (кажуть, вони щоночі блукають бібліотекою). Микола Гоголь розповідав про те, як знайомився з чортом Антипком та дивився в очі Вію, Леся Українка про Мавку, Перелесника, Водяника та інших, що вона зустрічала у волинських лісах. А імпровізована Дара Корній розповідала старшим притчу про Долю.Окрім того на усіх присутніх чекали частування різноманітними чаями – з липи, чебрецю, змієголовника, м’яти, калини, малини, та й навіть з пелюсток троянди. Смакували гарбузяною кашою, цукерками-привидами, а також слухали казки Сашка Лірника.
На першому поверсі діяла фотозона з зображеннями сцен з міфологічними істотами, де всі охочі могли сфотографуватися. Зал прикрашали автентичний тин, домовички, а також ляльки-мотанки від майстрині з Любча – Алли Зіновіївни Антонюк.Опісля того, як всі охочі відвідали підвали, для найвитриваліших вечір продовжився тематичними піснями у супроводі гітари й сопілки від Сергія Янішевського і Макара-Нікіти Мартинюка. Пісні про палаючу квітку папороті, красну гірку, де збиралися відьми напередодні Юрієвого дня, очі відьми були дуже доречними цього вечора. Окрім того прозвучала українська інтрпретація всім відомої мелодії з кінофільму «Пірати Карибського моря», а також білоруська народна пісня «Ружа-кветка».
Насамкінець переглянули мультфільм про Бабая, де, як завжди, добро таки перемогло.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Невипадково дійство відбулося у цей день. Весь так званий «західний світ» напередодні святкує Вечір всіх святих. Але тут було по-особливому, - розповідає Район.Рожище. Що ж це за свято таке і чи свято взагалі це? А якщо й свято – то для кого? Хеллоувін – стародавнє язичницьке свято, зокрема кельтських племен, що знаменувало собою завершення усіх господарських робіт.
Після прийняття християнства не зникло (бо ж існувала вкорінена народна традиція святкування), а трансформувалося в Вечір всіх святих. Слід сказати, що така ж історія сталася з нашим Купайлом – потужна народна традиція не дозволила знищити свято, а лише асимілювати.
Відверто кажучи, нам, українцям та й слов’янам зокрема Хеллоувін є дещо чужим. Але ж хочеться дозволити собі трохи «побоятися» разом зі всім світом. І поки весь той світ лякається якихось незрозумілих зомбі, ми йдемо вперед і боїмося таки страшних істот, в існування яких вірили наші предки та й інколи ми самі. Власне, це і цікавіше, і автентичніше, і яскравіше та й просто оригінальніше.
А ще десь підсвідомо є розуміння – вони таки нічого аж такого поганого нам не зроблять – бо вони наші. І створювалися нашими предками не просто задля розваги. А для пояснення якихось явищ, для виховання себе та своїх нащадків. І це головне.
Власне розпочала дійство ведуча, а за сумісництвом головна Мавка заходу – Вікторія Киричук, яка й розповіла усім присутнім про те, що ж буде відбуватися. Спочатку відбувся імпровізований показ мод, впродовж якого всі персонажі, що прийшли себе показати, розповідали про себе – хто вони й що вони роблять.
Кого тут тільки не було – і український Гаррі Поттер, і Королева павуків, і Смерть зі своїм помічником, і Гарбуз, і Чахлик, і Баба Яга, і Чортик, ба навіть завітали двоє Росомах з однойменного фільму. Особливим гостем на святі був Миха – заступник всіх звірів та мисливців.Найбільш очікуваним був похід в підвал, де була змога послухати бувальщини від письменників, що на одну ніч таки показалися усім (кажуть, вони щоночі блукають бібліотекою). Микола Гоголь розповідав про те, як знайомився з чортом Антипком та дивився в очі Вію, Леся Українка про Мавку, Перелесника, Водяника та інших, що вона зустрічала у волинських лісах. А імпровізована Дара Корній розповідала старшим притчу про Долю.Окрім того на усіх присутніх чекали частування різноманітними чаями – з липи, чебрецю, змієголовника, м’яти, калини, малини, та й навіть з пелюсток троянди. Смакували гарбузяною кашою, цукерками-привидами, а також слухали казки Сашка Лірника.
На першому поверсі діяла фотозона з зображеннями сцен з міфологічними істотами, де всі охочі могли сфотографуватися. Зал прикрашали автентичний тин, домовички, а також ляльки-мотанки від майстрині з Любча – Алли Зіновіївни Антонюк.Опісля того, як всі охочі відвідали підвали, для найвитриваліших вечір продовжився тематичними піснями у супроводі гітари й сопілки від Сергія Янішевського і Макара-Нікіти Мартинюка. Пісні про палаючу квітку папороті, красну гірку, де збиралися відьми напередодні Юрієвого дня, очі відьми були дуже доречними цього вечора. Окрім того прозвучала українська інтрпретація всім відомої мелодії з кінофільму «Пірати Карибського моря», а також білоруська народна пісня «Ружа-кветка».
Насамкінець переглянули мультфільм про Бабая, де, як завжди, добро таки перемогло.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
25 квітня: свята, події, факти. День доньки та День перукаря
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Від літа до зими за один день: в Європі зафіксували історичний перепад температур
24 Квітня 2024 23:42
24 Квітня 2024 23:42
В Україні на базі університетів створять мережу стартап-шкіл
24 Квітня 2024 23:24
24 Квітня 2024 23:24
За ухилення від мобілізації – три роки тюрми. Як волинянин оскаржує вирок
24 Квітня 2024 23:05
24 Квітня 2024 23:05
На Волині завершують посів ярої пшениці та ячменю
24 Квітня 2024 22:47
24 Квітня 2024 22:47
Росія найближчим часом посилить удари та активізує наступальні операції, – ISW
24 Квітня 2024 22:29
24 Квітня 2024 22:29
Не зміг здати сечу: у Луцьку водій, якого спіймали під наркотиками, на суді заперечував вину
24 Квітня 2024 22:10
24 Квітня 2024 22:10
СБУ затримала настоятеля Святогірської лаври, який здав рашистам позиції ЗСУ на Донеччині
24 Квітня 2024 21:51
24 Квітня 2024 21:51
На війні загинув військовий з Луцька Олександр Ющенко
24 Квітня 2024 21:33
24 Квітня 2024 21:33
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.