9 березня: події, факти, дні народження

День народження 9 березня відзначає заступник президента корпорації «Богдан» Володимир Гунчик (на фото) та артист, гуморист, учасник волинського гурту "Світязь" Дмитро Гершензон.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає їх зі святом і бажає здоров'я, довголіття і достатку.

Сьогодні – Всесвітній день ді-джея. Це – незвичне свято. Воно проводиться у форматі благодійної акції, яку вперше провели в 2002 році від імені Міжнародної клубної індустрії. Щороку у всьому світі проводиться тиждень благодійних акцій в допомогу дитячим організаціям, а кульмінацією благодійних акцій і є 9 березня. Спочатку ініціаторами заходу виступили фонд World DJ фонду та організація Nordoff Robbins Music Therapy, яка використовує музику для лікування дітей і дорослих. Традиційно, весь прибуток, отриманий ді-джеями, клубами, радіостанціями в цей день прямує в різні міжнародні дитячі фонди та установи.

Наша хроніка:
Торік ми повідомляли про те, що ЛПЕ судитиметься з міськрадою за маршрути.

У 2011 році ми інформували про аварію на шахті «Бужанська», у результаті якої застрягли під землею шестеро гірників.

А 9 березня 2010 році у міській казні Луцька вичерпалися гроші, за які мерія існувала 2 місяці й опікувалася обласним центром.

У 2009 році ми повідомляли, що під час фіналу Національного відбору «Євробачення» визначили учасницю цього конкурсу від України. Нею обрали екс-солістку гурту «ВІА Гра» Світлану Лободу.

Народилися:
Цього дня рівно 200 років тому народився визначний український поет, письменник, художник Тарас Шевченко. Ще цього дня з'явилися на світ український художник-живописець, автор відомих картин на сільську та міську тематику Микола Пимоненко, український астроном і геодезист Олексій Савич, визначний український мовознавець, філолог і культурний діяч Василь Сімович, український художник-графік Георгій (Юрій) Нарбут, радянський державний і партійний діяч В'ячеслав Молотов, американський математик, творець перших електромеханічних обчислювальних машин Говард Ейкен, діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни Тарас Боровець (псевдо Бульба, Чуб, Гонта), молдавський актор театру й кіно Михай Волонтир («Циган», «Дмитрій Кантемир»), радянський льотчик-космонавт, перша людина в космосі, Герой Радянського Союзу Юрій Гагарін, італійська кіноакторка Орнелла Муті («Приборкання норовливого», «Життя прекрасне», «Я й моя сестра», «Любов Свана»), український лікар, політик, міністр охорони здоров'я України у 2007-2010 роках, особистий лікар Президента Віктора ЮщенкаВасиль Князевич, французька кіноактриса Жульєт Бінош, український легкоатлет Юрій Білоног, французький футболіст, чемпіон світу (1998) і Європи (2000) Юрій Джоркаєфф, український фігурист, багаторазовий чемпіон України Антон Ковалевський.

Сталося:
1918 – у Мінську проголошено створення незалежної Білоруської Народної Республіки. 21 лютого 1918 року виконком Всебілоруського з'їзду звернувся до білоруського народу з Першою статутною грамотою, у якій проголосив себе тимчасовою владою на теренах Білорусі. До відкриття Всебілоруського Установчого з'їзду функції влади покладалися на створений Виконкомом Народний Секретаріат, головою якого став один із лідерів БСГ Язеп Варонка. 9 березня 1918-го року Виконком Ради Всебілоруського з'їзду у відповідь на Берестейський мирний договір прийняли Другу статутну грамоту, що є конституційною. У ній іде мова про створення Білоруської Народної Республіки в межах розселення й кількісної переваги білорусів. Законодавчу владу отримала Рада БНР. Вона проголошувалася законодавчим органом до скликання Установчого Сейму. Після листопадової революції в Німеччині Радянський уряд відмовився від Берестейського договору й рушив Червоною армією на захід. 10 грудня Червона армія зайняла Мінськ. Мінська Рада проголосила відновлення Радянської влади. На середину лютого 1919 року по всій території Білорусі знову встановилася влада більшовиків.

1930 – у Києві почався відкритий судовий процес над представниками української інтелігенції, звинуваченими у створенні так званої «Спілки визволення України».

Процес мав політичне завдання обґрунтувати переслідування потенційної націоналістичної політичної опозиції і підготувати ґрунт для подальших нападів і для переслідування інших нібито існуючих політичних угруповань, поглибити ворожнечу між прихильниками українізації (комуністами й некомуністами) і безпосередньо політично скомпрометувати саму політику українізації, пов'язуючи українське відродження з діяльністю УНР в екзилі і з агресивним спрямуванням закордонної політики Польщі. Справа СВУ була початком розгрому українського культурного процесу, що інтенсивно розпочався в УРСР по визвольних змаганнях.

1959 – у Нью-Йорку на ярмарку іграшок вперше продемонстровано ляльку Барбі.

Ляльку створила американська компанія Mattel, спочатку дитяча іграшка, переважно для хлопчиків і дівчаток 3-13 років, а нині ще й об'єкт, який часто колекціонується дорослими людьми. Була вперше випущена в 1959 році, в США, штат Вісконсін. Її «мамою» є Рут Хендлер. Повне ім'я Барбі – Барбара Міллісент Робертс. Перша Барбі коштувала всього $3.00; вона була одягнена у чорно-білий в смужку купальник (сукні для ляльки слід було купувати окремо), у неї були стягнуті в «кінський хвіст» світле волосся та чорні очі. Спершу покупці поставилися до новинки насторожено – на ті часи лялька виглядала досить зухвало, проте незабаром вона стала неймовірно популярною серед школярок. Згодом у продажу з'явилося безліч всіляких костюмів та аксесуарів для Барбі; в 1961 році вона «обзавелася» бойфрендом Кеном(Ken), двома роками пізніше – приятелькою Мідж (Midge) і сестричкою Скіппер (Skipper).

2001 – пік протестної акції «Україна без Кучми».

Близько 5-ї години вечора у Будинку вчителя розпочався установчий з'їзд руху «За правду!» делегатами якого була в основному студентська молодь. У цей же час на вулиці Димитрова відбувалось захоплення спецназом штабу УНА-УНСО – організації, що проявила себе найбільш активно в антикучмістських виступах, несла охорону наметового містечка та брала участь в усіх акціях «України без Кучми». Всі унсовці на чолі з їхнім лідером Андрієм Шкілем були доставлені у різні райвідділки міліції. Паралельно із цим на вокзалах Києва міліція затримувала молодь, яка, на думку правоохоронців, могла мати приналежність до опозиції. Ідентифікація відбувалась за символікою УБК чи навіть українською мовою, якою спілкувались «підозрювані». Загалом у той день за ґратами опинилось понад 300 осіб.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---