USD 38.70 39.05
  • USD 38.70 39.05
  • EUR 38.70 39.05
  • PLN 9.80 9.97

Будуємо Європу: освітні можливості та компанії єврозразка в Україні

24 Квітня 2018 07:00
Для того, щоб здобути якісну освіту, отримати змогу пройти навчальні обміни за кордоном, аби вдосконалити свої навички та стати конкурентним на ринку праці, а також успішно працевлаштуватися в одній із кращих компаній європейського зразка, зовсім не обов’язково виїздити до іноземних країн, адже можливості для реалізації власного потенціалу наявні і в Україні.

Аби обговорити можливості проходження стажувань, розглянути варіанти для першого працевлаштування молоді, а також відвідати зразкові українські підприємства, представництво Європейського Союзу в Україні організувало прес-тур «Вінниця. Як тут будують Європу: бізнес, освіта та громади».

ДЕНЬ КАР’ЄРИ

На влаштованому на базі одного з провідних навчальних закладів країни, Донецького національного університету імені Василя Стуса, який уже чотири роки тимчасово розташований у Вінниці, Дні кар’єри зі своїми пропозиціями проходження виробничих практик і працевлаштування студентів ознайомили представники 43 підприємств області.

«В Україні – не вистачає робочої сили. В Україні – недостатньо людей із відповідними ресурсами», – зазначив прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік. Він зауважив, що в молоді зараз вдосталь ресурсів, маючи які можна «торгуватися» з потенційними роботодавцями.

Окрім того, прес-аташе закликав молодь не виїжджати за кордон: «Так, у ЄС є потреба в робочій силі, але це ваша країна, і ми (європейці, – ВН) хочемо, щоби Україна була заможною завдяки людям. Звичайно, спочатку не вдасться отримувати європейського рівня зарплатню. Але інвестуйте в себе, інвестуйте в розвиток власного потенціалу, і певного дня ви досягнете мети та матимете гідну заробітну плату в Україні».
Давід Стулік розповів, що є багато програм обмінів, у рамках яких українські студенти можуть навчатися в країнах Європи чи проходити практику в іноземних компаніях. «Ці компанії в певний час дуже зацікавляться українським ринком. Деякі фірми вже заходять на українські ринки і створюють тут виробничі потужності, інвестують в Україні. Звичайно, їм потрібні люди, які знають мови та специфіку ринків, і також ті особи, які розуміють, як роблять бізнес у Європі. Тому така практика (стажувань іноземців, – ВН) у європейських компаніях уже є, вона приносить користь обом сторонам», – наголосив Давід Стулік. Він зауважив, що передусім такого виду співпрацею з Україною зацікавлені країни-сусіди.

Ректор навчального закладу Роман Гринюк, своєю чергою, пригадав, що Донецький національний університет імені Василя Стуса у зв’язку з «буремними подіями» вже четвертий рік працює на Вінниччині. «За ці чотири роки ми не тільки відновилися, ми з новими силами працюємо, розвиваємося та рухаємося вперед», – сказав ректор.
Він додав, що завдяки проведенню таких заходів як День кар’єри Європейського Союзу, студентська молодь має змогу не тільки ознайомитися з пропозиціями підприємців щодо пошуку місця для майбутнього працевлаштування, а й стати більш конкурентоспроможною та підвищити власний потенціал.


ПРОФЕСІЇ МАЙБУТНЬОГО & НАВЧАННЯ ЗА КОРДОНОМ

Українська молодь зараз має багато можливостей для розвитку та здобуття необхідного досвіду, зокрема й шляхом отримання стипендій у країнах Європи.

«Я мав шанс навчатися за кордоном і можу сказати, що це змінило моє життя. Це дало мені можливість зрозуміти, ким я є, де моє коріння, чому я хочу жити в такій, а не іншій країні і т. д. Європейський Союз, наприклад, має стратегію, відповідно до якої хоче, щоби всі студенти, які навчаються в ЄС, хоча би раз поїхали на навчання за програмою обміну «ERASMUS+». Є й інші програми, тобто є багато можливостей, але, що я помічаю в Україні, так це те, що нам кажуть, що немає інформації. Проте вона є, вона є в інтернеті, в містах знаходяться представництва програм, до яких можна звертатися. Тому той, хто дійсно хоче, завжди знайде», – стверджує Давід Стулік.

Натомість директорка Вінницького обласного центру зайнятості Галина Скоковська підкреслила, що безліч перспектив для молоді наявні і в Україні. А щодо діяльності центру, то вона зауважила, що зазвичай люди розцінюють службу зайнятості як «страхову», до якої звертаються лише у випадку втрати роботи.
Про тренди на ринку праці та нові вимоги до компетенцій фахівців розказала декан економічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса, доктор економічних наук, професор Лариса Шаульська.

Вона акцентувала, що для того, аби зрозуміти, яким є ринок ХХІ століття, необхідно врахувати те, яким шляхом слідує національна економічна система певної країни. Однак достеменно відомо, що в більшості державах простежується тяжіння до нематеріальних активів, тобто інформація, здібності людини, її інтелект є рушійними.

«Це перспективи та тенденції, які вже потрібно об’єктивно враховувати. Поки вони активніше простежуються за кордоном і навіть в українських містах-мільйонниках. Тому не знати про них, що найменше - нераціонально», – підкреслила Лариса Шаульська.
Так, сучасний фахівець повинен володіти такими навиками, як універсалізм, експертність і міждисциплінарність, в основі яких лежить мультикультурність, клієнтоорієнтованість, вирішення проблем, комунікативність, емоційний інтелект, когнітивна гнучкість, креативність, критичне мислення та ощадливе виробництво.

Окрім того, як зазначила Лариса Шаульська, зараз йдеться про диференціацію спеціальностей. Передбачено, що певні професії взагалі можуть зникнути з ринку праці. Це, наприклад, прораб, туристичний агент, бібліотекар, нотаріус, системний адміністратор, бухгалтер, статистик чи копірайтер. Натомість до ТОП-10 професій нового десятиліття доцент зарахувала GR-менеджера, геронтолога, експерта з використання альтернативної енергії, фахівця з ведення бізнесу в Африці, журналіста-агрегатора новин, фахівця зі складного видобування запасів нафти, селекціонера з генної інженерії рослин, урбаніста-фахівця з розвитку міських територій та експерта з вирішення релігійних конфліктів.

Зі свого боку, представниці таких програм, як «Молодь», «ERASMUS+», «Креативна Європа» та «Campus France» детальніше розповіли про можливості, які відкриваються перед молоддю завдяки участі в таких проектах. Наприклад, проектний менеджер національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» Ганна Турло зауважила, що ця програма націлена на фінансування проектів у сфері культури та медіа.
«Програма «Campus France» направлена на те, аби студенти могли пройти навчання або частину навчання у Франції. Ця країна дуже зацікавлена в цьому, адже міжкультурні взаємини збагачують не тільки людину особисто, а й цілу наукову спільноту. Тобто, якщо студент провчиться в кількох різних країнах, різних університетах, він буде більш гнучким фахівцем, знатиме іноземні мови, матиме більше компетенцій», – сказала координаторка програми «Campus France» в Україні Ольга Дорош.

Вона зазначила, що освіта у Франції є безкоштовною. Водночас навчання за програмою «Campus France» дозволить стипендіату вивчити ще одну європейську мову, окрім англійської, що стане суттєвою перевагою для нього на ринку праці.

Програма Європейського Союзу «ERASMUS+», як зауважила менеджер з індивідуальних можливостей національного офісу програми в Україні Катерина Жданова, дає шанс розвиватися у вузькоспрямованій сфері й направлена на розвиток мобільності та міжкультурності учасників.


ЄДИНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ВИРОБНИК САЙДИНГУ

Однією із 43 компаній, які представили свої пропозиції під час Дня кар’єри Європейського Союзу в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, було ТОВ «Бастіон 2009», що належить до холдингу «Альта-Профіль Україна» та займається виробництвом сайдингу, водостічних матеріалів, бордюрної стрічки, софітів, лиштв і відкосів.

Директор ТОВ «Бастіон 2009» В’ячеслав Калініченко розповів, що підприємство єдине в Україні займається виробництвом сайдингу. За невеликий час «Бастіон 2009» значно розширив асортимент продукції фасадних оздоблювальних матеріалів, вироблених із пластмаси, і уже у 2016 році вийшов на ринки Молдови, Румунії, Латвії, Болгарії, Литви та Естонії. Минулого року фірма налагодила контакти з представниками з Німеччини, Данії, Великобританії та Ірландії.

«Ми виборюємо право бути на європейському ринку продавати якісні матеріали та налагоджувати співпрацю (завдяки посередництву країн Прибалтики) з іншими державами Західної Європи», – наголосив В’ячеслав Калініченко.
Він додав, що до двох основних завдань «Альта-Профіль Україна» належать завоювання ринків збуту та виготовлення нових видів продукції, які би зацікавили потенційного споживача.

В цілому на підприємстві працевлаштовано близько 150 осіб, які в середньому отримують 5–6 тисяч гривень, а виробничі потужності компанії включають комплекс із виготовлення будівельних матеріалів із пластмаси, до якого входять екструзійний і змішувальний цехи, цех переробки, відділ інновацій і контролю якості, логістичний центр тощо.

«Я дуже хочу, щоби в Україні була якісна продукція, тому ми виробляємо товари, які відповідають європейським нормам і стандартам. Ми єдині в Україні виготовляємо таку продукцію, тому дуже дбаємо за якість», – акцентував В’ячеслав Калініченко.

Він поділився, що однією з вагомих проблем, із якими стикається підприємство, є відтік молоді, яка після 2–3 років навчання на виробництві, зокрема через порівняно низьку заробітну плату, виїздить на заробітки за кордон.

Щодо труднощів конкуренції з іноземними компаніями керівник виробничої сфери підприємства Іван Стругов, своєю чергою, зазначив, що поки «Бастіон 2009» не має належного рівня довіри за кордоном, адже на заході є власні підприємства, які виробляють подібну продукції, наприклад у Польщі, Словаччині чи Румунії. Тож у рік підприємство виготовляє близько 7–8 тисяч тонн продукції.
«Ми відкрили своє представництво у Вільнюсі. Ми постійно беремо участь у міжнародних виставках, де представляємо зразки власної продукції та спілкуємося зі споживачами, намагаємося їм пояснити переваги нашого продукту. Вихід на європейський ринок – це дуже клопітка робота, яку не вдається вирішити швидко», – зауважив директор ТОВ «Бастіон 2009».

Не надто сприяє розвитку підприємства ситуація і на українському ринку. Так, за останні три роки попит на продукцію «Альта-Профіль» знизився більше, ніж на 40 %. В’ячеслав Калініченко пов’язує це з тим, що продукція підприємства не є товаром першого попиту.

«Наша мрія – збирати колеса, сміття, переробляти все, і цю вторинну сировину запускати у виробництво. Це призведе також до цінових переваг, тому я дуже сподіваюся, що найближчим часом у нас на належному рівні запрацює сортування сміття. Зі вторинної сировини, до речі, можна створювати унікальні речі, але, на жаль, ми тільки рік тому почали налагоджувати співпрацю з виробниками, наприклад, вікон, у яких забираємо відходи для подальшої переробки. Таким чином ми знижуємо собівартість власного продукти, при цьому не втрачаючи якості, і вчимося працювати з вторинною сировиною», – розказав В’ячеслав Калініченко.


«МРІЄМО НАПОЇТИ ЄВРОПУ СВОЇМ МОЛОКОМ»

Ще однією українською компанією, яка активно налагоджує співпрацю із закордонними партнерами і презентує дійсно унікальну продукцію, якщо говорити про ринки України, є фірма «Люстдорф», котра спеціалізується на виробництві молочної продукції під торговими марками «На здоров’я», «Селянське», «Бурьонка», «Тотоша» тощо.

Керівниця відділу маркетингу компанії Наталія Веремчук розповіла, що підприємство є одним із найкращих в Україні, навіть якщо йдеться не лише про молочну галузь. «Наше підприємство постійно розширюється. І на майбутнє ми тримаємо курс на Європу для того, щоби стати більш конкурентними не тільки на українському ринку», – поділилася вона.

«Люстдорф» працює виключно з фермерськими господарствами, на території яких встановлює холодильні установки для зберігання молока. Перед тим, як направити сировину на виробництво, якість молока перевіряють, здійснюючи спеціальні лабораторні дослідження. Всі фізико-хімічні та частково мікробіологічні показники записують у супровідну документацію та електронну базу. У цілому підприємство в день переробляє близько 450 тонн молока. Своєю чергою, в компанії, включаючи офісних працівників, працюють більше 1300 осіб, а середня платня становить 8 тисяч гривень.

«Наша компанія на ринку представлена вже 21 рік. До 2014 року ми займалися виключно виробництвом ультрапастеризованого молока», – зазначила Наталія Веремчук.
Як розповіла, зараз в Україні можна придбати молоко двох типів: пастеризоване (80 %) та ультрапастеризоване (20 %). Технологія приготування ультрапастеризованого молока, яке може зберігатися більше 6 місяців, вважається найсучаснішою у світі.

«Для ультрапастеризованого молока ми повинні використовувати тільки якісну сировину – це молоко сорту екстра та вищого. Неякісного молока ми не беремо, адже наше обладнання його просто не сприймає. Технологія ультрапастеризації, своєю чергою, полягає в дуже швидкому нагріванні молока: за кілька секунд – до 137 градусів. І так само молоко дуже швидко охолоджується (до 25 градусів). Таким чином усі бактерії та спори вбиваються. Не менш важливим пунктом виготовлення ультрапастеризованого молока є упаковка. Упаковку, яку використовуємо ми, – продукція компанії «Tetra Pak». Ця упаковка складається з шести шарів, в основі яких фольга, що захищає молоко від проникнення сонячних променів і різних мікроорганізмів», – розказала Наталія Веремчук. Та уточнила, що, крім нагрівання/охолодження, ультрапастеризованим молоко роблять ще за однією технологією – завдяки обробці парою. Таку методику «Люстдорф» застосовує єдиний в Україні.

Головний маркетолог підприємства відзначила, що в плані запровадження окремих сучасних упаковок для зберігання молока «Люстдорф» випередив не тільки компанії України, а й Європи.

Головний технолог підприємства Любов Поліщук підкреслила, що в Україні досить поширеними є міфи про ультрапастеризоване молоко, наприклад про те, що воно виготовлене з ненатуральної сировини і тому може зберігатися так довго.
«Це міф. У Європі молоко може зберігатися й довше – до року. Усе це за рахунок таких факторів, як сировина, технологія та упаковка. Завдяки цим трьом факторам продукт може зберігатися без холодильника, але в герметично закритому пакеті, понад півроку», – пояснила Любов Поліщук.

Компанія готується до активного виходу на ринки Європи. Як зазначила Наталія Веремчук, для цього підприємство має усі шанси, адже продукція відповідає всім європейським нормам. До цього часу були налагоджені поставки тільки сухого молока, наприклад, у Нідерланди. Окрім того, компанія постачає сухе молоко до арабських країн, держав Далекого Сходу, Грузії, Казахстану тощо.

«Ми мріємо напоїти Європу своїм молоком», – оптимістично додала Наталія Веремчук.


Ольга Шершень
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus