Чи не бояться священики сповідати засуджених. ФОТО

Священнослужителі Волинської єпархії УПЦ МП відвідали капличку, яка чотири роки діє в Луцькому слідчому ізоляторі.

У спільній молитві з працівниками установи та тимчасово ув'язненими вони просили Господа, аби дарував: одним – терпіння і милосердя, іншим – усвідомлення скоєного гріха і покаяння, - інформують у прес-службі єпархії.

Перша молитовна кімната у слідчому ізоляторі була відкрита і освячена ще у листопаді 2003 року. Та після того, як її перенесли у режимний корпус, нове приміщення каплички на честь святої великомучениці Анастасії Узорішительниці 20 жовтня 2009 року освятив керуючий Волинською єпархією Української Православної Церкви митрополит Волинський і Луцький Ніфонт. Священнослужителі Волинської єпархії УПЦ МП відвідали капличку, яка чотири роки діє в Луцькому слідчому ізоляторі.

Святу Анастасію вважають покровителькою усіх, "хто в узах сущий". У часи гонінь на перших християн у її душу запали слова "В темниці був, і відвідали Мене".
"Для позбавлених волі, яких провідувала не тільки у Римі, де жила, а й у інших країнах, вона була ангелом Божим. Доставляла в'язням продукти і одяг, омивала їхні рани. Її стратили за те, що була християнкою", - кажуть в прес-службі.

Слідчий ізолятор – сувора установа зі строгим порядком. Охорона, заґратовані вікна і двері. Проте недарма кажуть, що "Від тюрми і суми не зарікайся". Коли людина позбувається волі фізичної, їй хочеться здобути духовні волю і підтримку.
Першими священиками, які стали душпастирями тимчасово засуджених, були отці Валентин Негода і Георгій Шевчук. Отець Георгій нині є керівником відділу єпархії зі співпраці з пенітенціарними закладами і духівником засуджених. А отець Валентин Марчук, нині особистий секретар митрополита Волинського і Луцького Ніфонта та керівник інформаційно-просвітницького відділу єпархії, був першим настоятелем каплички у слідчому ізоляторі.
Він пригадує, як в одній із жіночих камер за одну ніч всі вивчили молитву "Вірую", аби на ранок розказати її священику. Нині духовна опіка тимчасово засуджених – це послух отця Богдана Гринюка, і свій нелегкий хрест молодий священик несе уєе більше чотирьох років.

Один зі старих і досвідчених священиків колись казав, що найважчим у служінні пастиря є навіть не відспівування померлих, адже ми віримо у вічне життя для людської душі.

А ось сповідь може відкрити такі темні глибини людської душі, що наче стоїш перед прірвою. Отцю Богдану доводилося сповідати навіть “довічника”, котрого приводили у молитовну кімнату охоронці зі зброєю у руках та собакою. Навіть зняти йому наручники не мають права.

На наївне, може, питання, чи не побоюється святий отець своїх сповідальників, отець Богдан каже, що ніколи не відчував за собою цього відчуття. Люди ж перед лицем Господа – не агресивні, а покірні, і йому їх завжди дуже шкода. Присутність священика у пенітерціарному закладі була давньою традицією, проте ліквідованою у часи Богоборчої влади.

Начальник Луцького слідчого ізолятора майор внутрішньої служби Сергій Кирєєв відзначає, що чи не щодня розглядає багато заяв із проханням дозволити зустріч зі священиком. Отець Богдан каже, що щотижня має до десяти таких зустрічей.

"Дуже часто люди, які у нас утримуються, у житті до ізолятора були надзвичайно далекими від Бога. Тут же вони переоцінюють своє життя. Нехрещені – приймають Святе Хрещення, дехто вперше у житті приходить на сповідь. Нам і з такими людьми, які починають усвідомлювати свій гріх, каються, також потім працювати легше", – вважає майор Киреєв.

Його заступник з соціально-виховної та психологічної роботи Віталій Байковський називає служіння душпастиря у пенітенціарній установі надзвичайно важким насамперед для священика. Різні люди, чиї душі озлоблені, але вони також прагнуть духовного очищення.

"Отець Георгій Шевчук вже має багаторічний досвід спілкування з тимчасово засудженими. Йому сповідалися і вбивці, і гвалтівники, й інший, як вважає суспільство, людський непотріб. Проте яка втіха для душпастиря, каже він, коли людина під впливом розмов зі священиком змінює не тільки хід своїх думок, усвідомлює свої вчинки. Зі зміною внутрішнього єства її змінюється навіть обличчя, очі. Бо ж вона вже не сама, а з Господом, і вже усвідомлює слова молитви в'язня (є і така) зі словами про те, що краще хай буде соромно перед людьми, аби не було соромно на Страшному Суді", - кажуть в прес-службі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---