USD 24.05 24.23
  • USD 24.05 24.23
  • EUR 26.6 26.75
  • PLN 6.18 6.25

Питні меди й музей бджільництва: як волинські пасічники відроджують традиції

Питні меди, косметика, мандрики, лікарські засоби, мед із пилком, віск і прополіс – як переконують досвідчені пасічники, із вулика можна брати й використовувати абсолютно все. А ознайомитися з сучасною продукцією бджільництва й детальніше пізнати історію ремесла можна у єдиному на Волині Музеї меду.

Візит до музею у селі Баїв Луцького району відбувся в рамках промотуру, організованого відділом туризму Волинської облдержадміністрації для представників місцевих ЗМІ та туристичних операторів з нагоди Всесвітнього дня туризму.

Як зазначив директор відділу Станіслав Ольшевський, промотур покликаний показати, що на території Волинської області знаходиться низка маловідомих, але таких цікавих для відвідування з туристичного погляду об’єктів.

«Ми хочемо показати зовсім іншу Волинь», – наголосив посадовець.
Одним із пунктів промотуру стала поїздка до села Баїв, де волинські ентузіасти-бджолярі 2010 року облаштували в занедбаному будинку, в приміщеннях якого колись містився сільський клуб, Музей меду.

ВСЕ БУЛО ОБДЕРТЕ Й ОББИТЕ

Директор музею Іван Душак пригадав, що будинок більше 10 років пустував.

«Мене попросили стати завклубом, аби підтримати культуру. Мені це вдалося, однак хочу розказати про те, як ми зробили із цього приміщення музей, – розповів Іван Душак. – Одного разу на зібранні пасічників ми вирішили, що потрібно відкрити Музей меду. Ми були в Боголюбах, інших селах, шукали приміщення під музей, однак більше кімнатки нам нічого не запропонували. Тому я пішов до голови сільської ради і запитав, чи можна зробити музей у колишньому сільському клубі. Голова відповів: якщо зробите за свої кошти, то я претензій не матиму. Ми зібрали близько 30 тисяч гривень – нам перераховували кошти пасічники ледве не з усієї України. І так ми створили музей».
Іван Душак зазначив, що приміщення, збудоване в 1949 році й перекрите шифером у 1953 році, довго не використовували за призначення, «все було обдерте й оббите»: «Дах із 1953 року ніхто не ремонтував. Його рятує лише мох. Дах зачіпати не можна, бо він дірявий». Коштів на перекриття чи облаштування покрівлі з обробленої соломи або очерету, своєю чергою, немає.
СТАРІ ПАСІЧНИКИ ВІДХОДЯТЬ

Почесний пасічник України Антон Шотік додав, що до ладу приміщення приводила ініціативна група з п’яти осіб, які, зокрема, й звозили з усієї області майбутні експонати.

«Старі пасічники відходять, а реманент, вулики, дуплянки або згнивають, або викидаються, або спалюються. Тому наше завдання – зберегти це все для майбутніх поколінь у музеї бджільництва… Зараз до нас приїжджають туристи і дітки зі шкіл. Та й селу є що показати. Те, що ми зробили, оцінять покоління», – переконаний Антон Шотік.
У дворі музею знаходяться вулики колодного бджільництва та інші прототипи.
«Зараз бджоли у вуликах. Ті, що сидять на рамках, зігрівають мед, верхню частину якого поїдають, за рахунок чого й виробляють енергію. І коли крайні бджоли входять у стан оціпеніння, то ховаються вниз, а нижні бджоли зсередини виходять на верх. Такий рух відбувається цілу зиму – так комахи зігріваються. Усередині зберігається плюсова температура – до +25°C. У лютому, коли матка починає червити, температура піднімається ще вища, тоді поїдається й більше меду і виводяться молоді бджоли, а комахи, які перезимували, відходять. Так зберігається покоління бджіл», – розказав Антон Шотік і додав, що вулик – це склад здоров’я, де все можна використовувати на користь і дорослих, і дітей.
ІЗ ВУЛИКА БЕРЕМО ВСЕ

Як поділився пасічник, разом із дружиною Марією, попри те, що проживають у Луцьку, утримують в Радомишлі пасіку з 60 бджолиних сімей.

«Із вулика беремо все, починаючи від мертвої бджоли. Дружина, наприклад, займається медовою косметикою, апітерапією, знає все про бджоли і мед. Ми є членами Асоціації апітерапевтів України», – сказав Антон Шотік.

Як зауважила пані Марія, з продуктів бджільництва можна зробити і вітамінні комплекси, і товари апітерапії, і лікувальні препарати, і медову косметику, і «все, що можна запропонувати від бджілки для дитинки».
Жінка розповіла, що, аби донести широкому загалу користь продуктів бджільництва, влаштовуються майстер-класи: «Ми показуємо, як самому можна зробити з меду крем, як правильно вживати пилок. Як бачимо по відгуках, люди це оцінюють».

Вона пригадала, що переконатися в цінності меду можна навіть із історії. Так, козаки, коли йшли в похід, брали із собою мандрики – коржики з меду та муки грубого помелу, котрі попередньо висушували на сонці 2–3 тижні.

«У такий спосіб білок не втрачає свої корисні властивості й дає разом з медом потрібні силу й енергію», – сказала Марія Шотік і додала, що теж робила мандрики, до прикладу, на Ніч у Луцькому замку.

ТРАДИЦІЙНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАПІЙ

Окрім продуктів апітерапії, подружжя робить і питні меди.
«Ми тішимося тим, що в Мельбурні, в Канаді, на всесвітньому конгресі пасічників наші напої завойовують призові місця. Зокрема, «Біла ніч» минулого року отримала бронзу, а вже цього року «Медова ягода» і «Сила духу» одержали бронзу й срібло. Зразки подавалися з цілого світу й перемога наших напоїв – це велика заслуга», – розказав Антон Шотік і додав, що питні меди робить разом із іншими медоварами із ТзОВ «Український медовар». Своєю чергою, напої вже можна віднайти в місцевих супермаркетах.

Питні меди відзначаються популярністю, що підтверджує й те, що продукцією вже зацікавилися представники з Німеччини чи Чилі.

«Я думаю, що все розкрутиться, і Україна матиме свій традиційний напій – питний мед… Коньяк, шампанське, віскі – це все завезене. А споконвіку в нас пили мед, про що розповідають навіть казки: «Я там був, мед, пиво пив». При княжих дворах навіть були медоварні цехи, де з меду виготовляли напої: хмільний мед, п’янкий мед, просто питний мед. І ці напої вживали знать, вельможі й челядь. Навіть у нас, у Луцькому замку, на коронацію Любарта, за історичними даними, було випито 200 діжок меду. Ці напої любили князь Володимир, княгиня Ольга. Наприклад, княгиня Ольга пила меди, які вистоювалися по 40–50 років. Але більше 20 градусів алкоголю ці напої не набирають, тому що мед віддає, що може», – зазначив пасічник.

Текст і фото: Ольга ШЕРШЕНЬ
Реклама
Загрузка...
Коментарів: 1
Андрій Показати IP 15 Листопада 2019 15:15
Не в Мельбурні, а в Монреалі

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.