Сцену з Медведчуком повернуть до фільму про Василя Стуса
Навколо фільму «Стус» скандал: суспільство збурила інформація актора Геннадія Попенка про те, що зі стрічки нібито на вимогу Віктора Медведчука вирізали сцену фінального судового засідання, у якій той фігурував як адвокат Василя Стуса.
Продюсер Артем Денисов назвав це «фейком» і пояснив, що сцена зникла лише через питання хронометражу фільму. А от режисер Роман Бровко пояснює, що скорочення були справді зумовлені хронометражем фільму, та все ж не згадувати Медведчука у стрічці просив син Стуса Дмитро. Зрештою автори фільму вирішили сцену з Медведчуком повернути. Тож наскільки фігура Медведчука є важливою у висвітленні життя українського репресованого поета?
Про те, що у стрічці «Стус» не буде сцен з Вітором Медведчуком, що наразі так обурило суспільство, за словами режисера фільму Романа Бровка було відомо ще від середини квітня. Він наголошує, що неоодноразово згадував про це у різноманітних інтерв’ю.
У коментарі Радіо Свобода Бровко розповів, що від епізодів, в яких фігурував Віктор Медведчук, відмовилися приблизно за два тижні до початку кіновиробництва, хоча на той момент кастинг уже підібрав актора, який би мав його зіграти.
Як стверджує Бровко, нова версія сценарію була надана як Держкіно, так і акторам.
Загалом знімальній команді довелося відмовитися від близько 7 епізодів, які входили до складу двох сцен, де фігурував адвокат Василя Стуса Віктор Медведчук. Частина з них була побудована на загальнодоступній інформації, частина ж була художнім баченням сценаристів, які через брак фактів чи свідків тих подій не могли їх достеменно реконструювати. Саме такою, наприклад, була сцена, котра показувала розмову віч-на-віч Медведчука зі Стусом за зачиненими дверима слідчого ізолятора.
«Наші продюсери намагалися звернутися до офісу Медведчука з тим, щоб він як учасник та свідок тих подій дав нам інтерв’ю. На що нам відповіли, що Медведчук не має можливості з нами зустрітися через брак часу. Водночас нам скинули посилання на його розгорнуте інтерв’ю, в якому він говорив про своє бачення того суду. І від прес-секретаря інформація була така, що: «Нам немає нічого додати», – пояснює Бровко.
При цьому, зі слів режисера, син Стуса також дав зрозуміти продюсерам фільму, які брали в нього інтерв’ю, що від Медведчука, мовляв, нічого не залежало, тому родина не має до нього претензій.
«Тобто ми зіткнулися з ситуацією, коли можемо перетнути певні межі і зробити таку ось надуману сцену, але вона потім може зазнати не лише критики, а й спровокувати судові позови. Тому ми порадилися з юристами», – зауважує Бровко.
Водночас, зі слів режисера, головне прохання не показувати сцен з Медведчуком походило саме від сина Василя Стуса Дмитра.
«Ситуація склалася така, що ми показали сценарій, а нам у відповідь кажуть, що, мовляв, з одного боку, «я вдячний, що знімаєте кіно про мого батька», а з іншого «я не з усіма фактами погоджуюсь», та й «є дві теми, в яких досить порпатися» – тема нібито неформальних стосунків Стуса з Горською та тема, яка «заполітизована і перекручена багато разів», –тема суду», – переповідає Бровко.
Між тим Дмитро Стус запевняє, що хоч і зустрічався з представниками знімальної команди, однак, жодних прохань не висував. Радіо Свобода спробувало більш детально поговорити з ним про це, утім, відповідати на запитання у день виходу матеріалу Дмитро Стус відмовився.
Не вдалося поспілкуватися і з представниками лідера «Українського вибору». Наразі лише відомо про те, що прес-секретар політика на питання журналістів, чи впливав той на структуру фільму, сказав: «Режисер вже все відповів».
Прибрати не можна залишити
Одним зі сценаристів фільму «Стус» є Сергій Дзюба. Він визнає, що сцена за участі Віктора Медведчука є важливою і соціально затребуваною. Водночас наголошує: стрічка не є документальною
«Люди хочуть бачити у фільмі те, що вони знають про Стуса, але кіно набагато глибше. Воно про останні шість днів Стуса, в яких, звісно, не було Медведчука. А ця сцена у головного героя виникає як спогад, коли йому намагаються довести, що прийшли нові часи, Горбачов і треба змінити свій підхід. Тому у самій структурі фільму цю сцену можна було прибрати, але люди не зрозуміли цього, бо не знають загального сюжету цієї картини», – пояснює сценарист.
Сергій Дзюба пояснює, що особисто для нього було б важливо, якби ця сцена таки увійшла до стрічки, утім, втрачати через неї весь фільм, де підіймається багато проблем і без Медведчука, він також не хоче.
«Я розумію, що це, можливо, звучить цинічно, але ми коли робили це кіно, ми хотіли, щоби був хоча б один фільм про Стуса. Нас ніхто не ангажував і ніхто нам грошей за це не платив з політичних партій. Взагалі це диво, що цей фільм пройшов пітчинг. Сцена з Медведчуком дійсно важлива, але є виробничий процес і сценаристи на нього не впливають», – каже Дзюба.
Сценарист припускає, що невдоволення критиків фільму може викликати і те, що частина діалогів у ньому відбуваються російською мовою, але акцентує на тому, що інакше їх подати було не можна.
«Знову конфлікт: «Ми не хочемо бачити і чути фільму про Стуса російською мовою!» Так, звісно, але буде вже не той ефект, коли до Стуса приходить мати однієї з його учениць і говорить українською, що не хоче, щоб її донька була на уроках української мови», – пояснює Дзюба.
Згодом автори фільму, з огляду на суспільне збурення вирішили сцену суду з Медведчуком повернути до стрічки. про це вони повідомили на сторінці фільму у Facebook.
«Ми визнаємо, що, видаляючи з останнього драфту сценарію серед іншого і цю сцену, ми не достатньо відповідально підійшли до аналізу її значущості для суспільства. Ми вдячні українцям за увагу до нашого проекту і впевнені, що з такою силою громадянського суспільства, як в Україні, ми здатні перемогти будь-які негаразди. Найближчим часом сцену буде дознято», – йдеться у дописі.
Чи був захист?
Наскільки важливою є згадка про Віктора Медведчука у контексті розповіді про Василя Стуса Радіо Свобода поцікавилось у дисидента Василя Овсієнка, який відмовився свідчити у справі репресованого поета.
«Таких речей не слід забувати. Якби Медведчук зараз працював якимось сторожем і не втручався у політику держави, то можна було б його якось і забути, але ж він намагається і надалі зберігати свій політичний вплив. І тому українцям неодмінно треба нагадувати, що це за діяч», – вважає він.
На думку Овсієнка, Віктор Медведчук навіть не намагався бодай мінімально захистити Василя Стуса. Каже, яскравою демонстрацією цього може бути епізод, коли про початок суду той не повідомив навіть дружину поета.
«Він навіть цього не спромігся зробити. Або ж не хотів», – зауважує дисидент.
Те, наскільки якісно чи ні Віктор Медведчук захищав свого підзахисного, на прикладі кримінальної справи №5 Слідчого відділу Комітету державної безпеки УРСР щодо Василя Стуса проаналізували адвокати Роман Титикало та Ілля Костін.
«Від адвоката Медведчука не вимагалося ставати дисидентом, як його підзахисний, робити гучні заяви, проголошувати промови, конфліктувати з репресивним імперським апаратом. Його професійним обов'язком було робити свою роботу – якісно, професійно, згідно з вимогами чинного законодавства. Вже це – як підтвердив згодом суд вищої інстанції – могло б призвести до виправдання Василя Стуса, або ж хоча б до призначення йому більш м'якого покарання. На вагах було життя людини. На жаль, адвокат зі своїм обов'язком не впорався. Більше того, захисник Медведчук фактично став посібником сторони обвинувачення, діяв усупереч і нормам права, і вимогам професійної етики», – роблять висновок юристи.
А от сам Медведчук винним себе у засудженні українського поета не вважає. Каже, що подібні закиди на його адресу «повна маячня».
«А скільки він повинен був отримати, виступаючи проти радянської влади, проти радянського державного політичного і суспільного устрою? Чого він чекав від радянського суду? Він свідомо боровся проти радянської влади і отримав за це термін. Такий закон. Але при чому тут адвокат?», – вважає Медведчук.
На його думку, він виконав свій адвокатський обов’язок у повному обсязі і те, що від нього вимагалося згідно з законом «він зробив».
Не Медведчуком єдиним
Між тим, сцени з Віктором Медведчуком не єдині, котрі не увійшли до фінального сценарію фільму про репресованого поета. Як пояснює режисер Роман Бровко, через перевищення хронометражу та питання, пов’язані з бюджетом, команді довелося також відмовитися і від деяких інших епізодів. Відтак у фільмі глядачам не покажуть період життя Стуса у Горлівці та його спроби відродити там українську культуру чи, наприклад, сцену, у якій він на полі збирав зерно. Загалом з попереднього варіанту сценарію було вилучено близько 20-25 епізодів, включно з вищезгаданими епізодами про Медведчука.
Наразі зйомки українського художнього фільму «Стус», який спершу планували назвати «Птах душі», завершені. Прем’єра стрічки запланована на 28 лютого 2019 року. Автори фільму характеризують її як триллер, а не «біографічне пафосне кіно», і запевняють, що у ньому український поет та радянський дисидент буде не іконою, а «міцним горішком, який боровся проти радянської системи».
Український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець та правозахисник Василь Стус був одним із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. У ніч в ніч з 3 на 4 вересня він помер у таборі ВС-389/36-1 в Кучино, куди був засланий радянською владою за свої проукраїнські погляди.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Продюсер Артем Денисов назвав це «фейком» і пояснив, що сцена зникла лише через питання хронометражу фільму. А от режисер Роман Бровко пояснює, що скорочення були справді зумовлені хронометражем фільму, та все ж не згадувати Медведчука у стрічці просив син Стуса Дмитро. Зрештою автори фільму вирішили сцену з Медведчуком повернути. Тож наскільки фігура Медведчука є важливою у висвітленні життя українського репресованого поета?
Про те, що у стрічці «Стус» не буде сцен з Вітором Медведчуком, що наразі так обурило суспільство, за словами режисера фільму Романа Бровка було відомо ще від середини квітня. Він наголошує, що неоодноразово згадував про це у різноманітних інтерв’ю.
У коментарі Радіо Свобода Бровко розповів, що від епізодів, в яких фігурував Віктор Медведчук, відмовилися приблизно за два тижні до початку кіновиробництва, хоча на той момент кастинг уже підібрав актора, який би мав його зіграти.
Як стверджує Бровко, нова версія сценарію була надана як Держкіно, так і акторам.
Загалом знімальній команді довелося відмовитися від близько 7 епізодів, які входили до складу двох сцен, де фігурував адвокат Василя Стуса Віктор Медведчук. Частина з них була побудована на загальнодоступній інформації, частина ж була художнім баченням сценаристів, які через брак фактів чи свідків тих подій не могли їх достеменно реконструювати. Саме такою, наприклад, була сцена, котра показувала розмову віч-на-віч Медведчука зі Стусом за зачиненими дверима слідчого ізолятора.
«Наші продюсери намагалися звернутися до офісу Медведчука з тим, щоб він як учасник та свідок тих подій дав нам інтерв’ю. На що нам відповіли, що Медведчук не має можливості з нами зустрітися через брак часу. Водночас нам скинули посилання на його розгорнуте інтерв’ю, в якому він говорив про своє бачення того суду. І від прес-секретаря інформація була така, що: «Нам немає нічого додати», – пояснює Бровко.
При цьому, зі слів режисера, син Стуса також дав зрозуміти продюсерам фільму, які брали в нього інтерв’ю, що від Медведчука, мовляв, нічого не залежало, тому родина не має до нього претензій.
«Тобто ми зіткнулися з ситуацією, коли можемо перетнути певні межі і зробити таку ось надуману сцену, але вона потім може зазнати не лише критики, а й спровокувати судові позови. Тому ми порадилися з юристами», – зауважує Бровко.
Водночас, зі слів режисера, головне прохання не показувати сцен з Медведчуком походило саме від сина Василя Стуса Дмитра.
«Ситуація склалася така, що ми показали сценарій, а нам у відповідь кажуть, що, мовляв, з одного боку, «я вдячний, що знімаєте кіно про мого батька», а з іншого «я не з усіма фактами погоджуюсь», та й «є дві теми, в яких досить порпатися» – тема нібито неформальних стосунків Стуса з Горською та тема, яка «заполітизована і перекручена багато разів», –тема суду», – переповідає Бровко.
Між тим Дмитро Стус запевняє, що хоч і зустрічався з представниками знімальної команди, однак, жодних прохань не висував. Радіо Свобода спробувало більш детально поговорити з ним про це, утім, відповідати на запитання у день виходу матеріалу Дмитро Стус відмовився.
Не вдалося поспілкуватися і з представниками лідера «Українського вибору». Наразі лише відомо про те, що прес-секретар політика на питання журналістів, чи впливав той на структуру фільму, сказав: «Режисер вже все відповів».
Прибрати не можна залишити
Одним зі сценаристів фільму «Стус» є Сергій Дзюба. Він визнає, що сцена за участі Віктора Медведчука є важливою і соціально затребуваною. Водночас наголошує: стрічка не є документальною
«Люди хочуть бачити у фільмі те, що вони знають про Стуса, але кіно набагато глибше. Воно про останні шість днів Стуса, в яких, звісно, не було Медведчука. А ця сцена у головного героя виникає як спогад, коли йому намагаються довести, що прийшли нові часи, Горбачов і треба змінити свій підхід. Тому у самій структурі фільму цю сцену можна було прибрати, але люди не зрозуміли цього, бо не знають загального сюжету цієї картини», – пояснює сценарист.
Сергій Дзюба пояснює, що особисто для нього було б важливо, якби ця сцена таки увійшла до стрічки, утім, втрачати через неї весь фільм, де підіймається багато проблем і без Медведчука, він також не хоче.
«Я розумію, що це, можливо, звучить цинічно, але ми коли робили це кіно, ми хотіли, щоби був хоча б один фільм про Стуса. Нас ніхто не ангажував і ніхто нам грошей за це не платив з політичних партій. Взагалі це диво, що цей фільм пройшов пітчинг. Сцена з Медведчуком дійсно важлива, але є виробничий процес і сценаристи на нього не впливають», – каже Дзюба.
Сценарист припускає, що невдоволення критиків фільму може викликати і те, що частина діалогів у ньому відбуваються російською мовою, але акцентує на тому, що інакше їх подати було не можна.
«Знову конфлікт: «Ми не хочемо бачити і чути фільму про Стуса російською мовою!» Так, звісно, але буде вже не той ефект, коли до Стуса приходить мати однієї з його учениць і говорить українською, що не хоче, щоб її донька була на уроках української мови», – пояснює Дзюба.
Згодом автори фільму, з огляду на суспільне збурення вирішили сцену суду з Медведчуком повернути до стрічки. про це вони повідомили на сторінці фільму у Facebook.
«Ми визнаємо, що, видаляючи з останнього драфту сценарію серед іншого і цю сцену, ми не достатньо відповідально підійшли до аналізу її значущості для суспільства. Ми вдячні українцям за увагу до нашого проекту і впевнені, що з такою силою громадянського суспільства, як в Україні, ми здатні перемогти будь-які негаразди. Найближчим часом сцену буде дознято», – йдеться у дописі.
Чи був захист?
Наскільки важливою є згадка про Віктора Медведчука у контексті розповіді про Василя Стуса Радіо Свобода поцікавилось у дисидента Василя Овсієнка, який відмовився свідчити у справі репресованого поета.
«Таких речей не слід забувати. Якби Медведчук зараз працював якимось сторожем і не втручався у політику держави, то можна було б його якось і забути, але ж він намагається і надалі зберігати свій політичний вплив. І тому українцям неодмінно треба нагадувати, що це за діяч», – вважає він.
На думку Овсієнка, Віктор Медведчук навіть не намагався бодай мінімально захистити Василя Стуса. Каже, яскравою демонстрацією цього може бути епізод, коли про початок суду той не повідомив навіть дружину поета.
«Він навіть цього не спромігся зробити. Або ж не хотів», – зауважує дисидент.
Те, наскільки якісно чи ні Віктор Медведчук захищав свого підзахисного, на прикладі кримінальної справи №5 Слідчого відділу Комітету державної безпеки УРСР щодо Василя Стуса проаналізували адвокати Роман Титикало та Ілля Костін.
«Від адвоката Медведчука не вимагалося ставати дисидентом, як його підзахисний, робити гучні заяви, проголошувати промови, конфліктувати з репресивним імперським апаратом. Його професійним обов'язком було робити свою роботу – якісно, професійно, згідно з вимогами чинного законодавства. Вже це – як підтвердив згодом суд вищої інстанції – могло б призвести до виправдання Василя Стуса, або ж хоча б до призначення йому більш м'якого покарання. На вагах було життя людини. На жаль, адвокат зі своїм обов'язком не впорався. Більше того, захисник Медведчук фактично став посібником сторони обвинувачення, діяв усупереч і нормам права, і вимогам професійної етики», – роблять висновок юристи.
А от сам Медведчук винним себе у засудженні українського поета не вважає. Каже, що подібні закиди на його адресу «повна маячня».
«А скільки він повинен був отримати, виступаючи проти радянської влади, проти радянського державного політичного і суспільного устрою? Чого він чекав від радянського суду? Він свідомо боровся проти радянської влади і отримав за це термін. Такий закон. Але при чому тут адвокат?», – вважає Медведчук.
На його думку, він виконав свій адвокатський обов’язок у повному обсязі і те, що від нього вимагалося згідно з законом «він зробив».
Не Медведчуком єдиним
Між тим, сцени з Віктором Медведчуком не єдині, котрі не увійшли до фінального сценарію фільму про репресованого поета. Як пояснює режисер Роман Бровко, через перевищення хронометражу та питання, пов’язані з бюджетом, команді довелося також відмовитися і від деяких інших епізодів. Відтак у фільмі глядачам не покажуть період життя Стуса у Горлівці та його спроби відродити там українську культуру чи, наприклад, сцену, у якій він на полі збирав зерно. Загалом з попереднього варіанту сценарію було вилучено близько 20-25 епізодів, включно з вищезгаданими епізодами про Медведчука.
Наразі зйомки українського художнього фільму «Стус», який спершу планували назвати «Птах душі», завершені. Прем’єра стрічки запланована на 28 лютого 2019 року. Автори фільму характеризують її як триллер, а не «біографічне пафосне кіно», і запевняють, що у ньому український поет та радянський дисидент буде не іконою, а «міцним горішком, який боровся проти радянської системи».
Український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець та правозахисник Василь Стус був одним із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. У ніч в ніч з 3 на 4 вересня він помер у таборі ВС-389/36-1 в Кучино, куди був засланий радянською владою за свої проукраїнські погляди.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Може бути в Луцьку: поліція розшукує неповнолітнього одесита
Сьогодні 15:52
Сьогодні 15:52
При Волинському медінституті створили наглядову раду. Склад
Сьогодні 15:35
Сьогодні 15:35
У Луцьку з'явився новий кликун – Радик Задоволений
Сьогодні 15:19
Сьогодні 15:19
В Іваничах запровадили карантин через сказ у кота
Сьогодні 15:02
Сьогодні 15:02
Депутати Волиньради підтримали ліквідацію обласної МСЕК
Сьогодні 14:30
Сьогодні 14:30
Обрали директорів трьох комунальних установ Волині
Сьогодні 14:13
Сьогодні 14:13
У Москві ліквідували розробника ракет Х-69 Михайла Шатського
Сьогодні 13:57
Сьогодні 13:57
Чому краще купувати MITSUBISHI в офіційного дилера?
Сьогодні 13:09
Сьогодні 13:09
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.