В яких умовах насправді живуть вихованці волинського інтернату? СПРОСТУВАННЯ

Школу-інтернат в Іваничах відвідали представники благодійної організації «Радість дитинства» та ВОГО «Фундація розвитку громад» до Дня Святого Миколая. Тут проживають соціальні сироти. Зі слів волонтерів, до інтернату ті, хто хоче хоч якимось чином допомогти дітям, приїздять не часто. Напевно, зіграє, географічний фактор - заклад знаходиться не так близько до обласного центру.

Перед поїздкою на сторінках Інформаційного агентства Волиніські новини з'явилася публікація про те, що кожен охочий може здійснити мрію діток з інтернату. Так, вихованці намалювали те, що хочуть отримати від Миколая, та передали волонтерам. Спочатку, розповідають останні, була ідея, щоб діти написали про те, чого бажають, однак активісти стикнулися з проблемою: більшість із діток не змогли цього зробити, бо навіть не вміють писати.

Аби привернути увагу суспільства до проблем в інтернаті та залучити якомога більше охочих допомогти сиротам, вручати подарунки разом із представниками громадських організацій, до закладу поїхав і репортер ІА Волинські Новини. Одразу після візиту на ресурсі з'явилося декілька публікацій, зокрема:

«12-річний сирота Давид хотів справжнього «Мінська» чи «Яву»... РЕПОРТАЖ» та
«Одяг, який діти отримують в інтернаті, батьки міняють на горілку. РЕПОРТАЖ».

Із їх змістом не погодилась керівник згадуваного інтернату Людмила Лазаренко. Спростування, яке пані директор надіслала на пошту редакції подаємо без змін:
Я, директор Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, не погоджуюсь із заголовком статті «Одяг, який діти отримують в інтернаті, батьки міняють на горілку» та підзаголовком : «Діти повертаються в інтернат, бо дома нічого їсти».
Ці заголовки звучать, як правило, а не як окремі випадки у житті наших вихованців.
Автор, на мою думку, помилився, провівши аналогію між учнями середньої школи №1 давніх часів з сучасними гімназистами, нашими добрими сусідами, з якими немає жодних проблем.
Що стосується харчування учнів школи-інтернату, то хочу проінформувати про те, що діти харчуються згідно затверджених норм Постановою КМУ від 22.11.2004р. №1591 «Про затвердження норм харчування в навчальних закладах».
Дирекція школи не має жодних претензій до влади, яка забезпечує необхідний рівень функціонування нашого закладу. Адже завжди існує потреба в коштах для розвитку закладу. Так було, є і буде. І це стосується, на мою думку, не тільки школи, а й усіх підприємств, установ і організацій. Меж для вдосконалення немає.
В свою чергу, звертаю Вашу увагу на те, що у бесіді з гостями мною було висловлено подяку голові Волинської облдержадміністрації Борису Петровичу Клімчуку за підтримку і турботу про вихованців нашої школи. Конкретним прикладом є капітальний ремонт спортивної школи з використанням енергоощадних технологій. Ця споруда в центрі Іванич стала окрасою нашого селища. А про це у статті не згадано жодним словом, як і про багато інших добрих справ Бориса Петровича.
Звертаю Вашу увагу, що інтерв’ю пресі я не давала, ми просто довірливо розмовляли, і вважаю, що перед опублікуванням статті мене з нею повинні були ознайомити, щоб не виникло непорозумінь.
На мою думку, інформація подана в статті, протиставляє нас з батьками, нашими сусідами – гімназією та владою.
Глибоко переконана, що назва статті, яка б відображала мету і суть діяльності нашого закладу мала б звучати так: «Іваничівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат виконує важливу місію по забезпеченню життєдіяльності дітей з особливими потребами».
Директор школи-інтернату Л.Р.Лазаренко

***
Редакція Інформаційного агентства Волинські Новини наголошує, що лишає за собою право публікувати інформацію, отриману під час спілкування з тими чи іншими громадянами, у такому вигляді, в якому вважає за потрібне. Так само, правилом працівників є підтвердження достовірності будь-якого оприлюдненого матеріалу диктофонними записами.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---