USD 39.40 39.75
  • USD 39.40 39.75
  • EUR 39.60 40.00
  • PLN 9.80 9.95

Відчути Італію: країна, що навіки залишиться у серці мандрівника

10 Червня 2016 15:31
Чотири травневі дні в Мілані та його околицях, футбол і хороша компанія. Усім такого бажаю. Новий магніт на холодильнику й кілька гігабайтів фото та відео. Це не все, що залишить у серці ця мандрівка. Хай куди їду, намагаюся привозити не так те, що вполюю на шопінгу, як враження і корисні українцям деталі. Про це пише Юрій Конкевич на сторінках газети Волинські новини №19 від 9 червня.

...Скільки вже говорено, що Італія й Україна дуже схожі. Якщо відверто, я цього не помітив. Не лукавлю – за чотири дні не відчув на вулицях цигаркового диму. Ніхто не смердів ним в обличчя ані на перонах, ані в чергах чи на зупинках.

Натомість таке враження, що вся Італія на колесах або ж спить у спеку. У невеличких містечках вдень зустріти перехожого – велике щастя. Під час одного пішого переходу передмістям Мілана нам зустрілася тільки молода пара з дитиною у возику. Пожартували, що ці тільки днями прибули з Африки й не встигли заробити на «фіатика». Італійці всі на автівках, хоча вранці у Мілані велосипедні доріжки забиті бігунами. Бігають усі – від двох до ста двох.

Тому й вигляд італійці мають дуже-дуже гарний. Якщо і бачили ми в ті дні на вулицях «телепузиків» із пивними животами, то вони виявлялися іспанцями – фанатами «Реала» чи «Атлетіко». Особливо доглянуті чоловіки – недарма стільки українок залишилося в Італії. Підтягнутий 55-річний Джузеппе або Анджело в хорошому костюмчику чи у футболці «поло», зі шкіряним чоловічим клатчем, із милим песиком на повідку десь о дев’ятій вечора. І пахне від нього не «Павлівським»...
Типове італійське містечко, вузенькі й ошатні вулички.

А навколо вздовж вулиць, на площах, балконах і особливо дахах буяє зелень. Якщо ви вважаєте, що поляки найбільш поведені на квітах і кущах у своїх помешканнях чи обійстях, тоді вам в Італію. Тим більше, що клімат допомагає місцевим флористам.

Жити в Мілані – недешеве задоволення. Ціни тут просто космічні. Найпростіші готелі стартують здебільшого від 70-80 євро за номер для двох, та й хостели теж дорогущі. Може, через те, що Мілан – друге після Рима місто Італії, фінансовий центр країни. На Апеннінах кажуть, що Мілан гроші заробляє, а Рим їх витрачає.

Ритм невеличких містечок нам сподобався більше. Аби пізнати іншу Італію і, як здалося, справжню, ми пішки відшукали залізницю й поїхали ближче до швейцарського кордону. Шукали пішки, бо з дюжини опитаних італійців англійську знали двоє власників бару в Бусто Ардіжіо. Ті пропонували таксі, але ж це 20 євро за якихось три кілометри.

А от італійська залізниця виправдала і сподівання, і 3,6 євро за півгодинну подорож. Місцеві «дизелі» мають двоповерхові вагони з розетками, зручними м’якими кріслами. Женуть далеко за 100 кілометрів на годину. До речі, купуючи квитки на станції, почули й українську поруч. І це на півночі Італії, де наших традиційно менше, аніж на півдні.

Прилетіли потягом в Арону і повертатися просто не хотіли. Це курорт на березі одного з найбільших італійських озер. Гавань для пасажирських кораблів, яхти, прозора вода. Навколо синіють гори, а за всім цим dolce vita спостерігає на віддалі замок – одна велика й кілька менших веж, сполучених стінами із випалених каменів. Набережна Арони і її жителі, що потягували вино просто на диванчиках у барах, завели нас надто далеко від суєти. Ми розслабилися й аж злякалися цього, бо слід було повертатися на зворотний потяг.

Ні-ні, ми шукали очима бомжів чи неохайно вдягнених аборигенів. Я не знайшов, треба перепитати в колег, чи бачили. А от два приклади із виховання запам’ятав. Мама заговорилася зі знайомою, гойдаючи у візку меншу дитину. Старший братик тим часом щось не поділив із сестричкою і п’ятірнею кілька разів боляче закривав їй не тільки рота. Із третього-четвертого «прикладання» мама помітила непослух. Замість вереску чи прилюдних ляпасів вона... просто відвернула возика з малою в інший бік, а сину вручила якусь цукерку. Інший приклад зауважив під час дитячого футбольного турніру. Команда міланського «Інтера» пропустила гол через помилку одного з гравців, який просто віддав м’яча супернику. Гравця тренер посадив відразу на лаву для запасних і гра продовжилася. Хлопець, попри те, що мав уже 13-14 років, від того, що сталося, заплакав. Тренер забув про матч, який тривав, сів біля гравця й почав його втішати і щось пояснювати. Забувши про те, що його команда програє! Цей пацан та його сльози були важливіші.

...Мандруйте, хай як це нині непросто. Повернетеся іншою людиною, хай якою важкою буде акліматизація в Україні...
МІЛАНСЬКИЙ СОБОР АБО ДУОМО

Жодне фото не передасть його величі. На вершині храму, створеного з білого мармуру, статуя Богородиці, або, як її називають, Мадонніна. На соборі вона з’явилася у 1769 році, це один із головних символів Мілана. Ця чотириметрова скульптура із бронзи покрита золотом. Навіть дербі місцевих футбольних команд – «Інтера» й «Мілана» – називають «дербі делла Мадонніна».

Міланський собор може вміщати до 40 тисяч людей. Його прикрашають загалом 3000 статуй. Будівництво почалося в 1386 році, а завершилося лише на початку XIX століття, коли за розпорядженням Наполеона було закінчено оформлення фасаду. Деякі деталі дороблювали і в минулому столітті.

Нагору туриста відвозить ліфт, екскурсія коштує 5 євро. Там цілий ліс зі шпилів і скульптур, гострих мармурових башт і башточок, а з боків – численні колони, скульптурні композиції. Ми, на жаль, туди не дісталися, бо в день фіналу Ліги чемпіонів Мілан був переповнений, а на площі біля собору облаштувалася офіційна фан-зона УЄФА.
«ЛА СКАЛА»

«Ла Скала» – провідний оперний театр світу – скромний на вигляд. Побудований під час австрійського періоду історії Мілана, у XIX столітті він став міжнародним центром оперного мистецтва. Під час війни був зруйнований. «Ла Скалу» відновили в первинному вигляді 1946 року.

Сходів як таких («скала» в перекладі з італійської – сходи) тут майже немає. Суть назви у тому, що театр збудовано на місці церкви Санта-Марія делла Скала. А церква отримала своє ім’я у ХІV столітті від роду правителів Верони на прізвище Скала (Скалігер) – Беатріче делла Скала. У міланському гранд-театрі співали наші Соломія Крушельницька, Марія Стефюк, Вікторія Лук’янець...
ГАЛЕРЕЯ ЕМАНУЇЛА

На площу Дуомо виходить іще одна, не менш сакральна, ніж Міланський собор (правда, вже не для християн, а для шопоголіків), споруда – Галерея Вітторіо Еммануеле ІІ. Це кілька вуличок, вкритих скляним дахом. Усі вивіски магазинів витримані в одному стилі – золотим по чорному, навіть «МакДональдс» тут чорно-жовтий! Галерею, названу на честь короля-об’єднувача, почали будувати 1865 року за проектом архітектора Джузеппе Менгоні. Вона ж стала його останнім творінням – під час будівництва Менгоні впав із риштування й загинув. Тепер у найвідомішій в Європі торговельній галереї розташовані бутики Prada, Gucci, Louis Vuitton, Chanel, Hermes, Dolce&Gabbana, Missoni, Trussardi, Valentino, Armani та Versace.
ЗАМОК СФОРЧЕСКО

Головний вхід-в’їзд до замку Кастелло Сфорческо з вежею Філарете. Зовнішній вигляд фортеці Сфорца взяли за зразок міланські архітектори, які згодом працювали над московським Кремлем. Ініціатор спорудження замку Лодовіко Сфорца в 1494 році залучив до оздоб¬лювальних робіт Леонардо да Вінчі, який прикрасив фресками деякі зали. До речі, саме тут, серед мурів, на час фіналу Ліги чемпіонів розмістився головний футбольний майданчик фан-зони.
ЛЕОНАРДО

Міланці не могли не встановити у місті пам’ятник Леонардо да Вінчі. Великий учений дивиться на фасад театру «Ла Скала». Мілану да Вінчі присвятив майже 23 роки життя й творчості. У 1482 році правитель Флоренції Лоренцо Медічі послав митця як миротворця до Лодовіко Сфорца в Мілан. На міланський період припадає розквіт Леонардо-живописця. Він намалював тут як ілюстрацію до журналу знамениту «Вітрувіанську людину» – чоловіка з ідеальними пропорціями, розробляв літальну машину – орнітоптер, заснований на пташиному польоті. А перлиною міланського періоду творчості Леонардо стала фреска «Таємна вечеря» в монастирі Санта-Марія делле Граціє. Цей монастир домініканців довелося пропустити, тож будемо бажати приїхати в Мілан ще раз.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus