Волинянин розповів секрети вирощування гігантських кавунів

Домашнім баштаном сьогодні вже мало кого здивуєш. Дедалі частіше волиняни беруться плекати соковиті ягоди. Проте мало є у цій справі таких спеців, яким можна вважати Василя Гурського. Він закінчив Львівський сільськогосподарський інститут, працював учителем молодших класів, пізніше землевпорядником, а нині — на пенсії і вже 15 років разом із дружиною Світланою Володимирівною вирощують на власному городі кавуни.

Про це йдеться у матеріалі газети Волинь.

Зацікавився цією справою випадково. Спробував — ​і вийшло. За стільки часу Василь Федорович досконало оволодів секретами баштану. Каже, що немає жодного року, коли кавуни не вродили б. До вибору сортів ставиться прискіпливо.

"Херсонські нам не підходять. Адаптовую сорти для умов Полісся. На цей час у мене є кавун–кабачок до півметра довжиною, білий медовий овальний, білий медовий круглий — ​усього шість сортів. І всі дають хороший урожай. Вирощую тільки ранні та середньостиглі. Для пізньостиглих у наших умовах не вистачає тепла", — ​розповідає господар.

Баштан у Гурського невеликий — ​усього 3 сотки. Але з них він назбирує цілий причеп урожаю. Найбільший плід виростав вагою 16,5 кілограма. Частину продає, найменші кавунці згодовує худобі, а решту смакує вся сім’я.
"У нашому селі живуть люди родом із Херсонщини. То вони кажуть, що мої кавуни смачніші, аніж тамтешні. Принаймні в них немає жодних нітратів, підживлюємо тільки органікою", — ​каже Василь Федорович.

На зиму господар удобрює поле гноєм (бажано кінським). Навесні садить насіння в канавки, які посипає деревним попелом і щедро поливає теплою водою.

"У середині квітня висіваємо під плівку (не під агроволокно). Тоді ж частину садимо розсадою, яку вирощуємо заздалегідь. Аж до червня тримаємо накритими, поки не починають плестися і цвісти. Тоді відкриваємо. Головне при вирощуванні кавунів — ​зловити перше тепло. ​Вони розвиваються при температурі 28–30 градусів, а під плівкою якраз добре виходить!, — ​наголошує Василь Федорович.

Ця культура любить дерново–підзолисті і зв’язно–піщані ґрунти. На глині кавуни не дуже ростуть, бо вона тримає багато вологи, а від цього загниває коренева система, починається фітофтора. Бореться з нею господар народними засобами: на 7 літрів води додає 3 літри сироватки і 10 крапель йоду. Таким розчином і кропить свій баштан.

Уже дехто з односельчан Василя Федоровича зацікавився цією справою: з десяток глущуків вирощують кавуни. Гурського ж знають у 14 областях України, куди він висилає насіння.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---