Волинські археологи дослідили таємниці Любитова

Спільна розвідкова археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» (Олексій Златогорський, Дмитро Дем’янчук, Андрій Трофімук) та Волинського краєзнавчого музею (Михайло Вашета, Тарас Верба) завершила свою роботу у селі Любитів Ковельського району Волинської області. Про це повідомляє прес-служба ДП «Волинські старожитності».

На прохання місцевої громади Свято-Покровської церкви і ієрея отця Василя проведено дослідження на місці перенесення церкви, що нині під тиском часом розвалюється і може завалитися.

На території села дані про пам’ятки археології відсутні. Проте в околицях відома так звана «Обухівська могила», яка згідно з переказами, насипана на честь загиблого в бою партизана 1812 року підполковника Обухова.

Село уперше згадується у 1545 році як маєток господарського боярина Ванька Білостоцького. У 1570 року Любитів належав вже до відомої родини шляхтичів Гулевичів. Після 1569 року велика земельна власність в селі переходить у польські руки і належить до багатьох землевласників. Наприкінці ХІХ століття Любитів відвідувала Леся Українка, тут вона заприятелювала з родиною російських революціонерів-засланців Моровських.

Дерев’яна церква Святої Покрови побудована у 1794 році. При візуальному обстеженні території пам’ятки виявилося, що внаслідок нівелювання середини 1960-их років, вона змінила свій первинний вигляд. Фундаменти церкви сильно прогнили і вона дає значний нахил – може завалитися.

Розвідковий розкоп розмірами 12,0х6,0 метра закладено археологами у західній частині ділянки, на місці, куди заплановано переносити церкву. По всій площі ділянки з глибини 0,10м етра до 0,60 метра від денної поверхні спостерігався перевідкладений шар, в якому на наше диво виявлено до 60 фрагментів людських останків, що лежали не в анатомічному порядку.

Супровідний матеріал при похованих складався з фрагментів кераміки XVII-XVIIІ століть, «рядових» монет того часу: солідів Яна ІІІ Казимира, Августа ІІІ, гроша Станіслава Понятовського, соліда Фрідріха-Вільгельма та фрагментів одягу. У східній стінці розкопу виявлену і цеглу-пальчатку, характерну для XVII століття.

Коли існувало захоронення і коли і ким воно було знищено історичні джерела мовчать. Не пам’ятають про могилки і старожили села. Ймовірно, церква Св.Покрови будувалася у цей період – в середині чи наприкінці XVII століття (а не у 1794 році) і при ній було влаштовано кладовище. Поки що це залишається таємницею історії волинського села.

Організація ж планує ще антропологічне дослідження решток та дослідження тканини.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---