Як українські виробники продуктів харчування переходять на «систему астронавтів»

Якщо на європейський ринок потрапляє небезпечний товар, простежити ланцюжок, звідки у проблеми ноги ростуть, неважко. Більше того, реально вилучити цю продукцію в якнайшвидші терміни.

Це відбувається завдяки тому, що в країнах ЄС працюють принципи контролю за безпечністю продукції, які базуються на процедурах HACCP – Hazard analysis and critical control points, що перекладається як «аналіз ризиків та критичних точок контролю», - йдеться у матеріалі газети «Волинські Новини» №43 від 24 листопада 2016 року.

Передусім це випереджувальна система, яка контролює сам процес виробництва, а не готову продукцію. Це дозволяє виявити невідповідності, критичні точки на кожному з етапів та усунути їх.

Принципи HACCP покликані простежити процедуру виготовлення товару від початкової до фінальної стадій. А виробник зобов’язаний усунути недоліки та чітко документувати процес виробництва. Підприємство в будь-який час мусить мати точну інформацію про те, звідки воно отримало сировину чи харчовий продукт, як його виготовило і куди відправило. Таку інформацію треба зберігати протягом шести місяців після кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.

Тобто, умовно кажучи, якщо на ринку з’являється курятина, заражена певною інфекцією, то система дозволяє визначити, на якій стадії процесу був ризик – навіть через те, що курка харчувалася зараженим зерном. Таким чином працює принцип «від лану до столу».

Методи контролю, які досі діяли в Україні, передбачали перевірку готової продукції. Не секрет, що частенько про такі перевірки всі знали, а служби контролю отримували від виробників певні дивіденди. Або – вимагали їх за схвальні рішення.

Але, оскільки Україна підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом, вона взяла на себе зобов’язання змінити законодавство, зокрема й у цій системі. Це суттєво зменшить для споживача ризик отримати небезпечну продукцію, а виробникам дасть можливість вийти на європейський ринок та зробити процес виробництва більш безпечним. Хоча варто додати, що частина виробників, які вже орієнтовані на закордонний ринок, використовують ці принципи, а частина з них відображена у державних технічних вимогах. Дотепер подібна сертифікація була в Україні добровільною.

Утім є потреба повної гармонізації законодавства з європейськими нормами.

Важливо розуміти, що НАССР стосується не якості продукції, а саме безпечності. Ці поняття часто не розмежовують. Безпечність означає, що товар не зашкодить людині. А якість – це елемент безпечного продукту. Незалежно від того, купуєте ви у країнах ЄС сосиски за один євро чи за десять, маєте бути впевнені, що не отруїтеся, якщо з’їсте їх відповідно до терміну використання. В Україні ж орієнтуються на ціну, репутацію виробника.

ЧИ У ПРАВИЛЬНОМУ НАПРЯМКУ МИ РУХАЄМОСЯ?

Україна перебуває в процесі гармонізації вітчизняного законодавства відповідно до норм ЄС. Один із рушійних кроків – ухвалення закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів». У ньому якраз і з’явилося поняття принципів НАССР, зазначено відповідальність операторів ринку за невиконання обов’язку щодо впровадження процедур, а також встановлено терміни запровадження.

При цім упровадження принципів відбуватиметься поступово і стосується всіх операторів ринку, крім тих, хто займається первинним виробництвом. Найпізніше до 2019 року норми набудуть чинності для всіх підприємств. Більше того, для малих операторів ринку є спрощені умови щодо системи. Наприклад, вимагають не повного запровадження системи, а лише процедур, заснованих на принципах НАССР.

За новим законом, конт­роль за безпечністю харчових продуктів здійснює лише один державний орган, а ось відповідальним є саме виробник. Перевірку операторів харчового ринку проводитиме Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, до того ж, без обов’язкового повідомлення, але за направленням і відповідно до конкретного переліку питань.

Окрім цього закону, є ще кілька проектів, які стосуються безпеки продуктів та які розробляли внаслідок підписання Угоди про асоціацію. Ключові з них – проект закону про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів, а також про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин. Нині обидва проекти на етапі ознайомлення.

БАГАТО БЮРОКРАТІЇ, ТА ВСЕ РЕАЛЬНО

Для молокозаводів, де використовують необроблені інгредієнти тваринного походження, НАССР має бути запроваджено у 2017 році. Волинські молочарі вже готуються до цієї події, бо інакше не зможуть продавати свою продукцію навіть на внутрішньому ринку.

Андрій Турак, керівник ПОСП імені Шевченка, що виробляє волинське молоко, розповідає: аби «устигнути на потяг», довелося укласти договір з компанією, що спеціалізується в цій сфері, а також ввести додаткову штатну одиницю, яка курує процес впровадження системи НАССР на молокозаводі.

«Нині ми вже у кінці цієї дороги. Дуже багато паперової і практичної роботи, оскільки потрібно змінювати чимало нюансів щодо безпечності. Наприклад, вікна довелося змінити, аби вони були без ручок, щоб у приміщення не залетіла жодна комашка. Форму теж замовляли нову, бо стару виготовлено з тканини, що суперечить прописаним нормам. Окрім цього, весь процес виробництва треба документувати у журнал: коли прийшла сировина, якої якості, що відбувається далі й аж до виходу продукції, аби будь-хто побачив, як це все робиться», – розповідає Турак.

Аграрій не приховує, що це додає клопотів і витрат, але без цього – ніяк. Інакше торговельні мережі просто не куплять цю продукцію.

«Клопіт є, але виконати все реально», – резюмує аграрій. Анд­рій Антонович зазначає, що система дозволить продавати продукцію на європейські ринки, однак поки що такого завдання підприємство собі не ставить і орієнтується на місцевий ринок.

Зазначимо, важливо, аби впровадження принципів було не лише бюрократичною процедурою, а й практичним елементом. Якщо процес виготовлення певного товару безпечний, то і готовий продукт буде таким. У цьому переконує досвід Європи.



Довідково. НАССР – система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.

Невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійних процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі від тридцяти до сімдесяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців – у розмірі від трьох до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат та зупинення роботи потужності.

Концепцію НАССР розробили ще у 60-х роках минулого століття під час роботи над американською космічною програмою. NASA поставила за мету виключити утворення токсинів у харчовій продукції, яку споживають астронавти у космосі і, як наслідок, запобігти захворюванням, зумовленим недоброякісними продуктами харчування. А в середині 80-х років Національна академія наук США запропонувала поставити цю систему на службу харчовій індустрії. Основні засади впровадження НАССР, а також принципи системи відображено в таких міжнародних стандартах, як ISO 22000, IFS.

Тетяна ГРІШИНА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---