Якою бачить церкву волинський священик

Про об’єднання усіх церков у Єдину Помісну Православну Церкву, а також про допомогу вірян сім’ям воїнів АТО розповів у інтерв’ю репортеру Інформаційного агентства Волинські Новини священик та речник Камінь-Каширського благочиння Сергій Михалюк.

Отець прокоментував тимчасове проведення богослужінь в стінах Камінь-Каширського вищого професійного училища, а ще поділився тим, що знає про результати археологічних досліджень на території храму. Обмовився і про будівництво нового.

Також священик спростував плітки, що ширяться навколо реконструкції святині та її пожежі.

– Наскільки часто храми Камінь-Каширського благочиння допомагають воїнам, а також сім’ям воїнів АТО? І в чому полягає ця допомога?

– Ми неохоче це афішуємо, тому що зараз дуже багато бруду ллється на церкву та на її благочинного. Та все ж ми пишемо про це на сайті Камінь-Каширського благочиння.

Перш за все, сім’ям воїнів АТО необхідна підтримка: спілкування і відчуття того, що вони не полишені. Особливо це стосується сім’ї Валентини Королько, там ситуація дуже напружена. Надаємо фінансову допомогу діткам. Молимось за них, хоча розуміємо, що батька їм не повернеш, і цим дітям вже не буде кому сказати «тато». Дякувати Богу, вони не відвертаються від нашої допомоги. І коли ми їх відвідуємо – я розумію, що наша підтримка багато чого варта.

Також допомагали сім’ї покійного Дмитра Герасимика із села Видерта, там напівсиротами лишилося двоє діток. І ми вдячні цій сім’ї, що вони не опускають руки, не зважаючи на труднощі.

А ще на парафіях, незадовго до Великодня, парафіяни пожертвували декілька бусів пасхальної продукції. Все це біля храму було освячено та через волонтера Сергія Шуміка із Каменя-Каширського передано нашим землякам на схід.

Коли трапилась пожежа – волонтери якраз були в дорозі. Згодом ми духовно і матеріально підтримали правоохоронців волинського батальйону «Світязь». За станом на зараз, на цьому не плануємо зупинятися та постійно проводимо збір пожертв для підтримки Захисників нашої Батьківщини.



– Після пожежі богослужіння почали проводити в актовій залі Камінь-Каширського ВПУ. Наскільки це зручно? Збільшилась чи зменшилась кількість прихожан?

– Церква – це не приміщення, церква – це люди. Проведення богослужінь у стінах ВПУ – тимчасове явище. На престольному святі Іллі зібралося дуже багато людей. Вони ідуть до Христа. Священик Владислав говорив, що дехто із вірян, звичайно, обрав інші парафії. Хто перейшов у Церкву Різдва Пресвятої Богородиці, що на вулиці Волі, хто у Свято-Стрітенський Михнівський монастир та, можливо, у Свято- Миколаївський храм Київського Патріархату. Але на їх місце прийшли нові люди, які раніше храм відвідували нечасто. Тобто ця біда людей об’єднала. І вони мають надію, що скоро храм буде відбудовуватись.

–Звідки з’явилася ідея саме у ВПУ проводити богослужіння? І як на це відреагувало керівництво професійного училища?

– На Великдень ми провели службу в актовій залі Будинку культури. Потім у приміщенні райспоживспілки, але там дуже мало місця, тому було зовсім незручно. Згодом люди запропонували альтернативний варіант – актова зала Камінь-Каширського ВПУ і керівники закладу із розумінням ситуації пішли нам назустріч.

Декілька днів до Великодня

– Чому так швидко прибрали згарища храму? І не дали можливість ретельно дослідити причини загоряння?

– Відразу після пожежі, 8 квітня о 8:00 годині священики Іллінського храму зібралися у «білому домі» на екстрену нараду, де перебувало все керівництво району. Саме там і вирішили, що потрібно якомога швидше прибрати згарища храму, щоб люди могли освятити на тому ж місці Пасху. Прибирання ми розпочали після від’їзду експертів. Без їх дозволу цього ніхто не робив.



– Куди вивезли залишки дерев’яної споруди?

– Обпалені рештки Дому Божого були захоронені в урочищі “Дубицьке”, де колись був розташований хутір Дубицьк, мешканців якого насильно депортували до місць заслання. Це місце в майбутньому планується облаштувати, і поставити тут пам’ятний хрест.



Археологічні дослідження

– Хто і для чого проводив археологічні дослідження на місці храму?

– За рахунок громади був укладений договір із працівниками підприємства “Волинські старожитності”, які провели дослідження на території храму. Без висновків археологів не бажано було розпочинати будівництво нового храму. Розкопки були першим кроком на шляху до відбудови святині. Усі знайдені речі наразі зберігаються у підприємстві “Волинські старожитності”.



– А куди передали знищені від пожежі храму книги, рештки куполів, тощо?

– Деякі речі передали у місцевий краєзнавчий музей. Це були нові книги, а не старі, як дехто помилково вважає . Після пожежі вони для богослужіння стали не придатними. А старі книги були знищені ще під час обвалу купола.



Директор Камінь-Каширського народного краєзнавчого музею Наталія Пась розповіла, що у музеї на даний час зберігаються деякі фрагменти знищених вогнем церковних книг, фрагмент справленого та обгорілого дзвону, било (язик) до нього, стяжки до стін, а також олово, яке зберегли, щоб показати відвідувачам музею наскільки високою була температура плавлення і те, що під цією температурою дивом встояли ікони святого Ангела.



Будівництво нового храму

– За які/чиї кошти планується будівництво нової церкви?

– Свою допомогу у вигляді пожертв обіцяють прихожани та підприємці. Також, коли розпочнеться будівництво, створять окремий банківський рахунок. Ну, а поки що ніхто коштів не збирає. Храм був у реєстрі загальнонаціональних пам’яток архітектури, і доки не буде знятий із реєстру згідно законодавства – ми не будемо нічого розпочинати.

– У пресі писали, що, цитую, «Фахівці інституту «Укрзахідпроектреставрація» до найменших деталей відтворили оригінальну форму храму, яка бере свій початок із часів Київської Русі». Яким буде майбутній храм? За тим же планом, що знайшли у Львові?

– Це буде вирішувати громада. Будівництво аналогічного храму із дерева тягне за собою проблеми з лісом. І будувати його за таким же планом немає сенсу, тому що він вже не буде пам’яткою архітектури та не матиме історії.

Про пожежу у храмі

– Говорили, що однією із причин загоряння храму може бути несправність електропроводки і що пожежа почалася із куполів. Що ви скажете з цього приводу?

– Так, вогонь пішов вгору. Перед Великоднем і справді налаштовували озвучення. Такий збіг обставин і спровокував подібні плітки серед людей. Але мікрофон не має напруги 220 вольт.

– На одному із відео у мережі, що зняли журналісти після пожежі ви демонстрували версію підпалу та не вірили у несправність електропроводки…

– Це були емоції, а не здоровий глузд. Але версія з підпалом церкви теж має право на існування. От тільки я не розумію, кому ця пожежа була вигідною і в кого рука піднялася на таке.

– І кого саме ви підозрюєте у підпалі храму? Нетверезих міщан, правих радикалів, чи представників місцевої церкви Київського Патріархату?

– Знаю, що хтось навмисне розповсюджує плітки, щоб усіх нас пересварити. Якщо це зробила людина, вона може не нести відповідальності протягом життя, а от в Бога відповідальності не уникнути.

Нетверезих людей було не так і багато в центрі міста. Те, що підпал здійснили, як ви кажете, «праві радикали» – теж суперечливо, бо ж пожежа трапилась після того, як ми освятили та відправили продукцію воїнам у зону АТО.

Представники Київського Патріархату – люди віруючі та адекватні. Я б не сказав, що ми друзі, але в нас спокійні та доброзичливі відносини. Востаннє я говорив із їхнім настоятелем Володимиром Мицько 13 липня. Привітав його із днем народження.

– На сайті «Вісті Каменя» вже наступного дня після пожежі написали, що причиною загоряння храму була несправність електропроводки, не дочекавшись офіційних висновків експертів. Що ви скажете з цього приводу?

– Люди мають право писати, що завгодно. Є старовинна церковна приказка: «На чужий роток не накинеш платок».

Звісно, ми не відвертаємось від такої версії. Можливо, це і було причиною пожежі, а електропроводка могла виявитись неякісною. Хоча у церкві стояли автомати і пожежники планово перевіряли і робили заміри опору проводки.

Цікаво, що редактор сайту «Вісті Каменя» Богдан Пташник відмовився надавати серйозні коментарі журналістам інших видань з приводу ситуації.

– Люди говорять, що під час пожежі ключі від храму були лише у Стефана і пожежники десь з пів-години не мали змоги дістатися до осередку загорання?

– Це неправда. Ми прибули через 10 хвилин після того, як приїхав пожежний наряд. А ключі до храму, окрім благочинного, мав і староста, і отець Владислав, а також жінка, що працювала в іконній лавці.

Свій коментар з цього приводу залишив і начальник Камінь–Каширського райвідділу управління державної служби з надзвичайних ситуацій – майор служби цивільного захисту Андрій Багнюк:

– Коли пожежний наряд виїхав на місце події, пожежники і справді не мали змоги дістатися до осередку загорання, тому що храм був зачиненим. Тоді ми зателефонували до старости храму – Василя Придатко, який проживає неподалік, і близько через 15 хвилин він приїхав та відчинив нам двері.

– Пожежа трапилась саме на свято Благовіщення? Можливо, це якийсь знак від Бога?

– Знаєте, в той день у храмі під час богослужіння читали уривок із книги Іова. Так от, коли всі будинки його були поруйновані, коли всі діти загинули, а він дуже тяжко захворів – дружина прийшла і сказала: «Похули Бога і помреш! Для чого ти все це терпиш?».

Тоді Іов відповів: «Коли Бог давав мені хороше – я приймав, то й зараз не буду відмовлятися. Бог дав – Бог взяв?!». Тобто усі труднощі життя йому довелося пережити на власному досвіді. І тільки Богу було відомо, чому так сталося.

– А як ви думаєте, чому Бог допустив цю пожежу? У коментарях до новини «У Камені-Каширському згоріла церква. ВІДЕО» на сайті ІА Волинські новини писали таке:



– Шкода, що люди навішують такі ярлики, мовляв, кожна свіча куплена у нашому храмі – це куля для українського солдата.

По-перше: офіційна назва нашої церкви – Українська православна церква. І в Міністерстві юстиції України немає вставки МП.

По-друге: ми служимо не російською мовою у храмі, а церковно-слов’янською. І маємо повне право назвати її древньоукраїнською.

Завдяки праці святих Кирила та Мефодія у Києві вона використовувалась як богослужбова та мала великий вплив на розвиток сучасної української мови. До речі, у храмі святих апостолів Петра і Павла в селі Підцир’я Євангеліє ми читаємо як церковно-слов’янською, так і українською мовою. За Україну молимося українською і в цьому проблем немає.

Окрім того, наша церква Москві не підпорядковується. В нас немає фінансової чи будь-якої залежності від Росії.

Єдине, що нас об’єднує – молитовний зв'язок з ними, як і з будь-якими православними християнами з інших країн світу. І наша мета – зберегти єдність із Вселенським Православ’ям. А таку єдність Українська православна церква має.

– Чи правда те, що після пожежі лишилася неушкодженою ікона святого Ангела?

– Так, і не одна ікона. Коли запалав купол, неушкодженою лишилася і копія ікони Божої Матері Почаївської, що знаходилася у другому ярусі Царських Воріт. Тобто не одне диво трапилось під час пожежі.

Коли розпинали Христа – біля нього стояли близькі, рідні та розуміли, що нічого не можуть вдіяти. Щось схоже відчували ми, коли горів храм. Пожежа була для нас болем, якого ми не могли спинити.

Неушкоджені ікони стоятимуть у новозбудованому храмі та даруватимуть радість людям. Водночас вони будуть згадкою про подію, що трапилась.



– А де наразі зберігаються неушкоджені ікони?

– За станом на зараз, в тимчасовому Свято-Іллінському храмі, що знаходиться в актовій залі ВПУ.

– Ходять чутки, що оригінали ікон священики продали, а замість них у церкві залишили копії. Що скажете з цього приводу?

– Хотів би подивитися тим людям в очі, які про це говорять. Прихожани бачили, що всі старовинні ікони були на місцях та зберігались у храмі. Шкода, що їх знищив вогонь.

– Так чому не винесли старі ікони під час пожежі?

– Старі образи не змогли винести, тому що вони були вмонтовані в іконостас. Щоб їх дістати, необхідно було зривати рамки. Але в той момент ми не вірили, що пожежа знищить абсолютно все.

– А що ви скаже про роботу пожежників храму? Адже було багато нарікань від місцевих жителів про неефективність їх роботи та легковажне ставлення до пожежі.

– Вони робили все можливе за допомогою тих засобів, які мали. Гідно і жертовно намагалися загасити пекельне полум’я, а ще допомогли винести та врятувати хоч деякі ікони із храму.

Про об’єднання у єдину помісну церкву

– Чи готові у вашому благочинні об’єднатися у єдину помісну українську церкву?

– Під час кожного богослужіння ми молимося про єдність усіх православних, але реалії сьогодення такі, що існує розкол в церковному середовищі.

Я за те, щоб в Україні була єдина, визнана усім світовим православ'ям Церква, і такою визнаною Вселенським Православ’ям є Українська Православна Церква, до якої ми належимо.

В нашій Волинській єпархії в багатьох храмах богослужіння звершується українською мовою, це найбільш спостерігається в Луцькому та Горохівському районах, але найголовніше те, що ми вірні Української Православної Церкви знаходимось у молитовному і Євхаристичному єднанні з повнотою Вселенського православ'я.

– Люди підтверджують чутки, що ваша церква посипає брудом український Свято-Миколаївський храм Київського Патріархату в Камені-Каширському.

– Ми скромно свідчимо лише те, що Київський Патріархат знаходиться поза єдністю зі Вселенським Православ'ям, але ми молимося, щоб усі були єдині, як заповідав нам Христос.

Незаконна реконструкція храму

– У пресі зазначалося, що реконструкція храму у 2012 році не була погодженою з органами охорони культурної спадщини? Чому?

Свято-Іллінський храм під час ремонту

– Коли я вчергове чую таке запитання, стає ніяково за людей. Церква дуже постраждала після обвалу купола і до 1990 року була в напівзруйнованому стані.

Наслідки були дуже плачевними. І до цього нікому не було діла. Храм постійно заливало водою, тому його реконструкція (а особливо дзвіниці) була необхідністю.

Та й робили все за кошти громади, держава жодної копійки не дала.

Незаконність реконструкції святині не доведена, якщо й досі ніхто не покараний. Жодного порушення законодавства в цьому не було, а тим більше дерев'яне покриття було оброблене спеціальною рідиною, яка зменшує ризик займання. І деяка частина церкви лишилася неушкодженою.



Богдан (Нестор) ЛІПИЧ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---