У чергах під кабінетами поліклінік винні самі пацієнти, - кажуть лікарі

Щоб висидіти у черзі під кабінетом лікаря, треба мати залізні нерви. А вони у більшості з пацієнтів розхитані, - пише газета «Відомості.ua».

Луцьк, у якому проживає близько 200 тисяч населення, обслуговує три поліклініки для дорослих. У зоні обслуговування міської поліклініки №1, до сфери впливу якої належу і я, зареєстровано 51 тисячу населення. Плюс не прописані люди або особи з інших населених пунктів, що також передбачено Конституцією. Разом виходить до 60 тисяч людей.

Але коли ти звертаєшся по допомогу — хворий, немічний і неадекватний — звісно, хочеш отримати її швидко і кваліфіковано. Та часто людям доводиться чимало часу простояти у чергах під кабінетом.

Головний лікар Луцької міської поліклініки №1 Ігор Гнетьов розповів, що хаотичний прихід до лікаря – наслідки радянської медицини.

«Принцип формування «живої черги» вкорінювався у нас десятиліттями. Тож зараз відійти від нього дуже важко. Лікарю за нормативом відведено 12 хвилин на прийом одного пацієнта.

Затримка відбувається через самих пацієнтів, які починають розповідати про свою хворобу дуже здалеку, а лікар зобов’язаний вислухати всі скарги. Медик має навантаження, тобто, мусить прийняти за зміну певну кількість людей. Решта приходить без талончиків, крім того, є маса пільгових категорій громадян, яких треба приймати позачергово.

От і виходить плутанина. Зараз, коли ми маємо безліч комунікаційних можливостей — Інтернет, телефони стаціонарні і мобільні — роботу можна впорядкувати. Кожному сімейному лікарю за рахунок закладу було придбано мобільні з окремими номерами. Щоб пацієнт не йшов до сімейного лікаря порадитися, які йому ліки приймати, змінити режим чи ще щось, можна подзвонити. Крім того, зараз упроваджується попередній запис, якщо потреба звернутися в поліклініку не є нагальною», - каже лікар.

Ігор Гнетьов скаржиться, що фінансове забезпечення поліклініки украй важке.

«Гроші на медицину виділяються за приписним принципом. Тобто, мені виділили кошти на 51 тисячу зареєстрованих лучан. А ще 9 тисяч, які обслуговуються в поліклініці, в бюджеті не передбачені. Виживаємо за рахунок платних послуг (періодичні медичні огляди, видача сертифікатів на водіння, на зброю, на виїзд за кордон тощо) і благодійних внесків.

А щодо оренди приміщень, то, згідно з рішенням міської ради, кошти від оренди приміщень поліклініки підприємцями надходять на її рахунок. У докризові роки ми просили ці кошти на власні потреби, а зараз казна порожня, копійки не допросишся.

Гроші на ремонт були виділені ще 2007 року з обласного і міського бюджетів. Встигли замінити всі вікна, утеплили частину фасаду. За результатами 2009 року ми заощадили на енергоносіях», - пояснює Гнетьов.

Запровадження новітніх технологій у поліклініці, за його словами, «гальмує» вік пацієнтів і медиків.

«Процес запровадження спілкування по телефону, попереднього запису і створення електронних копій медичних карток триватиме щонайменше півроку. Адже поки пацієнти адаптуються, та й персонал має звикнути, бо більшість сімейних лікарів — пенсіонери або спеціалісти передпенсійного віку.

Із молоді мало хто погоджується йти працювати, бо лікар, витративши на навчання до десяти років, отримує зарплату 1300 гривень, медсестра — близько 1000. Тож не можна нарікати, що персонал часом недоброзичливий до пацієнтів.

За рік у поліклініці фіксується 400 тисяч відвідувань. Якби за кожне відвідування громадяни заплатили 1 гривню в касу, можна було б зробити євроремонт», — ніби жартома додав головний лікар в інтерв’ю «Відомостям».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---