Про тупість у політиці, турборежим, сексуальну освіту: Ірина Констанкевич зустрілася з молоддю
Народна депутатка IX скликання від групи «За майбутнє» Ірина Констанкевич зустрілася з волинською молоддю, аби розповісти про свій політичний шлях, поділитися досвідом, обговорити поточну політичну ситуацію, стан парламентаризму, а також проаналізувати проблематику молодіжної політики в Україні.
Зустріч відбулася 24 лютого в рамках проєкту громадської організації «Волинська правнича школа» «Доступно про парламентаризм», що реалізовується в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Освітній проєкт стартував цьогоріч, він спрямований на підвищення рівня обізнаності молодих людей щодо системи парламентаризму в Україні, посилення комунікацій активної молоді із народними депутатами-мажоритарниками. Окрім зустрічей із депутатами Верховної Ради, в його рамках відбудеться низка тренінгів для 20 молодих людей, які матимуть нагоду ознайомитися з роботою народних обранців.
Ірина Констанкевич цього дня мала дві зустрічі: спершу – зі студентами юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, опісля – з активною молоддю у Молодіжному центрі Волині.
«Наш навчальний заклад заснований у 1940 році. Ми постали як Луцький педагогічний інститут, потім – як Луцький педуніверситет, згодом стали Волинським державним, а відтак і національним університетом. А у 2012 році назву змінили указом Януковича. І ось тоді ми втратили власну особливість – свою волинськість. Тому новий ректор має бажання відновити історичну назву», – розпочала зустріч зі студентами-юристами народна обраниця. До слова, студенти, присутні на зустрічі, схвально оцінили ініціативу з перейменування вишу.
Ірина Констанкевич одразу наголосила, що мета освітнього проєкту – залучити до комунікації якомога більшу кількість студентської молоді. «Ми скеровані на те, щоби шукати таку молодь, яка хоче працювати в політиці, розуміє відповідальність такої роботи, готова вчитися. Не лише опановувати юриспруденцію, але й інші сегменти нашого суспільного життя, щоб стати успішними політиками».
Під час зустрічі Ірина Констанкевич розповіла, як, будучи викладачем філологічного факультету, а згодом і проректором з навчально-виховної роботи СНУ, вона розпочала свій політичний шлях. Спершу стала депутатом Луцької міської, а згодом Волинської обласної рад, а відтак і народним депутатом. «Усе це народжувалося в нашому університеті, усе починалося із моєї активної позиції», – зауважила вона.
Ірина Констанкевич пригадала свій перший серйозний досвід політичної конкуренції із деканом юридичного факультету Антоном Демчуком, з яким свого часу вони були опонентами на виборах до міської ради.
«Це гарний приклад того, як ми спільно вибудували формат роботи й домовилися про співпрацю з користю для людей. Ми досі співпрацюємо, було багато проєктів, спільних справ. І саме з цього консенсусу формувалася моя політична зрілість, це була перша цінна домовленість. А заради користі для своїх виборців треба вміти домовлятися. Я і дотепер намагаюся зі своїми опонентами домовлятися, аніж ставати на боротьбу, – каже депутатка. – Направду, університет – це те середовище, де формуються майбутні політики. Ті, хто пройшли горнило університетської громадської роботи, в майбутньому стають успішними політиками».
Студенти спілкувалися з парламентаркою про те, які проблеми турбують виборців, дискутували про громадсько-політичну активність сучасної української молоді, міркували про те, які риси та знання потрібні для того, аби відбутися у політиці.
Чимало уваги приділили і гендерному питанню. У минулому скликанні Верховної Ради було 12% (49) жінок, в нинішньому– понад 20% (87). В попередньому парламенті було 4 мажоритарниці, тепер – 26. «І тільки дві мажоритарниці з минулого скликання знову стали депутатами. Жінці справді складно перемогти у мажоритарному окрузі», – констатує народна обраниця.
Успіх народного депутата великою мірою залежить від ефективної комунікації із виборцями. На думку Ірини Констанкевич, народний депутат повинен спілкуватися зі своїм електоратом, дослухатися до порад та настанов.
«Мій 23-й поліський округ дуже складний, там багато проблем. Це Ківерцівський, Маневицький, Камінь-Каширський і Любешівський райони. Але мені вдалося налагодити комунікацію із виборцями, – розповідає вона. – У минулій каденції я побувала в усіх населених пунктах округу, їх аж 262. Хоча це не те, чим варто хизуватися. Це має бути нормою. Але це правда, що упродовж десяти останніх років до цих людей ніхто з депутатів не приїздив. І я мала змогу й бажання цю погану традицію зламати. Проте чимало моїх колег не вітає такий підхід, мовляв, люди зазвичай просять у депутата гроші, матеріальну допомогу. Та я точно знаю, що виборці ретельно стежать за моєю роботою, навіть часто кажуть, за що варто голосувати, а які речі ні в якому разі не підтримувати.Самоізоляція нардепа дуже шкідлива. Внаслідок цього депутат буде жити у світі ілюзій і гадати, що все нормально. І хоча мажоритарки надалі не буде, у цій каденції я планую і надалі активно працювати в окрузі».
У політиці Ірину Констанкевич вражає безпросвітня тупість, некомпетентність й небажання вчитися.
«На жаль, нині є питання до компетентності багатьох колег. Як можна голосувати за важливі законопроєкти, не розуміючи їхньої суті? Дехто навіть не мав поняття, що є регламент. Було й таке, що людина просто не знає, чим хоче займатися у Верховній Раді. Мене це страшенно дратує і розчаровує, – зізнається депутатка. – Вивчити багато всього можна – аби було бажання вчитися. Але біда в тім, що не всі хочуть вчитися і не вважають за потрібне. Я – філолог, мені теж було важко, але у мене є команда фахівців і нам усе до снаги. Тобто нинішня монобільшість дійсно відрізняється від попереднього скликання непрофесіоналізмом, недосвідченістю і неусвідомленням відповідальності. Але разом з тим монобільшість має багато ентузіазму, запалу».
Відтак молодь зійшлась на думці, що одна з найбільших проблем нинішнього парламенту – це його турборежим, який, щоправда, останнім часом сповільнився, проте він все-таки не на користь державі.
Цікавилися молоді люди й тим, як парламентарці вдається зберігати нервовий спокій у спілкуванні з виборцями. Мовляв, люди трапляються різні й часто вимагають від народного депутата того, до чого вона не може і не повинна мати стосунку. Проте Ірина Констанкевич стверджує, що з виборцями їй працювати й спілкуватися подобається, адже вони здорово її тонізують і справді контролюють.
«Найперше – виборця треба дослухати до кінця, дати можливість виговоритися. І коли ми переходимо говорити про конкретні речі, то з’ясовується, що усі вони нормальні люди, просто вимучені життям, бідністю, проблемами. І тоді починаємо шукати шляхи залагодження проблем, – каже вона. – Одна з таких болючих тем – наші чоловіки спиваються цілими селами. І ми підготували проєкт про штрафи за продаж сурогату. Це не зовсім популярно, з мене багато колег сміялися. Але така ситуація не тільки на Волині. Хто сильніший і амбітніший – їде на заробітки за кордон, але інші просто чорно п’ють».
Загалом у нинішньому парламенті працювати Ірині Констанкевич стало легше. «Адже тепер маємо групу, а відтак і право виступати з трибуни. Бо у минулому скликанні як позафракційний депутат я не могла висловити свою думку на загал, таку змогу мають тільки представники фракцій і груп. Разом із колегами-волинянами Ігорем Палицею, Ігорем Гузем, Степаном Івахівим, які входять до складу групи «За майбутнє», маємо спільне стратегічне бачення щодо розвитку Волині й залагодження тих чи тих проблем регіонального та загальноукраїнського характеру, – каже вона. – Проте складніше стало працювати в комітетах, адже представники монобільшості часто не хочуть чути аргументів і голосують без обговорення. Вважаю, що треба поважати думку кожного депутата, незалежно від того, чи він у більшості, чи у меншості».
Цікавим видався й обмін думками стосовно якості освіти, сімейних цінностей, сексуального виховання, законопроєкту про лікування підлітків і права змінювати стать, про дефініцію «рідні» замість «мама» і «тато» у шкільних програмах тощо.
«Що більше заборон і перешкод ми виставляємо, тим той заборонений плід солодший. Як спрагла до знань дитина я рано навчилася читати і вже у сім років знала дуже багато всього, – зауважила Ірина Констанкевич у розмові про сексуальну освіту. – Все залежить від часу і суспільства. І в радянській тоталітарній системі це було регламентовано і дозовано державною ідеологією. Воно, напевно, не покращувало, а навпаки шкодило. Ми ж тепер живемо у демократичному відкритому світі, слава Богу. Тому я думаю, що тут має бути врахована думка соціологів, педагогів. Слід знайти оптимальний варіант, відповідно до часу, психологічного і фізіологічного розвитку дітей. І вкрай важливо враховувати, що світ дуже швидко змінюється».
Насамкінець Ірина Констанкевич закликала молодь бути активною, йти у владу та запевнила у своїй підтримці. Також вона порадила повсякчас учитися, читати книги та не боятися працювати не за фахом і змінювати сферу діяльності.
«Раз уже ви сформувалися як громадські активісти, визнані авторитети у своїх середовищах, сміливо йдіть на місцеві вибори, – зауважила нардеп. – Бо тільки у такому разі у вас буде можливість вирішувати важливі питання на місцевому рівні. Тільки тоді ви побачите, скільки хороших справ можна втілити в життя».
Ірина КАЧАН
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Зустріч відбулася 24 лютого в рамках проєкту громадської організації «Волинська правнича школа» «Доступно про парламентаризм», що реалізовується в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.
Освітній проєкт стартував цьогоріч, він спрямований на підвищення рівня обізнаності молодих людей щодо системи парламентаризму в Україні, посилення комунікацій активної молоді із народними депутатами-мажоритарниками. Окрім зустрічей із депутатами Верховної Ради, в його рамках відбудеться низка тренінгів для 20 молодих людей, які матимуть нагоду ознайомитися з роботою народних обранців.
Ірина Констанкевич цього дня мала дві зустрічі: спершу – зі студентами юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, опісля – з активною молоддю у Молодіжному центрі Волині.
«Наш навчальний заклад заснований у 1940 році. Ми постали як Луцький педагогічний інститут, потім – як Луцький педуніверситет, згодом стали Волинським державним, а відтак і національним університетом. А у 2012 році назву змінили указом Януковича. І ось тоді ми втратили власну особливість – свою волинськість. Тому новий ректор має бажання відновити історичну назву», – розпочала зустріч зі студентами-юристами народна обраниця. До слова, студенти, присутні на зустрічі, схвально оцінили ініціативу з перейменування вишу.
Ірина Констанкевич одразу наголосила, що мета освітнього проєкту – залучити до комунікації якомога більшу кількість студентської молоді. «Ми скеровані на те, щоби шукати таку молодь, яка хоче працювати в політиці, розуміє відповідальність такої роботи, готова вчитися. Не лише опановувати юриспруденцію, але й інші сегменти нашого суспільного життя, щоб стати успішними політиками».
Ірина Констанкевич пригадала свій перший серйозний досвід політичної конкуренції із деканом юридичного факультету Антоном Демчуком, з яким свого часу вони були опонентами на виборах до міської ради.
«Це гарний приклад того, як ми спільно вибудували формат роботи й домовилися про співпрацю з користю для людей. Ми досі співпрацюємо, було багато проєктів, спільних справ. І саме з цього консенсусу формувалася моя політична зрілість, це була перша цінна домовленість. А заради користі для своїх виборців треба вміти домовлятися. Я і дотепер намагаюся зі своїми опонентами домовлятися, аніж ставати на боротьбу, – каже депутатка. – Направду, університет – це те середовище, де формуються майбутні політики. Ті, хто пройшли горнило університетської громадської роботи, в майбутньому стають успішними політиками».
Студенти спілкувалися з парламентаркою про те, які проблеми турбують виборців, дискутували про громадсько-політичну активність сучасної української молоді, міркували про те, які риси та знання потрібні для того, аби відбутися у політиці.
Чимало уваги приділили і гендерному питанню. У минулому скликанні Верховної Ради було 12% (49) жінок, в нинішньому– понад 20% (87). В попередньому парламенті було 4 мажоритарниці, тепер – 26. «І тільки дві мажоритарниці з минулого скликання знову стали депутатами. Жінці справді складно перемогти у мажоритарному окрузі», – констатує народна обраниця.
«Мій 23-й поліський округ дуже складний, там багато проблем. Це Ківерцівський, Маневицький, Камінь-Каширський і Любешівський райони. Але мені вдалося налагодити комунікацію із виборцями, – розповідає вона. – У минулій каденції я побувала в усіх населених пунктах округу, їх аж 262. Хоча це не те, чим варто хизуватися. Це має бути нормою. Але це правда, що упродовж десяти останніх років до цих людей ніхто з депутатів не приїздив. І я мала змогу й бажання цю погану традицію зламати. Проте чимало моїх колег не вітає такий підхід, мовляв, люди зазвичай просять у депутата гроші, матеріальну допомогу. Та я точно знаю, що виборці ретельно стежать за моєю роботою, навіть часто кажуть, за що варто голосувати, а які речі ні в якому разі не підтримувати.Самоізоляція нардепа дуже шкідлива. Внаслідок цього депутат буде жити у світі ілюзій і гадати, що все нормально. І хоча мажоритарки надалі не буде, у цій каденції я планую і надалі активно працювати в окрузі».
У політиці Ірину Констанкевич вражає безпросвітня тупість, некомпетентність й небажання вчитися.
«На жаль, нині є питання до компетентності багатьох колег. Як можна голосувати за важливі законопроєкти, не розуміючи їхньої суті? Дехто навіть не мав поняття, що є регламент. Було й таке, що людина просто не знає, чим хоче займатися у Верховній Раді. Мене це страшенно дратує і розчаровує, – зізнається депутатка. – Вивчити багато всього можна – аби було бажання вчитися. Але біда в тім, що не всі хочуть вчитися і не вважають за потрібне. Я – філолог, мені теж було важко, але у мене є команда фахівців і нам усе до снаги. Тобто нинішня монобільшість дійсно відрізняється від попереднього скликання непрофесіоналізмом, недосвідченістю і неусвідомленням відповідальності. Але разом з тим монобільшість має багато ентузіазму, запалу».
Відтак молодь зійшлась на думці, що одна з найбільших проблем нинішнього парламенту – це його турборежим, який, щоправда, останнім часом сповільнився, проте він все-таки не на користь державі.
«Найперше – виборця треба дослухати до кінця, дати можливість виговоритися. І коли ми переходимо говорити про конкретні речі, то з’ясовується, що усі вони нормальні люди, просто вимучені життям, бідністю, проблемами. І тоді починаємо шукати шляхи залагодження проблем, – каже вона. – Одна з таких болючих тем – наші чоловіки спиваються цілими селами. І ми підготували проєкт про штрафи за продаж сурогату. Це не зовсім популярно, з мене багато колег сміялися. Але така ситуація не тільки на Волині. Хто сильніший і амбітніший – їде на заробітки за кордон, але інші просто чорно п’ють».
Загалом у нинішньому парламенті працювати Ірині Констанкевич стало легше. «Адже тепер маємо групу, а відтак і право виступати з трибуни. Бо у минулому скликанні як позафракційний депутат я не могла висловити свою думку на загал, таку змогу мають тільки представники фракцій і груп. Разом із колегами-волинянами Ігорем Палицею, Ігорем Гузем, Степаном Івахівим, які входять до складу групи «За майбутнє», маємо спільне стратегічне бачення щодо розвитку Волині й залагодження тих чи тих проблем регіонального та загальноукраїнського характеру, – каже вона. – Проте складніше стало працювати в комітетах, адже представники монобільшості часто не хочуть чути аргументів і голосують без обговорення. Вважаю, що треба поважати думку кожного депутата, незалежно від того, чи він у більшості, чи у меншості».
Цікавим видався й обмін думками стосовно якості освіти, сімейних цінностей, сексуального виховання, законопроєкту про лікування підлітків і права змінювати стать, про дефініцію «рідні» замість «мама» і «тато» у шкільних програмах тощо.
«Що більше заборон і перешкод ми виставляємо, тим той заборонений плід солодший. Як спрагла до знань дитина я рано навчилася читати і вже у сім років знала дуже багато всього, – зауважила Ірина Констанкевич у розмові про сексуальну освіту. – Все залежить від часу і суспільства. І в радянській тоталітарній системі це було регламентовано і дозовано державною ідеологією. Воно, напевно, не покращувало, а навпаки шкодило. Ми ж тепер живемо у демократичному відкритому світі, слава Богу. Тому я думаю, що тут має бути врахована думка соціологів, педагогів. Слід знайти оптимальний варіант, відповідно до часу, психологічного і фізіологічного розвитку дітей. І вкрай важливо враховувати, що світ дуже швидко змінюється».
«Раз уже ви сформувалися як громадські активісти, визнані авторитети у своїх середовищах, сміливо йдіть на місцеві вибори, – зауважила нардеп. – Бо тільки у такому разі у вас буде можливість вирішувати важливі питання на місцевому рівні. Тільки тоді ви побачите, скільки хороших справ можна втілити в життя».
Ірина КАЧАН
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
Лучанин
Показати IP
26 Лютого 2020 09:15
"відновити історичну назву..." - тобто стати Луцьким педагогічним інститутом. Який зміст міняти назви, коли якість освіти, яку надає ВНЗ падає з кожним роком? А найбільш якісна ідентичність для ВНЗ, коли його випускники ціняться у вітчизняних роботодавців, а не їздять на полуницю до пана....
Місто
Показати IP
26 Лютого 2020 11:50
Ірина Мирославівна Ви найкращий депутат в своєму окрузі бо всі проблеми людей пропускаєте через своє серце і за це Вам щиро вдячні Ваші виборці . А питання зміни назви університету мені здається не є актуальним на сьогодні коли стоіть питання якості навчального процесу , будівництво на львівській це питання які треба оперативно вирішувати а то новий старий ректор зайнявся тим що не впливає на роботу і рейтинг закладу . Але це моя особиста думка .
Алла
Показати IP
26 Лютого 2020 20:51
Мені не соромно, що я за Вас проголосувала.
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.