USD 38.70 39.05
  • USD 38.70 39.05
  • EUR 38.70 39.05
  • PLN 9.80 9.97

Де в Україні дихати важко: найгірше – у Дніпрі, у Луцьку – підвищений рівень забруднення повітря

9 Грудня 2019 07:00
Цілому букету захворювань сприяють рекордні викиди промислових підприємств, велика кількість старих автомобілів та будівництва. Найгірший стан справ у Дніпрі, на другому місці – Маріуполь. Натомість, у Луцьку – підвищений рівень забрудненості повітря.

Про це інформує Новое время.

З громадським активістом Павлом Калюком НВ зустрічається на столичному Подолі. Від того, що дороги тут вузькі і брущаті, автомобілі тягнуться нескінченною газуючою вервечкою. «Так, вже 63. Це за норми 50», – зітхає Калюк, заклопотано поглядаючи на екран невеликого пристрою.

Це портативна система моніторингу якості повітря, пояснює Калюк. А цифра на екрані позначає загальний індекс забруднення повітря. У даному випадку показник залежить від концентрації мікропилу – невидимих наслідків активного автомобільного трафіку, інтенсивного будівництва та неекологічного виробництва.

«Зараз вже все не так страшно, – визнає Калюк. – А коли був смог у жовтні, показники тиждень трималися вище 100. А в деякі дні і вище 150».
Активіст розповідає, як кілька років тому під час чергової хвилі осіннього смогу став відчувати нездужання й прискорене серцебиття: «Я навіть перевіряв серце. Думав проблема в мені. Виявилося, ні».

Про те, що якість повітря в українській столиці, як і в багатьох інших містах країни, залишає бажати кращого, в один голос говорять екологи та медики. Це підтверджує глобальна система Airvisual, яка збирає дані з супутника та датчиків по всьому світу: Україна за підсумками 2018-го за середньорічною концентрацією мікропилу в повітрі зайняла 49-те місце в рейтингу з 73 країн. Однак бувають дні, коли українська столиця піднімається і на 15-ту позицію, наголошують екологи. І тоді ситуація тут лише трохи краща, ніж в лідируючих Делі або Кабулі, і в рази гірша, ніж, наприклад, в Осло або Гельсінкі.

Хоча не лише мікропил отруює життя в українських містах. Свій небезпечний внесок роблять хімічні викиди і шкідливі сполуки: за даними Укргідрометцентру, у першому півріччі 2019-го найгірша ситуація у країні була у промислових центрах – Дніпрі та Маріуполі. Тут стабільно перевищені показники з формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю і навіть з оксиду заліза. Ними щедро «обдаровують» городян підприємства-забруднювачі, рейтинг яких щорічно складає Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища. Лідер цього рейтингу – Маріупольський меткомбінат, який досі носить ім’я Ілліча.
Цей повітряний коктейль катастрофічно позначається на здоров’ї співвітчизників, впевнені лікарі. «Погана якість повітря може призвести до цілої низки захворювань органів дихання: бронхіти, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легенів, – пояснює терапевт клініки Intosana Андрій Артеменко. – Також це посилює ішемічні хвороби серця та артеріальну гіпертензію». З тих самих причин українці схильні до синдрому хронічної втоми, а також онкології.

Зовсім не зоряний пил

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі через забруднене повітря помирає 7 млн людей. Над цими сумними цифрами українці всерйоз задумалися лише пару місяців тому, коли країну накрив аномальний смог.

Першими паніку підняли кияни. Доки чиновники пояснювали аномалію звичайною осінньою інверсією (природне явище, коли через перепад температур в атмосфері продукти життєдіяльності міста не можуть піднятися і розсіятися), користувачі соцмереж скаржилися на проблеми з диханням та загострення алергій.

Киянка Олена Лівінська відстежує якість повітря на вулиці за допомогою домашньої станції моніторингу.

«Суб’єктивно повітря здавалося важким», – згадує киянка Олена Лівінська. Вона, як і багато киян цієї осені, встановила вдома станцію моніторингу якості повітря вітчизняного виробництва і тепер щодня стежить за її показниками. Цей невеликий прилад відстежує концентрацію в повітрі дрібнодисперсних частинок, які найчастіше є продуктом горіння – результатом спалювання листя, роботи автомобільних двигунів і промислових виробництв. Причому, на відміну від звичайного пилу, ці частинки настільки дрібні, що не помітні для людського ока і часто осідають в осінньому тумані.
Такий мікропил легко потрапляє в легені, де він відразу ж всмоктується у кров. «Організм не в змозі вивести таку кількість «сміття», воно відкладається на стінках судин та у сполучній тканині, – попереджає Артеменко. – Результат – звуження просвіту судин та утруднення кровотоку».

До того ж сажа є відмінним сорбентом, на неї легко «сідають» хімікати на кшталт оксидів азоту та сірки. «Потім ці сполуки розчиняються у крові, пошкоджуючи стінки судин, приводячи до артеріальної гіпертензії та гіпотензії, ішемічної хвороби серця», – підбиває невеселий підсумок лікар.

Тим часом Держстат публікує невтішні дані: від хвороб дихальних органів українці страждають частіше, ніж від інших недуг, їх фіксується близько 12 млн випадків на рік. І ця цифра зростає: у 2014-му від таких захворювань страждали більше 11 млн співвітчизників.

У цілому фахівці вважають будь-яку кількість мікропилу в повітрі небезпечною. Хоча, згідно з європейськими та американськими нормами, якщо показник до 50, повітря для людей ще є прийнятним, до 100 – помірно забрудненим, а ось вже якщо показник від 100 до 150 одиниць, варто хвилюватися людям із хворобами дихальних шляхів, а коли прилади показують більше 150 – таке повітря небезпечне для всіх.

Ці цифри – сумарний індекс мікропилу – показують прилади як вітчизняного, так і іноземного виробництва. Деякі з них є частиною системи громадського моніторингу Saveecobot, яка передає дані в єдину мережу і генерує екокарту країни. За змінами показників у режимі онлайн може стежити кожен охочий з будь-якого гаджета.

Ініціаторами цієї ідеї виступили екоактивісти із Дніпра, які роками боролися з викидами на локальному рівні і зібрали для замірів стану повітря власний прилад. «У таких випадках кажуть: одного ранку вони прокинулися знаменитими, – жартує один із його творців Артем Романюков. – Кількість користувачів [порталу Saveecobot] за тиждень смогу у жовтні зросла з 10 тис. майже до 40 тис.».

Дізнавшись реальну картину стану повітря рідного міста, киянин Віталій Онопрієнко два роки тому став носити спеціальну багатошарову маску-респіратор, що фільтрує мікропил та мікроби. Тоді багато хто сміявся з нього, однак цієї осені все змінилося: під час великого смогу Онопрієнка завалили питаннями охочі купити такий самий засіб захисту.

У результаті ажіотаж допоміг йому знайти інвесторів для запуску бізнесу з продажу масок. «Партію вже отримали, – посміхається Онопрієнко. – 50 масок викупили за передоплатою».

Уся таблиця Менделєєва

«Порівняно з нами Київ – просто Мальдіви», – не приховує емоцій Максим Бородін, екоактивіст та житель Маріуполя. Саме це місто стабільно потрапляє в топ найбільш забруднених у країні. Тут на кожному квадратному метрі пихтять заводи – Маріупольський меткомбінат імені Ілліча, меткомбінат Азовсталь та Маріупольський коксохім. Перший, за даними Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища, у 2018-му викинув в атмосферу рекордні 226 тис. т відходів, перевищивши свої ж торішні «досягнення». Азовсталь також увійшов до десятки лідерів з викидами в 88 тис. т.

Маріупольські активісти обізнані про екологічні антирекорди свого міста, більше того, вони запевняють, що реальні цифри набагато більші, оскільки дані про викиди підприємства в держоргани надають самі.

«Смог – справа для Маріуполя звичайна», – продовжує Бородін. Якщо у столиці показник з мікропилу коливається в межах 50−70 одиниць, то в тутешніх промзонах ця цифра може стрибати до 300. Та й склад частинок, що забруднюють повітря, містить всю таблицю Менделєєва.

«У нас це в основному частинки металу, оксиди заліза, цинк, кадмій», – перераховує Бородін.

Майже такими ж складовими насичене повітря Дніпра.

«У Дніпрі немає такого району, де поблизу не було б промзони або куди б не потрапляли викиди найближчого підприємства», – розповідає житель міста Геннадій Кириченко. За його словами, помаранчевим дощем і пилом кольору апельсинів тут уже нікого не здивуєш.

А останнім часом місцеві жителі стурбовані жовтуватим кольором повітря, який подразнює слизові оболонки очей і носоглотки. Відомі активістам і головні винуватці – Придніпровська ТЕС, а також Дніпровський металургійний завод.

Утім, на підприємствах кажуть, що про проблему знають і навіть готові інвестувати в її рішення чималі суми. Наприклад, у Метінвесті, до структури якого входять маріупольські меткомбінати імені Ілліча та Азовсталь, озвучують цифру у $670 млн. Саме стільки там готові вкласти в екологічні проекти до 2025 року.

Так само предметно оперують цифрами і в Кривому Розі. Парамжит Калон, гендиректор тутешнього найбільшого підприємства АрселорМіттал Кривий Ріг, який опинився на другому місці в рейтингу брудних промислових об’єктів, на питання НВ про викиди відповідає, що підприємство вже почало реалізовувати три екологічних проекти загальною вартістю $250 млн.

«Порівняно із 2007 роком [тепер] на 48% скоротилися викиди в атмосферу, – розповідає Калон. – А через чотири-п’ять років ми плануємо досягти за рівнем викидів таких самих показників, як у підприємств у Франції та Бельгії».

Офіційна статистика підтверджує слова топ-менеджера: за останній рік підприємство знизило викиди майже на 55 тис. т і тому опустилося на другу позицію в рейтингу забруднювачів.

Хмарний атлас

У світовій гонці за чистим повітрям Україні, на жаль, похвалитися нічим. За версією глобальної бази даних Numbeo, до списку із 288 найбільш забруднених міст планети потрапили чотири українські міста – Дніпро (40-ве місце), Київ (108-ме), Харків (140-ве) та Львів (154-те).

А все тому, що іноземні туристи низько оцінили якість тутешнього повітря, перш за все через високу загазованість.

Фахівці вважають таку оцінку справедливою і наголошують: українські міста заповнені великою кількістю старих автомобілів з двигунами, що нещадно отруйними атмосферу. Саме вони зараз особливо популярні у небагатих автолюбителів: обсяг продажів уживаних машин цього року зріс в чотири з половиною рази. І хоча в значною мірою такому стрибку сприяла легалізація «євроблях», завезених протягом майже трьох років, тенденція очевидна, наголошують фахівці.

Екоактивістів така динаміка жахає. «євробляхи, які не допускаються на дороги навіть у Польщі через те, що вони не проходять сертифікацію Євро-5 і Євро-6, завозять сюди, – констатує Онопрієнко. – А вони коптять більше». Підвищений рівень вуглекислого та чадного газів у повітрі, за словами лікарів, призводить до хронічної слабкості, сонливості та головного болю.

Ця проблема невідома жителям Рейк’явіка, який має статус міста з повітрям, одним із найчистіших на планеті: щільний трафік на тутешніх автомагістралях – велика рідкість. Крім того, Ісландія є лідером з нарощування темпів купівлі електрокарів з річним приростом у цьому сегменті у 248%.

Колосальна різниця в якості повітря відчувається навіть «неозброєним носом» відразу після прильоту, запевняє українка Марина Філонова, яка нещодавно їздила відпочивати у країну вулканів та гейзерів. За її словами, майже вся енергія в Ісландії відновлювальна завдяки річкам, водоспадам та гейзерам, тому викиди СО2 мінімальні.

Зовсім інакше дихається в Китаї, чиї мегаполіси відомі постійним смогом. «Не таким смішним, як був у Києві», – уточнює українка Марія Уманець, яка вже кілька років живе в Шанхаї.

За її словами, тут найнебезпечніша пора – зима, коли починаються північні вітри. Вони ж і приносять «бруд» від розташованих неподалік заводів електроніки. З показником забруднення повітря у 150, говорить Уманець, люди живуть тут цілий рік, а взимку ця цифра сягає 500−600.

Тому маски продаються в Шанхаї на кожному кроці, незалежно від того, чи це сувенірна крамниця, чи аптека. «Але китайці – дивні люди, 80% їх не надягають, – розповідає Уманець. – Ходять, курять, їздять на мопедах. Як ні в чому не бувало».

Сама вона зазвичай тримає вікна своєї квартири закритими.

«Я народила минулої осені, – говорить українка, – і дуже хотіла, щоб дочка свою першу зиму провела в Києві, де екологія набагато краще».

Відстежити і знешкодити

Єдина державна система моніторингу українського повітря базується на мережі спостережень Укргідрометцентру зі 129 постів у 36 містах. Проби повітря збираються кілька разів на добу шість днів на тиждень. Щоправда, у репрезентативності зібраних даних сумніваються самі чиновники.

«Результати вимірювань порівнюються з гранично допустимими концентраціями, які були розроблені за часів Радянського Союзу», – розповідає заступник міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Ірина Ставчук.

За її словами, недостатнє фінансування галузі протягом багатьох років призвело до зношення устаткування. І це теж не найкращим чином впливає на точність результатів.

Забруднене повітря. 9 способів захистити себе

Активіст Максим Бородін, у свою чергу, наводить як приклад європейську систему моніторингу, що має сучасне обладнання і тому одержує максимально точні дані. Кожне місто у ЄС має по одній такій станції, обладнаній, наприклад, хроматографом, для оцінки хімічних забруднень повітря. Причому всі станції підключені до спільної відкритої системи моніторингу.

В Україні вже є кілька схожих установок у другому за забрудненням повітря місті України Маріуполі. Однак проблеми вони не вирішують. «Питання в тому, що їм необхідно професійне обслуговування, – пояснює Бородін. – Вони придбані за обласні гроші і не входять до системи Гідрометцентру».

Тим часом у Міністерстві енергетики та захисту навколишнього середовища збираються провести інвентаризацію та оновити обладнання, щоб воно фіксувало весь спектр складових повітря українських міст, а також створити нові пости для його моніторингу.

«За прогнозними оцінками, модернізація системи буде коштувати приблизно 25 млн євро», – оцінює вартість задоволення Ставчук.

Оновлені станції допоможуть українським експертам більш точно визначити проблемні території і особливості їх забруднення, щоб предметно розробити заходи для поліпшення ситуації. Як, наприклад, у країнах ЄС, де в пікові дні в деяких містах обмежують в’їзд автомобілів у найбільш забруднені райони або скорочують виробничі потужності в певні години.

«Також потрібно на законодавчому рівні зобов’язати підприємства встановлювати системи моніторингу викидів безпосередньо на трубах з обов’язковою публікацією даних онлайн», – пропонує варіанти Бородін.

Він впевнений: в результаті екологічний порядок денний призведе до того, що громадськість контролюватиме процес більш ефективно, ніж держава. Звичайні датчики почнуть дешевшати і поліпшуватиметься їхня якість, а значить, рано чи пізно вони прийдуть до кожної оселі.

У будь-якому випадку, на думку екоактивістів, ця проблема вимагає набагато більшої уваги, ніж українці звикли їй приділяти. «За все потрібно платити, – вважає Калюк. – Зараз ми вибираємо м’які рішення та ігнорування, але у довгостроковій перспективі заплатимо за це високу ціну».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 3
Отакої... Показати IP 9 Грудня 2019 09:14
А то що сморід майже на все місто ...то ,наче ,й нічого, такого немає по всій Україні.
Лучанин Показати IP 9 Грудня 2019 09:49
Старі євробляхи, старі міські автобуси. Куплені сертифікати про відповідність цього металолому вимогам євро-5. Куплений техогляд. Це все для благополуччя людей. Так і Маріуполь доженемо.
Анатоль_ Бідзюра Показати IP 9 Грудня 2019 10:36
Навіщо вам Дніпро чи Маріуполь? У Нововолинську формальдегіні, вуглекислотні та пилові викиди, нерідко, зашкалюють. Ливарний, ОЖК, "Кроношпан"...

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus