USD 27.50 27.65
  • USD 27.50 27.65
  • EUR 32.30 32.55
  • PLN 7.23 7.30

«Фінансування за залишковим принципом освіти, культури й медицини далося взнаки», – доктор економічних наук з Луцька

Прогнози щодо економіки України рідко звучать втішно. Ми стикаємося з інфляційними процесами, із постійним кредитуванням нашої економіки. Чи насправді це кредитування рятує? Чи здатна Україна зіскочити з кредитної голки? Про це в ефірі програми «На часі. Спецтема» телеканалу «Аверс» говорили з професоркою кафедри економіки безпеки та інноваційної діяльності підприємств СНУ, доктором економічних наук Любов’ю Ліпич.

Тож чи рятує кредитування Україну? Може, бодай якось стимулює економіку? Виходить, і без кредитування ніяк, і світла в кінці тунелю не видно.

Оптимістичний прогноз – це коли ми добре працюємо і нам ні в кого не потрібно нічого позичати. Але я думаю, що кожен, проаналізувавши своє життя, скаже, що були такі моменти, коли доводилося позичати. Тобто без цього ми не можемо обійтися. Аналогічна ситуація і з країною. Ми хотіли б відмовитися від кредитування й жити за власний рахунок, проте сьогодні, на жаль, так не виходить. Найбільше ми позичаємо у Міжнародного валютного фонду. Його позитиви – що він позичає під дуже малі відсотки – усього 3%, всі інші інституції – під 10% і більше. Якщо ти не співпрацюєш з МВФ, до структур Світового банку і країн Євросоюзу не маєш права звертатися. Власне, звертатися можна, просто вони не будуть з тобою співпрацювати і розмовляти.

МВФ дає короткострокові та середньострокові кредити. А от уже система світових банків – довгострокові кредити на розвиток. Уперше ми стали членом цієї організації у 1992 році, а кредит узяли в 1994-му на 700 мільйонів доларів. Після того було укладено ще 10 таких угод. Були варіанти, коли ми від них відмовлялися. Зокрема уряд Азарова відмовився від кредиту МВФ, але вони тоді взяли позику в Росії, ми й досі маємо суди щодо цього. Тоді Україна значно програла.

МВФ, даючи такі дешеві кредити, ставить жорсткі вимоги. Його співробітники не є ні поганими, ні хорошими. Вони просто хочуть, щоб їм повернули кошти. А їх можуть повернути в тому випадку, якщо вони будуть у бюджеті. Коли вони будуть? Коли бюджет буде наповнений. Хто його наповнює? Кожен з нас. А ми хочемо, щоб нам підвищували податки? Не хочемо. Але повернути борги треба. От і виходить дисонанс.

Позичають тому, хто може повернути. Те, що з Україною укладають кредитні угоди, означає, що ми спроможні?

На нас сподіваються. Нам вірять. Тобто ми спроможні вийти з того стану, в якому зараз є. Але для цього потрібно працювати.

Більшість із нас стараються заробляти. Утім від уряду все одно чуємо про тривожні тенденції, про інфляцію, яка перевищує норми, що можуть свідчити про здорову економіку.

Скажімо, я, наповнюючи бюджет, хочу знати, куди ці кошти використовують. Дуже багато діє тіньових схем. Ми сподіваємося, що бюджет буде використано на розвиток, а не піде на збагачення кількох посадових осіб.

Суми кредитів суттєві в масштабах економіки країни. І проблема полягає в тому, що пік повернень припав на 2019-2020 роки. Ми маємо повернути 17 мільярдів за ці два роки. Це також не сприяє розвитку економіки. Є прогнози, що ВВП зменшиться на 8,2%. Це пов’язано і з ситуацією з карантином.

Ми неодноразово говорили, що економіка України в цій ситуації повелася не так конструктивно, як, скажімо, польська чи в інших європейських країнах.

Ситуація полягає ще й у тому, що кожна країна закривала свій бізнес залежно від того, наскільки ефективна в них медична система. Якщо вона здатна прийняти на лікування більшу кількість жителів, то країна може менше обмежувати свій бізнес. Тому що якщо хтось захворіє, вони його вилікують. А наша медична система показує не найкращі результати. Фінансування за залишковим принципом освіти, культури й медицини далося взнаки.

Ми потроху виходимо з карантину, підприємства починають працювати. Чи можна нині дати оцінку ситуації? Можливо, треба вдаватися до якихось екстрених кроків, кредитування?

Нам обіцяють п’ять мільярдів. Нещодавно дали 2,1 мільярда, ще мільярд обіцяє Світовий банк. Начебто коштів на призупинення негативної ситуації вистачає. Тепер треба їх з розумом використати. Якщо ми це зробимо, то вийдемо з ситуації.

Якщо на прикладі Волині говорити про наповнення бюджету, то воно йде від платників податків із сектору підприємництва.

Так. І якщо він іде в тінь, то й наповнення бюджету зменшується. Ми й так область дотаційна, а тут ще й тінізація бізнесу. По таких областях, як наша, це вдарило чи не найбільше.

Відхід підприємців у тінь зумовлений лише одним – якоюсь несправедливістю стосовно них.

Так. Тому що такий потужний гравець, як «Епіцентр», працює, а, скажімо, наш волинський магазин «Комфорт», що продає аналогічну продукцію, зачинений. Чому? Звісно, що власники шукатимуть варіанти виходу ситуації.

Підприємці – самозайняті бізнесмени.

До того ж, вони ще й працевлаштовують інших.

Кожен із них провадить діяльність відповідно до чинного законодавства на свій страх і ризик. Забезпечуючи робочі місця, підприємці позбавляють державу певних проблем. Але, на жаль, середні й малі підприємці опиняються найбільш ображеними державою.

Якщо в державі є олігархи, то вони прагнуть усе монополізувати. Якщо людина самозайнята, вона має ще один недолік – власну думку. Тому завжди в такій державі ці люди опиняються у незручній для себе ситуації.
Ми чуємо про вплив МВФ на діяльність країн. Це справді так? Вони не лише хочуть повернути свої кошти, а й впливати на цю країну?

Це вже залежить від того, яка країна. Спочатку це було 29 країн, які створили цю організацію з метою допомоги, тобто наповнення бюджету. Але сьогодні ці 29 країн уже не вдаються до послуг фонду, як і багато інших країн, які є учасниками. Вони тільки наповнюють його. Вийти з цього фонду можна. Стати його учасником, а не кредитором – це те, на що ми сподіваємося, вибираючи чи уряд, чи президента.

Чи можна зіскочити з цієї кредитної голки? Те, що ми такі регулярні клієнти МВФ, означає, що це на користь комусь і в нашій країні?

Звісно, що так. Якби не було вигідно це тим, хто при владі, напевно, ми з цієї голки швидше зіскочили б. Хоча варто сказати, що уряд Азарова, який позичив гроші в Росії, загнав нас у ще гіршу ситуацію. Бо ж невідомо достеменно, чи ці гроші надійшли, а якщо надійшли, то хто їх використав? А борг висить.

Світ змінюється, економіка глобалізується. У цій глобалізації відбувається перерозподіл сфер впливу. Ми вскочимо в цей потяг?

Однозначно. Є низка товарів сільськогосподарського призначення, де ми є перші. Це, наприклад, мед, у виробництві якого ми далеко попереду, це зернові культури, експорт цукерок. Це те, завдяки чому ми вже у цьому потязі.

Ми не пасемо задніх в інформаційних технологіях.

Тут ситуація дещо інша. Дуже вміло західні компанії використовують розумові здібності наших громадян. Найбільші гравці – американські компанії. Я вважаю, що ми непогано стоїмо в космічній галузі, в авіабудуванні, є низка позицій у машинобудуванні, де ми геть не останні. Це те, на що треба орієнтуватися, розвивати й пропагувати.

Чи не виникає така категорична думка, що все-таки нашій економіці найбільше шкодить тіньова сфера?

Шкодить і тіньова сфера, і, на мою думку, невідповідність чиновницької праці, особливо високопосадовців, їхнім заробітним платам.

Щодо системи пільг, яка у нас діє, то на рівні міської ради було озвучено кілька десятків категорій людей, які мають право на безплатний проїзд. Чи не простіше їм просто платити якусь надбавку чи адекватну пенсію?

Можна виплачувати доплату до пенсії. Низка країн ідуть саме цим шляхом. На рівні Луцька достатньо правильним кроком було запровадження картки лучанина. Якщо ми відокремлюємо споживача від надавача послуг, то вже робимо крок до детінізації.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ: «УКРАЇНСЬКА ЕКОНОМІКА НЕ ДОПОМАГАЄ МАЛОМУ БІЗНЕСУ, БО НЕ МАЄ З ЧОГО», – ПРОФЕСОРКА СНУ

Чим економіка України відрізняється від економік європейських країн? Чи можемо ми її взагалі виправити, що вона відповідала загальному стандарту, окрім тіньової економіки, яка шкодить всьому процесу?

Ця складова перекреслює все решту, усе, що хорошого ми можемо робити. На сьогодні у нас збільшені ліміти, щоби бути на єдиному податку. Держава дає кредити на відкриття власного бізнесу під мінімальні відсотки. Це позитивні моменти. Але оця тінізація економіки це все просто перекреслює. До речі, меморандум з МВФ не передбачає збільшення тарифів. Просто не зменшувати податки, не збільшувати кількості тих, хто на єдиному податку. Детінізація у нас передбачає різні трудові інспекції. І той, хто працює, розуміє, що підуть одразу до нього, адже до того, хто не працює, не підуть. Ми трішки не так підходимо до детінізації, ніж потрібно було.

Щодо оплати праці. У нас вже стало традицією, що заплату виплачують так: частину (зазвичай це мінімалка) – на офіційну відомість, решту – в конверті. Причини в недосконалості законодавства чи це знову тіньова складова?

Якщо, наприклад, роботодавець платить вам п’ять тисяч, то вони обкладаються податком у 22%. Якщо ви ці гроші отримуєте, то їх знову обкладають податком у ще 18%. Тобто зарплату з двох боків обкладають податками. Тож ні роботодавцю невигідно давати більшу зарплату, ні вам отримувати.

Ті, хто закінчує виш, зокрема ваш факультет, точно покликані змінити ситуацію, щоб не було кабального кредитування, тіньової економіки. Де молодь, яка захистить нашу економіку?

Я сподіваюся, що ті студенти, які сьогодні є випускниками і СНУ, й інших вишів нашої країни, змінять нашу економіку. Тому що вони вже народилися в інший час, в іншій країні, мають вже інші підходи, краще бачать, краще розуміють, є більш відкриті в нашому глобальному просторі, можуть почитати мовою оригіналу те, що нам дають у перекладі, адже достатньо добре володіють і іноземними мовами, і комп’ютерною технікою. Тож на них і надія.

Кожен передусім прагне прогодувати свою сім’ю – таку собі маленьку державу. Тому їдуть в інші країни на заробітки, і ця складова економіки приватних інвестицій є суттєвою.

Ця складова приватних інвестицій є фактично найбільшою з усіх інвестицій, які ми отримуємо за рахунок експорту. Якщо ми за рахунок сільського господарства отримуємо 10%, що є дуже багато, то за рахунок заробітчан – 17%. Тому низький їм уклін, що вони і себе працевлаштовують, ще й нас годують.

Але ж це цифра, яку неможливо порахувати точно.

Ми говоримо тільки про офіційні дані. Те, що передають сусідами, родичами, автобусами, звісно, не обліковується. Якби обліковувалися всі доходи, ця цифра була б удвічі, а то й утричі вища.

Ринок землі все-таки мусить бути? Багато хто вважає, що це небезпека захоплення, скуповування земель і ледь не втрата незалежності.

А чому в інших країнах, де є ринок землі, цього немає? Тобто стоїть питання про правильне визначення квоти володіння землею. До того ж, у нас є державна земля, яку не мають приватизовувати.

Ви сказали, що зарплати оподатковуються з двох боків. Це конкретний пробіл законодавства? Чи можна однією поправкою змінити ситуацію?

У нас є закон «Про оплату праці», згідно з яким в основі заробітної плати має лежати мінімальна зарплата. Це для працівників першого розряду, також є тарифні коефіцієнти другого, третього і так далі розрядів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів, яку підписала Юлія Тимошенко, змінено цю норму і зарплату виплачують від встановленої урядом суми. Скажімо, цьогоріч це 2027 гривень, при тому мінімальна зарплата в нас значно вища. Тобто сьогодні, виплачуючи мені зарплату, мене вже обділяють, тому що мені платять не від мінімалки. Відміна цієї постанови кардинально змінила б ситуацію. І не треба підвищувати мінімальну заробітну плату. Нині у нас людина, яка має перший розряд, і та, яка має четвертий розряд, а це, наприклад, медсестра, отримують однакову зарплату. Так не може бути.

Чи можна змінити систему заробітних плат таким чином, щоб підприємець міг виплачувати їх людям легально?

Я думаю, що багато підприємств, особливо великих, зарплати в конвертах не виплачують, тому що вести дві бухгалтерії дуже складно. Цього не роблять і підприємства, які налагодили міжнародну співпрацю. Там потрібно дуже чітко подавати всі документи, ніхто не ризикує, якщо виходить на міжнародні ринки.

Усе-таки, що з нашою економікою? Вона на грані чи напівхвора?

Я є оптимістом і скажу, що ми подолали вже не одну перешкоду, подолаємо і цю. Ми виживемо, будемо сильними. І якщо не ми, то наші діти пишатимуться, що вони живуть в такій країні, як Україна.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Реклама
Loading...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.