USD 39.00 39.35
  • USD 39.00 39.35
  • EUR 39.20 39.50
  • PLN 9.76 9.94

«Фонд регіонального розбрату»: як на Волині ділили кошти ДФРР

1 Лютого 2021 16:26
Понад два тижні на Волині не вщухає скандал навколо фонду регіонального розвитку, а точніше – проєктів, які будуть фінансуватися з ДФРР. Новина про те, що школу в селі Головне, будівництво якої цьогоріч мали продовжити за державний кошт, викинули зі списку, облетіла вже не тільки місцеві, а й центральні телеканали.

Батьки протестують, фінансисти розводять руками, а депутати звинувачують облдержадміністрацію. До господарки домішується політика, і весь цей клубок, як величезна сніжка, яку спустили з гори, все збільшується і котиться зі швидкістю, що наростає. А невдоволені батьки, які вже не перший рік чують обіцянки про побудову школи для їхніх дітей, готові їхати в Адміністрацію Президента.

Що таке ДФРР і чому на нього всі надії?

Метою створення Державного фонду регіонального розвитку було прискорення соціально-економічного розвитку регіонів України. Теоретично, мав відбутися відхід від старої практики фінансування суто будівництва все нових об’єктів, передусім бюджетної сфери, які домінували в переліках фінансування за кошти субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів.

Згідно з нормативними документами, кошти мали б спрямовувати на виконання інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку. Завдяки реалізації цих проєктів мали б розвиватися регіони, створюватися інфраструктури індустріальних та інноваційних парків. Ці проєкти мали відповідати пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів.

Однак, хоч проєкти обирали за конкурсом, здебільшого це були все ті ж самі об’єкти соціально-економічної сфери (ремонт, реконструкція чи будівництво шкіл, садочків, закладів охорони здоров’я), а не об’єкти, які мали б покращувати інвестиційну привабливість регіонів. З іншого боку, який інвестор погодився б зайти туди, де навіть нормальної школи немає і село помирає, де щороку гроші йдуть на латання старих стін, а не покращення комунікацій та інфраструктури, які важливі для будь-яких інвестиційних об’єктів? Хоча, ніде правди діти, інвестори й так у волинські села не надто поспішають…

Як подають проєкти?

Згідно з визначеним порядком, громада може зареєструвати свій проєкт самостійно на платформі сайта Міністерства регіонального розвитку або звернутися до обласної державної адміністрації, в департамент економіки. У кожній області є регіональна комісія, яка має право визначати ступінь важливості проєктів. Комісія ОДА, своєю чергою, подає погоджений список до Мінрегіону.

Згодом міжвідомча Конкурсна комісія при Мінрегіоні перевіряє проєкти на відповідність вимогам законодавства, Кабмін затверджує переліки відібраних проєктів за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету і вже тоді Мінфін спрямовує кошти.

Кабінетно-паперові пристрасті

4 грудня голова ОДА Юрій Погуляйко підписав розпорядження про новий склад регіональної комісії, до якої входили у тому числі й депутати облради уже нового, VIII скликання. У складі комісії був і голова ради Григорій Недопад. Комісія провела перше засідання і розглянула волинські проєкти. У проєкті рішення було чотири перехідні об’єкти, каже радник голови облради Михайло Імберовський: школи в селах Піща, Башлики, Стобихівка і Головне, а решта проєктів були новими.

Але потім усе пішло не так. 10 грудня депутати обласної ради проголосували за висловлення недовіри голові ОДА Юрієві Погуляйку. А вже 15-го Юрій Погуляйко зробив свій хід: підписав розпорядження про новий склад регіональної комісії з відбору проєктів. У ньому не виявилося ні голови облради Григорія Недопада, ні голови бюджетної комісії облради Ореста Маховського, ні радника голови облради Михайла Імберовського.

В ОДА обґрунтовують таке рішення тим, що привели все «до вимог чинного законодавства». В облраді припускають, що таке рішення могло бути ухвалене у відповідь на недовіру.

Хай там як, а повноваження формувати склад комісії, згідно з чинними документами, належать голові ОДА.

Порізані списки

У рішення регіональної комісії 18 грудня було включено 28 проєктів: 24 тих, за які проголосували цього року, і 4 перехідні. А вже 15 січня комісія в новому складі затвердила новий перелік, до якого увійшло три перехідні та три нові проєкти.

Обурює багатьох два нюанси. По-перше, два об’єкти, які пропонують фінансувати з ДФРР, – державні, що взагалі суперечить суті фонду регіонального розвитку. А по-друге, виключення зі списку будівництва села Головне.

Основною причиною такого рішення в ОДА називають обмежений фінансовий ресурс: на 2021 рік Волині передбачили вдвічі менше коштів, ніж торік, всього лиш 154 мільйони гривень.

Проте навіть за обмеженого фінансування проєкт мав би бути в списку, кажуть експерти.

«Якщо якийсь об’єкт, починаючи з 2015 року, потрапляє до переліку фінансування, то цей об’єкт не може бути виключений до повного його завершення. Школу в селі Головне було включено до переліку і в попередні роки», – пояснює економіст Віктор Смолярчук.

Якщо ж об’єкт виключили зі списку, наступного року його можуть включити в список лише як новий об’єкт, і все доведеться починати з нуля. Але ж на місці майбутньої школи вже стоїть фундамент.

Читати ще: Мертве будівництво: чому в селі на Любомльщині не можуть звести школу

Нове-старе будівництво

У Головненській громаді, яка добудови школи чекає не один рік, таке рішення адміністрації надзвичайно обурило людей. Місцеві мешканці навіть висловили «ноту протесту»: принесли поховальні вінки на місце будівництва. Бо й справді: стара школа тріщить по швах, опорний заклад тут зробити не можуть, бо дітей просто ніде розмістити.

Депутат облради, помічник народного депутата Андрій Бокоч зауважує: Головненська громада, яка має чи не найменші доходи, всіма силами готова була шукати співфінансування. І тут таке.

«Головненську школу розпирає. Нудиже, Забололоття готові понижувати в рівнях і робити опорну школу, та нема куди. Вони торік знайшли гроші. Найбідніша громада – і знайшли. А в облдержадміністрації рік тендер не могли провести», – пояснив він.

В ОДА переконують: усьому завадило те, що невчасно проведено тендерні процедури.

«Проєкт реалізовують уже четвертий рік. Утім ще навіть не проведено тендерну процедуру. А за вимогами ДФРР, згідно з постановою Кабміну, проєкт має бути реалізований максимум за чотири роки. Враховуючи, що сума на Головне – понад 117 мільйонів гривень, побудувати школу за рік нереально. Тому Мінрегіон зняв з фінансування нам цей перехідний об’єкт. Позиція така: вони можуть подаватися наступного року по-новому на фінансування з ДФРР – на чотири роки як нове будівництво», – повідомляв на засіданні комісії заступник голови Волинської ОДА Ігор Чуліпа.

Щоправда, винних у тому, що тендер вчасно не провели і проєктну документацію досі не відкоригували, ніхто й не збирається шукати. Бо в кулуарах знають, або ж здогадуються, чиї люди за всім цим стоять. Зокрема на одному з засідань бюджетних слухань відкрито прозвучала фраза, що до всієї цієї історії зі школою причетні «люди Криворога». (Валерій Криворог – колишній керівник патронатної служби Волинської ОДА часів керування адміністрацією Олександра Савченка. Він же схиляв директора Володимир-Волинського КП «Полігон» Олександра Козичка погодитись на кошторис, що на понад три мільйони перевищував проєктну вартість робіт).

Кошти на співфінасування не передбачали

На засіданні регіональної комісії, яка суттєво скоротила список проєктів, голова ОДА Юрій Погуляйко почав переконувати: остаточне рішення буде ухвалено в лютому. Якщо вдасться переконати Мінрегіон, то гроші можуть додати.

Однак надворі – вже 1 лютого, про будь-які зрушення і збільшення фінансування не йдеться, а час спливає, і вже скоро Кабмін затверджуватиме остаточні списки.

Один з об’єктів, який пройшов відбір і погоджений регіональною комісією, належить обласній раді. Це музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному, що вже давно потребує ремонту та реставрації. Але й тут нюанс: у проєкті бюджету області, який саме розглядають, не закладені кошти на співфінансування в розмірі 1,140 мільйона гривень, якщо таки проєкт пройде відбір на рівні Мінрегіону. З одного боку, логічно, що в листопаді, коли формували проєкт бюджету і рішення Кабміну не було (його ще досі немає), підстав закласти ці видатки в проєкт бюджету не було. Проте і після засідання регіональної комісії змін в проєкт бюджету не вносили, щоб зарезервувати кошти.

«Ніхто взагалі не повідомив департамент фінансів, які об’єкти обласної комунальної власності включено в проєкт державного фонду регіонального розвитку», – зазначив під час бюджетних слухань директор департаменту фінансів ОДА Ігор Никитюк.

Імовірно, під час розгляду проєкту бюджету ці зміни таки внесуть, або ж принаймні зарезервують кошти, щоб роботи можна було розпочати. Бо, як зазначили депутати, «буде ганьба», якщо на Волині цих грошей не передбачать і проєкт не реалізують, тим паче, 2021-й – ювілейний рік Лесі Українки.

Однак є ще один момент. Депутати облради додають: хтозна, чи не прийдуть представники тих громад, чиї проєкти на добудову шкіл затверджені, просити гроші на співфінансування в обласній раді. А в обласному бюджеті цього року коштів украй мало.

ДФРР «по-новому»

У вересні Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив: проєкти фінансуватимуть з ДФРР за новим принципом. Зокрема змінами до Бюджетного кодексу запропоновано виділяти ресурси на регіональні стратегії з осяжним ефектом для громад, а не локально підтримувати з Держбюджету різні проєкти без стратегій.

«Наразі таких локальних проєктів приблизно 60%. Дуже часто профінансовані з фонду програми не відповідали Державній стратегії регіонального розвитку, що призводило до розпорошення фінансів та інфраструктурних «недобудов». Усім знайоме явище, коли школи, садочки, лікарні та купа інших соціальних об’єктів роками стоять недобудованими», – зауважив Прем’єр-міністр.

Щоправда, на момент цієї заяви ДФРР на 2021 рік було передбачено в розмірі 9,4 мільярда гривень. Натомість до другого читання надійшов інший варіант державного бюджету, в якому у ДФРР заклали всього 4,5 мільярда. І саме його затвердили у парламенті. Волині з цієї суми передбачено лише 154,024 мільйона гривень.

28 січня профільний комітет Верховної Ради підтримав проєкт реформування ДФРР. Законопроєкт, зокрема, передбачає, що обсяг державного фонду регіонального розвитку з 2022 року буде збільшено – до не менш як 2%, а з 2023 року – не менш як 3% прогнозного обсягу доходів загального фонду проєкту Державного бюджету України. Квот розподілу коштів ДФРР не буде, а розподілятимуть ці гроші суто на реалізацію Державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку.

«Мінрегіон вважає доцільним фінансування проєктів регіонального розвитку тільки у разі їх відповідності Державній стратегії регіонального розвитку (50% ДФРР) або регіональним стратегіям розвитку (30% ДФРР). Також у контексті завершення адміністративно-територіальної реформи Мінрегіон пропонує спрямувати частину коштів ДФРР на підтримку інфраструктури в сільській місцевості територіальних громад (20% ДФРР)», – пояснив заступник Міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.

У парламенті очікують, що законопроєкт про реформування ДФРР буде ухвалено в першому півріччі цього року.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus