USD 26.80 27.00
  • USD 26.80 27.00
  • EUR 31.70 31.90
  • PLN 6.85 6.97

Із забуття – до атракцій віртуальної реальності. Як у Луцьку вдихають життя у старовинну вежу

Зануритися в історію на кілька віків назад, відчути атмосферу Середньовіччя і побувати в місці сили – усе це можна у дворику вежі Чорторийських, під стінами Окольного замку в Луцьку.

Чому так? Бо ці мури колись боронили древнє місто від загарбників. За цими стінами вирувало життя, перепліталися чиїсь долі і творилася історія. А ще – тут не раз лунали слова молитви. Тому місце тут – направду особливе.

Історія, яка здивувала сучасників

Проект реставрації вежі Чорторийських - уже на завершальному етапі. Тепер замість бетонного жолоба в першій кімнаті вежі – міцна підлога, а спуститися вниз можна вже не розбитим склепінням, а гвинтовими сходами. Загалом ця вежа стала для міста великим парадоксом. Адже, здавалося би, що тут додати: збудована ще в XV столітті вежа колись слугувала оборонною спорудою, і нічого нового вже тут відбутися не могло. Але все сталося інакше: його величність випадок нагадав, що іноді він може втручатися в заздалегідь сформовані плани.

Єдина цеглина не втрималась у підлозі, і через невеличку дірку археологи розгледіли цілу кімнату, розташовану нижче першого поверху. Якби ця підземна кімната була доверху засипана ґрунтом, як це було в сусідніх, – ніхто й не зрозумів би, що під вежею є ще ціла галерея підземель. Так проект «Нове життя старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна» отримав несподіваний виток.
Проект, нагадаємо, реалізується за грантові кошти, на нього було витрачено близько 30 мільйонів гривень. За ці кошти були відреставровані південно-західне крило колегіуму єзуїтів (підземелля та фасад), башта Чорторийських та залишки стіни Окольного замку.
Додатково мільйон гривень виділила міська рада на археологічні роботи у недавно відкритих підземеллях вежі Чорторийських і галерею, яка об’єднала з ними підземелля колегіуму.

Новий туристичний об’єкт

Зі слів начальниці управління міжнародного співробітництва та проектної діяльності Луцької міської ради Вікторії Гомонець, невдовзі ремонтно-реставраційні роботи будуть повністю завершені. На черзі – робота над наповненням простору, в якому має бути і музей лицарства, і голограми, і різноманітні атракції з застосуванням технологій віртуальної реальності.
Читати ще: Привид луцьких підземель. Чим дивуватиме нова туристична локація

Але ще кілька років тому тут були чагарники, усе руйнувалося. Та й серед туристів це місце не було популярне. Як обіцяють, незабаром тут усе зміниться. Перебіг виконання робіт оглянув Луцький міський голова Ігор Поліщук, який зауважив: важко переоцінити значення цього проекту для міста.
«Це - найграндіозніший реставраційний проект у нашому місті за часи незалежності. Масштаби і кількість роботи вражають, та й сума коштів чимала - понад 30 мільйонів гривень. Коли будуть роботи завершені, ми продемонструємо, як виглядало це місце до реставрації, і я переконаний, що люди будуть вражені тим, як все змінилося. Звичайно, є багато скептиків, але ми вважаємо, що Луцьк має туристичний потенціал і приваблюватиме мандрівників звідусіль, у тому числі й з-за кордону», - зауважив Ігор Поліщук.
Як додав міський голова, буде наводитися лад і на території біля входу у підземелля собору Петра і Павла. З його слів, уже є попередні домовленості з дієцезією про те, щоб об’єднати ці підземелля єдиним туристичним маршрутом, аби облаштувати найдовшу в Україні екскурсію історичними підземеллями.
Читати ще: Можна потрапити у часовий портал: у Луцьку буде подорож найдовшими в Україні підземеллями

«Ми будемо популяризувати цей об’єкт усіма доступними способами: на виставках, в інтернет-ресурсах. Будемо обмінюватися інформацією з нашими містами-партнерами, щоб вони популяризували це місце серед своїх мешканців і приїжджали до нас, у тому числі й з-за кордону. У нас проблема туризму полягає в тому, що туристи сюди приїжджають на пів дня або день. Але якщо вони затримуватимуться довше, тоді це стане поштовхом і для економіки, бо туристи житимуть в готелях, харчуватимуться в кафе і ресторанах, їздитимуть нашим транспортом», - зауважує він.
Історія, яку повернули місту з забуття

Цей проект особливий не тільки з точки зору реставрації старого приміщення, він – це щось значно більше, це повернення місту цілого пласту його історії, величної, самобутньої і насиченої, зазначає директор департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Веніамін Туз. Бо саме тут можна відчути дух епохи, усвідомити, що кілька століть тому так само вирувало життя, тут теж жили люди, вирішували свої побутові проблеми, вдовольняли свої духовні потреби. Тут розгорталися життєві драми і відбувалися щасливі події.
«Цей проект - це надзвичайно важлива подія, про яку варто говорити не тільки в контексті реставрації приміщення. Треба розуміти, що був відновлений величезний пласт історії нашого міста. Ми ж неодноразово бачимо в інших містах (Луцьк донедавна не був винятком), коли ми не зауважуємо, а де, власне, наше середньовіччя, де наша історія, де той час, коли відбувалося становлення нашої державності? Тому саме тут треба вживати такі, дещо пафосні, речі, але якраз на це хочу звернути увагу, - наголошує Веніамін Туз. - Оновлення цих будівель – це відновлення фрагменту нашої історії, чого зараз нам дуже не вистачає. У нас є розуміння про якісь давнішні часи, є якоюсь мірою розуміння сучасної історії. А ось де той проміжок в кілька сотень років? Ця реставрація і є демонстрацією того, що цей час був цікавий, заповнений життям, насиченими різноманітними подіями, за якими стоять сотні людей, сотні доль. Тут все це відчувається».
Читати ще: Гра світла і тіні: вечірні вогні середньовічних мурів Окольного замку Луцька

З його слів, дуже важливо, що головний архітектор поставився до цього проекту дуже відповідально і не намагався осучаснити цей простір. Адже якраз тут треба було показати ту приховану від людського ока частину історії, підкреслити спосіб життя, побут, будівельні традиції того часу. Так вдалося повернути пам'ять про ціле покоління середньовічних зодчих.

Торкнутися духу віків

Головний архітектор проекту – Василь Дузь-Крятченко. Він з трепетом розповідає: такі проекти дають змогу зануритися на кілька віків назад. Тим паче, коли йдеться про масштабні об’єкти, які ще донедавна просто руйнувалися і не були доступні.
«Це ж все було закрите, прохід був замурований, і люди не бачили, що там робиться. Усе позаростало чагарниками, фасади облупилися, випадала цегла, прогнив гонт. Чимало лучан, які народилися в Луцьку, абсолютно нічого не знали про це місце. Робота, яку тут здійснили, – колосальна, - каже він. - Реставрація була дуже складна, бо вона різнохарактерна. Адже тут дві пам’ятки: башта зі стіною і частина колегіуму. Проте працювати було надзвичайно цікаво, бо завжди, коли дотикаєшся до історії, треба скласти концепцію, вникнути в історію і дотримуватися реставраційних принципів, щоб залишити все максимально в тому вигляді, як було».
Підрядником, який виконував усі ремонтно-реставраційні роботи, було луцьке підприємство «Житлобуд-2», яке перемогло у тендері. Його керівник Леонід Стефанович розповідає: участь в проекті стала і викликом, і приводом для гордощів. Працювали і влітку, і взимку, поєднуючи зовнішні та внутрішні роботи.
«Я як будівельник пишаюся, що ми працювали на цьому об’єкті, і до такого важливого в Луцьку проекту долучилися наші, місцеві, працівники. Якщо говорити про нове будівництво, то там все зрозуміло, а реставрація – це зовсім інший вид робіт. Тут не можна визначити наперед увесь об’єм, адже було заплановано відреставрувати 240 квадратних метрів, а завершуємо з 670-ма. Якщо говорити про фасад, то з поштукатуреними стінами застосовується одна технологія, а з цегляною кладкою – все інакше. Треба було кожну цеглину вийняти і покласти на місце, як все було спочатку. Це - колосальна праця», - ділиться враженнями керівник підприємства.
Тут робітникам доводилося в прямому сенсі лікувати стіни, робити ін’єкції спеціальними розчинами, аби не пошкодити те, що дійшло до нашого часу. Бо, як би це не було прикро, якихось 40 років тому обвалився ще один збережений фрагмент стіни Окольного замку. А коли в рамках проекту реставрації розчищали чагарники, робітники дуже боялися, аби не обвалилася й решта муру.

***

Проект має завершитися цього року. Робітники збирають інструменти і додають останні штрихи. Уже підключена підсвітка і завершується озеленення території. Пропонують тут влаштовувати й лазерне шоу, аби показати, що мури свого часу омивала вода.
Точної дати відкриття нової туристичної локації поки не повідомляють, адже ще тривають закупівлі щодо наповнення простору. Проте, зазначає мер Луцька Ігор Поліщук, об’єкт для відвідувачів сподіваються відкрити вже у вересні-жовтні.
На черзі – облаштування входу до підземель собору Петра і Павла, де територія також потребує впорядкування. Та й у самих підземеллях собору на дослідників може чатувати чимало відкриттів. Тому в місті можуть з’явитися й нові проекти.

Юлія МАЛЄЄВА

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 1
Цікаво Показати IP 23 Липня 2021 03:06
Коли відкриють вхід у внутрішній двір до вежі?

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus