Мінування та рови: як від Волині до Чернігова укріплюють кордон із Білоруссю

Інженерне укріплення кордону триває за всією протяжністю кордону з Білоруссю: від Волинської області до Чернігівської.

Про це розповів речник Держприкордонслужби Андрій Демченко в коментарі Громадському.

За його словами, укріплення містить різноманітні елементи, які можуть відрізнятися на різних ділянках місцевості. Зокрема, це протитранспортні рови, насипи, різного ступеня паркани, колючий дріт, завали тощо.

«Роботи з облаштування кордону виконуються і силами Державної прикордонної служби України, і в тісній співпраці з обласними та місцевими органами влади. Крім цього, разом із підрозділами ЗСУ проводиться мінування на найбільш загрозливих напрямках», – сказав Демченко.

30 червня Ставка верховного головнокомандувача доручила головнокомандувачу Збройних сил Валерію Залужному та командувачу «Півночі» Сергію Наєву посилити північний напрямок.

Огорожі на кордоні з Білоруссю

2016 року Латвія вирішила збудувати на кордоні з Білоруссю паркан, щоб убезпечити себе від людей, які незаконно перетинають кордон. Загалом проєкт передбачає будівництво 173-кілометрової латвійсько-білоруської прикордонної смуги.

Першу чергу будівництва огорожі протяжністю 85,9 км планують завершити до початку осені 2023 року, а другу (63,9 км) і третю чергу (16,7 км) – до кінця 2024-го. Паралельно з будівництвом паркану розпочали підготовку до його оснащення сучасними технологіями.

У серпні 2022 року паркан на кордоні з Білоруссю збудувала Литва. На ділянках протяжністю 552 кілометри встановили фізичний бар’єр – огорожу та колючо-різальний дріт. А ось Польща завершила будівництво фізичного захисного бар’єра у жовтні 2022 року.

А в червні 2023 року Польща добудувала електронний бар’єр, розташований на кордоні з Білоруссю. Він оснащений тисячами камер та іншою технікою, яка має не допустити незаконний перетин кордону.

Чому заговорили про загрозу з півночі?

Після невдалої спроби заколоту в Росії кремль вирішив відправити власника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина до Білорусі. Про це домовився самопроголошений білоруський президент Олександр Лукашенко. У кремлі обіцяли, що кримінальне провадження стосовно Пригожина припинять, а «вагнерівців» влада не переслідуватиме за спробу заколоту.

Президент РФ Володимир Путін раніше зазначав, що кремль та організатори заколоту домовилися, що принаймні частина бійців ПВК «Вагнер» може «з власної волі» оселитися на території Білорусі. Йдеться насамперед про тих, хто брав безпосередню участь у заколоті.

У Держприкордонслужбі України 27 червня стверджували, що не бачать, аби в Білорусі почали будівництво таборів для розміщення бойовиків ПВК «Вагнер». Появи угруповання «вагнерівців» на території Білорусі також не зафіксували.

Сам Лукашенко казав, що в Білорусі таборів для ПВК «Вагнер» не будують, і загони Пригожина залишаються на окупованій території Луганській області. А втім, якщо вони захочуть, у Білорусі їм можуть виділити територію покинутої військової частини, стверджував він.

Президент Володимир Зеленський вважає, що контингент «вагнерівців», який може передислокуватися до Білорусі, не здатний серйозно загрожувати Україні з півночі. Командувач Сергій Наєв запевняє, що якщо ж таке станеться і ворог спробує перетнути державний кордон, «для них це буде не що інше, як самогубство».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---