Податкова амністія: як задекларувати майно, та що буде, якщо це проігнорувати

Від 1 вересня в Україні стартує добровільна (одноразова) податкова амністія. Українці отримають можливість легалізувати своє готівкові заощадження, отримані «в конверті», та майно, придбане з таких коштів. Для цього потрібно лише подати декларацію та сплатити державі невеликий відсоток від вартості майна та обсягу заощаджень. Триватиме податкова амністія рівно рік, до 1 вересня 2022-го.

Про те, хто може задекларувати свої активи та яким чином можна це зробити, розповіли у Державній податковій службі. Але ані податкова, ані ухвалений Верховною Радою закон про податкову амністію не дає відповідь на низку ключових питань. Перше стосується готівки: чи потрібно її попередньо класти на банківський рахунок? Друге – щодо квартир та автівок, придбаних в радянський час чи в 90-ті, з яких сплачувались податки, але підтвердити це фізично неможливо.

І третє, – напевно, ключове питання для всіх українців, – що буде, якщо просто проігнорувати податкову амністію? Відповідь на них ТСН шукав разом із податковим юристом та економічним експертом.

Кого стосується амністія, що можна декларувати та у скільки це обійдеться

Скористатись податковою амністією і задекларувати свої активи зможуть всі, хто коли-небудь був чи є платником податків в Україні. Але є виняток. Як пояснив керівник юридичної компанії Investment Service Ukraine Іван Герасименко, не мають права на амністію працівники держаних структур, які подають або подавали хоча б раз від 2005 року декларацію чиновника. Також не можуть подавати нульову декларацію неповнолітні, недієздатні та обмежено дієздатні особи, а також особи, щодо яких застосовано санкції.

Декларуванню підлягає нерухоме майно (земельні ділянки, площа яких більше, аніж норма безоплатного передавання, квартира чи квартири площею понад 120 кв. м, житловий будинок чи будинки площею від 240 кв. м, нежитлові будинки некомерційного призначення), рухоме майно (друга та наступні автівки, ювелірні вироби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні колекції), грошові заощадження від 400 тисяч гривень та інше (цінні папери, пам’ятні банкноти та монети, частки у майні юридичних осіб, корпоративні права).

За активи, розміщені в Україні, декларантам доведеться заплатити 5% від їхньої вартості, за закордонні активи – 9%. Особам, що декларують українські ОВДП, необхідно буде сплатити 2,5% від їхньої вартості.

Є винятки і щодо активів, які підлягають декларуванню. Як пояснює керівниця київського офісу адвокатського об’єднання «Матвіїв та партнери» Юлія Лукошкіна, не можна декларувати готівкові кошти та активи, набуті злочинним чи корупційним шляхом, активи, які мають походження чи розташовані на території країни-агресора та активи, які перебувають під санкціями України.

За словами Івана Герасименка, найбільшу вигоду від податкової амністії отримають ті, хто має багато незадекларованих грошей і хоче використовувати їх в майбутньому.

«Де ці гроші – в Україні чи на рахунках офшорних компаній – немає значення. Якщо держава Україна не бачить, звідки людина взяла ці гроші, то їх не можна буде використати для купівлі чогось в майбутньому», – каже фахівець.

Що буде, якщо проігнорувати декларування

Податкова амністія – добровільна, тож українці не зобов’язані декларувати своє майно та заощадження, і жодного покарання за це не передбачено.

Проте, як пояснили фахівці адвокатського об’єднання «Артіус», особи, які не скористалися правом задекларувати свої активи, будуть вважатися такими, що повідомили контролюючий орган (податкову) про відсутність у власності активів, придбаних за рахунок доходів, з яких не сплачені податки, або обсяг таких активів не перевищує меж, визначених законом, і не потребує декларування. Тож після проведення декларування, якщо у особи виявлять незадекларовані активи, вона буде змушена відповідати за ухилення від сплати податків.

Фахівці відзначають, що хоча податкова амністія звільняє громадян від відповідальності за несплату податків, вона не звільняє від відповідальності за інші злочини. Тож цілком ймовірно, що на людей, які задекларують значні активи, звернуть увагу правоохоронні органи та податкова, і їм доведеться пояснювати джерела походження задекларованого майна.

«Податковій буде цікаво перевірити, чи всі свої активи задекларували люди чи ні. Тож людина, яка бере участь в амністії, ризикує бути притягнутою до відповідальності за різні злочини, включаючи несплату податків за активами, які вона не вказала при податковій амністії», – пояснює економічний експерт Олександр Хмелевський.

За словами Юлії Лукошкіної, державним органам та їхнім посадовим особам заборонено розголошувати відомості, які містяться в деклараціях, а правоохоронцям заборонено використовувати інформацію для розслідування, перевірок чи як докази у кримінальних провадженнях стосовно декларацій. Однак такі дозволи може надати суд.

Окрім того, якщо ж громадянин має гроші та активи на суму в понад 400 тисяч гривень і вирішить їх не декларувати, у нього можуть виникнути проблеми з банками. Так, як пояснив Іван Герасименко, від 1 вересня 2021 року банки можуть відмовитись приймати суми в понад 400 тисяч гривень без підтвердження їх походження або без сплати з цієї суми 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.

Після завершення терміну податкової амністії громадяни, які не задекларували свої активи, можуть мати проблеми і з податковою. Як кажуть юристи, якщо власники квартир чи автівок не покажуть легальне джерело грошей, на які було придбане майно, податкова може донарахувати їм податки – ті ж 19,5% від його вартості та штраф у 25% від вартості майна за ухилення від сплати податків.

За словами Івана Герасименка, якщо ж виявиться, що громадянин не сплатив податків на суму в понад 3,4 млн грн, за це передбачена кримінальна відповідальність.

«Припускаю, що після проведення податкової амністії і завершення термінів добровільного декларування податкова політика стане вимогливою та більш жорсткішою, а також посиляться вимоги до готівкових розрахунків. Податкові органи, в свою чергу, можуть отримати нові права та повноваження щодо перевірки незадекларованих громадянами активів», – каже керівний партнер адвокатського об’єднання «Місечко та партнери» Володимир Місечко.

За його словами, нещодавно голова парламентського комітету з питань фінансів, податків і митної політики Данило Гетманцев анонсував законопроєкт про непрямі методи податкового контролю. Тож, імовірно, найближчим часом податківці можуть отримати право вимагати пояснення щодо походження коштів, які громадяни витрачають на придбання цінних активів. Якщо ж вони не зможуть цього зробити – їх очікуватиме штраф.

Чи варто декларувати готівку та як це зробити

Аби задекларувати готівкові заощадження – чи в гривні, чи в доларах, чи в іншій валюті, – недостатньо просто вказати їхню суму в декларації. Декларант повинен розмістити їх на спеціальному банківському рахунку. Як це зробити – днями пояснили в Державній податковій службі.

Так, після звернення до банку декларант повинен заповнити анкету, вказавши, в тому числі, звідки в нього взялись гроші. Банк, своєю чергою, проводить перевірку особи декларанта, чи не був він помічений у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, чи у фінансуванні тероризму.

Як пояснюють юристи, перевіряти походження готівкових коштів банкам не заборонено. Більше того, вони навіть зобов’язані це робити відповідно до законодавства про фінансовий моніторинг.

Читати також: Спочатку амністія, потім тотальний контроль. Яку схему придумали для легалізації коштів українців

«По закону банки починають запитувати джерело походження коштів саме від 400 тисяч гривень. Але інколи банки встановлюють власні правила фінансового моніторингу і запитують джерело походження грошей з менших сум – від 200 тисяч гривень», – зазначає Іван Герасименко.

Тож, як резюмують юристи, аби задекларувати значну суму коштів в готівці, громадянам в будь-якому разі доведеться надавати банкам підтверджувальні документи та додаткову інформацію.

Майно, придбане в 90-ті: чи варто його декларувати

Фактично, під декларування підпадають і пересічні громадяни, які придбали свої квартири чи автівки у радянський час та у 90-ті роки, але не можуть надати підтвердження, що кошти на придбання були зароблені «в білу». У відповідь на запитання, чи треба декларувати таке майно і сплачувати з нього додаткові відсотки податковій, юристи не мають однозначної відповіді.

«Такі кошти чи майно не обов’язково декларувати, але все ж таки необхідно мати можливість документально підтвердити, що в даний період особа могла їх якимось чином легально заробити (займала відповідні посади, вела легальний бізнес)», – каже в коментарі керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери» Ніна Бец.

Натомість Володимир Місечко наголошує, що законом не визначено період, за який необхідно декларувати отримані кошти.

«Я б рекомендував у такому випадку задекларувати їх, бо, якщо кошти білі, але їх походження не є можливим пояснити, то скоріш за все не такі вони і білі, тому краще скористатись таким правом», – каже фахівець.

За словами Івана Герасименка, на практиці податкові органи не будуть чіпати майно, які власники придбали до 1994 року, адже саме відтоді податкова почала видавати індивідуальні ідентифікаційні номери, а отже отримала можливість відстежувати доходи громадян. Тим не менш, фахівець теж радить скористатись податковою амністією.

«Якщо походження грошей, за які придбане майно, не вдається підтвердити, то це може викликати запитання в податкової. Якщо податкова виявить у громадянина таке майно, то скоріше за все потрібно буде сплатити з цієї суми 18% ПДФО, 1,5% військового збору. Також ДПС може нарахувати штраф», – резюмує фахівець.

Як ми писали, Верховна Рада прийняла за основу законопроекти № 5153, № 5155 та № 5156. Вони повинні внести зміни до різних актів законодавства, але з єдиною метою – запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---