Розстріл у країні вуду: як і чому вбили президента Гаїті і до чого тут США

Гучне вбивство президента карибської держави Гаїті, 53-річного Жовенеля Моїза, набуває міжнародного резонансу.

У справі заарештували понад десяток іноземців, та ще й в іноземному посольстві – Тайванському (острів фактично підконтрольний США).

Раніше міністр оборони Колумбії повідомив, що у вбивстві Моїза підозрюють відставних військових цієї південноамериканської країни. Правоохоронні органи Гаїті повідомили, що встановили особи 28 ймовірних злочинців, 26 з них – громадяни Колумбії.

Всього затримано 17 підозрюваних, ще сімох вбила поліція.

Серед затриманих підозрюваних – двоє громадян США гаїтянського походження Джеймс Солаж і Жозеф Венсан.

«Вони сказали, що були перекладачами. Метою найманців було заарештувати президента Моїза за ордером слідчого судді, а не вбивати його», – сказав місцевому виданню Nouvelliste суддя Клеман Ноель з посиланням на свідчення американців. Який саме ордер мали на увазі затримані, не пояснюється.

На Моїза напали в ніч на 7 липня. Група людей пробралася на територію президентської резиденції в столиці Порт-о-Пренсі, частина нападників спілкувалася іспанською та англійською, тоді як в країні говорять на діалекті французької мови. Моїза зрешетили десятками пострілів, а його кабінет і спальню перевернули догори дном. Дружина президента також отримала вогнепальне поранення.

«Страна» розповідає все, що відомо про резонансне вбивство президента Гаїті і країну, яка загрузла в злиднях і бандитизмі.

Переписав Конституцію заради другого терміну, заарештував опозицію

Минулого тижня президент Гаїті публічно повідомляв, що йому відомо про підготовку опозицією (яка не визнає підсумків виборів і його як законного президента) і декількома бізнесменами збройного державного перевороту.

Після загибелі Жовенеля Моїза керівництво країною взяв на себе глава уряду Клод Жозеф, який назвав вбивство президента «актом варварства».

З передачею влади на Гаїті – проблема. Якщо президент вмирає, то зазвичай голова Верховного Суду займає його місце. Але він сам помер від ковіду. Парламенту немає, тому що ще не було виборів. Тому глава уряду – лише в.о.Вбивство сталося на тлі зростаючої бідності і нестабільності в країні. У столиці в останні тижні наростали зіткнення між злочинними угрупованнями і поліцією.

Сам Моїз відмовлявся йти з посади, коли його повноваження закінчилися в лютому, перед тим він переписав Конституцію – додав туди повний імунітет для себе, розігнав мітинги протесту, а опозицію заарештував.

Після його обрання в 2017 році країна знаходиться в перманентному стані громадянського протесту проти президента (результати виборів були поставлені під сумнів) з повстаннями, погромами, викраденнями і вбивствами. Тільки за червень цього року і тільки в Порт-о-Пренсі, за даними міжнародної організації Центр аналізу та досліджень в області прав людей, було вбито понад 150 і викрадено з метою викупу понад 200 осіб, в тому числі шістьох іноземців.У вбивстві Моїза вбачають як внутрішній, так і зовнішній слід.

«Моїз вважався проамериканським диктатором, а оскільки нападники говорили іспанською, то не виключають слід Венесуели, яка протистоїть США. У Гаїті, серед еліт і простих людей, також вистачає противників Вашингтона, були навіть мітинги, на яких палили американські прапори (місцеві природні ресурси контролюються американським бізнесом). Інші, навпаки, натякають на можливу причетність Заходу, порівнюючи розстріл Моїза з вбивством Каддафі, можливою метою називають введення військових сил міжнародних організацій. Інша версія – Моїза могли усунути свої ж соратники для перехоплення влади, про це може свідчити те, що під час нападу на резиденцію президента охорона не постраждала. До суду вже викликали керівників служби безпеки, їх звинувачують у бездіяльності. Була інформація про те, що нападники можуть бути пов’язані з одним із співробітників служби, який міг брати участь в змові і послабити заходи безпеки в резиденції Моїза», – розповів Віктор Мартінез, журналіст домініканської El Nacional.Країна вуду з хатинами зі сміття

10-мільйонний Гаїті, ділить однойменний острів з більш розвиненою іспаномовною Домініканською Республікою, постійно страждає від голоду, стихійних лих, державних переворотів і криміналу. Країна до цих пір не оговталася після страшного землетрусу, коли 11 років тому загинуло 300 тисяч людей, міста лежать в руїнах.

У нетрях живуть сотні тисяч гаїтян у хатинах зі сміття, жерстяних листів і дверей від біотуалетів.

Більша половина населення Гаїті жебракує, перебиваючись бананами і рисом, а виживають завдяки «заробітчанам», які тікають у США, і гуманітарці, сотні тисяч дітей недоїдають. Майже половина населення Гаїті не володіє грамотою, не вміючи навіть читати і писати.До речі, Гаїті вважається одним зі світових центрів релігії вуду (більшість гаїтян – католики, проте цей факт не заважає Гаїті також проводити обряди вуду).

Кілька десятиліть країну тероризували страшні «ескадрони смерті» – так звані тонтон-макути, або добровільна міліція національної безпеки, створена в минулому столітті диктатором Дювальє. Це було воєнізоване формування і ультраправе політичне угруповання, яке винищувало політичну опозицію і займалося рекетом підприємців.

Тяжке становище Гаїті ускладнюється найпотужнішою корупцією у владі (наприклад, виділені на відновлення після землетрусу гроші розікрали).

Два роки тому країну сколихнули протести з вимогою відставки обраного в 2017 році президента Моїза. Уже через рік після обрання на нього вчинили замах.

У лютому цього року Моїз повідомляв про спробу нового замаху на себе з боку групи змовників, які готували державний переворот в країні. Тоді поліція затримала 23 людини, серед них верховного суддю і високопоставленого офіцера поліції.

На наступний день після розкриття змови поліція застосувала гранати зі сльозогінним газом і стріляла у натовп мітингувальників гумовими кулями. Лідери опозиції вимагали відставки Моїза з поста президента, звинувативши його в спробі встановити диктатуру, штучно продовживши термін свого перебування при владі. На їхню думку, його повноваження закінчилися з настанням 2021 року. На що президент відповів, що термін підійде до кінця тільки в лютому 2022 року року, і до тих пір він не піде. Плутанина з термінами виникла через те, що офіційна інавгурація Моїза відбулася лише через рік після перемоги на виборах.

«Я не диктатор. Диктатори – це люди, які захоплюють владу і не знають, коли настав час іти», – заявив Моїз.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---