Що приховує єдина природна територія на Волині, яка має найвищий рівень охорони
Цей ліс не рубають, болото не осушують, рослини не зривають, а на тварин не полюють. Майже три тисячі гектарів природи тут мають розвиватися за власними законами. Такі правила діють у Черемському природному заповіднику, єдиному на Волині. Його створили чверть століття тому для збереження типових та унікальних природних комплексів українського Полісся, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«Природній заповідник – це найвищий ступінь захисту. Національні парки – це вже другий ступінь захисту. Національні парки можуть займатися й господарською діяльністю. Вони мають на своїй території рекреаційні зони й заповідні, а заповідник має тільки заповідну територію. Будь-який вид діяльності в заповіднику заборонений», – розповів директор Черемського заповідника Володимир Мирка.
«Першочергове завдання – охорона лісу, щоб не було пожежі, щоб не було порушників. У нас постійно є чергові. У місцях, де можна проїхати, вони їдуть на мотоциклах. У місцях, куди важко дістатися, в нас стоять фотопастки. Попереджаємо, доносимо інформацію про те, що це заповідник. Тут заборонено все: збирати гриби, ягоди, годувати звірів. Раніше можна було підгодовувати тварин, залишати для них сіль. Зараз і це заборонено. Все природньо має бути», – сказав провідний інженер з охорони та захисту природних екосистем Анатолій Терещук.Читати ще: Від княжого палацу до місця вбивств жінок і дітей. Фоторепортаж із тисячолітніх волинських валів
Природне ядро заповідника – Черемське болото. Його площа перевищує 1200 гектарів. У деяких місцях під рослинним покривом накопичилися значні шари торфу. У 2016 році Черемське болото отримало статус водно-болотного угіддя міжнародного значення за Рамсарською конвенцією.
«Саме з назви Черемського болота й отримав назву Черемський природній заповідник. Територія цього болота займає близько 1500 гектарів. За рішенням Рамсарської конвенції 2016 року Черемський заповідник має сертифікат про те, що це болото займає одне з перших місць у Європі. Цікаво, що посеред болота є озеро і півгетара чистого острівка, де росте ліс», – зазначив директор Черемського заповідника Володимир Мирка.
Водойма має льодовикове походження, а її глибина сягає приблизно восьми метрів. Проте навіть на дозволеному маршруті відвідувачі повинні рухатися лише кладкою. Зійти з неї означає пошкодити болотний покрив, який відновлюється надзвичайно повільно.
«На цьому болоті росте символ нашого заповідника – шейхцерія болотна, а ще тут ростуть росичка, андромеда та багато інших червонокнижних рослин, які рідко трапляються в Європі», – наголосив Володимир Мирка.
Сувора охорона не означає повної ізоляції від людей.
«Еколого-освітня робота – один з найважливіших напрямків. Наше завдання – максимально популяризувати природо-заповідний фонд, виховувати в гармонії з природою майбутнє покоління. До цієї роботи долучаємо школярів, студентів. Багато студентів тут пишуть дипломні роботи. Також багато викладачів ЛНТУ і ВНУ імені Лесі Українки шукають тут теми для наукових робіт», – сказав Володимир Мирка.
Завдання працівників – захистити цю територію. Завдання відвідувачів – дотримуватися правил, від яких залежить її майбутнє. Черемський заповідник – єдина природна територія на Волині з найвищим рівнем охорони.
«Ми звикли, що в лісах тривають, наприклад, організовані вирубки дерев, прибирання та інше. А тут панує той лад, який має бути в живій природі, який захищений самою природою. Саме це ми охороняємо. Ми хочемо, щоб через десятки і навіть сотні років людство могло побачити ту природу, якої не торкається рука людини», – акцентував Володимир Мирка.
Тут людина залишається спостерігачем, а кожен крок поза визначеним маршрутом може мати наслідки для вразливої екосистеми. Тому знайомство з дикою природою тут починається з поваги до встановлених правил.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«Природній заповідник – це найвищий ступінь захисту. Національні парки – це вже другий ступінь захисту. Національні парки можуть займатися й господарською діяльністю. Вони мають на своїй території рекреаційні зони й заповідні, а заповідник має тільки заповідну територію. Будь-який вид діяльності в заповіднику заборонений», – розповів директор Черемського заповідника Володимир Мирка.
«Першочергове завдання – охорона лісу, щоб не було пожежі, щоб не було порушників. У нас постійно є чергові. У місцях, де можна проїхати, вони їдуть на мотоциклах. У місцях, куди важко дістатися, в нас стоять фотопастки. Попереджаємо, доносимо інформацію про те, що це заповідник. Тут заборонено все: збирати гриби, ягоди, годувати звірів. Раніше можна було підгодовувати тварин, залишати для них сіль. Зараз і це заборонено. Все природньо має бути», – сказав провідний інженер з охорони та захисту природних екосистем Анатолій Терещук.Читати ще: Від княжого палацу до місця вбивств жінок і дітей. Фоторепортаж із тисячолітніх волинських валів
Природне ядро заповідника – Черемське болото. Його площа перевищує 1200 гектарів. У деяких місцях під рослинним покривом накопичилися значні шари торфу. У 2016 році Черемське болото отримало статус водно-болотного угіддя міжнародного значення за Рамсарською конвенцією.
«Саме з назви Черемського болота й отримав назву Черемський природній заповідник. Територія цього болота займає близько 1500 гектарів. За рішенням Рамсарської конвенції 2016 року Черемський заповідник має сертифікат про те, що це болото займає одне з перших місць у Європі. Цікаво, що посеред болота є озеро і півгетара чистого острівка, де росте ліс», – зазначив директор Черемського заповідника Володимир Мирка.
Водойма має льодовикове походження, а її глибина сягає приблизно восьми метрів. Проте навіть на дозволеному маршруті відвідувачі повинні рухатися лише кладкою. Зійти з неї означає пошкодити болотний покрив, який відновлюється надзвичайно повільно.
«На цьому болоті росте символ нашого заповідника – шейхцерія болотна, а ще тут ростуть росичка, андромеда та багато інших червонокнижних рослин, які рідко трапляються в Європі», – наголосив Володимир Мирка.
Сувора охорона не означає повної ізоляції від людей.
«Еколого-освітня робота – один з найважливіших напрямків. Наше завдання – максимально популяризувати природо-заповідний фонд, виховувати в гармонії з природою майбутнє покоління. До цієї роботи долучаємо школярів, студентів. Багато студентів тут пишуть дипломні роботи. Також багато викладачів ЛНТУ і ВНУ імені Лесі Українки шукають тут теми для наукових робіт», – сказав Володимир Мирка.
Завдання працівників – захистити цю територію. Завдання відвідувачів – дотримуватися правил, від яких залежить її майбутнє. Черемський заповідник – єдина природна територія на Волині з найвищим рівнем охорони.
«Ми звикли, що в лісах тривають, наприклад, організовані вирубки дерев, прибирання та інше. А тут панує той лад, який має бути в живій природі, який захищений самою природою. Саме це ми охороняємо. Ми хочемо, щоб через десятки і навіть сотні років людство могло побачити ту природу, якої не торкається рука людини», – акцентував Володимир Мирка.
Тут людина залишається спостерігачем, а кожен крок поза визначеним маршрутом може мати наслідки для вразливої екосистеми. Тому знайомство з дикою природою тут починається з поваги до встановлених правил.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Росії вигадали нове виправдання війни проти України: Симоньян розкрила «місію» Путіна
Сьогодні 19:51
Сьогодні 19:51
Бійці ГУР уразили ворожий Су-24 в окупованому Криму
Сьогодні 19:13
Сьогодні 19:13
У Луцьку запрошують переглянути трагікомедію «Тев’є-Тевель»
Сьогодні 18:53
Сьогодні 18:53
На Волині прогнозують кілька днів літнього тепла. Прогноз
Сьогодні 17:36
Сьогодні 17:36
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.