Від княжого палацу до місця вбивств жінок і дітей. Фоторепортаж із тисячолітніх волинських валів
Вали Городища традиційно вважають найдавнішим укріпленим ядром Володимира. Колись на цьому місці стояли князівські та королівські укріплення, а через кілька століть звели тюрму, біля якої сталися жахливі розстріли.
Журналісти Волинських Новин дізналися, якими були вали в періоди найбільшої могутності, які трагедії там відбувалися.
Як зауважила історикиня Світлана Федосєєва, перші укріплення з’явилися приблизно у 9-10 століттях. Володимир мав вигідне розташування: його з боків оточували річка й заболочені заплави. Тож, аби ще більше посилити захист, містяни насипали високі земляні вали. Там же розміщувалися князівські володіння. Зверху на валах стояли дерев’яні стіни, бойові галереї, вежі.Загальна площа території становить 1,5 гектара, а висота разом із дерев’яними укріпленнями могла сягати понад 10 метрів. Із таких споруд воїни вели оборону, а в разі облоги ховалися за стінами.
«Щоби побудувати фортецю, вибрали найбільш вдале місце. Бо Володимир захищала не тільки фортеця, а окольне місто на 66 гектарів. На валах стояло князівське обійстя. Проте точних відомостей про те, яким воно було, у нас немає. Хоча всі уявляють замок чимось великим, цей таким точно не був. Ймовірно, перший поверх звели з каменю, другий – з дерева. Після розкопок у 1974 році археологи знайшли рештки кількох напівземлянкових жител. У них мали селитися слуги, ремісники й охорона», – розповідає Світлана Федосєєва.Читати ще: Найстаріший храм Волині бачив князів, убитих містян і московський патріархат. Фоторепортаж
Найбільшої могутності Володимир досяг в ХІ-ХІІ століттях, коли його вважали одним із головних політичних і культурних центрів Галицько-Волинської землі. У 1241 році військо хана Батия захопило місто. Фортифікації зазнали пошкоджень, але, каже історикиня, невідомо, чи їх не було знищено. Через кілька років потому вони постраждали від нападу хана Бурундая.
«Хан побачив відбудовану фортецю, покликав князя Василька й наказав, щоб той спалив місто. За легендою, Василько три дні не міг підпалити споруди, бо йшов дощ. Ніби сама природа не хотіла знищення чудового місця. Проте потім, як свідчить легенда, вали таки було знищено. До речі, до нашестя монголів у Володимирі жило 20 тисяч людей. На ті часи це майже нарівні з Києвом», – пригадує історикиня.У 1340 році у Володимирі отруїли останнього правителя Руського королівства Юрія II (Болеслава). Польський король Казимир III Великий у 1366 році на городищі почав будувати мурований замок. Його звели приблизно за два роки. Археологи виявили фундаменти кам’яних оборонних стін. Замок, очевидно, мав досить потужні укріплення, але простояв недовго.Після смерті Казимира в 1370 році Володимир відвоювали литовські князі на чолі з Любартом і замок зруйнували вщент. У XV столітті там звели старостинський дерев’яно-земляний замок. Саме з ним сучасні дослідники пов’язують нинішній вигляд великих земляних валів.
Читати ще: Руїни гробниці й пам’ятник без рук: чим дивує найстаріше кладовище Волині. Фоторепортаж
Згідно з люстраціями, замок був великим дерев’яним укріпленням, маючи п’ять веж і 72 городні (дерев’яні оборонні конструкції, – ВН). Навколо – рукав річки Смоча, що мав дерев’яний підйомний міст. Мав замок і в'їзну вежу, оснащену металевою підйомною решіткою, що вартувала тоді недешево. Тобто на території валів стояла ціла фортеця з житловими та адміністративними спорудами. Крім того, є згадки, що там стояла церква Йоакима й Анни, яку збудували на місці поховання матері короля Данила Галицького.
Наприкінці XVII століття замок сильно постраждав від пожежі. Після цього він уже не зміг повернути колишнє значення. За сто років настав майже повний занепад. А вже у 1830-х роках всередині валів облаштували будівлю в’язниці.Трагічна сторінка історії володимирського городища припала на ХХ століття. За радянської влади, особливо у 1939-1941 роках, в тюрмі утримували політичних в’язнів. Перед приходом німецьких військ радянський каральний орган НКВС у 1941 році скоїв масові розстріли цивільного населення. Тіла захоронили неподалік будівлі.
За словами Світлани Федосєєвої, через це радянська влада свідомо не дозволяла археологам досліджувати одну з частин городища. У великих ямах уже в часи незалежності України виявили рештки більш ніж двох тисяч людей. Серед них – жінки, діти й люди старшого віку із числа немісцевого населення. Після ексгумації поховань на валах встановили меморіал у пам’ять про жертв репресій.
«Один із показників того, що людей розстрілювали совєти, – це кількість вапна в ямі. Після того як яма була заповнена тілами, її засипали ним. Коли німці влаштовували якісь розстріли, то вапна не шкодували, а совєти не завжди дотримувалися норм», – зауважує Світлана Федосєєва.Читати ще: Дух психлікарні, загадкові голоси коней і «сховані скарби». Фоторепортаж із давнього замку на Волині
Сьогодні територію прикрашають вирізьблені з дерева фігури. Там стоїть найбільший в Україні трон, занесений у Книгу рекордів. Його висота 310 сантиметрів, а ширина 265.
Ще на валах проводять міські заходи: дні молоді, вечорниці, ярмарки, таборування. Відвідувачів найбільше дивує те, що пам’ятка збереглася донині з часів Київської Русі.У Державному історико-культурному заповіднику «Стародавній Володимир» прагнуть колись наблизити локацію до первісного вигляду. Як зауважили співробітники, це місце має бути більш видовищним для туристів. До слова, проєкт реставрації валів ще до повномасштабного вторгнення подавали на погодження в Міністерство культури України.А з верхівки насипів відкривається прекрасний вид на найстаріший храм Волині. Свято-Успенський кафедральний собор – головна історична й архітектурна окраса Володимира, одна з найдавніших споруд на території України. Він майже 870 років залишається духовним символом краю, переживши монгольську навалу, війни, пожежі, занепад і відродження. Про місце, де на престол сходили князі, ми розповідали в попередньому матеріалі.Читати ще: «Москви більше тут не буде»: як Епіфаній провів богослужіння в Успенському соборі Володимира. Фоторепортаж
Самі вали розташовані неподалік центральної площі Володимира. Княже місто має ще багато пам’яток архітектури, які можна обійти за невеликий проміжок часу. Це храми, монастир, кінотеатр, пожежна частина, найстаріше кладовище Волині. Володимир чудово підійде для одноденної мандрівки любителям давньої архітектури й тихих містечок.
Дмитро КЛИМЧУК
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Журналісти Волинських Новин дізналися, якими були вали в періоди найбільшої могутності, які трагедії там відбувалися.
Як зауважила історикиня Світлана Федосєєва, перші укріплення з’явилися приблизно у 9-10 століттях. Володимир мав вигідне розташування: його з боків оточували річка й заболочені заплави. Тож, аби ще більше посилити захист, містяни насипали високі земляні вали. Там же розміщувалися князівські володіння. Зверху на валах стояли дерев’яні стіни, бойові галереї, вежі.Загальна площа території становить 1,5 гектара, а висота разом із дерев’яними укріпленнями могла сягати понад 10 метрів. Із таких споруд воїни вели оборону, а в разі облоги ховалися за стінами.
«Щоби побудувати фортецю, вибрали найбільш вдале місце. Бо Володимир захищала не тільки фортеця, а окольне місто на 66 гектарів. На валах стояло князівське обійстя. Проте точних відомостей про те, яким воно було, у нас немає. Хоча всі уявляють замок чимось великим, цей таким точно не був. Ймовірно, перший поверх звели з каменю, другий – з дерева. Після розкопок у 1974 році археологи знайшли рештки кількох напівземлянкових жител. У них мали селитися слуги, ремісники й охорона», – розповідає Світлана Федосєєва.Читати ще: Найстаріший храм Волині бачив князів, убитих містян і московський патріархат. Фоторепортаж
Найбільшої могутності Володимир досяг в ХІ-ХІІ століттях, коли його вважали одним із головних політичних і культурних центрів Галицько-Волинської землі. У 1241 році військо хана Батия захопило місто. Фортифікації зазнали пошкоджень, але, каже історикиня, невідомо, чи їх не було знищено. Через кілька років потому вони постраждали від нападу хана Бурундая.
«Хан побачив відбудовану фортецю, покликав князя Василька й наказав, щоб той спалив місто. За легендою, Василько три дні не міг підпалити споруди, бо йшов дощ. Ніби сама природа не хотіла знищення чудового місця. Проте потім, як свідчить легенда, вали таки було знищено. До речі, до нашестя монголів у Володимирі жило 20 тисяч людей. На ті часи це майже нарівні з Києвом», – пригадує історикиня.У 1340 році у Володимирі отруїли останнього правителя Руського королівства Юрія II (Болеслава). Польський король Казимир III Великий у 1366 році на городищі почав будувати мурований замок. Його звели приблизно за два роки. Археологи виявили фундаменти кам’яних оборонних стін. Замок, очевидно, мав досить потужні укріплення, але простояв недовго.Після смерті Казимира в 1370 році Володимир відвоювали литовські князі на чолі з Любартом і замок зруйнували вщент. У XV столітті там звели старостинський дерев’яно-земляний замок. Саме з ним сучасні дослідники пов’язують нинішній вигляд великих земляних валів.
Читати ще: Руїни гробниці й пам’ятник без рук: чим дивує найстаріше кладовище Волині. Фоторепортаж
Згідно з люстраціями, замок був великим дерев’яним укріпленням, маючи п’ять веж і 72 городні (дерев’яні оборонні конструкції, – ВН). Навколо – рукав річки Смоча, що мав дерев’яний підйомний міст. Мав замок і в'їзну вежу, оснащену металевою підйомною решіткою, що вартувала тоді недешево. Тобто на території валів стояла ціла фортеця з житловими та адміністративними спорудами. Крім того, є згадки, що там стояла церква Йоакима й Анни, яку збудували на місці поховання матері короля Данила Галицького.
Наприкінці XVII століття замок сильно постраждав від пожежі. Після цього він уже не зміг повернути колишнє значення. За сто років настав майже повний занепад. А вже у 1830-х роках всередині валів облаштували будівлю в’язниці.Трагічна сторінка історії володимирського городища припала на ХХ століття. За радянської влади, особливо у 1939-1941 роках, в тюрмі утримували політичних в’язнів. Перед приходом німецьких військ радянський каральний орган НКВС у 1941 році скоїв масові розстріли цивільного населення. Тіла захоронили неподалік будівлі.
За словами Світлани Федосєєвої, через це радянська влада свідомо не дозволяла археологам досліджувати одну з частин городища. У великих ямах уже в часи незалежності України виявили рештки більш ніж двох тисяч людей. Серед них – жінки, діти й люди старшого віку із числа немісцевого населення. Після ексгумації поховань на валах встановили меморіал у пам’ять про жертв репресій.
«Один із показників того, що людей розстрілювали совєти, – це кількість вапна в ямі. Після того як яма була заповнена тілами, її засипали ним. Коли німці влаштовували якісь розстріли, то вапна не шкодували, а совєти не завжди дотримувалися норм», – зауважує Світлана Федосєєва.Читати ще: Дух психлікарні, загадкові голоси коней і «сховані скарби». Фоторепортаж із давнього замку на Волині
Сьогодні територію прикрашають вирізьблені з дерева фігури. Там стоїть найбільший в Україні трон, занесений у Книгу рекордів. Його висота 310 сантиметрів, а ширина 265.
Ще на валах проводять міські заходи: дні молоді, вечорниці, ярмарки, таборування. Відвідувачів найбільше дивує те, що пам’ятка збереглася донині з часів Київської Русі.У Державному історико-культурному заповіднику «Стародавній Володимир» прагнуть колись наблизити локацію до первісного вигляду. Як зауважили співробітники, це місце має бути більш видовищним для туристів. До слова, проєкт реставрації валів ще до повномасштабного вторгнення подавали на погодження в Міністерство культури України.А з верхівки насипів відкривається прекрасний вид на найстаріший храм Волині. Свято-Успенський кафедральний собор – головна історична й архітектурна окраса Володимира, одна з найдавніших споруд на території України. Він майже 870 років залишається духовним символом краю, переживши монгольську навалу, війни, пожежі, занепад і відродження. Про місце, де на престол сходили князі, ми розповідали в попередньому матеріалі.Читати ще: «Москви більше тут не буде»: як Епіфаній провів богослужіння в Успенському соборі Володимира. Фоторепортаж
Самі вали розташовані неподалік центральної площі Володимира. Княже місто має ще багато пам’яток архітектури, які можна обійти за невеликий проміжок часу. Це храми, монастир, кінотеатр, пожежна частина, найстаріше кладовище Волині. Володимир чудово підійде для одноденної мандрівки любителям давньої архітектури й тихих містечок.
Дмитро КЛИМЧУК
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
ядро Валодимiра
Показати IP
Сьогодні 17:18
як розрiшать вскопнуть - то розкопають й знову закопають
Анонім
Показати IP
Сьогодні 17:28
Історикиня...... А як буде жінка - маляр? Муляр? Скляр?
На Волині попрощалися із нацгвардійцем Володимиром Якимовичем, який загинув на Донеччині
Сьогодні 17:25
Сьогодні 17:25
Від княжого палацу до місця вбивств жінок і дітей. Фоторепортаж із тисячолітніх волинських валів
Сьогодні 16:54
Сьогодні 16:54
Від кетчупу до чилі-груші: чим запасаються лучани на ринках та що консервують на зиму
Сьогодні 15:27
Сьогодні 15:27
На Волині відбудеться прощання із Героєм Миколою Андрощуком
Сьогодні 13:31
Сьогодні 13:31
































Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.