Шістнадцять діток отримали сім’ї: як вплинула війна на прихисток маленьких сиріт з Волині

З дев’ятнадцяти маленьких сиріт, яких евакуювали до Польщі з Луцька, повернулось лише троє. Дітей змушені були ховати від постійних тривог, адже в обласному будинку дитини не було власного укриття.

Чому повернулося так мало діток та скільки вихованців в обласному дитбудинку – у сюжеті телеканалу Аверс.

На сьогодні в обласному будинку дитини перебуває дев’ять малят. Шестеро з них потрапило сюди вже цього року. З лютого дитбудинок відновив свою роботу. Він не працював майже рік, оскільки не мав належного укриття на випадок тривоги. Задля безпеки діток евакуювали до сусідньої Польщі. За кордон в супроводі працівників будинку дитини поїхало дев’ятнадцять вихованців. Опікувався ними польський монастир.

«Діти були дуже гарно доглянуті нашим персоналом. Також велика подяка польським волонтерам, які практично повністю покривали усі потреби дітей. Причиною евакуації було те, що на момент початку військових дій у нас не було укриття. Те, що ми використовували, абсолютно не годилося. В той час, коли діти перебували у Польщі, ми побудували укриття, воно було сертифіковане наприкінці 2022 року. На початку 2023 року ми відновили набір дітей» – розповіла медичний директор Волинського обласного будинку дитини Тетяна Віговська.З Польщі до Луцька повернулося лише троє, за час війни шістнадцять діток вдалося прилаштувати у повноцінні сім’ї. До слова, усі вони волинські.

«Все було згідно вимог закону. До нас приходили кандидати на усиновлення. Ми організували через Zoom відеоконференції, де в присутності представників служб та юриста нашого закладу проводили знайомства з дітьми. За цих чотири місяці нам вдалося дати родину шістнадцятьом дітям. Для війни це нереальна подія», – каже Тетяна Віговська.

Читати ще: Скільки на Волині є дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Бути байдужим до дитячої усмішки маленької сироти важко, тому навіть в онлайн-форматі ці діти знайшли своїх батьків. Наразі малечу, яку взяли в родини, контролюють відповідні служби. Вони слідкують за ставленням до дітей.

«Навіть найкращий будинок дитини не замінить родину, що задумана природою – мама, тато, взяти на руки», – наголошує очільниця закладу.

Вона каже, що нині забезпечені усім необхідним. Основне, чого потребують діти, – люблячі руки мами та батьківська увага. Вже не вперше до малечі навідуються студенти Луцького центру професійно-технічної освіти. Майбутні перукарі та мами не відпускали з рук цих малюків. Зі сльозами на очах вони намагалися вміло підстригати маленьких клієнтів.

«Сьогодні прийшли стригти діток в будинок дитини. Я вважаю, що дуже важливо до них приходити, адже ці дітки не знають, що таке батьківська любов. Тому потрібно приділити їм якусь хвилинку», – переконана студентка Анастасія.

На час повітряної тривоги дитячу перукарню довелося перенести в укриття. З мультиками та забавками дівчата продовжували наводити красу.

«Це дуже емоційно. Не кожен може прийти сюди, бо це складно психологічно. Але вони виходять звідси набагато чистіші, мудріші і багатші душею. Ми із задоволенням йдемо сюди, адже і ми стаємо добрішими», – резюмувала психологиня Інна Павук.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---