«Шокова терапія» медичної реформи

Обласна влада переконана у доцільності розвитку існуючого й створення в нашому краї нових єдиних медичних просторів, адже це, на її думку, сприяє поліпшенню надання медичних послуг волинянам. Водночас посадовці від медицини констатують: у селах як і раніше бракує лікарів, через погані дороги карети швидкої допомоги іноді доїздять до селян із запізненням.
Про ці та інші аспекти проведення реформи у галузі медицини на Волині йшлося під час Дня депутата облради, що відбувся 22 травня.
Обранці волинської громади відвідали взірець втілення реформи – територіальне медичне об’єднання «Єдиний медичний простір Любомльського і Шацького районів», а також Ковельське міжрайонне територіальне медичне об’єднання, у складі якого, зокрема, центральна районна лікарня міста залізничників. Якраз на базі цього ТМО на початку року почав діяти Ковельський госпітальний округ, що, зрештою, має охопити 4 райони: Ратнівський, Старовижівський, Ковельський і Турійський. Втім, поки цей єдиний медичний простір – на етапі становлення, адже ще не всі громади, зокрема, Старовижівського району погодилися на об’єднання.
Аргумент «за» - фінансова дисципліна
Як зауважив під час екскурсії оновленими приміщеннями Ковельської ЦРЛ голова облради Володимир Войтович, змушувати громаду долучатися до реформування в жодному випадку не можна, але люди невдовзі самі мають зрозуміти, наскільки краще належати до єдиного медичного простору.
Щоправда, Войтович констатував, що «безболісно» реформування не мине. Так, на думку керівника найвищого представницького органу краю, дільничні лікарні у селах не працюють за призначенням, а «виконують соціальну функцію». Однак, куди подітися хронічно хворим літнім людям, якщо вони мають родину, але час від часу потребують допомоги медиків, Войтович не уточнив. Він лише зауважив, що влада подбає про відкриття в області нових хоспісів і будинків для одиноких людей похилого віку.
Найбільше про позитиви від утворення госпітальних округів розповідав депутатам заступник начальника управління охорони здоров’я ОДА Іван Грицюк. Він, зокрема, наголосив, що насамперед, мова про заощадження грошей, що наразі використовуються на утримання дільничних лікарень і, як наслідок, вивільнення коштів для створення поліклінічних відділень і денних стаціонарів у сільських населених пунктах та поліпшення якості роботи пунктів швидкої допомоги та центральних районних лікарень.

Крім того, за словами посадовця, на прикладі Любомльського округу влада переконалася наскільки простіше працювати, коли коштами на потреби медицини розпоряджається керівник Єдиного медичного простору, а не посадовці від медицини у кожному з районів, що належать до госпітального округу.
Грицюк нагадав, що лише реорганізація Гущанської дільничної лікарні в амбулаторію з денним стаціонаром дозволила вивільнити кошти для створення денного стаціонару в Шацькій районній лікарні, розширити такий же структурний підрозділ у Любомльській ЦРЛ, а також відкрити денний стаціонар на базі амбулаторії в селищі Головне. До слова, з напрацюваннями останнього ознайомилися під час Дня депутата облради обранці волинської громади.
Також Грицюк наголошував на тому, що головний пріоритет під час створення госпітальних округів надається розвиткові первинної медико-санітарної допомоги. Розповів про те, що планується отримати на реформування державні гроші, за які будуть придбані автомобілі швидкої допомоги і ще декілька реанімобілів.
Шлях – тернистий
У кардіологічному відділенні Ковельської ЦРЛ довелося побачити здебільшого літніх людей. Декілька з них, що приїхали лікуватися з сільської місцевості кажуть, що не підтримують ідеї закриття дільничних лікарень. І навіть не тому, що там добре лікували, а через те, що близько було. А, як зізнаються жінки, хворіють вони хронічними недугами, час від часу з загостреннями і достатньо їм було тієї допомоги, яку надавали у сільських лікарнях. Денні стаціонари їх не влаштовують, бо з села щодня їздити на процедури не зможуть.
Втім, медики вже знайшли спосіб, як допомогти у цьому випадку пацієнтам. Наприклад, планують при денних стаціонарах відкрити свого роду гуртожитки, де зможуть переночувати пацієнти з віддалених сіл. Ймовірно, послуга буде платною.
Ще одна пацієнтка кардіологічного відділення Ковельської ЦРЛ розповіла, що мешкає в Рожищенському районі, але до міста залізничників її село розташоване ближче, аніж до Луцька, куди теж можна було б їхати лікуватися. У випадку створення Ковельського госпітального округу жінці довелося б діставатися до обласного центру. Як стверджує пенсіонерка, дорога до її села не надто хороша, а родина, на щастя, має власний автомобіль, то ж коли жінці стало зле, швидку не викликали, бо нібито швидше б не довезла до лікарні.
До слова, це – суттєва проблема, навіть за успішного втілення медичної реформи без комплексного вирішення проблеми розвитку сільських територій. Так, у селищі Головне, куди завітали депутати облради, на амбулаторію й денний стаціонар, де обслуговується понад шість тисяч мешканців цього населеного пункту і ще декількох прилеглих припадає лише 3 лікарі й два автомобілі швидкої допомоги марки «УАЗ». Це при тому, зі слів працівників денного стаціонару, що в зоні обслуговування – села, відстань до яких 16 кілометрів, і дороги до таких сіл здебільшого ґрунтові.
Тим часом обранці волинської громади висловлюють різні думки щодо доцільності й виваженості дій медиків щодо створення госпітальних округів. Головний лікар Ратнівської ЦРЛ, депутат обласної ради Михайло Бегаль каже, що після того, як у Ковелі поліпшився рівень надання медичної допомоги, завдяки реформам у галузі, він охочіше направляє пацієнтів на лікування до міста залізничників, аніж, як це було раніше – доводилося хворим людям їхати до Луцька.
Що ж до існування дільничних лікарень, то Бегаль навів приклад з власного досвіду: «Питання тих самих Самарів (село у Ратнівському районі неподалік кордону з Білоруссю, – «ВН») …приїжджаєш о 4 годині з 15-17 хворих, які мали там бути там є 4-5 хворих, а з 6 персоналу, є тільки один працівник – решта вдома. А чому так? Бо нічого робити, якби було що робити, то працювали б», - поділився власним досвідом медик.
Дещо іншої думки щодо реформи медичної галузі депутат облради Валентина Блінова. Зокрема, вона заперечує той факт, що реформування не позначилося на медиках: «На прикладі Смідинської (село Смідин, що у Старовижівському районі, – «ВН») дільничної лікарні, наскільки мені відомо, там ще наприкінці минулого року люди були попереджені про те, що вони будуть скорочені або переведені на значно меншу ставку».
Щодо питання кадрового забезпечення і якості обслуговування сільських мешканців місцевими фельдшерами, то наразі реформування, схоже, також не торкається цієї проблеми. Як і раніше, в Любомльському і Шацькому районах бракує сімейних лікарів. Їхні функції виконують терапевти і педіатри, але й при цьому завантаженість фахівців не відповідає стандартам, адже кожен обслуговує приблизно по 2000 тисячі людей.
А є й сільські фельдшерсько-акушерські пункти, що давно стоять пусткою.
***
Справді, ті відділення лікувальних закладів у Ковелі, Любомлі й Шацьку, що їх під час Дня депутата обласної ради мали змогу оглянути обранці громади й журналісти, волиняни достойні були мати у своєму розпорядженні вже давно. Це магнітно-резонансний томограф, відділення амбулаторного гемодіалізу, пологовий будинок у Ковелі, куди давно вже жінки приїздять народжувати з сусідніх районів. На належному рівні забезпечена матеріально-технічно Любомльська центральна районна лікарня також з просторим і затишним пологовим відділенням, а також Шацька поліклініка. Між іншим приблизно через місяць, за словами Івана Грицюка, у Шацьку має відкритися й невеличка лікарня. Поки ж тут тривають будівельні й ремонтні роботи.










Підготувала Вікторія ПОЛІЩУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---